Рішення

від 05.10.2022 по справі 914/500/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022 Справа № 914/500/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б. при секретарі Зусько І.С. розглянувши матеріали клопотання Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс», м. Львів

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/500/22

за позовом: Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс», м.Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького», м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 796603,00 грн.

Представники сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Підприємство об`єднання громадян «Центр Комплекс» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького» про стягнення заборгованості у розмірі 796603,00 грн.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.09.2022, до закінчення судових дебатів у справі, представник позивача зробив відповідну заяву в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

В судовому засіданні 22.09.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №914/500/22 та призначено судове засідання щодо вирішення питання про судові витрати, пов`язані з розглядом справи, на 05.10.2022.

28.09.2022, за вх.№3113/22, на адресу суду від представника позивача надійшла заява з додатками від 23.09.2022 про долучення доказів, які підтверджують витрати на правову (професійну правничу) допомогу у справі №914/500/22, у строки передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 29.09.2022р. призначив судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №914/500/22 на 05.10.2022р.

05.10.2022 від відповідача поступили «Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та зменшення витрат на правничу допомогу», у прохальній частині яких відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу, а також просить проводити розгляд заяви за відсутності представників відповідача, у зв`язку з наявністю у представників ГРЗ та контактування з особою, хворою на Covid-19.

Позивач явки представника в судове засідання 05.10.2022 не забезпечив. У заяві від 23.09.2022 заявник просив суд розглядати заяву без участі представника.

Відповідач явки представника в судове засідання 05.10.2022 не забезпечив.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позиція позивача

Підприємство об`єднання громадян «Центр Комплекс» заявлено до стягнення 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в даній справі. На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником подано до заяви копії: договору про надання правової допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022, додатку №1 до договору №10/02/2022 від 10.02.2022, акту приймання виконаних робіт від 23.09.2022.

Позиція відповідача.

Відповідач вважає вимогу щодо відшкодування витрат на правову допомогу необґрунтованою та такою, що суперечить нормам процесуального права та неспівмірною із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Відповідач зазначає, що ні позивачем, ні його представником заява в порядку ч.8 ст.129 ГПК України до закінчення судових дебатів у справі не подавалася, а лише повідомлялося представником позивача, що він має намір подати таку заяву, не зазначаючи при цьому навіть розмір витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідач зазначає, що відповідно до Акту приймання виконаних робіт, укладеного на підставі договору про надання правової допомоги від 10 лютого 2022 року, між ФОП Телішевським І.Д. (а не самозайнята особа адвокат Телішевський І.Д., як це визначено в ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») та ТОВ «Центр Комплекс», ФОП Телішевським І.Д. включає як окрему послугу підготовку, збір та аналіз доказів, які є частиною процесу підготовки позовної заяви, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх рішеннях. Більше того, правнича допомога є послугою, а не виконаною роботою, таким чином, між адвокатом та клієнтом підписується акт наданих послуг, а не акт прийняття виконаних робіт. Більше того, виходячи зі змісту договору, вважає, що був укладений договір про надання юридичних послуг, а не правничої допомоги.

Крім того, ФОП Телішевським І.Д (а не адвокат Телішевський І.Д.) до вартості у розмірі 10 000 грн. включено підготовку клопотань до суду.

Однак, у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю таких клопотань, судом було відмовлено в їх задоволенні та вони, на думку відповідача, вплинули лише на затягування судового процесу, а не на позитивне вирішення справи на користь позивача. До того ж, після заявлення клопотання про надання часу на примирення, жодних дій та спроб примиритися позивачем зроблено не було. Щодо підготовки відповіді на відзив, така відповідь на відзив, на думку відповідача, дублювала позицію позивача, викладену у позовній заяві, а відтак не була необхідною для вирішення даної справи. Таким чином, зважаючи на те, що ряд витрат, зазначених в акті виконаних робіт були недоцільні та не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у їх поданні тощо), а, відповідно, витрати на підготовку клопотань та відповіді на відзив не були необхідними та неминучими, відповідач вважає, що сума витрат на правничу допомогу є завищеною та підлягає пропорційному зменшенню.

Оцінка суду.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 914/500/22, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено судом, у позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правову допомогу становить 20 000,00 грн. В судовому засіданні 22.09.2022 представником позивача оголошено усну заяву про те, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть ним подані, в порядку передбаченому ГПК України, після ухвалення рішення у справі з наданням необхідних доказів.

