Постанова

від 03.10.2022 по справі 910/20448/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2022 р. Справа№ 910/20448/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тищенко А.І.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Сіваченко В.В. - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 (повний текст складено 30.06.2022)

у справі № 910/20448/21 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леомарк", с. Наконечне Перше, Львівська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна", м. Київ

про стягнення 209 068,17 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леомарк", с. Наконечне Перше, Львівська обл.

про стягнення 70 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог за первісним позовом.

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Леомарк" (далі - ТОВ "Леомарк", позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна" (далі - ТОВ " Крансервіс Україна", відповідач за первісним позовом) про стягнення заборгованості за договором №1756 у розмірі 209 068, 17 грн.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача за первісним позовом своїх обов`язків з оплати поставленого товару, в зв`язку з чим у ТОВ "Крансервіс Україна" виникла заборгованість перед ТОВ "Леомарк" в розмірі 209 068,17 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог за зустрічним позовом.

У лютому 2022 року ТОВ "Крансервіс Україна" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "Леомарк" (далі - відповідач за зустрічним позовом) 70 000,00 грн попередньо оплати.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за зустрічним позовом здійснив попередню оплату замовленого у відповідача за зустрічним позовом товару у сумі 70 000,00 грн, однак останній свого обов`язку з поставки товару не виконав, суму попередньої оплати не повернув, що стало підставою для звернення ТОВ "Крансервіс Україна" до суду з зустрічним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/20448/21 первісний позов задоволено.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Крансервіс Україна" на користь ТОВ "Леомарк" 209 068,17 грн заборгованості та 3 136,02 грн витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи первісний позов місцевий господарський суд виходив з доведеності факту постачання спірного товару на суму 279 068,17 грн та відсутністю в матеріалах справи доказів виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань з оплати поставленого товару у повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову місцевий господарський суд зазначив про відсутність правових підстав для повернення суми попередньої оплати в розмірі 70 000,00 грн, оскільки ТОВ "Леомарк" здійснило поставку замовленого позивачем за зустрічним позовом товару.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Крансервіс Україна" 15.07.2022 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/20448/21 скасувати; в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити, стягнути з ТОВ "Леомарк" на користь ТОВ "Крансервіс Україна" суму попередньої оплати в розмірі 70 000,00 грн, стягнути з ТОВ "Леомарк" на користь ТОВ "Крансервіс Україна" всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи було неповно та неправильно встановлено обставини справи, що призвело до постановлення необґрунтованого та незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.

За твердженням апелянта, позивач за первісним позовом не поставив замовлений товар, а відтак у відповідача за первісним позовом не виник обов`язок здійснити його повну оплату. Відповідач за первісним позовом зазначив, що експрес-накладна від 28.04.2021 №20450381482063 не містить підпису уповноваженого представника ТОВ "Крансервіс Україна" та печатки одержувача. Відповідач за первісним позовом також вказує на те, що позивач не повідомив йому номер вищезазначеної експрес-накладної та термін доставки відправлення, разом з тим, зазначена в експрес-накладній оголошена вартість відправлення була значно занижена позивачем, в зв`язку з чим відправлення могло бути видане сторонній особі. Відповідач за первісним позовом не заперечує факту оплати ним на користь ТОВ "Нова пошта" грошових коштів за доставку відправлення, оскільки такі оплати здійснюються постійно, однак зазначає, що вищенаведене відправлення ним отримане не було.

Позиції інших учасників справи щодо апеляційної скарги.

22.08.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Леомарк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній проти вимог апеляційної скарги заперечує та просить апеляційний господарський суд відмовити в задоволені вимог апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 справу № 910/20448/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/20448/21.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі № 910/20448/21 до надходження до суду матеріалів справи.

08.08.2022 матеріали справи № 910/20448/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі № 910/20448/21, справу призначено до розгляду на 03.10.2022 об 11 год. 00 хв.

Явка представників сторін.

У судове засідання 13.06.2022 з`явився представник ТОВ "Крансервіс Україна", вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/20448/21 скасувати, в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити, стягнути з ТОВ "Леомарк" на користь ТОВ "Крансервіс Україна" суму попередньої оплати в розмірі 70 000,00 грн.

Представник ТОВ "Леомарк" у судове засідання 03.10.2022 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 про відкриття апеляційного провадження у даній справі.

16.08.2022 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Леомаркет" надійшов електронний лист, відповідно до якого останній повідомив про отримання електронного листа з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у даній справі. Будь-яких інших клопотань і заяв до апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Леомаркет" не надходило

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представника ТОВ "Леомаркет" в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників ТОВ "Леомаркет".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Крансервіс Україна" замовило у ТОВ "Леомарк" товар на загальну суму 279 068,17 грн.

28.01.2021 ТОВ "Леомарк" виставило відповідачу за первісним позовом рахунок №1756 на суму 279 068,17 грн, на підставі якого ТОВ "Крансервіс Україна" здійснило часткову попередню оплату в розмірі 70 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2021 №2.

