Постанова

від 14.04.2023 по справі 910/6176/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/6176/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.10.2022 (повний текст складено 18.10.2022)

у справі №910/6176/22 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорішення"

про стягнення 238783,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія Трейд-Інвест" (далі - позивач, Компанія) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Енергорішення" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 238 783,90 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами:

- 03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) укладено договір підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ (далі - Договір підряду), за умовами якого позивач зобов`язався здійснити реконструкцію ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39;

- 27.10.2020 між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" (гарант, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (принципал) був укладений договір про надання банківської гарантії № 3281-20/В1 (далі - Договір гарантії), за умовами якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (бенефіціар), відповідно до умов Протоколу щодо визначення переможця спрощеної закупівлі № 21 від 15.10.2020 на закупівлю: Реконструкція ТП-696-10/0,4/6 кВ ст. Київ-Товарний м. Київ вул. Федорова, 39, та Заяви про надання гарантії, зобов`язався після виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію (далі - Гарантія);

- 29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (як генеральним підрядником) та Товариством (як субпідрядником) укладено договір підряду № 001-29/10/2020 (далі - Договір субпідряду), за умовами якого відповідач зобов`язався виконати роботи з реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний, не пізніше 28.12.2020;

- в порушення умов означеного Договору субпідряду відповідач передбачені ним роботи здійснив лише 30.12.2020 року, допустивши прострочення виконання;

- внаслідок прострочення Товариством (як субпідрядником) виконання підрядних робіт за Договором субпідряду, а як наслідок і прострочення позивачем виконання робіт за Договором підряду, у гаранта (Акціонерного товариства "АСВІО БАНК") виникли підстави для стягнення з позивача суми банківської гарантії;

- відповідні вимоги Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до позивача були задоволені в судовому порядку, і Компанією було виплачено на користь гаранта заборгованість за Договором гарантії у загальному розмірі 216 712,64 грн. (у тому числі 3 202,65 грн. судового збору), а також понесено витрати у вигляді винагороди та витрат приватного виконавця, що в загальній сумі склало 238 783,90 грн.;

- позивач посилався на те, що обов`язок з відшкодування понесених ним збитків у вищенаведеній сумі (які складаються із суми стягнутих коштів за Договором гарантії, судового збору та витрат, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення), покладається на Товариство в силу приписів ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Короткий зміст заперечень проти позову

У письмовому відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на відсутність обумовлених ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України підстав для стягнення збитків, відсутність складу цивільного правопорушення,як підстави для стягнення збитків.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/6176/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено суду належними і допустимими доказами наявності у відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою Товариства, яка полягала у простроченні виконання робіт за Договором субпідряду на 2 календарних дні, та спірними збитками Компанії.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/6176/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- судом справі № 910/8739/21 було встановлено, що підставою для виплати банківської гарантії є гарантійний випадок, зокрема часткове або повне невиконання принципалом своїх зобов`язань за договором; такий гарантійний випадок настав, і бенефіціар звернувся з відповідною письмовою вимогою до банку і зазначений бенефіціаром гарантійний випадок відповідає гарантійному випадку, зазначеному у банківській гарантії;

- суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги обставин, що були встановлені судом в ході розгляду справи № 910/3495/21, і у рішенні у вказаній справі встановлено факт господарського правопорушення зі сторони відповідача та наявність господарсько-правової відповідальності;

- стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов`язань за договором субпідряду, не звільняє його від обов`язку відшкодувати позивачу збитки, які позивач поніс у зв`язку з таким неналежним виконанням договору відповідачем;

- рішення Господарського суду м.Києва від 18 серпня 2021 року по справі № 910/8739/21 та рішення Господарського суду м.Києва від 08 червня 2021 року по справі № 910/3495/21 набрали законної сили, а відповідачем - ТОВ "НВП "ЕНЕРГОРІШЕІІІТЯ" не спростовано обставин, які встановлені при розгляді цих справ;

- судами по іншим господарським справах встановлено, що відповідач, як субпідрядник, порушив строки виконання робіт. Як наслідок цього з позивача, як підрядника та принципіала, було стягнуто суму виплаченої бенефіціару банківської гарантії.