Відповідно до ч.2 ст.169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відтак, суд критично ставиться до непогодження відповідача, висловленого у запереченнях на заяву позивача, щодо форми заявлення (усної) заяви про подання доказів понесення витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

У передбачений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк, від позивача на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій позивач просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем надано копії договору про надання правової допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022, додатку №1 до договору №10/02/2022 від 10.02.2022, акту приймання виконаних робіт від 23.09.2022.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги (правову допомогу) щодо захисту прав та інтересів останнього, як позивача, в судових органах всіх інстанцій у господарській справі за позовом Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс» до ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького» про стягнення заборгованості за договорами підряду.

Користуючись свободою договору, сторони обумовили у п.4.1. Договору, що за надану, згідно п.1.1 Договору, правову допомогу, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в строки та в розмірі, що визначаються згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Так, відповідно до додатку №1 до договору №10/02/2022 від 10.02.2022 у розділі «Ціна договору», п.1.1 сторони обумовили, що за надані, згідно п.1.1. Договору послуги, Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі: 1.1.1. фіксованої суми в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн.), незалежно від результатів судового розгляду.

У розділі «Порядок розрахунків», у 2.1. додатку №1 до договору №10/02/2022 від 10.02.2022 сторони обумовили, що замовник здійснює оплату за даним Договором безготівково на поточний рахунок Виконавця в такі строки: винагороду, визначену в п. 1.1.1., протягом 30-и днів з моменту підписання акта приймання виконаних робіт (послуг) за даним Договором. Виплачена винагорода не повертається. У випадку неможливості виконати зобов`язання не з вини Виконавця, Замовник зобов`язаний оплатити частково виконану роботу в розмірі, який визначається за згодою сторін додатковою угодою.

Відповідно до акту виконаних робіт від 23.09.2022 Підприємство об`єднання громадян «Центр Комплекс» в особі директора Хорошака О.Д., який діє на підставі статуту, надалі „Замовник, з одного боку, та фізична особа-підприємець, адвокат Телішевський Іван Данилович, надалі "Виконавець", який діє на підставі свідоцтва серії В02 № 647296 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1530 від 15.07.2009 р., з другого боку, відповідно до п.3, п.4. Договору № 10/02/2022 від 10 лютого 2022 р. про надання правової допомоги, склали даний акт про наступне: Виконавець виконав і передав, а Замовник прийняв роботу, згідно п.2.1. Договору - консультаційні та юридичні послуги (правову допомогу) щодо захисту прав та інтересів Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс» в господарській справі № 914/500/22 за позовом Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс до ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» про стягнення заборгованості за договорами підряду, а саме: підготовка, збір, аналіз доказів, підготовка позовної заяви, підготовка клопотань до суду, підготовка відповіді на відзив відповідача, участь в судових засіданнях в суді першої інстанції. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.09.2022 р. в справі № 914/500/22 позов задоволено. Вартість робіт: згідно Додатку № 1 до Договору № 10/02/2022 від 10 лютого 2022 р. про надання правової допомоги - 10 000 грн. (Десять тисяч грн.) незалежно від результатів судового розгляду. Разом вартість робіт - 10 000,00 грн.

Відповідач просить суд стягнути з позивача фіксовану суму гонорару (винагороди) у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На виконання даної процесуальної норми позивачем у позовній заві визначено орієнтовний розрахунок судових витрат в сумі 20000,00грн., які позивач поніс та очікує понести.

У прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Відтак, зазначене спростовує заперечення відповідача щодо незазначення позивачем попереднього розрахунку судових витрат: витрат на професійну правничу допомогу, у тому числі, гонорару адвоката.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18.

Заявлений до відшкодування розмір гонорару не є надмірним та завищеним, оскільки ціна позову у справі склала 796603,00 грн. Принагідно, оскільки відповідач вважає суму гонорару позивача надмірно завищеною, суд зауважує, що у даній справі за заявою про відшкодування витрат на правову допомогу (вх.№19176/22 від 15.09.2022) відповідач просив стягнути на його користь з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у справі у розмірі 82830,15 грн. і при цьому вважав, що заявлена ним сума є співмірною із ціною позову, складністю справи.

При розгляді заяви позивача у даній справі судом враховується те, що розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником сторони, а, отже, є визначеним (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020р. у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021р. у справі № 357/11023/18).

Встановлення фіксованого розміру гонорару має на меті досягнення кінцевого результату для клієнта, безвідносно до часу, затраченого адвокатом та кількості вчинених ним дій.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі N 922/445/19 дійшов висновку про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що згідно додатку №1 до договору №10/02/2022 від 10.02.2022, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) у розмірі 10 000,00 грн., суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання адвокатом Телішевським І.Д. послуг адвоката на суму 10 000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони у справі викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19.

Щодо заперечення відповідача з приводу включення до вартості робіт підготовки клопотань, у задоволенні яких судом було відмовлено, зазначення в акті виконаних робіт витрат на підготовку відповіді на відзив, яка, на думку відповідача, дублювала позицію позивача, викладену у позовній заяві, які були недоцільні і необов`язкові, то суд враховує позицію Верхового Суду у постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, де зазначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Окрім того, суд вважає, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Стосовно підготовки позивачем та подання до суду клопотань, у задоволенні яких, як стверджує відповідач, судом було відмовлен, то суд зазначає, що право учасника справи на звернення до суду із заявами та клопотаннями прямо передбачено у ст.42 ГПК України. Оцінку обгрунтованості клопотання за результатами його розгляду надає суд.

Відповідно до п.2.1 договору про надання правової допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022 адвокат, як захисник і представник клієнта має право, зокрема, при провадженні в суді з розгляду справи за позовом Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс до ЛКП «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» про стягнення заборгованості за договорами підряду, на складання необхідних процесуальних та інших документів. А відтак, доводи відповідача про протилежне є лише суб`єктивною оцінкою представника відповідача та спростовуються матеріалами справи.

Доводи відповідача про укладення договору про правову допомогу між ФОП Телішевським І.Д. та позивачем, а не з адвокатом Телішевським І.Д. (а не самозайнятою особою адвокатом Телішевським І.Д., як це визначено в ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), спростовуються змістом договору про надання правової допомоги №10/02/2022 від 10.02.2022, у преамбулі якого вказано, що він укладений між Замовником (ПОГ «Центр Комплекс») з одного боку та фізичною особою-підприємцем, адвокатом Телішевським І.Д., виконавцем, який діє на підставі свідоцтва серії В02 № 647296 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1530 від 15.07.2009 р., з другого боку.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 р у справі №910/10935/20 зазначив, що укладення Договору представником-адвокатом як фізичною особою - підприємцем не позбавляє його статусу адвоката, а тому в розумінні наведених приписів процесуального закону і не впливає на правильність розподілу судових витрат у справі.

Як встановлено судом, у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про адвоката Телішевського І.Д., який має право на заняття адвокатською діяльністю згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність". В матеріалах справи наявна довіреність, видана Підприємством об`єднання громадян «Центр Комплекс» 17.02.2022 адвокату Телішевському І.Д.

Представник відповідача у своєму запереченні на заяву позивача щодо розподілу судових витрат не обґрунтовує, яким чином зазначення у договорі «…фізична особа-підприємець, адвокат Телішевський І.Д.» впливає на професійний статус особи, яка надала професійну правничу допомогу (адвоката Телішевського І.Д.), та яким чином нівелює наявність у Телішевського І.Д. статусу адвоката.

При цьому суд зазначає, що оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси), відрізняються лише ставками внеску до бюджету.

Відповідно до визначення, наведеного в підпункті 14.1.156 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Водночас, порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Господарський суд вказує, що обсяг наданих адвокатом послуг цілком відповідає їх ціні, а, відтак, заявлені позивачем до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката, гонорар в розмірі 10 000,00 грн., не є завищеними, передумов для їх зменшення, а тим більше, для повної відмови в задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, оскільки у позов задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000, 00 грн, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, у зв`язку з чим клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення в цій справі підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького» (79011, м.Львів, вул.Болгарська, 4; ідентифікаційний код 02219688) на користь Підприємства об`єднання громадян «Центр Комплекс» (79005, м.Львів, вул..І.Франка, 59, ідентифікаційний код 20774040) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 17.10.2022 р.

Суддя Кітаєва С.Б.