ТОВ "Леомарк" зареєструвало податкову накладну від 24.02.2021 №2393 за даною оплатою.

Позивач за первісним позовом зазначає, що 28.04.2021 ним було відправлено замовлення №1756 загальною вагою 1 533 кг та два примірники видаткової накладної від 28.04.2021 №5932, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова пошта" від 28.04.2021 №20450381482063, а 30.04.2021 представником ТОВ "Крансервіс Україна" отримано товар за адресою: м. Київ, просп. Валерія Лобановського (Червонозоряний), буд.10 відповідно до вказаної експрес-накладної.

Як вбачається з листа ТОВ "Нова пошта" від 27.09.2021 №14405 послуги з доставки відправлення №20450381482063 були оплачені ТОВ "Крансервіс Україна" у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Леомарк" посилається на те, що ТОВ "Крансервіс Україна" не здійснило оплату повної вартості поставленого товару у погоджений сторонами строк, в зв`язку з чим у ТОВ "Крансервіс Україна" виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом у сумі 209 068,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2021 ТОВ "Леомарк" надіслало на адресу ТОВ "Крансервіс Україна" претензію з вимогою сплатити грошові кошти у сумі 209 068,17 грн за поставлений товар, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною №7901707125287 та фіскальним чеком.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 7 ст. 179 ГК України встановлено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частина 4 ст. 180 ГК України передбачає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, а саме ТОВ "Леомарк" шляхом виставлення рахунку № 1756 від 28.01.2021 зробив пропозицію (оферту) ТОВ "Крансервіс" щодо поставки товару з зазначенням найменування товару:

- болт DIN 931 M36x390 b = 105 12.9 (100 шт), вартістю 66 878,00 грн;

- болт DIN 931 M45x440 b = 125 10.9 К-30 (100 шт), вартістю 83 538,00 грн;

- шпилька DIN 939 M36x600 12,9 (100 шт), вартістю 61 761,00 грн;

- гайка DIN 934 M45 10 (100 шт), вартістю 10 141,45 грн;

- шайба DIN 125 M36 (37) 300HV (100 шт), вартістю 4 228,22 грн;

- шайба DIN 125 M45 300HV (100 шт), вартістю 6010,14 грн.

Загальна вартість 279 068,17 грн.

ТОВ "Крансервіс Україна" прийняв (акцептував) зазначену пропозицію шляхом часткової попередньої оплати в розмірі 70 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2021 №2..

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами досягнуто згоди з таких умов договору як предмет та ціна договору, в зв`язку з чим місцевий господарський суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторонами було укладено договір поставки у спрощеній формі.

На підтвердження факту поставки товару позивач за первісним позовом подав до суду експрес-накладну ТОВ "Нова пошта" від 28.04.2021 №20450381482063, зі змісту якої вбачається, що 28.04.2021 на адресу ТОВ "Крансервіс Україна" було відправлено товар вагою 1 533 кг, який отримано представником одержувача 30.04.2021.

Відповідно до вказаної експрес-накладної одержувачем відправлення вказано ТОВ "Крансервіс Україна", адреса доставки - м. Київ, просп. Лобановського Валерія (Червоноармійська), 10, оплату послуг здійснює одержувач.

Як вбачається з листа ТОВ "Нова пошта" від 27.09.2021 №14405 послуги з доставки відправлення №20450381482063 були оплачені ТОВ "Крансервіс Україна" у повному обсязі.

Враховуючи встановлені судом обставини, у тому числі зважаючи на те, що в експрес-накладній №20450381482063 одержувачем зазначено саме ТОВ "Крансервіс Україна", адреса доставки співпадає з юридичною адресою ТОВ "Крансервіс Україна", фактична вага відправлення - 1 533 кг, відповідачем за первісним позовом оплачені послуги з доставки зазначеного відправлення, відтак у суду відсутні підстави вважати, що спірний товар було отримано сторонньою особою, а не відповідачем за первісним позовом, таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту поставки товару на суму 279 068,17 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань з оплати поставленого товару у повному обсязі, наявність заборгованості у розмірі 209 068,17 грн не спростовано, в зв`язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 209 068,17 грн заборгованості.

Щодо зустрічного позову колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що предметом зустрічного позову є стягнення з ТОВ "Леомарк" суми попередньої оплати в розмірі 70 000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на те, що матеріалами справи та наданами доказами у сукупності підтверджується факт здійснення ТОВ "Леомарк" поставки замовленого позивачем за зустрічним позовом товару, колегія судді апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для повернення суми попередньої оплати в розмірі 70 000.00 грн, в зв`язку з чим зустрічний позов задоволенню не підлягав.

Таким чином доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/20448/21 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві, а зазначені в апеляційній скарзі доводи не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України апеляційним господарським судом покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крансервіс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/20448/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2022 у справі №910/20448/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/20448/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.10.2022.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді А.І. Тищенко

М.Г. Чорногуз