Рішення

від 18.10.2022 по справі 910/6176/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2022Справа № 910/6176/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Трейд-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорішення"

про стягнення 238 783,90 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Трейд-Інвест" (далі - позивач, Компанія) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорішення" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 238 783,90 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Трейд-Інвест" строк для усунення її недоліків.

03.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання Компанії про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2022 року відкрито провадження у справі № 910/6176/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін. Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

08.09.2022 року через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства від 05.09.2022 року (направлений на адресу суду засобами поштового зв`язку 05.09.2022 року), в якому відповідач заперечив проти пред`явлених до нього вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, та просив суд поновити процесуальний строк на подання означеної заяви по суті справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на подання відзиву на позов та одночасно продовжено відповідачу процесуальний строк для подання цієї заяви по суті справи до 05.09.2022 року; відзив Товариства від 05.09.2022 року долучено до матеріалів справи.

Інших клопотань чи заяв, зокрема, по суті спору, від сторін до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог Компанія посилалася на те, що 03.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) укладено договір підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ (далі - Договір підряду), за умовами якого позивач зобов`язався здійснити реконструкцію ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39.

27.10.2020 року між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" (гарант, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (принципал) був укладений договір про надання банківської гарантії № 3281-20/В1 (далі - Договір гарантії), за умовами якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (бенефіціар), відповідно до умов Протоколу щодо визначення переможця спрощеної закупівлі № 21 від 15.10.2020 на закупівлю: Реконструкція ТП-696-10/0,4/6 кВ ст. Київ-Товарний м. Київ вул. Федорова, 39, та Заяви про надання гарантії, зобов`язався після виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію (далі - Гарантія).

29.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (як генеральним підрядником) та Товариством (як субпідрядником) укладено договір підряду № 001-29/10/2020 (далі - Договір субпідряду), за умовами якого відповідач зобов`язався виконати роботи з реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний, не пізніше 28.12.2020 року.

Проте, в порушення умов означеного Договору субпідряду відповідач передбачені ним роботи здійснив лише 30.12.2020 року, допустивши прострочення виконання.

Разом із тим, внаслідок прострочення Товариством (як субпідрядником) виконання підрядних робіт за Договором субпідряду, а як наслідок і прострочення позивачем виконання робіт за Договором підряду, у гаранта (Акціонерного товариства "АСВІО БАНК") виникли підстави для стягнення з позивача суми банківської гарантії.

Зважаючи на те, що відповідні вимоги Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до позивача були задоволені в судовому порядку, і Компанією було виплачено на користь гаранта заборгованість за Договором гарантії у загальному розмірі 216 712,64 грн. (у тому числі 3 202,65 грн. судового збору), а також понесено витрати у вигляді винагороди та витрат приватного виконавця, що в загальній сумі склало 238 783,90 грн., позивач посилався на те, що обов`язок з відшкодування понесених ним збитків у вищенаведеній сумі (які складаються із суми стягнутих коштів за Договором гарантії, судового збору та витрат, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення), покладається на Товариство.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" укладено Договір підряду, за умовами якого позивач зобов`язався здійснити реконструкцію ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39.

Зважаючи на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" умов Договору підряду та нездійснення останнім оплати на підставі направленого гарантом (Акціонерним товариством "АСВІО БАНК") повідомлення, банк сплатив за вимогою бенефіціара (АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця") власні кошти у розмірі 198 876,60 грн.

Оскільки принципалом не виконано зобов`язання щодо повернення гаранту заборгованості за Договором гарантії, Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 року (суддя Гумега О.В.) в справі № 910/8739/21 за позовом Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" про стягнення 213 509,99 грн., вимоги гаранта задоволено. Стягнуто з принципала на користь банку 132 584,40 грн. заборгованості за кредитом, 66 292,20 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 118,82 грн. процентів, 12 764,48 грн. простроченої заборгованості за процентами, 599,37 грн. пені за кредитом, 150,72 грн. пені за процентами та 3 202,65 грн. судового збору.