Крім того, скаржник посилався на те, що відповідачем по справі було подано відзив, який залучено до матеріалів справи. Однак на адресу позивача чи його представника такий відзив не надходив. Тобто, в порушення вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України відповідач не надіслав копію відзиву та доданих до нього документів позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Оскільки відзив позивач не отримав, а справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін, то позивач, в наслідок такого процесуального порушення, був позбавлений можливості викладати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, що серед іншого, призвело до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

27.01.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача у відзиві зводяться до того, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено належними і допустимими доказами наявності у відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, що виключає стягнення збитків на підставі ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6176/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/6176/22 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

29.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" надійшло клопотання про долучення до матеріалів апеляційного провадження доказів сплати судового збору (квитанція №0.0.2758486624.1 від 29.11.2022).

06.12.2022 матеріали справи №910/6176/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/6176/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/6176/22. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023, у зв`язку з обранням головуючого судді (судді-доповідача) Попікової О.В. членом Вищої ради правосуддя, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6176/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/6176/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Порядок визначення/зміни складу господарського суду врегульовано ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст 32 Господарського процесуального кодексу України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За змістом ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження (ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно із пунктом 17.4 частини 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З метою здійснення подальшого розгляду справи № 910/6176/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022, справа підлягає прийняттю до провадження визначеним складом суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне розпочати апеляційний розгляд справи № 910/6176/22 по суті новим складом колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 910/6176/22 справу №910/6176/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 прийняо до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю, оозгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/6176/22 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) укладено договір підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ (далі - Договір підряду), за умовами якого позивач зобов`язався здійснити реконструкцію ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39.

27.10.2020 між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" (гарант, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (принципал) був укладений договір про надання банківської гарантії № 3281-20/В1 (далі - Договір гарантії), за умовами якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (бенефіціар), відповідно до умов Протоколу щодо визначення переможця спрощеної закупівлі № 21 від 15.10.2020 на закупівлю: Реконструкція ТП-696-10/0,4/6 кВ ст. Київ-Товарний м. Київ вул. Федорова, 39, та Заяви про надання гарантії, зобов`язався після виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію (далі - Гарантія).

29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (як генеральним підрядником) та Товариством (як субпідрядником) укладено договір підряду № 001-29/10/2020 (далі - Договір субпідряду), за умовами якого відповідач зобов`язався виконати роботи з реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний, не пізніше 28.12.2020.

Проте, в порушення умов означеного Договору субпідряду відповідач передбачені ним роботи здійснив лише 30.12.2020, допустивши прострочення виконання.

Разом із тим, внаслідок прострочення Товариством (як субпідрядником) виконання підрядних робіт за Договором субпідряду, а як наслідок і прострочення позивачем виконання робіт за Договором підряду, у гаранта (Акціонерного товариства "АСВІО БАНК") виникли підстави для стягнення з позивача суми банківської гарантії.

Зважаючи на те, що відповідні вимоги Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до позивача були задоволені в судовому порядку, і Компанією було виплачено на користь гаранта заборгованість за Договором гарантії у загальному розмірі 216 712,64 грн. (у тому числі 3 202,65 грн. судового збору), а також понесено витрати у вигляді винагороди та витрат приватного виконавця, що в загальній сумі склало 238 783,90 грн., позивач посилався на те, що обов`язок з відшкодування понесених ним збитків у вищенаведеній сумі (які складаються із суми стягнутих коштів за Договором гарантії, судового збору та витрат, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення), покладається на Товариство в силу приписів ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що не заперечувалось учасниками спору, 03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" укладено Договір підряду, за умовами якого позивач зобов`язався здійснити реконструкцію ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39.

Зважаючи на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" умов Договору підряду та нездійснення останнім оплати на підставі направленого гарантом (Акціонерним товариством "АСВІО БАНК") повідомлення, банк сплатив за вимогою бенефіціара (АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця") власні кошти у розмірі 198 876,60 грн.

Оскільки принципалом не виконано зобов`язання щодо повернення гаранту заборгованості за Договором гарантії, Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" звернулося до господарського суду міста Києва з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в справі № 910/8739/21 за позовом Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" про стягнення 213 509,99 грн., вимоги гаранта задоволено. Стягнуто з принципала на користь банку 132 584,40 грн. заборгованості за кредитом, 66 292,20 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 118,82 грн. процентів, 12 764,48 грн. простроченої заборгованості за процентами, 599,37 грн. пені за кредитом, 150,72 грн. пені за процентами та 3 202,65 грн. судового збору.

Вказане рішення суду набрало законної сили і доказів його скасування в апеляційному або касаційному порядку - матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, вищенаведеним рішенням встановлено, що:

- 27.10.2020 між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" був укладений Договір гарантії, за умовами якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно до умов Протоколу щодо визначення переможця спрощеної закупівлі № 21 від 15.10.2020 на закупівлю: Реконструкція ТП-696-10/0,4/6 кВ ст. Київ-Товарний м. Київ вул. Федорова, 39, та Заяви про надання гарантії, зобов`язався після виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3 цього договору, надати бенефіціару Гарантію;

- сума Гарантії (гранична сума відповідальності гаранта) становить 198 876,60 грн., валюта 980/UAH (пункт 1.2 Договору гарантії);

- умовами пункту 4.1 Договору гарантії передбачено, що протягом 1 робочого дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії);

- згідно з пунктом 4.2 Договору гарантії протягом 3 робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний:

- перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом. При цьому, якщо гарантія не набрала чинності, відповідно до пункту 2.1 цього Договору, гарант має право вимагати, а принципал зобов`язаний, у визначений гарантом строк сформувати грошове покриття у сумі, передбаченій умовами цього Договору та на рахунок, вказаний гарантом;

- письмово повідомити гаранта про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги на оплату документах умовам гарантії. При цьому, за наявності такого повідомлення, гарант приймає його до уваги, проте самостійно визначає відповідність вимоги умовам гарантії, виходячи із власних суджень.

- відповідно до пункту 4.3 Договору гарантії, у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачено умовами гарантії), за умови набрання гарантією чинності згідно пункту 2.1 Договору та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5 робочих днів після надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання своїх зобов`язань за гарантією шляхом сплати згідно з умовами гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих гарантом зобов`язань за гарантією (з врахуванням раніше здійсненних платежів за гарантією, якщо вони мали місце). Передбачені цим пунктом Договору дії виконуються гарантом незалежно від своєчасності виконання принципалом зобов`язань, визначених пунктом 4.2 цього Договору. Принципал усвідомлює та звільняє гаранта від відповідальності за будь-які наслідки виконання гарантом цього пункту Договору до отримання від принципала коштів та інформації, передбачених пунктом 4.2 цього Договору;

- умовами пункту 4.4 Договору гарантії встановлено: сплата коштів за гарантією здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття, а у випадку відсутності/недостатності грошового покриття, гарант має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання коштів з поточних рахунків принципала згідно пункту 4.8 цього Договору або за рахунок власних коштів гаранта;

- день здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 робочого дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії (пункт 4.4.1 Договору гарантії);

- у разі надання принципалу кредиту відповідно до пункту 4.4.1 цього договору, принципал зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою в розмірі 28 % річних. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365-366). Проценти нараховуються протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (пункт 4.4.2 Договору гарантії);

- на виконання положень Договору гарантії Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" надало Гарантію від 29.10.2020 № 3281-20/В1 на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест";

- за умовами Гарантії банк, як гарант, взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання виплатити бенефіціару повну суму (гарантована сума) в розмірі 198 976,60 грн. протягом п`яти банківських днів з моменту отримання від бенефіціара оригіналу належно оформленої першої письмової вимоги, яка буде містити твердження, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (принципал) частково або повністю не виконало своїх зобов`язань за договором, із зазначенням суті невиконаних принципалом зобов`язань та суми, яку бенефіціар вимагає сплатити;

- 01.02.2021 банк отримав від бенефіціара вимогу від 28.01.2021 № Еч-1-1/46 про сплату коштів у розмірі 198 876,60 грн., яка підписана Заступниками начальника виробничого підрозділу Київська дистанція електропостачання Харитоновим С.С. та Малигон Г.М. Бенефіціар у своїй письмовій вимозі вказав, що у визначений договором строк принципал роботи виконав частково на суму 3 682 537,05 грн.;

- 02.02.2021 на виконання умов пункту 4.1 Договору гарантії, банком було направлено на адресу принципала повідомлення від 02.02.2021 № 288 про надходження від бенефіціара вимоги, відповідно до якого просив протягом 3 (трьох) банківських днів з дня направлення даного повідомлення сплатити суму в розмірі 198 876,60 грн. для забезпечення компенсації суми згідно з вимогою на вказані реквізити для оплати;

- однак, у порушення умов Договору гарантії, принципал не здійснив на користь гаранта оплати коштів на підставі направленого повідомлення банку.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в справі № 910/8739/21 встановлено, що на адресу банку надійшов лист принципала від 09.02.2021 № 09-1/02/20, в якому останній не заперечував проти виконання своїх зобов`язань щодо сплати суми в розмірі 198 876,60 грн. згідно з Гарантією, наданою за Договором гарантії, та просив розглянути можливість реструктуризації заборгованості принципала перед банком, що виникла внаслідок вимоги АТ "Українська залізниця" від 28.01.2021 року № Еч-1-1/46, на період до 31.08.2021.

Також, 09.02.2021 Акціонерне товариство "АСВІО БАНК" сплатило за вимогою бенефіціара власні кошти в сумі 198 876,60 грн., та у свою чергу 10.02.2021 направило на адресу принципала лист-повідомлення № 389 з вимогою по Гарантії щодо сплати по 12.02.2021 (включно) суми кредиту в розмірі 198 876,60 грн.

Водночас, 12.02.2021 між Акціонерним товариством "АСВІО БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" укладено договір про внесення змін № 1 до Договору гарантії, в якому його сторони домовились внести зміни до Договору гарантії та викласти підпункт 4.4.1 пункту 4.4 Розділу 4 "Порядок виконання платежу за гарантією" цього правочину в наступній редакції:

"4.4.1. День здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, що складає 198 876,60 грн., і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 6 календарних місяців з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії, але не пізніше ніж до 31.08.2021 включно.

Відповідно до пункту 2 Договору № 1 від 12.02.2021 сторони підтвердили, що інші умови Договору гарантії залишаються чинними і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

Принципал зобов`язується погашати кредит щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, починаючи з березня 2021 в сумі не менше 33 146,10 грн. та в повному обсязі погасити кредит не пізніше дати, вказаної в п. 4.4.1 даного Договору".

З огляду на те, що станом на 16.04.2021 принципал не виконав взяті на себе зобов`язання в частині повернення грошових коштів у розмірі 33 146,10 грн. у строк до 31.03.2021, 20.04.2021 банк направив на адресу принципала вимогу про сплату коштів від 20.04.2021 № 1229.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" відповіді на зазначену вимогу не надало, прострочену заборгованість не погасило, банк звернувся до господарського суду міста Києва з відповідним позовом у справі № 910/8739/21.

У позовній заяві в даній справі (№ 910/6176/22) позивач наголошував, що оскільки вищенаведені вимоги Акціонерного товариства "АСВІО БАНК" до позивача були задоволені в судовому порядку, і позивачем було виплачено на користь гаранта заборгованість за Договором гарантії у загальному розмірі 216 712,64 грн. (у тому числі 3 202,65 грн. судового збору), а також понесено витрати у вигляді винагороди та витрат приватного виконавця, що в загальній сумі склало 238 783,90 грн., обов`язок з відшкодування понесених ним збитків у вищенаведеній сумі (які складаються із суми стягнутої заборгованості за Договором гарантії, судового збору та витрат, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення у справі № 910/8739/21), покладається на відповідача, яке прострочило виконання робіт за Договором субпідряду.

На підтвердження понесених позивачем збитків у розмірі 238 783,90 грн. останнім до позовної заяви долучено копії платіжних доручень від 24.09.2021 № 66927181 на суму 1 307,68 грн. (з призначенням платежу: "Часткове списання зг. ПВ № 66927181 від 23.09.2021 (238783,90) за постановою ВП № 66927181 від 23.09.2021 наказ № 910/8739/21 від 08.09.2021 без ПДВ"), від 24.09.2021 № 66927181 на суму 48 471,22 грн. (з призначенням платежу: "на кор. АТ "АСВІО БАНК", зг. нак. про прим. вик. ріш. № 910/8739/21 від 08.09.2021 ГС м. Києва суддя Гумега О.В. та ін. ПВ № 66927181_23.09.2021 Зал. 190 312,68грн") та від 29.09.2021 № 66927181 на суму 189 005,00 грн. (з призначенням платежу: "стяг. боргу на кор. АТ "АСВІО БАНК", зг. нак. про прим. вик-ня рішення № 910/8739/21 від 08.09.2021 ГС м. Києва суддя Гумега О.В. та ін").

