Постанова

від 18.10.2022 по справі 904/1425/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1425/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Абадей М.О.

за участю представників сторін:

від прокурора: Дрозач К.О., наказ №258к від 14.07.2022, представник; від позивача: Вологжаніна О.Д., довіреність №52 від 19.02.2020, представник;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 (суддя Кеся Н.Б., повне рішення складено 25.11.2021) у справі №904/1425/19

за позовом Заступника Генерального прокуратура - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест", м. Дніпро

про стягнення 5 736 578,82 грн

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокуратура - Головного військового прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн" (назва відповідача ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю "Феном вест") на користь Міністерства оборони України 4 273 084,70 грн пені та 1 643 494,12 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по договору №286/1/17/24 від 22.06.2017 в частині поставки товару в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест" на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 1 925 235,97 грн, 28 878,54 грн судового збору; в решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог у задоволеній судом частині; на підставі ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 1 643 494,12 грн та в частині стягнення пені за період з 26.12.2017 по 04.04.2018 в сумі 2 347 848,73 грн у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про що заявлено відповідачем у справі.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Феном вест" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19, ухвали нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-судом порушені норми матеріального та процесуального права;

-у позовній заяві та додатках до неї немає жодної вказівки на строки, з яких обчислюється пеня та штраф, суд самостійно зробив розрахунки пені та встановив строки, за які вона обраховується, тобто вийшов за межі доводів позовної заяви та прийняв рішення про зміну предмету позову;

-штрафні санкції є надвеликими, у зв`язку з чим просив зменшити їх розмір на 90% від суми, зазначеної в рішенні суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 року для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді: Подобєд І.М., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 зазначеною колегією суддів витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1425/19; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду справи №904/1425/19.

18.03.2022 матеріали справи №904/1425/19 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2022 у зв`язку з припиненням повноважень судді Подобєда І.М. для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Кощеєв І.М., Антонік С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2022 зазначеною колегією суддів поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19; зазначено, що про дату та місце судового засідання учасники провадження у справі будуть повідомлені додатково.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб.

В той же час, відповідно до ч.1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.2 ст.12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність подальшого слухання справи та визначення дати судового засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.04.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 призначений в судове засідання з викликом сторін на 14.06.2022.

16.05.2022 від заступника Генерального прокурора до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест" без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 без змін.

Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:

-у позовній заяві здійснений розрахунок штрафних санкцій з 26.12.2018 по 25.06.2018;

-апелянтом не надано доказів на підтвердження обставин для зменшення штрафних санкцій.

У судовому засіданні 14.06.2022 у зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи №904/1425/19 відкладений на 26.07.2022.

25.07.2022 у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кощеєва І.М., Антоніка С.Г. по справі №904/1425/19 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Чус О.В., Іванова О.Г. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 26.07.2022.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні відкладений на 18.10.2022.

17.10.2022 у зв`язку з відпусткою судді Чус О.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Іванова О.Г., Кощеєва І.М., якою прийнято до свого провадження ухвалою суду від 18.10.2022.

У судовому засіданні 18.10.2022 прокурор та представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 залишити без змін.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 17.10.2022, обґрунтоване відкриттям відносно нього провадження у справі №904/2815/22 про банкрутство.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який не повідомив причини своєї неявки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2017 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газтрейд" (постачальник), яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Конекшн", Товариство з обмеженою відповідальністю "Феном вест") укладено договір №286/1/17/24 про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (бензин), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (надалі-договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався постачати у 2017 році нафту і дистиляти (бензин) (лот 3 - бензин автомобільний А-80-Євро4-Е5 або еквівалент, а саме еквівалент паливо моторне альтернативне А-80А-ДЗ) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник зобов`язався забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією.

Специфікація: найменування продукції - паливо моторне альтернативне А-80А-ДЗ (61-013-2969); ГОСТ, ГСТУ, ДСТУ.ТУ - ТУ У 24.6-32869581-003:2012 зі зм. 1,2; строк постачання - до 30.10.2017 включно; одиниця виміру - тонни; загальна кількість 2 850,00; ціна за одиницю виміру продукції в грн (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) 21 908,40; загальна сума вартості продукції в грн (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження га транспортними витратами - 62 438 940,0 грн; загальна вартість продукції з ПДВ - 74 926 728,00 грн (відповідає ціні договору згідно п 3.1. договору).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №904/9459/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2019, внесено зміни до договору, встановивши строк постачання продукції до 26.12.2017.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором.

Згідно п.5.1. договору продукція постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів, установлених діючими технічними умовами.

Приймання продукції за кількістю та якістю оформлюється актом, який повинен бути складений в останній день приймання продукції; належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання продукції. Продукція, яка поставлена з порушенням умов договору, одержувачем замовника не приймається (п. п. 3, 4 додатку №12.1. до договору).

Відповідно до п. 7.3.2. договору за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, коригування зобов`язань здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу паливо моторне альтернативне А-80А-ДЗ (61-013-2969) у загальній кількості 1 956,945 тонн вартістю 51 448 240,61 грн, що підтверджується відповідними актами приймання продукції №№838, 839, 29, 30, 840, 841, 28, 35, 841, 842, 36, 843, 37, 38, 39, 34 , які за доводами прокурора, проти яких не заперечив відповідач, оплачені замовником. Решту палива у кількості 893,055 тонн вартістю 23 478 487,39 грн відповідач позивачу не поставив.

З урахуванням того, що Міністерство оборони України у визначені законодавством строки не вжило заходів щодо судового захисту інтересів держави, Генеральна прокуратура України (Головний військовий прокурор), надіславши позивачу листи від 03.04.2018 №10/2/3-22530-19, від 04.04.2019 №10/2/3-22530-19, звернулася з даним позовом до суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 26.12.2017 по 25.06.2018 (прокурором взяті 182 дня, починаючи з 26.12.2017) в сумі 4 273 084,70 грн, штрафу в розмірі 7 % вартості непоставленої продукції в сумі 1 643 494,12 грн.

Згідно ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не місить заперечень в частині повноважень прокурора на звернення з даним позовом до суду в інтересах Міністерства оборони України та з урахуванням положень ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», обставин справи та вчинених прокурором та позивачем дій апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке звернення не суперечить вимогам чинного законодавства.

Правовідносини сторін за своєю правовою природою є відносинами з постачання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як було обумовлено п. 1.1. договору строк постачання товару до 30.10.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 у справі №904/9459/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2019, внесено зміни до договору, встановивши строк постачання продукції до 26.12.2017.

Відповідачем товар у повному обсязі в строк до 26.12.217 позивачу поставлений не був, паливо у кількості 893,055 тонн вартістю 23 478 487,39 грн відповідач оборонному відомству не поставив.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Вказана норма права узгоджується з п. 7.3.2. договору, за яким за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву від 15.05.2019 відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 26.12.2017 по 08.04.2018 та штрафу з огляду на те, що строк позовної давності з урахуванням дати надходження позовної заяви до суду (09.04.2019) сплив.

З огляду на викладене, а також з урахуванням того, що з позовом прокурор звернувся 05.04.2018, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про сплив позовної давності до вимог про стягнення пені за період з 26.12.2017 по 04.04.2018 в сумі 2 347 848,73 грн, внаслідок чого відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на цю суму. Пеня стягнута судом за період з 05.04.2018 по 25.06.2018 в сумі 1 925 235,97 грн.

В цій частині апеляційна скарга не містить обґрунтованих заперечень. Доводи апелянта з приводу того, що суд першої інстанції самостійно визначив період нарахування пені спростовуються змістом позовної заяви, згідно якої прокурором при розрахунку пені визначені 182 календарних дня, які починають відлік з 26.12.2017, оскільки поставка за договором мала відбутися до 26.12.2017. Таким чином судом першої інстанції було враховано, що позовні вимоги про стягнення пені заявлені прокурором за період з 26.12.2017 по 25.06.2018.

Судом першої інстанції також застосовано позовну давність до вимог про стягнення штрафу в сумі 1 643 494,12 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині також відмовлено. Місцевим господарським судом зазначено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 у справі № 904/9459/17 строк поставки продукції встановлено до 26.12.2017, відповідно, останнім днем постачання продукції є 25.12.2017 включно; з урахуванням п. 7.3.2 договору датою нарахування штрафу є 25.01.2018 - 31-й день з моменту початку прострочки, тому строк позовної давності щодо стягнення штрафу сплив 25.01.2019, в той час як позов подано через поштову установу 05.04.2019.

В апеляційній скарзі відповідачем з посиланням на приписи ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України заявлено клопотання про зменшення пені на 90% від суми, зазначеної в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021. Клопотання обґрунтоване тим, що штрафні санкції є надвеликими та такими, що можуть суттєво вплинути на майновий стан відповідача.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 Цивільного кодексу України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Як вбачається з матеріалів справи №904/1425/19 скаржником не надано жодних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язання за договором, винятковості даного випадку та невідповідності розміру стягнутих судом штрафних санкцій наслідкам порушення. Посилання відповідача на неспівмірність штрафних санкцій є безпідставними, апеляційний господарський суд враховує, що вартість непоставленого товару склала 23 478 487,39 грн, тому стягнення пені в сумі 1 925 235,97 грн не є надмірним.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феном вест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2021 у справі №904/1425/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта Товариство з обмеженою відповідальністю "Феном вест".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, визначених ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 18.10.2022.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.Г. Іванов