Означене рішення суду на час розгляду даної справи набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведеним рішенням встановлено, що 27.10.2020 року між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" був укладений Договір гарантії, за умовами якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до умов Протоколу щодо визначення переможця спрощеної закупівлі № 21 від 15.10.2020 на закупівлю: Реконструкція ТП-696-10/0,4/6 кВ ст. Київ-Товарний м. Київ вул. Федорова, 39, та Заяви про надання гарантії, зобов`язався після виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, надати бенефіціару Гарантію.

Сума Гарантії (гранична сума відповідальності гаранта) становить 198 876,60 грн., валюта 980/UAH (пункт 1.2 Договору гарантії).

Умовами пункту 4.1 Договору гарантії передбачено, що протягом 1 робочого дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Згідно з пунктом 4.2 Договору гарантії протягом 3 робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний:

- перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом. При цьому, якщо гарантія не набрала чинності, відповідно до пункту 2.1 цього Договору, гарант має право вимагати, а принципал зобов`язаний, у визначений гарантом строк сформувати грошове покриття у сумі, передбаченій умовами цього Договору та на рахунок, вказаний гарантом;

- письмово повідомити гаранта про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги на оплату документах умовам гарантії. При цьому, за наявності такого повідомлення, гарант приймає його до уваги, проте самостійно визначає відповідність вимоги умовам гарантії, виходячи із власних суджень.

Відповідно до пункту 4.3 Договору гарантії у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачено умовами гарантії), за умови набрання гарантією чинності згідно пункту 2.1 Договору та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5 робочих днів після надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання своїх зобов`язань за гарантією шляхом сплати згідно з умовами гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих гарантом зобов`язань за гарантією (з врахуванням раніше здійсненних платежів за гарантією, якщо вони мали місце). Передбачені цим пунктом Договору дії виконуються гарантом незалежно від своєчасності виконання принципалом зобов`язань, визначених пунктом 4.2 цього Договору. Принципал усвідомлює та звільняє гаранта від відповідальності за будь-які наслідки виконання гарантом цього пункту Договору до отримання від принципала коштів та інформації, передбачених пунктом 4.2 цього Договору.

Умовами пункту 4.4 Договору гарантії встановлено таке.

Сплата коштів за гарантією здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття, а у випадку відсутності/недостатності грошового покриття, гарант має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання коштів з поточних рахунків принципала згідно пункту 4.8 цього Договору або за рахунок власних коштів гаранта.

День здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 робочого дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії (пункт 4.4.1 Договору гарантії).

У разі надання принципалу кредиту відповідно до пункту 4.4.1 цього договору, принципал зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 28 % річних. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365-366). Проценти нараховуються протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (пункт 4.4.2 Договору гарантії).

На виконання положень Договору гарантії Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" надало Гарантію від 29.10.2020 року № 3281-20/В1 на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест".

За умовами Гарантії банк, як гарант, взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання виплатити бенефіціару повну суму (гарантована сума) в розмірі 198 976,60 грн. протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої першої письмової вимоги, яка буде містити твердження, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (принципал) частково або повністю не виконало своїх зобов`язань за договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов`язань та суми, яку бенефіціар вимагає сплатити.

01.02.2021 року банк отримав від бенефіціара вимогу від 28.01.2021 року № Еч-1-1/46 про сплату коштів у розмірі 198 876,60 грн., яка підписана Заступниками начальника виробничого підрозділу Київська дистанція електропостачання Харитоновим С.С. та Малигон Г.М. Бенефіціар у своїй письмовій вимозі вказав, що у визначений договором строк принципал роботи виконав частково на суму 3 682 537,05 грн.

02.02.2021 на виконання умов пункту 4.1 Договору гарантії, банком було направлено на адресу принципала повідомлення від 02.02.2021 року № 288 про надходження від бенефіціара вимоги, відповідно до якого просив протягом 3 (трьох) банківських днів з дня направлення даного повідомлення сплатити суму в розмірі 198 876,60 грн. для забезпечення компенсації суми згідно з вимогою на вказані реквізити для оплати.

Однак, у порушення умов Договору гарантії, принципал не здійснив на користь гаранта оплати коштів на підставі направленого повідомлення банку.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 року в справі № 910/8739/21 встановлено, що на адресу банку надійшов лист принципала від 09.02.2021 року № 09-1/02/20, в якому останній не заперечував проти виконання своїх зобов`язань щодо сплати суми в розмірі 198 876,60 грн. згідно з Гарантією, наданою за Договором гарантії, та просив розглянути можливість реструктуризації заборгованості принципала перед банком, що виникла внаслідок вимоги АТ "Українська залізниця" від 28.01.2021 року № Еч-1-1/46, на період до 31.08.2021 року.

09.02.2021 року Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" сплатило за вимогою бенефіціара власні кошти в сумі 198 876,60 грн., та у свою чергу 10.02.2021 року направило на адресу принципала лист-повідомлення № 389 з вимогою по Гарантії щодо сплати по 12.02.2021 (включно) суми кредиту в розмірі 198 876,60 грн.

Водночас 12.02.2021 року між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" укладено договір про внесення змін № 1 до Договору гарантії, в якому його сторони домовились внести зміни до Договору гарантії та викласти підпункт 4.4.1 пункту 4.4 Розділу 4 "Порядок виконання платежу за гарантією" цього правочину в наступній редакції:

"4.4.1. День здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, що складає 198 876,60 грн., і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 6 календарних місяців з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії, але не пізніше ніж до 31.08.2021 року включно.

Відповідно до пункту 2 Договору № 1 від 12.02.2021 сторони підтвердили, що інші умови Договору гарантії залишаються чинними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

Принципал зобов`язується погашати кредит щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, починаючи з березня 2021 року в сумі не менше 33 146,10 грн. та в повному обсязі погасити кредит не пізніше дати, вказаної в п. 4.4.1 даного Договору".

З огляду на те, що станом на 16.04.2021 року принципал не виконав взяті на себе зобов`язання в частині повернення грошових коштів у розмірі 33 146,10 грн. у строк до 31.03.2021 року, 20.04.2021 року банк направив на адресу принципала вимогу про сплату коштів від 20.04.2021 року № 1229.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" відповіді на зазначену вимогу не надало та прострочену заборгованість не погасило, банк звернувся до господарського суду міста Києва з відповідним позовом у справі № 910/8739/21.

У позовній заяві в даній справі (№ 910/6176/22) Компанія вказувала, що оскільки вищенаведені вимоги Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до позивача були задоволені в судовому порядку, і позивачем було виплачено на користь гаранта заборгованість за Договором гарантії у загальному розмірі 216 712,64 грн. (у тому числі 3 202,65 грн. судового збору), а також понесено витрати у вигляді винагороди та витрат приватного виконавця, що в загальній сумі склало 238 783,90 грн., обов`язок з відшкодування понесених ним збитків у вищенаведеній сумі (які складаються із суми стягнутої заборгованості за Договором гарантії, судового збору та витрат, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення у справі № 910/8739/21), покладається на Товариство, яке прострочило виконання робіт за Договором субпідряду.

На підтвердження понесених позивачем збитків у розмірі 238 783,90 грн. останнім до позовної заяви долучено копії платіжних доручень від 24.09.2021 року № 66927181 на суму 1 307,68 грн. (з призначенням платежу: "Часткове списання зг. ПВ № 66927181 від 23.09.2021 (238783,90) за постановою ВП № 66927181 від 23.09.2021 наказ № 910/8739/21 від 08.09.2021 без ПДВ"), від 24.09.2021 року № 66927181 на суму 48 471,22 грн. (з призначенням платежу: "на кор. АТ "АСВІО БАНК", зг. нак. про прим. вик. ріш. № 910/8739/21 від 08.09.2021 ГС м. Києва суддя Гумега О.В. та ін. ПВ № 66927181_23.09.2021 Зал. 190 312,68грн") та від 29.09.2021 року № 66927181 на суму 189 005,00 грн. (з призначенням платежу: "стяг. боргу на кор. АТ "АСВІО БАНК", зг. нак. про прим. вик-ня рішення № 910/8739/21 від 08.09.2021 ГС м. Києва суддя Гумега О.В. та ін").

Крім того, Компанією надано копію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Левченко Яни Олександрівни від 30.09.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 66927181.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 статті 16 Цивільного кодексу України унормовано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Зі змісту позовної заяви Компанії вбачається, що предметом як Договору підряду, укладеного 03.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (копії якого позивачем до матеріалів справи долучено не було), так і Договору субпідряду, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (як генеральним підрядником) та Товариством (як субпідрядником), було здійснення реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39.

Отже, за умовами Договору субпідряду позивач фактично передоручив виконання відповідних робіт (їх частини) Товариству.

Разом із тим, зі змісту наявних у матеріалах справи копій актів виконаних будівельних робіт, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за грудень 2020 року (від 30.12.2020) вбачається, що Товариство виконало та передало 30.12.2020 року генеральному підряднику (Компанії) роботи за Договором субпідряду на загальну суму 3 682 537,05 грн.

Як було зазначено вище та встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 року в справі № 910/8739/21, яке набрало законної сили, 01.02.2021 року банк отримав від бенефіціара вимогу від 28.01.2021 року № Еч-1-1/46 про сплату коштів у розмірі 198 876,60 грн., яка підписана Заступниками начальника виробничого підрозділу Київська дистанція електропостачання Харитоновим С.С. та Малигон Г.М. Бенефіціар (замовник за Договором підряду) у своїй письмовій вимозі вказав, що у визначений цим Договором підряду строк принципал роботи виконав частково на суму 3 682 537,05 грн.

Отже, Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у наведеній вимозі було зазначено про належне виконання генеральним підрядником (позивачем у даній справі) своїх зобов`язань за Договором підряду з вчасного виконання (у встановлений цим правочином строк) робіт по реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39, на суму 3 682 537,05 грн.

За таких обставин, належне виконання позивачем підрядних робіт з реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39, загальною вартістю 3 682 537,05 грн. (незалежно від наявного прострочення відповідача у їх виконанні на 2 календарних дні), було визнано замовником (Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця") у вимозі від 28.01.2021 року № Еч-1-1/46 та, відповідно, не було підставою для звернення бенефіціара до банку з цією вимогою і не стало у подальшому підставою для стягнення гарантом у судовому порядку з позивача грошових коштів згідно з рішенням суду від 18.08.2021 року в справі № 910/8739/21.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У той же час позивачем у встановленому законом порядку не було доведено суду належними і допустимими доказами наявності у відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою Товариства, яка полягала у простроченні виконання робіт за Договором субпідряду на 2 календарних дні, та спірними збитками Компанії.

Слід також зазначити, що, за твердженням позивача, Договір підряду був укладений між бенефіціаром та принципалом 03.11.2020 року, тоді як Договір субпідряду був укладений між сторонами у справі 29.10.2020 року, тобто раніше самого Договору підряду. Наведені обставини додатково свідчать про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих порушенням умов Договору субпідряду.

Суд додатково звертає увагу позивача на необґрунтованість його вимог в частині стягнення з відповідача, зокрема, збитків, що становлять суму судового збору та винагороди і витрат приватного виконавця, сплачених внаслідок примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2021 року в справі № 910/8739/21, з огляду на те, що понесення позивачем додаткових матеріальних витрат у вигляді сплати суми судового збору та витрат виконавчого провадження спричинено діями самого позивача, який всупереч взятих на себе зобов`язань у добровільному порядку не сплатив суму гарантії в установлений строк, що було встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 року в справі № 910/8739/21.

У той же час суд вказує, що за наявними у матеріалах справи документами, право на стягнення з Товариства штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором субпідряду, було реалізоване Компанією шляхом подання зустрічного позову в справі господарського суду міста Києва № 910/3495/21, який рішенням означеного суду від 08.06.2021 року був задоволений частково, а з Товариства на користь Компанії було стягнуто 5 692,96 грн. пені.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів та не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Відтак, у задоволенні позову Компанії слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України залишаються за позивачем та компенсації останньому не підлягають.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.10.2022 року.

Суддя В.С. Ломака