Постанова

від 04.10.2022 по справі 466/4604/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/4604/19 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/811/2972/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Х.Б. Колич

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року у справі за позовом Державного професійно-технічного навчального закладу «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном,-

в с т а н о в и в:

05 червня 2019 року Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: житловими кімнатами №63 (площею 13,1 кв.м.) та №77 (площею 13,5 кв.м.), приміщенням - кладовкою (площею 1,2 кв.м.), СХІ - туалетом (площею 1.2 кв.м), тамбуром до туалету (площею 1,35 кв.м.), додатковим евакуаційним виходом (балкон на 4-му поверсі), секційним коридором (площею 10,51 кв.м.), умивальниками загального користування (площею 7,6 кв.м.); демонтувати встановлені перегородки та двері на IV поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та привести їх до попереднього стану.

Позов позивач обгрунтовував тим, що Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» є титульним володільцем будівлі (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 . Власником гуртожитку є Міністерство освіти і науки України. Відповідачі (сім`я померлого ОСОБА_5 ) ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 березня 2000 року у справі №2-885/00 та договору оренди житлового приміщення в учнівському гуртожитку Державного професійно технічного навчального закладу «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» від 02 вересня 2013 року користуються приміщеннями кімнат АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 на четвертому поверсі даного гуртожитку. Згідно наказу директора училища «Про зміну нумерації кімнат» від 15.12.2014 року №307/07 нумерація кімнат в гуртожитку училища по АДРЕСА_1 була змінена відповідно до технічного паспорта на гуртожиток від 12.12.2014 року, а саме номер кімнати 404 змінено на номер 62, номер НОМЕР_1 - на номер 78. 08 квітня 2019 року на підставі доповідної записки коменданта учнівського гуртожитку ОСОБА_6 з метою підтвердження факту та обстеження самовільно зайнятих приміщень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в учнівському гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 було створено комісію з обстеження і підтвердження факту самовільно зайнятих приміщень та самовільної забудови в учнівському гуртожитку по АДРЕСА_1 , якою 15 квітня 2019 року у присутності ОСОБА_1 встановлено, що у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перебувають кімнати № НОМЕР_2 (як побутова) та №78 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львов та договору оренди; разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживає ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_3 ) без реєстрації місця проживання у даному гуртожитку, чим разом зі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 створює перешкоди у користуванні майном; відповідачі самовільно зайняли житлову кімнату АДРЕСА_4 підсобне приміщення кладовку, СХ1 туалет, балкон, з правої сторони на IV му поверсі гуртожитку; відповідачі здійснили самовільну забудову балкону, що призвело до перекриття евакуаційного виходу. На балконі відповідачами без відповідного дозволу встановлено металопластикові вікна; відповідачі здійснили незаконне перепланування секції на IV- поверсі учнівського гуртожитку, самовільно встановивши перегородку з гіпсокартонної конструкції, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету.

17 травня 2019 року комісія вдруге оглянула самовільно зайняті приміщення відповідачами та підтвердила, що у їх користуванні продовжують перебувати самовільно зайняті приміщення: житлова кімната №63, СХ підсобне приміщення кладовка (площею 1,2 кв.м.), секційний коридор, СХІ туалет (площею 1,2 кв.м.), секційний коридор, балкон з правої сторони гуртожитку на IV поверсі. Комісія також підтвердила факт самовільної забудови балкону, що перекриває евакуаційний вихід, незаконного встановлення відповідачами на балконі металопластикових вікон, незаконне перепланування секції на IV- поверсі учнівського гуртожитку шляхом самовільного встановлення перегородки з гіпсокартонної конструкції, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету, а також встановлення дверей до санвузлу, де вони не передбачені, дверей в учнівському туалеті та гіпсокартонної конструкції перегородки. Звільняти самовільно зайняті приміщення відповідачі відмовилися.

09 липня 2019 року відповідачі здійснили незаконну (самовільну) забудову частину коридору на 4-му поверсі учнівського гуртожитку, а саме звели стіну з будівельних блоків та встановили металеві двері. Таким чином, відповідачі самовільно зайняли частину секційного коридору (площею 3,93 кв.м.), кімнату №77 (площею 13,5 кв.м.), що розташована на самовільно зайнятій частині коридору, умивальники загального користування (площею 7,6 кв.м.).

Неправомірні дії відповідачів погіршили житлові умови інших мешканців гуртожитку. Учні, що проживають у гуртожитку позбавлені права на законних підставах користуватися кімнатою АДРЕСА_5 , допоміжними та нежилими приміщеннями гуртожитку - умивальниками загального користування та туалетом.

Загальна площа самовільно зайнятих приміщень відповідачами становить 48,38 кв.м.

Враховуючи наведене, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» просив позов про усунення перешкод у користуванні майном задоволити.

Оскаржуваним рішення позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: кімнатами № НОМЕР_3 (площею 13,1 кв.м.) та №77 (площею 13,5 кв.м.), приміщенням кладовкою (площею 1,2 кв.м.), СХІ туалетом (площею 1.2 кв.м), тамбуром до туалету (площею 1,35 кв.м.), додатковим евакуаційним виходом (балкон на 4-му поверсі), секційним коридором (площею 10,51 кв.м.), умивальниками загального користування (площею 7,6 кв.м.); демонтувати встановлені перегородки та двері на IV поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та привести їх до попереднього стану.

Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в користь Державного професійно технічного навчального закладу «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 та члени її сім`ї проживають в гуртожитку, який належить позивачу. Позивач вчиняє протиправні дії по відношенню до неї та її сім`ї, не виконуючи при цьому рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10.03.2000 року, яке набрало законної сили. Відповідно до даного рішення суду зобов`язано адміністрацію та профком Львівського ПТУ 348 у випадку наявності забезпечити ОСОБА_5 разом з проживаючими з ним членами сім`ї квартирою у відомчому гуртожитку. На виконання рішення суду у 2015 році адміністрація училища надала сім`ї відповідачів квартиру, тобто кімнати № НОМЕР_4 , туалет, підсобне приміщення та балкон на четвертому поверсі по правій стороні у відомчому гуртожитку. Однак, адміністрація училища змінила прийняте нею рішення та з 2016 року почала складати акти, про, нібито, самовільне зайняття відповідачами даних приміщень в гуртожитку.

Вважає, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні ст.8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.

Крім того зазначає, що оскільки в спірних приміщеннях проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та двоє дітей різної статі, то згідно ст. 47 Житлового кодексу, їм має належати квартира площею 13,65*5=68,25 квадратних метрів, і адміністрація гуртожитку повинна забезпечити їх таким житлом. Квартира також повинна мати кухню, туалет, ванну кімнату, має бути ізольованою. Відповідачі здійснили ремонт даних приміщень за власні кошти, витративши на такий не менше 28058,79 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди від 02.09.2013 року, однак дакази укладення такого договору та його підписання відповідачами матеріали справи не містять.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_7 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити.

Представник Державного професійно технічного навчального закладу «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» - Павлюк П.В. проти скарги заперечив.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України предбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Згідно положень ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.100 Житлового кодексу Української РСР виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).

Згідно з Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 №572 наймач житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний:

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил;

- використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;

- не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.

Порядок забезпечення гуртожитками осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, який затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 року №331, встановлює механізм надання жилої площі в гуртожитках закладів професійної (професійно-технічної) освіти, поселення на надану жилу площу, користування нею та виселення з гуртожитків.

У п.5 Порядку зазначено, що гуртожиток є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу закладу професійної (професійно-технічної) освіти, загальне керівництво яким здійснює керівник такого закладу.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що кожне приміщення у гуртожитку повинне мати функціональне призначення.

У п. 25 Порядку зазначено, що особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними приміщеннями гуртожитку.

Особам, які проживають у гуртожитку, забороняється самовільно здійснювати переобладнання та перепланування приміщень гуртожитку (п. 26 Порядку).

Згідно з п. 27 Порядку керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти та комендант гуртожитку зобов`язані створювати умови для безперешкодного користування особами, які проживають у гуртожитку, його допоміжними приміщеннями.

Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення гуртожитками осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти» від 17.04.2019 №331 гуртожиток є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу закладу професійної (професійно-технічної) освіти, загальне керівництво яким здійснює керівник такого закладу.

У п.5.7 Положення про гуртожиток Державного професійно технічного навчального закладу «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» зазначено, що мешканці, що проживають в гуртожитку зобов`язані не допускати самовільного перепланування кімнат, руйнування конструкцій будівлі гуртожитку, заміни та перестановки технічного обладнання в кімнаті.

Пунктом 5.8 зазначеного Положення передбачено, що мешканцям, що проживають в гуртожитку суворо забороняється перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними нежилими приміщеннями гуртожитку.

Статтею 61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Судом встановлено, що Державний професійно технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» є титульним володільцем будівлі (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 . Власником гуртожитку є Міністерство освіти і науки України, що підтверджується довідкою Фонду Держмайна України №10-15-9349 від 23.05.2016 та Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (а.с. 12, 12- зворот, т.1).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 березня 2000 року у справі № 2-885/2000 за ОСОБА_5 та членами його сім`ї визнано право на користування кімнатою АДРЕСА_6 та побутовою кімнатою в цьому гуртожитку. Зобов`язано адміністрацію та профком Львівського ПТУ № 48 у випадку наявності забезпечити ОСОБА_5 разом з проживаючими з ним членами сім`ї квартирою у відомчому гуртожитку (а.с.20-21, т.1).

02 вересня 2013 року між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» та ОСОБА_5 було укладено договір оренди житлового приміщення в учнівському гуртожитку ЛВПУ КТБ, за умовами якого училище надало ОСОБА_5 житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 , площею 36,8 кв.м., кількість кімнат -2, терміном на 1 рік з 02 вересня 2013 року по 31 серпня 2014 року (а.с.17, т.1).

Наказом директора училища «Про зміну нумерації кімнат» від 15.12.2014 року №307/07 нумерацію кімнат в гуртожитку училища по АДРЕСА_1 було змінено відповідно до технічного паспорта на гуртожиток від 12.12.2014 року, згідо якого кімнату № НОМЕР_5 слід вважати кімнатою № НОМЕР_2 , а кімнату №405 - кімнатою № НОМЕР_6 (а.с.25).

Як убачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане 22 грудня 2018 року Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.120, т.1).

08 квітня 2019 року на підставі доповідної записки коменданта учнівського гуртожитку ОСОБА_6 з метою підтвердження факту та обстеження самовільно зайнятих приміщень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в учнівському гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановлення пергородки з гіпсокартонної конструкції на четвертому поверсі гуртожитку, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету, ДПТНЗ «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» видано Наказ № 95/07 «Про створення комісії з обстеження та підтвердження факту самовільно зайнятих приміщень та самовільної забудови в учнівському гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с. 22, 23, т.1).

Згідно Акту №1 результатів обстеження приміщень учнівського гуртожитку ДПТНЗ «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» у АДРЕСА_1 , що знаходяться у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,від 15квітня 2019року комісієюбуло встановлено,що укористуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 перебувають кімнати№ НОМЕР_2 (якпобутова)та №78на підставірішення Шевченківськогорайонного судум.Львов тадоговору оренди;разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживає ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_3 )без реєстраціїмісця прооживанняу даномугуртожитку,чим разомзі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 створює перешкодиу користуваннімайном; ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самовільно зайнялижитлову кімнату№63,СХ підсобне приміщення кладовку,СХ1 туалет,балкон,з правоїсторони наIV муповерсі гуртожитку; ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили самовільнузабудову балкону,що призвелодо перекриттяевакуаційного виходу.На балконівстановлено металопластиковівікна; ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили незаконнеперепланування секціїна IV-поверсі учнівськогогуртожитку,самовільно встановившиперегородку згіпсокартонної конструкції,що призвелодо перекриттясекційного коридорута учнівськоготуалету;неправомірні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погіршують житлові умови інших мешканців гуртожитку. Зокрема, учні, які проживають у гуртожитку позбавлені права правомірно користуватися допоміжними та нежилими приміщеннями гуртожитку, а саме санвузлом та туалетом. Перекриття евакуаційного виходу може створити небезпечну ситуацію для життя та здоров`я мешканців гуртожитку у випадку пожежі (а.с.26-27, т.1).

17травня 2019року комісіявдруге оглянуласамовільно зайнятіприміщення відповідачамита підтвердила,що уїх користуванніпродовжують перебуватисамовільно зайнятіприміщення:житлова кімната№ 63,СХ -підсобне приміщення кладовка(площею1,2кв.м.),секційний коридор,СХІ -туалет (площею1,2кв.м.),секційний коридор,балкон зправої сторонигуртожитку наIV-поверсі.Комісія такожпідтвердила фактсамовільної забудовибалкону,що перекриваєевакуаційний вихід,незаконного встановленнявідповідачами набалконі металопластиковихвікон,незаконне переплануваннясекції наIV-поверсі учнівськогогуртожитку шляхомсамовільного встановленняперегородки згіпсокартонної конструкції,що призвелодо перекриттясекційного коридорута учнівськоготуалету,а такожвстановлення дверейдо санвузлу,де вонине передбачені,дверей вучнівському туалетіта гіпсокартонноїконструкції -перегородки.Звільняти самовільнозайняті приміщеннявідповідачі відмовилися(а.с.28-29, т.1).

09.07.2019 року в.о. директора ДПТНЗ «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського ВП ГУНП України у Львівській області з заявою, в якій зазначив, що у зв`язку початком незаконної (самовільної) забудови ОСОБА_1 , ОСОБА_3 коридору на 4-му поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 , пошкоджено стіни з обох боків коридору та підлогу (а.с. 73, т.1).

Згідно Висновку Шевченківського відділу поліції ГУНП у Львівській області по зверненні ОСОБА_8 від 19.07.2019 року, 09.07.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відгородили частину коридору загального користувнаня та кімнату № НОМЕР_8 на 4-му поверсі гуртожитку професійно-технічного училища з метою створення необхідних умов для проживання двох малолітніх дітей (а.с. 79-80, т.1).

Згідно Акту №3 результатів обстеження приміщень учнівського гуртожитку ДПТНЗ «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва» у АДРЕСА_1 , що знаходяться у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 19 липня 2019 року комісією було встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили незаконну (самовільну) забудову частину коридору на 4-му поверсі учнівського гуртожитку, а саме звели стіну з будівельних блоків та встановили металеві двері. Таким чином, відповідачі самовільно зайняли частину секційного коридору (площею 3,93 кв.м.), кімнату №77 (площею 13,5 кв.м.), що розташована на самовільно зайнятій частині коридору, умивальники загального користування (площею 7,6 кв.м.). Загальна площа самовільно зайнятих приміщень становить 48,38 кв.м. (а.с.62-63, т.1).

Судом встановлено, що відповідачі не отримували від власника приміщення чи титульного володільця дозволу на переобладнання та перепланування приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Задовольняючи позов ДПТНЗ «Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва», суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено право відповідачів на проживання в кімнатах АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 . Однак, останніми самовільно зайнято житлові кімнати №63 та АДРЕСА_5 , приміщення кладовки, туалет, тамбур до туалету, додатковий евакуаційний вихід (балкон на 4-му поверсі), секційний коридор, умивальники загального користування та вчинено дії, спрямовані на їх переобладнання та перепланування, що створює позивачу перешкоди у користуванні зазначеними вище приміщеннями в гуртожитку по АДРЕСА_1 . При цьому, неправомірні дії відповідачів, що полягають у самовільному зайнятті зазначених приміщень, погіршили житлові умови інших мешканців гуртожитку. Учні, що проживають у гуртожитку позбавлені права на законних підставах користуватися кімнатами № НОМЕР_9 та АДРЕСА_4 , допоміжними та нежилими приміщеннями гуртожитку - умивальниками загального користування та туалетом.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає зібраним доказам та встановленим обставинам справи.

Враховуючи,що відповідачі,проживаючи вгуртожитку по АДРЕСА_1 ,чинять перешкодимешканця гуртожиткуу користуванніприміщеннями загальногокористування гуртожитку,колегія суддівприходить довисновку,що судпідставно зобов`язаввідповідачів усунутиперешкоди укористуванні майномшляхом демонтажусамовільно встановленихперегородок тадверей таприведення їхдо попередньогостану.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності створення належних умов для проживання у гуртожитку дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правильних висновків суду не спростовують, оскільки не підтверджують право останніх на зайняття ними спірних приміщень в гуртожитку.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильних висновків суду не спростовують. Підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 14 жовтня 2022 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра