Рішення

від 22.09.2022 по справі 914/500/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2022 Справа № 914/500/22

м.Львів

за позовом: Підприємства об`єднання громадян Центр Комплекс, м.Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького, м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 796603,00 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Кравець В.П.

Представники сторін:

від позивача: Телішевський І.Д. - адвокат

від відповідача: Лиско Г.О. - адвокат

Суть спору: Підприємство об`єднання громадян «Центр Комплекс» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького» про стягнення заборгованості у розмірі 796603,00 грн.

Ухвалою суду від 28.02.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.03.2022.

Ухвалою суду від 30.03.2022 підготовче засідання відкладено на 27.04.222

20.04.2022, за вх.№8210/22, в системі документообігу суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з призовом представника позивача Телішевського І.Д. за мобілізацією.

27.04.2022, за вх.№8517/22, в системі документообігу суду зареєстровано подану представником відповідача заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку в засідання через хворобу та перебування на лікуванні.

Ухвалою суду від 27.04.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з 30.04.2022 та відкладено підготовче засідання на 25.05.2022.

Ухвалою суду від 25.05.2022 відкладено підготовче засідання на 16.06.2022.

16.06.2022, за вх.№12806/22, від відповідача поступив відзив на позовну заяву, у якому викладено клопотання про поновлення строку на його подання.

В підготовчому засідання 16.06.2022 оголошено перерву 29.06.2022.

29.06.2022, за вх.№13803/22, позивач подав відповідь на відзив та клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 29.06.2022 клопотання відповідача про поновлення процесуального строку задоволено, поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, прийнято відзив на позовну заяву та долучено його до матеріалів справи, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.07.2022.

13.07.2022, за вх.№14987/22, в системі документообігу суду зареєстровано подані представником відповідача заперечення на клопотання позивача про призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 13.07.2022 постановлено відмовити позивачу в задоволенні клопотання від 28.06.2022 (вх.№1991/22 від 29.06.2022) про призначення у справі №914/500/22 судової будівельно-технічної експертизи; закрито підготовче провадження та призначити справу №914/500/22 до судового розгляду по суті на 24.08.2022.

В судовому засідання 24.08.2022 оголошено перерву до 15.09.2022.

15.09.2022, за вх.№19176/22, від відповідача поступило клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

В судовому засідання 15.09.2022 оголошено перерву до 22.09.2022 для надання можливості позивачу ознайомитись із клопотанням відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу, долученими до нього документами, та, відповідно, висловити свої доводи і міркування по цьому клопотанню.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2022 з`явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів у справі, представник позивача зробив відповідну заяву в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2022 з`явився, позовні вимоги заперечив. Підтримано раніше подане клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу за результатами розгляду справи.

Представник позивача просив клопотання відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеними між ним та відповідачем договорами №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020. Стверджує, що ним на виконання зазначених договорів були виконані підрядні роботи загальною вартістю 10 388 565,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані відповідачем без зауважень та скріплені печатками. Виконані роботи оплачені відповідачем в сумі 9 591 962,00 грн. Борг складає 796603,00 грн (10388565,00 грн-9591962,00 грн=796603,00 гр.). Оскільки відповідач не провів повного розрахунку з позивачем за виконані та прийняті без зауважень та претензій роботи, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в сумі 796603,00 грн., що становить різницю між вартістю виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт та сумою коштів, яка перерахована відповідачем за виконані роботи.

Позиція відповідача

Відповідачем не заперечується факт укладення між ним та позивачем договорів №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020, не заперечується й факт підписання відповідачем без зауважень та претензій до підрядника актів приймання виконаних будівельних робіт за цими договорами, довідок про вартість виконаних будівельних робіт (на які посилається позивач у позовній заяві), на загальну суму 10388565,00 грн. Відповідач не заперечує й того факту, що здійснив часткову оплату виконаних підрядних робіт шляхом перерахування на рахунок позивача коштів в сумі 95919621,00 грн.

Однак, проти позову відповідач заперечує.

Заперечення відповідача грунтуються на тому, що відповідно до Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького» за період 01.01.2019 по 30.09.2021 №03-01-21/1 від 24.12.2021 року, Західним офісом Держаудитслужби встановлено, що ПОГ «Центр Комплекс» завищено вартість робіт на загальну суму 921 750, 68 грн., в т.ч. за 2020 - 855 759, 68 грн., за 2021 - 65 991, 0 грн. (додаток 1 -акт ревізії №03-01-21/1 від 24.12.2021 року).

Актом ревізії №03-01-21/1 від 24.12.2021 року скореговано завищену вартість витрат: за договором №08/12 на загальну суму 28 986, 00 грн.; за договором №17/03 на загальну суму 773189,68 грн та за договором №15/04 на загальну суму 119575,00 грн.

Відповідач зазначає, що на виконання умов договору №08/12 замовником та підрядником було підписано Акт від 06.10.2021 року «Демонтажні та загальнобудівельні роботи трибун» на загальну суму 138955,00 грн. Однак, оскільки актом ревізії Західним офісом Держаудитслужби №03-01-21/1 від 24.12.2021 року скореговано завищену вартість робіт за договором №08/12 на загальну суму 28 986, 00 грн., то, на переконання відповідача, розрахунок за договором становив: 138 955,00 - 28 986 = 109 969,00. Пояснює, що у подальшому, кошти у сумі 109 969,00 грн. зараховано відповідачем (замовником) в рахунок зменшення заборгованості підрядника перед замовником за договором №17/03, що відповідач підтверджує копією бухгалтерської довідки №68 від 29.11.2021.

На виконання умов договору №17/03 замовником та підрядником було підписано акт від 06.10.2021 року «Загальнобудівельні роботи трибун, внутрішнє електропостачання та встановлення устаткування електропостачання, каналізаційні мережі на загальну суму 1157648,00 грн». 09.11.2021 року Замовником проведено оплату на суму 500 000, 00 грн. Водночас, Актом ревізії №03-01-21/1 від 24.12.2021 року скореговано завищену вартість витрат за договором 17/03 на загальну суму 773189,68 грн. Таким чином, пояснює відповідач, розрахунок за договором становив: 1157648,00 - 500000, 00 (оплачені згідно акта від 06.10.2021 року) - 773189,68 (скореговані актом ревізії) + 109 969,00 (скореговані та зараховані відповідно до акта від 06.10.2021 року «Демонтажні та загальнобудівельні роботи трибун» в рахунок зменшення заборгованості підрядника перед замовником) = 5572,68 грн.

За договором №15/04 скореговано завищену вартість робіт на суму 119 575, 68 10. Таким чином, станом на момент подання відзиву, за доводами відповідача, яка підлягає поверненню підрядником замовнику ще становить - 5572,68 грн.+119 575, 68 грн.=125147,68 грн.

Відповідач зазначає, що про наявність акту ревізії Західного офісу Держаудитслужби №03-01-21/1 від 24.12.2021 року, яким встановлено завищену вартість робіт на загальну суму 921 750, 68 грн., підряднику було достовірно відомо, оскільки на ПОГ «Центр Комплекс» проводилася зустрічна звірка з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького», за результатами якої 17.11.2021 року складено довідку зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького» №131316-25/55 (додаток 3 довідка зустрічної звірки №131316-25/55)

Акт ревізії Західного офісу держаудитслужби №03-01-21/1 від 24.12.2021 року Підрядником не оскаржувався та є чинним.

Відповідач зазначає, що оскільки у акті ревізії №03-01-21/1 від 24.12.2021 року зафіксовано завищення позивачем вартості підрядних робіт, то відповідач, скорегувавши вартість витрат відповідно до даних в акті, діяв виключно на виконання вимог акту ревізії №03-01-21/1 від 24.12.2021 року та у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, на переконання відповідача, навіть якщо позивач під час розгляду господарської справи не погодиться з результатами акту ревізії, зважаючи на те, що акт ревізії не був оскаржений та скасований, господарський суд не має права давати оцінку законності чи незаконності акту ревізії, прийнятого на його виконання розпорядження, діям посадових осіб органу Західного офісу Державної аудиторської служби, який проводив ревізію.

Позиція позивача у відповіді на відзив.

Позивач вважає, що Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» за період з 01.01.2019 р. по 30.09.2021 р. № 03-01-21/1 від 24.12.2021 р. не може бути прийнятий як належний, достовірний та допустимий доказ у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», планова виїзна ревізія проводиться органом державного фінансового контролю у підконтрольних установах.

Планова ревізія проводилася Західним офісом Держаудитслужби у Відповідача, тобто, саме Відповідач є підконтрольною установою.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 13 «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Позивач вважає, що вищевказаний акт ревізії, а точніше, вимоги щодо усунення зазначених в ньому порушень, є обов`язковими саме для відповідача та не є і не можуть бути обов`язковими для позивача, а тим більше для суду. Відповідно до ч.2 ст. 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Окрім того, на переконання позивача, посилання відповідача на вартість робіт за договором № 15/04 від 15.04.2020 р, на акти виконаних робіт, на яких не грунтуються заявлені позивачем позовні вимоги, не може братись судом до уваги, оскільки не входять в предмет дослідження у даній справі.

На переконання позивача, відповідачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів завищення вартості виконаних робіт за договорами №17/03 від 17 березня 2020 р, № 08/12 від 08 грудня 2020 р. та актами приймання виконаних робіт, які є підставою позову в даній справі та які долучені позивачем до позовної заяви.

Обставини встановлені судом.

17 березня 2020 року між Підприємством об`єднання громадян «Центр Комплекс», в особі директора Хорощака Олександра Дмитровича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони (підрядник) та Львівським комунальним підприємством «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького, в особі директора Молодого Олександра Васильовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони (замовник), спільно іменовані «Сторони», а кожна окремо «Сторона», погодивши всі істотні умови за результатами проведеного тендеру, укладено Договір №17/03 «Реконструкція будівель спортивного комплексу "Юність" на вул.Болгарській,4» у м.Львові .Трибуна з вбудованими допоміжними приміщеннями, навіс та коментаторська будка, відновлення підпірної стінки (Код ДК 021:2015:454540004 реконструкція)», - надалі Договір №17/03.

Відповідно до п.1.1 Договору № 17/03 замовник, ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» (відповідач у справі), доручає, а підрядник, Підприємство об`єднання громадян «Центр комплекс» (позивач у справі) зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Реконструкція будівель спортивного комплексу "Юність" на вул.Болгарській,4» у м.Львові. Трибуна з вбудованими допоміжними приміщеннями, навіс та коментаторська, а замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Підрядник повинен виконати передбачені Договором роботи, якість яких відповідає умовам ДСТУ № Б Д.1.1-1.2013 «Правила визначення вартості будівництва», державних стандартів, будівельних норм і правил, інших нормативних документів, проектно-кошторисної документації і Договору ( п.1.2).

Підписання цього договору сторонами свідчить про те, що замовник надав підряднику усю необхідну документацію, відповідно до якої підрядник зобов`язується виконати роботи ( п.1.3).

Порядок виконання та приймання-передачі виконаних робіт сторони погодили у розділі 2 Договору.

Так, при виконанні робіт підрядник використовує свої матеріали. У випадку виявлення замовником фактів використання підрядником неякісних матеріалів, підрядник зобов`язаний негайно замінити такі матеріали за свій рахунок, або відшкодувати завдані замовнику збитки підтверджені належними документами (п.2.1).

Підписанням даного договору сторони підтверджують, що замовник належним чином передав підряднику майданчик для виконання робіт та всю документацію, необхідну для виконання послуг за цим Договором (п.2.3)

Приймання-передача робіт за цим Договором здійснюється за актом приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику два примірники акту приймання-передачі виконаних робіт, а замовник протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання-передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 3-х календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання-передачі при цьому підписується негайно після, усунення відповідних недоліків підрядником (п.2.4).

У п.2.5 Договору сторони погодили, що у разі не підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт чи не подання мотивованої письмової відмови від підписання акту з вказівкою на недоліки в строк 3-х днів з моменту отримання акту приймання-передачі, такий акт приймання-передачі виконаних робіт вважається підписаним, а роботи підлягають оплаті.

Строк виконання робіт розділ 3 Договору. Так, відповідно до п.3.1, підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені цим Договором та додатками до нього відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 2 до Договору) не пізніше 31.12.2021 р (або до повного виконання сторонами договірних зобов`язань).

Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі: виникнення обставин непереборної сили; порушення умов фінансування; інших обставин за взаємною згодою сторін. (п.3.2).

Місце виконання робіт:79011, м.Львів, вул.Болгарська,4 (п.3.3).

Вартість робіт та порядок розрахунків - розділ 4 Договору. У п.4.1 сторони погодили, що ціна цього Договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна комплексу робіт, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає: 24 867 755,99 грн (двадцять чотири мільйони вісімсот шістдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят п`ять грн.00 коп.) без ПДВ.

Вид договірної ціни тверда. Розрахунок договірної ціни, складений відповідно до пропозиції виконавця, є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов у п.4.2, ціна пропозиції залишається незмінною, крім випадків, передбачених нормами ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 та випадків, визначених ч.4 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі», зокрема договірна ціна може бути скорегована у разі: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Порядок здійснення оплати: згідно бюджетного законодавства (п.4.3).

Замовник може надати підряднику аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання у розмірі 30% (тридцять) відсотків річної вартості робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п.4.4). Погашення авансу здійснюється при проведенні сторонами взаєморозрахунків за виконані роботи, згідно з даним Договором, шляхом виключення із загальної вартості виконаних робіт відповідної частини суми авансової оплати. Розмір частки авансу, що виключається, визначається пропорційно до питомої ваги вартості виконаних робіт у загальній договірній ціні (п.4.4.1).

У випадку дострокового розірвання Договору, підрядник зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту його розірвання повернути аванс у повному обсязі. У випадку часткового виконання будівельних робіт, прийнятих замовником на підставі актів виконаних робіт, підрядник повертає аванс за виключенням фактичних, документально підтверджених витрат підрядника (п.4.4.2).

У п.4.5 Договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються поетапно у безготівковій формі по факту виконання робіт на підставі наданих підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідок (ф.КБ-3) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.6 Договору платіжні (фінансові) зобов`язання за договором щодо оплати вартості виконаних робіт виникають лише при наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань та за умови надходження коштів для оплати цих робіт, на казначейський рахунок замовника.

Права та обов`язки сторін розді 5 Договору. Так, підрядник зобов`язаний (п.5.1) : своїми силами і засобами виконати роботи у відповідності з умовами даного Договору, вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачений цим Договором; передати замовнику належно виконані роботи; використовувати для виконання робіт якісні матеріально-технічні ресурси, які забезпечені відповідними технічними паспортами та сертифікатами; у випадку виявлення замовником фактів використання підрядником неякісних матеріалів чи матеріалів, тип та характеристика яких не відповідають умовам, що звичайно ставляться чи умовам цього договору, підрядник зобов`язаний негайно (не пізніше 3-х робочих днів з моменту одержання повідомлення завмовника) замінити такі матеріали за свій рахунок; забезпечити представнику замовника усі належні умови для здійснення контролю (технічного та авторського нагляду) за виконанням робіт, в тому числі надавати на вимогу представника замовника усі необхідні документи та пояснення щодо виконання окремих видів робіт; ліквідувати недоробки і недоліки, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання виконаних робіт; власними силами та засобами, за свій рахунок усунути недоліки у виконаних роботах, виявлені протягом гарантійного строку, передбаченого даним Договором.

Замовник зобов`язаний (п.5.2): прийняти роботи, належно виконані підрядником та підписати акт приймання-передачі протягом 3-х робочих днів з моменту його отримання й повернути один екземпляр підряднику або надати підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах; проводити розрахунки за виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором; забезпечити працівникам підрядника безперешкодний доступ на об`єкт.

За умовами Договору підрядник має право, зокрема, на отримання оплати за виконані роботи; ініціювати внесення змін у Договір або достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань замовником, повідомивши про це його у строк за 15 календарних днів (п.п.5.3.1; 5.3.4 п.5.3).

Замовник має право, зокрема: отримати від підрядника належно виконані роботи згідно цього договору; відмовитись від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у технічному завданні та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не виконав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим; достроково розірвати договір у разі виявлення недоліків виконаних робіт, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, а також невиконання зобов`язань підрядником, повідомивши про це його у строк 10 днів з дати прийняття рішення про необхідність розірвання договору; контролювати стан та якість виконання робіт і вимагати від підрядника за рахунок останнього усунути виявлені відхилення від кошторису та переробляти неякісно виконані роботи; замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість надання робіт, не втручаючись у діяльність підрядника; у випадку виявлення фактів використання підрядником неякісних матеріалів чи матеріалів, тип та характеристика яких не відповідають умовам, що звичайно ставляться чи умовам цього договору, державним нормам та правилам, вимагати від підрядника негайної (не пізніше 3-х робочих днів з моменту одержання повідомлення замовника) заміни таких матеріалів за його рахунок; вимагати від підрядника безоплатного усунення недоліків у виконаних роботах, виявлених протягом гарантійного терміну, передбаченого цим договором чи законом (п.п.4.4.1-5.4.10 п.5.4).

За умовами п.7.1 Договору підрядник здійснює замовлення, поставку, приймання, розвантаження, складування, зберігання, подачу на об`єкт матеріалів, конструкцій, виробів, контролює якість, кількість і комплектність ресурсів, що поставляються відповідно до технічних паспортів, сертифікатів і інших документів, що засвідчують їх якість. Підрядник відповідає за їх якість і відповідність матеріальних ресурсів вимогам, установленим нормативними документами і кошторисною документацією до договору.

Підрядник забезпечує роботи матеріальними ресурсами, необхідними для виконання робіт (п.7.2). Відповідно до п.7.3, у разі істотного зростання після укладення договору вартості (ціни) матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.

Відповідальність сторін розділ 8 Договору. Так, відповідно до п.8.1, за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним договором.

Порушення зобов`язань за цим договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом Укравїни та іншими законами (п.8.2).

Відповідно до п.8.5, сплата санкцій і відшкодування збитку не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

У п.10.2 сторони погодили, що даний Договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до кінця 2021 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством (п.10.3).

Відповідно до п.10.5, умови даного Договору мають однакову зобов`язальну силу для сторін і можуть бути змінені за взаємною згодою з обов`язковим складанням додаткової угоди.

Додатки до договору: додаток №1 «Договірна ціна», додаток №2- «Календарний графік виконання робіт».

Договір, додатки до нього, підписані повноважними особами підрядника та замовника, підписи завірені гербовими печатками обидвох сторін.

В даний договір вносилися зміни, відповідно до Додаткового договору № 1 від 27 квітня 2020 р. та Додаткового договору № 2 від 31 грудня 2020 р.

Окрім того, відповідно до Договору № 08/12 від 08 грудня 2020 р. «Реконструкція будівель спортивного комплексу «Юність» на вул. Болгарській,4» у м.Львові. Трибуна з вбудованими допоміжними приміщеннями, навіс та коментаторська будка, відновлення підпірної стінки. Коригування (Код ДК 021:2015: 45454000-4 -реконструкція), відповідач замовник, ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» доручив, а позивач підрядник, ПОЕ «Центр Комплекс», зобов`язався виконати додаткові роботи по цьому ж об`єкту. Ціна цього Договору, згідно умов у п.4.1, 7758727,00 грн. Договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до кінці 2021 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Інші умови цього договору, погоджені сторонами, є ідентичнимим умовам договору № 17/03 від 17.03.2020 року.

В даний договір вносилися зміни, відповідно до Додаткового договору № 1 від 31 грудня 2020 р. до Договору № 08/12 від 08 грудня 2020 р.

Матеріалами у справі підтверджується виконання сторонами зобов`язань за вказаними договорами, що сторони підтвердили підписаними без будь-яких зауважень та претензій первинними документами, які підтверджують вчинення господарських операцій з виконання підрядних робіт (актами та довідками встановленої форми), а також банківськими документами на підтвердження їх часткової оплати.

Так, у справі: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/1 за липень 2020 р. на суму 957 823,00 грн, згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. Акт підписаний сторонами 27.07.2020 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/2 за липень 2020 р. на суму 1 835 205,00 грн, згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. Акт підписаний сторонами 27.07.2020 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/1 за липень 2020 р. на суму 116 897,00 грн, згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. Акт підписаний сторонами 28.07.2020 р..

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/2 за липень 2020 р. на суму 2 001 608,00 грн, згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. Акт підписаний сторонами 28.07.2020 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/1 за грудень 2020 р. на суму 2 823 834,00 грн, згідно Договору № 08/12 від 08 грудня 2020 р.Акт підписаний сторонами 08.12.2020 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/2 за грудень 2020 р. на суму 48 268,00 грн, згідно Договору № 08/12 від 08 грудня 2020 р. Акт підписаний сторонами 08.12.2020 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за грудень 2020 р. на суму 203 822,00 грн., згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. Акт підписаний сторонами 15.12.2020 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 4 за березень 2021 р. на суму 1 104 505,00 грн., згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р.Акт підписаний сторонами 16.03.2021 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5/1 за жовтень 2021 р. на суму 1 054 080,00 грн., згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. та акт №5/2 за жовтень 2021 р на суму 3712,00 грн. Акти підписані сторонамим 06.10.2021 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5/3 за жовтень 2021 р. на суму 99 856,00 грн., згідно Договору № 17/03 від 17 березня 2020 р. Акт підписаний сторонами 06.10.2021 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/1 за жовтень 2021 р. на суму 100 784,00 грн., згідно Договору № 08/12 від 08 грудня 2020 р. Акт підписаний сторонами 06.10.2021 р.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2/2 за жовтень 2021 р. на суму 38 171,00 грн., згідно Договору № 08/12 від 08 грудня 2020 р. Акт підписаний сторонами 06.10.2021 р.

Всього виконано робіт на загальну суму 10 388 565,00 грн.

Відповідач частково оплатив вищевказані виконані роботи, в загальній сумі - 9 591 962,00 грн., згідно банківських виписок, у тому числі:

28.04.2020 р. - 3 892 035,00 грн. Призначення платежу « аванс згідно договору №17/03 від 17.03.2020, додатк. Договору №1 від 27.04.2020 на реконструкцію будівель СК «Юність». Без ПДВ».

02.09.2020 р. - 1 019 498,00 грн. Призначення платежу «згідно Договору №17/03 від 17.03.2020р. та акту виконаних робіт на реконструкцію будівель СК «Юність». Без ПДВ».

24.12.2020 р - 203 822,00 грн.Призначення платежу « оплата за реконструкцію спорт.комплексу «Юність» трибуна з вбуд.приміщ. згідно дог.№17/03 від 17.03.2020р.,акту викон.робіт, рах. №б/н від 15.12.2020р. Без ПДВ».

28.12.2020 р - 1 000 000,00 грн. Призначення платежу «оплата за реконструкцію спорт.комплексу «Юність» трибуна з вбуд.приміщ. згідно дог.№08/12 від 08.12.2020р., акту викон. робіт за грудень 2020р.Без ПДВ».

05.01.2021 р - 942 110.84 грн. Призначення платежу «оплата за реконструкцію спорт.комплексу «Юність» трибуна з вбуд.приміщ. згідно дог.№08/12 від 08.12.2020р., акту викон. робіт за грудень 2020р.Без ПДВ».

11.05.2021 р - 100 000.00 грн. Призначення платежу «оплата за реконструкцію спорт.комплексу «Юність» трибуна з вбуд.приміщ. згідно дог.№08/12 від 08.12.2020р.Без ПДВ».

06.07.2021 р - 1 104 505,00 грн. Призначення платежу «КПКВК 017870;КЕКВ3210 опл. за реконс.буд. СК «Юність» трибуни з доп.приміщ.навіс та ком.буд.відн.підп.ст.зг. дог.№17/03 від 17.03.2020р.- 1 104 505,00 грн. Без ПДВ».

06.07.2021 р , - 829 991,16 грн. Призначення платежу «оплата за роботи по «Реконструкції стадіону «Юність» трибуна з вбуд.приміщ.,відновл.підп.стінки згідно дог.№08/12 від 08.12.2020р.Без ПДВ».

09.11.2021 р. - 500 000,00 грн. Призначення платежу « за роботи по реконст. будівель спорткомпл. «Юність», трибуни згідно дог.№17/03 від 17.03.2020 та акту викон. робіт від 06.10.2021р за жовтень 2021р. Без ПДВ».

Всього сплачено відповідачем - 9 591 962,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, стверджує останній, становить 796 603,00 грн.

Доказів погашення зазначеної суми заборгованості (перерахування їх відповідачем на рахунок позивача) матеріали справи не містять.

Оцінка суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Укладені між сторонами договори №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020 за своєю правовою природою є договорами підряду (будівельного підряду).

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (наведену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №203/2612/13-ц, від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12).

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Аналогічні права замовника погоджені сторонами і у договорах підряду, які є підставою заявлених позивачем позовних вимог.

Доказів відмови замовника від договорів підряду №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020 матеріали справи не містять.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (стаття 853 ЦК України).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи. (Такі обов`язки замовника передбачені і у договорах №17/03 від 17.03.2020; №08/12 від 08.12.2020, які є підставою заявлених позивачем позовних вимог).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку;

2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Згідно частин першої, другої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частинами четвертою, шостою статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Поряд з цим, у даній справі, акти виконаних підрядних робіт, на які посилається позивач у позовній заяві в обгрунтування заявлених позовних вимог, підписані як виконавцем робіт так і замовником робіт без зауважень та претензій.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і стаття 193 ГПК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

Слід також зазначити, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

В даній справі замовник не відмовлявся від підписання актів виконаних робіт.

Судом встановлено, що сторонами без заперечень та будь-яких зауважень були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт до них (акти та довідки, на які посилається позивач у позові), що свідчить про прийняття замовником робіт, визначених у цих актах, у повному обсязі.

Судом також встановлено, що акта (чи актів) про виявлені недоліки у роботі (роботах) під час їх прийняття сторонами не складалося, вимог про усунення недоліків відповідно до умов договорів та положень частини першої статті 858 ЦК України замовником не висувалось . Тобто, підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень, замовник підтвердив, що роботи за цими актами були виконані у повному обсязі та належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604- 609 ЦК України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як, наприклад, закінчення строку дії договору чи недоліки в оформленні акту виконаних робіт, а також акт ревізії контролюючого органу. Закінчення строку дії договору, тощо не припиняє невиконаного зобов`язання між сторонами (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13).

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договорах підряду №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020 на загальну суму 10 388 565,00 грн. підтверджено вищепереліченими матеріалами справи .

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем були виконані будівельні роботи, про що складені акти та довідки встановленої форми, які підписані представниками виконавця робіт та замовника, а також скріплені печатками сторін.

Таким чином, замовник (відповідач у справі) прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт (підрядником, позивачем у справі) будь-яких відступів від умов договорів чи про наявність інших недоліків. Дана обставина сторонами не заперечується, що свідчить про те, що замовник підтвердив належне виконання робіт підрядником.

Відповідно до ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України, після виконання договору не допускається. Про зменшення ціни роботи, в разі встановлення відступів від умов договору, сторонами має бути досягнута згода або спір з цього приводу може бути вирішеним у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення позивачем своїх зобов`язань за договором, зокрема, щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання, окрім акту ревізії від 24.12.2021 №03-01-21/1, на який посилається відповідач заперечуючи проти позову (надалі- акт ревізії).

При укладенні договорів №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020 сторони були вільні у визначенні умов договорів, на свій розсуд укладали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договори, в тому числі, і щодо вартості проведення будівельних робіт. Щодо цієї обставини сторони заперечень не мають.

Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Як слідує, відповідач перевірив кількість, якість та ціну робіт, підписавши відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт (встановленої форми) без зауважень та заперечень. Матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача, як замовника робіт, від приймання виконаних позивачем будівельних робіт з підстав їх вартості; обсяг та вартість виконаних робіт погоджені сторонами, при цьому замовник не заперечував проти прийняття ним виконаних робіт у відповідних періодах.

Отже, враховуючи приписи зазначених вище норм права, а також те, що відповідач оглянув та прийняв роботи за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень, суд дійшли висновку, що відповідач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Крім того, сторонами до Договорів підряду було підписано довідки про вартість робіт.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку відповідача в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість частково оплачена відповідачем.

Отже, умови Договорів підряду в частині виконання і прийняття робіт сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Частина 2 статті 9 вищевказаного Закону зазначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договорів №17/03 від 17.03.2020 та №08/12 від 08.12.2020, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, повної оплати вартості підрядних робіт у строки, визначені у договорах підряду, відповідач не провів, заборгувавши позивачу станом на час розгляду справи в суді 796603,00 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в заявленій до стягнення сумі (796603,00 грн) підтверджується матеріалами справи (договорами підряду, актами виконаних робіт та довідками про вартість встановленої форми, банківськими документами по перерахуванню коштів позивачу в рахунок проведення часткового розрахунку за прийняті підрядні роботи).

Доводи відповідача щодо відсутності обов`язку по сплаті позивачу коштів в сумі 796 603,00 грн ( вартості виконаних за господарськими договорами підряду, однак не оплачених у повному обсязі підрядних робіт, згідно перелічених позивачем актів, які входять в предмет дослідження у справі), у зв`язку із порушеннями, виявленими за результатами ревізії Західним офісом Держаудитслужби та зафіксованими в акті від 24.12.2021 №03-01-21/1, суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Виявлені за результатами ревізії Західним офісом Держаудитслужби порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів та не можуть ніяким чином їх змінювати.

Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь встановленої сили, тобто акт ревізії ( в даному випадку- акт ревізії від 24.12.2021 №03-01-21/1) не є підставою для стягнення з позивача коштів, вже одержаних відповідно до умов договорів, як не є й підставою для відповідача не здійснювати оплату за актами виконаних робіт, роботи по яких прийняті відповідачем (замовником за договорами) без жодних зауважень та претензій щодо робіт, їх обсягів, якості тощо.

Акт ревізії контролюючого органу (в даному випадку -Західного офісу Держаудитслужби) може бути підставою для вжиття ним, в межах своєї компетенції, відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб підконтрольних установ у встановленому законом порядку, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-правових відносин.

Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акту ревізії, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні відповідного спору, зокрема, щодо оскарження дій чи рішення контролюючого органу.

До того ж, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Водночас, чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відповідну суму завищення.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, акт ревізії має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.

Сам по собі акт ревізії контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях підконтрольної установи і підставою для стягнення коштів, отриманих на виконання договірних відносин.

Обставини, які встановлені під час проведення ревізії не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати.

Отже, акт ревізії не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання позивача повернути сплачені йому відповідачем кошти, чи підстава для відповідача невиконувати договірні зобов`язання з причин виявлення контролюючим органом порушень, оскільки такі не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відтак, Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького» за період 01.01.2019 по 30.09.2021 №03-01-21/1 від 24.12.2021 року, не є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних позивачем (підрядником) та прийнятих відповідачем (замовником) без жодних зауважень та претензій підрядних робіт на підставі укладених договорів підряду, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання виконаних будівельних робіт.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не визнається підставою виникнення договірних зобов`язань у самостійно господарюючих суб`єктів та не підтверджує порушення учасником цих відносин умов укладеного ним правочину.

Отже, доводи відповідача з посиланням на результати перевірки, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог позивача, є недостатніми для висновку про допущене позивачем під час виконання господарських договорів порушення та право відповідача не виконувати договірні зобов`язання.

Наявність акту державної аудиторської служби не звільняє сторону договору від процесуального обов`язку доводити свої вимоги/заперечення іншими належними та допустимими доказами. Інших , належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи відповідача про відсутність у нього обов`язку по сплаті позивачу коштів в сумі 796603,00 грн, про відсутність спору між сторонами, матеріали справи не містять, оскільки відповідачем до справи не подано.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зауважити й таке. Статтею 218 ГК України та статтею 617 ЦК України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ч. 2 ст. 218 ГК України).

В рішеннях ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30 листопада 2004 року у справі Бакалов проти України також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Відповідно дотатті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-IV та ч. 4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналогічна правова позиція викладена також і у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.

Згідно зі ст. 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 15.05.2019 у справі № 923/565/18.

Із зустрічним позовом відповідач у даній справі не звертався.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості виконаних , але не оплачених робіт в сумі 796603,00 грн.

В порядку ст.46 ГПК України позивач із заявами до суду у даній справі не звертався. Відтак, зміст позовних вимог ( підстави та предмет) визначені позивачем у позові.

Із врахуванням зазначеного, суд вбачає безпідставним посилання відповідача у відзиві на укладений між сторонами договір підряду №15/04 від 15 квітня 2020 року та на акти виконаних робіт, які не охоплені змістом позову позивача, а відтак, не входять в предмет дослідження у даній справі.

Згідно з приписами статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 , від 30 січня 2019 у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, яка розглядається, обраний позивачем спосіб захисту є належним, бо дозволяє ефективно захистити порушене право позивача, яке виникло з договірних правовідносин - право отримати оплату за виконані на підставі договорів підряду та прийняті замовником без будь-яких претензій та зауважень підрядні роботи. Саме це право було порушене відповідачем, оскільки від оплати залишку боргу, що складає різницю між вартістю виконаних підрядником і прийнятих замовником підрядних робіт та сумою перерахованих відповідачем коштів, як оплати за виконані роботи, відповідач відмовився посилаючись на акт ревізії Західного офісу Держаудитслужби від 24.12.2021 №03-01-21/1.

В частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст.ст.76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення 796603,00 грн. заборгованості є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 11949,05 грн.

Беручи до уваги, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволенння повністю, витрати на правову допомогу відповідача не підтягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького (79011, Львівська область, м.Львів, вул.Болгарська, буд.4, ідентифікаційний код 02219688) на користь Підприємства об`єднання громадян Центр Комплекс (79005, мЛьвів, вул.І.Франка, буд.59, ідентифікаційний код 20774040) 796603,00 грн. основного боргу, 11949,05 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Призначити судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати пов`язані з розглядом справи на 05.10.2022 на 12:00 год.

Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-ий поверх, зал судових засідань №9.

5. Строк, до 27.09.2022 включно, для подання суду доказів на підтвердження судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), у зв`язку з розглядом справі №914/500/22, з доказами скерування їх копій іншій стороні.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 17.10.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.