Крім того, я підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем надано копію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Левченко Яни Олександрівни від 30.09.2021 про закінчення виконавчого провадження ВП № 66927181.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з приписами частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 3 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, учасниками справи не спростовано ту обставину, що предметом як Договору підряду, укладеного 03.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (попередня назва позивача) та Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (копії якого позивачем до матеріалів справи долучено не було), так і Договору субпідряду, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд-Вест" (як генеральним підрядником) та Товариством (як субпідрядником), було здійснення реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що за умовами Договору субпідряду позивач фактично передоручив виконання відповідних робіт (їх частини) Товариству.

Разом із тим, зі змісту наявних у матеріалах справи копій актів виконаних будівельних робіт, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за грудень 2020 року (від 30.12.2020) вбачається, що Товариство виконало та передало 30.12.2020 генеральному підряднику (Компанії) роботи за Договором субпідряду на загальну суму 3 682 537,05 грн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в справі № 910/8739/21, яке набрало законної сили, 01.02.2021, встановлено, що банк отримав від бенефіціара вимогу від 28.01.2021 року № Еч-1-1/46 про сплату коштів у розмірі 198 876,60 грн., яка підписана Заступниками начальника виробничого підрозділу Київська дистанція електропостачання Харитоновим С.С. та Малигон Г.М. Бенефіціар (замовник за Договором підряду) у своїй письмовій вимозі вказав, що у визначений цим Договором підряду строк принципал роботи виконав частково на суму 3 682 537,05 грн.

Отже, Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у наведеній вимозі було зазначено про належне виконання генеральним підрядником (позивачем у даній справі) своїх зобов`язань за Договором підряду з вчасного виконання (у встановлений цим правочином строк) робіт по реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39, на суму 3 682 537,05 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що належне виконання позивачем підрядних робіт з реконструкції ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39, загальною вартістю 3 682 537,05 грн. (незалежно від наявного прострочення відповідача у їх виконанні на 2 календарних дні), було визнано замовником (Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця") у вимозі від 28.01.2021 № Еч-1-1/46 та, відповідно, не було підставою для звернення бенефіціара до банку з цією вимогою і не стало у подальшому підставою для стягнення гарантом у судовому порядку з позивача грошових коштів згідно з рішенням суду від 18.08.2021 в справі № 910/8739/21.

Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено суду належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявності у відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою Товариства, яка полягала у простроченні виконання робіт за Договором субпідряду на 2 календарних дні, та спірними збитками Компанії.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що за твердженням позивача, Договір підряду був укладений між бенефіціаром та принципалом 03.11.202, тоді як Договір субпідряду був укладений між сторонами у справі 29.10.2020, тобто раніше самого Договору підряду. Наведені обставини додатково свідчать про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих порушенням умов Договору субпідряду. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача, зокрема, збитків, що становлять суму судового збору та винагороди і витрат приватного виконавця, сплачених внаслідок примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в справі № 910/8739/21, з огляду на те, що понесення позивачем додаткових матеріальних витрат у вигляді сплати суми судового збору та витрат виконавчого провадження спричинено діями самого позивача, який всупереч взятих на себе зобов`язань у добровільному порядку не сплатив суму гарантії в установлений строк, що було встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 18.08.2021 в справі № 910/8739/21.

В свою чергу, за наявними у матеріалах справи доказами в сукупності підтверджується, що право на стягнення з Товариства штрафних санкцій, нарахованих внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт за Договором субпідряду, було реалізоване Компанією шляхом подання зустрічного позову в справі господарського суду міста Києва № 910/3495/21, який рішенням означеного суду від 08.06.2021 був задоволений частково, а з Товариства на користь Компанії було стягнуто 5 692,96 грн. пені.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 238 783,90 грн. збитків - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними, допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і були спростовані відповідачем, а тому позов задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній справі щодо спірних правовідносин учасників справи, з урахуванням меж апеляційного оскарження, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позову, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме: в порушення вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України відповідач не надіслав копію відзиву та доданих до нього документів позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження наявними матеріалами справи, оскільки відповідний відзив було надіслано відповідачем позивачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується накладною поштової установи 0407324350627 від 05.09.2022 та описом вкладеного у цінний лист, які також додані до відзиву в підтвердження його надсилання позивачу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/6176/22, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/6176/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі № 910/6176/22 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова Компанія Трейд-Інвест".

4. Матеріали справи № 910/6176/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко