Рішення

від 11.09.2020 по справі 466/4604/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4604/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

за участі секретаря Лань М.О.

з участю: представника позивача Романишина Я.О.

представника позивача Поліщук М.Б.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Державного професійно - технічного навчального закладу Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2019 року Державний професійно - технічний навчальний заклад Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд постановити рішення, яким зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: житловими кімнатами № НОМЕР_1 ( площею 13,1 кв.м.) та № НОМЕР_2 (площею 13,5 кв.м.), приміщенням - кладовкою (площею 1,2 кв.м.), СХІ - туалетом (площею 1.2 кв.м), тамбуром до туалету (площею 1,35 кв.м.), додатковим евакуаційним виходом (балкон на 4-му поверсі), секційним коридором (площею 10,51 кв.м.), умивальниками загального користування( площею 7,6 кв.м.); демонтувати встановлені перегородки та двері на IV поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та привести їх до попереднього стану.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що Державний професійно - технічний навчальний заклад Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва є титульним володільцем будівлі (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 . Власником гуртожитку є Міністерство освіти і науки України.

Відповідачі (сім`я померлого ОСОБА_6 ) ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 березня 2000 року у справі №2-885/00 та договору оренди житлового приміщення в учнівському гуртожитку Державного професійно - технічного навчального закладу Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва від 02 вересня 2013 року користуються приміщеннями кімнат № НОМЕР_3 ,№ НОМЕР_4 на четвертому поверсі даного гуртожитку.

Згідно з наказом директора училища Про зміну нумерації кімнат від 15.12.2014 №307/07 нумерація кімнат в гуртожитку училища по АДРЕСА_1 була змінена відповідно до технічного паспорта на гуртожиток від 12.12.2014, а тому кімнату № НОМЕР_3 вважати кімнатою АДРЕСА_2 , кімнату № НОМЕР_4 - кімнатою № НОМЕР_5 .

08 квітня 2019 року на підставі доповідної записки коменданта учнівського гуртожитку ОСОБА_7 з метою підтвердження факту та обстеження самовільно зайнятих приміщень ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в учнівському гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , було створено комісію з обстеження і підтвердження факту самовільно зайнятих приміщень та самовільної забудови в учнівському гуртожитку по АДРЕСА_1 .

15 квітня 2019 року у присутності ОСОБА_2 комісія постановила таке:

- у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 перебувають кімнати № НОМЕР_6 (як побутова) та № НОМЕР_5 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львов та договору оренди;

- разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживає ОСОБА_5 (чоловік ОСОБА_4 ) без реєстрації місця проживання у даному гуртожитку, чим разом зі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 створює перешкоди у користуванні майном;

- відповідачі самовільно зайняли житлову кімнату № НОМЕР_1 , СХ - підсобне приміщення - кладовку, СХ1 - туалет, балкон, з правої сторони на IV - му поверсі гуртожитку;

- відповідачі здійснили самовільну забудову балкону, що призвело до перекриття евакуаційного виходу. На балконі відповідачами без відповідного дозволу встановлено металопластикові вікна;

- відповідачі здійснили незаконне перепланування секції на IV- поверсі учнівського гуртожитку, самовільно встановивши перегородку з гіпсокартонної конструкції, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету.

17 травня 2019 року комісія вдруге оглянула самовільно зайняті приміщення відповідачами і підтвердила, що у їх користуванні продовжують перебувати самовільно зайняті приміщення: житлова кімната № НОМЕР_1 , СХ - підсобне приміщення - кладовка (площею 1,2 кв.м.), секційний коридор, СХІ - туалет (площею 1,2 кв.м.), секційний коридор, балкон з правої сторони гуртожитку на IV - поверсі. Комісія підтвердила факт самовільної забудови балкону, що перекриває евакуаційний вихід; на балконі відповідачами незаконно встановлені металопластикові вікна; незаконне перепланування секції на IV- поверсі учнівського гуртожитку, самовільно встановивши перегородку з гіпсокартонної конструкції, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету; також встановлено двері до санвузлу, де вони не передбачені, двері в учнівському туалеті та гіпсокартонну конструкцію - перегородку. Звільняти самовільно зайняті приміщення відповідачі відмовилися.

09 липня 2019 року відповідачі здійснили незаконну (самовільну) забудову частину коридору на 4-му поверсі учнівського гуртожитку, а саме: звели стіну з будівельних блоків та встановили металеві двері. Таким чином, відповідачі самовільно зайняли: частину секційного коридору (площею 3,93 кв.м.), кімнату № НОМЕР_2 (площею 13,5 кв.м.), що розташована на самовільно зайнятій частині коридору, умивальники загального користування (площею 7,6 кв.м.).

Неправомірні дії відповідачів погіршили житлові умови інших мешканців гуртожитку. Учні, що проживають у гуртожитку позбавлені права на законних підставах користуватися кімнатою АДРЕСА_3 , допоміжними та нежилими приміщеннями гуртожитку - умивальниками загального користування та туалетом.

Загальна площа самовільно зайнятих приміщень відповідачами становить 48,38 кв.м.

Враховуючи вищенаведене, Державний професійно - технічний навчальний заклад Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою судді від 06 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 22 жовтня 2019 року закрито підготовче судове засідання у справі за позовною заявою Державного професійно - технічного навчального закладу Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача Романишин Я.О. та Поліщук М.Б. позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримали, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили та просили в задоволенні позову відмовити.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце, час та дату розгляду справи. Однак, подали до суду клопотання, з яких вбачається, що вони просять розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача Романишина Я.О. та Поліщук М.Б. , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі по тексту - ЦПК України), у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У судовому засіданні встановлено, що Державний професійно - технічний навчальний заклад Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва є титульним володільцем будівлі (гуртожитку) за адресою: АДРЕСА_1 . Власником гуртожитку є Міністерство освіти і науки України, що підтверджується довідкою Фонду Держмайна України №10-15-9349 від 23.05.2016 та Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна (а.с. 12, 12- зворот)

Відповідно до Постанови КМУ Про затвердження Порядку забезпечення гуртожитками осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно - технічної) освіти від 17.04.2019 №331 гуртожиток є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу закладу професійної (професійно- технічної) освіти, загальне керівництво яким здійснює керівник такого закладу.

Як вбачається з рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 березня 2000 року за ОСОБА_6 та членами його сім`ї визнано право на користування кімнатою АДРЕСА_4 та побутовою кімнатою в тому гуртожитку (а.с.20-21).

Між Державним професійно - технічним навчальним закладом Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва та ОСОБА_6 02 вересня 2013 року був укладений договір оренди житлового приміщення в учнівському гуртожитку ЛВПУ КТБ, згідно з якого училище надало ОСОБА_6 житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (учнівський гуртожиток), кімнату № НОМЕР_3 , площею 36,8 кв.м., кількість кімнат -2, терміном на 1 рік з 02 вересня 2013 року по 31 серпня 2014 року (а.с.17).

Згідно з наказом директора училища Про зміну нумерації кімнат від 15.12.2014 №307/07 нумерація кімнат в гуртожитку училища по АДРЕСА_1 була змінена відповідно до технічного паспорта на гуртожиток від 12.12.2014, а тому кімнату № НОМЕР_3 слід вважати кімнатою АДРЕСА_2 , а кімнату № НОМЕР_4 - кімнатою № НОМЕР_5 (а.с.25).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане 22 грудня 2018 року Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.120).

Як вбачається з Акту №1 результатів обстеження приміщень учнівського гуртожитку ДПТНЗ Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва у АДРЕСА_1 , що знаходяться у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 комісією було встановлено таке:

- у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 перебувають кімнати № НОМЕР_6 (як побутова) та № НОМЕР_5 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львов та договору оренди;

- разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживає ОСОБА_5 (чоловік ОСОБА_4 ) без реєстрації місця прооживання у даному гуртожитку, чим разом зі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 створює перешкоди у користуванні майном;

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самовільно зайняли житлову кімнату № НОМЕР_1 , СХ - підсобне приміщення - кладовку, СХ1 - туалет, балкон, з правої сторони на IV - му поверсі гуртожитку;

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили самовільну забудову балкону, що призвело до перекриття евакуаційного виходу. На балконі встановлено металопластикові вікна;

- ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили незаконне перепланування секції на IV- поверсі учнівського гуртожитку, самовільно встановивши перегородку з гіпсокартонної конструкції, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету;

- неправомірні дії ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 погіршують житлові умови інших мешканців гуртожитку. Зокрема, учні, які проживають у гуртожитку позбавлені права правомірно користуватися допоміжними та нежилими приміщеннями гуртожитку - санвузлом та туалетом. Перекриття евакуаційного виходу може створити небезпечну ситуацію для життя та здоров`я мешканців гуртожитку у випадку пожежі (а.с.26-27).

17 травня 2019 року комісія вдруге оглянула самовільно зайняті приміщення відповідачами і підтвердила, що у їх користуванні продовжують перебувати самовільно зайняті приміщення: житлова кімната № НОМЕР_1 , СХ - підсобне приміщення - кладовка (площею 1,2 кв.м.), секційний коридор, СХІ - туалет (площею 1,2 кв.м.), секційний коридор, балкон з правої сторони гуртожитку на IV - поверсі. Комісія підтвердила факт самовільної забудови балкону, що перекриває евакуаційний вихід; на балконі відповідачами незаконно встановлені металопластикові вікна; незаконне перепланували секції на IV- поверсі учнівського гуртожитку, самовільно встановивши перегородку з гіпсокартонної конструкції, що призвело до перекриття секційного коридору та учнівського туалету; також відповідачами встановлено двері до санвузлу, де вони не передбачені, двері в учнівському туалеті та гіпсокартонну конструкцію - перегородку. Звільняти самовільно зайняті приміщення відповідачі відмовилися. (а.с.28-29).

З Акту №3 результатів обстеження приміщень учнівського гуртожитку ДПТНЗ Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва у АДРЕСА_1 , що знаходяться у користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 09 липня 2019 року комісією було встановлено таке: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснили незаконну (самовільну) забудову частину коридору на 4-му поверсі учнівського гуртожитку, а саме: звели стіну з будівельних блоків та встановили металеві двері. Таким чином, відповідачі самовільно зайняли: частину секційного коридору (площею 3,93 кв.м.), кімнату № НОМЕР_2 (площею 13,5 кв.м.), що розташована на самовільно зайнятій частині коридору, умивальники загального користування (площею 7,6 кв.м.). Загальна площа самовільно зайнятих приміщень становить 48,38 кв.м. (а.с.62-63).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України) передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 391 ЦК України).

Відповідно до ст.100 Житлового кодексу Української РСР ( далі по тексту - ЖК України) виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди).

Згідно з Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 №572 наймач житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний:

- дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил;

- використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання;

- не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян.

Порядок забезпечення гуртожитками осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, який затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 №331, встановлює механізм надання жилої площі в гуртожитках закладів професійної (професійно-технічної) освіти, поселення на надану жилу площу, користування нею та виселення з гуртожитків (далі по тексту - Порядок).

У п.5 Порядку зазначено, що гуртожиток є невід`ємною частиною цілісного майнового комплексу закладу професійної (професійно-технічної) освіти, загальне керівництво яким здійснює керівник такого закладу.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що кожне приміщення у гуртожитку повинне мати функціональне призначення.

У п. 25 Порядку зазначено, що особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними приміщеннями гуртожитку.

Особам, які проживають у гуртожитку, забороняється самовільно здійснювати переобладнання та перепланування приміщень гуртожитку (п. 26 Порядку).

Згідно з п. 27 Порядку керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти та комендант гуртожитку зобов`язані створювати умови для безперешкодного користування особами, які проживають у гуртожитку, його допоміжними приміщеннями.

У п.5.7 Положення про гуртожиток Державного професійно - технічного навчального закладу Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва зазначено, що мешканці, що проживають в гуртожитку зобов`язані не допускати самовільного перепланування кімнат, руйнування конструкцій будівлі гуртожитку, заміни та перестановки технічного обладнання в кімнаті.

Пунктом 5.8 вказаного Положення зазначено, що мешканцям, що проживають в гуртожитку суворо забороняється перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними нежилими приміщеннями гуртожитку.

Статтею 61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі не отримували від власника приміщення чи титульного володільця на переобладнання та перепланування приміщень гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Таким чином, наявні в справі докази підтверджують те, що відповідачі мають право на проживання в кімнатах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 . Однак, створюють позивачу перешкоди у користуванні таким майном, а саме: житловими кімнатами № НОМЕР_1 ( площею 13,1 кв.м.) та № НОМЕР_2 (площею 13,5 кв.м.), приміщенням - кладовкою (площею 1,2 кв.м.), СХІ - туалетом (площею 1.2 кв.м), тамбуром до туалету (площею 1,35 кв.м.), додатковим евакуаційним виходом (балкон на 4-му поверсі), секційним коридором (площею 10,51 кв.м.), умивальниками загального користування( площею 7,6 кв.м.).

Неправомірні дії відповідачів погіршили житлові умови інших мешканців гуртожитку. Учні, що проживають у гуртожитку позбавлені права на законних підставах користуватися кімнатами № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 , допоміжними та нежилими приміщеннями гуртожитку - умивальниками загального користування і туалетом.

Установивши наведені обставини, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту порушення його прав у зв`язку з проведенням відповідачами переобладнання та перепланування приміщень гуртожитку, які створюють позивачу перешкоди у користуванні належним йому майном. Відтак, відповідачів слід зобов`язати усунути перешкоди позивачу у користуванні майном, демонтувати встановлені перегородки та двері, та привести дані приміщення до попереднього стану.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3842 грн., що підтверджено платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи. Таким чином, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути у рівних частинах судовий збір у сумі 3842 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,80,81,82,141,259,263,264,265 ЦПК України, ст. 61,100 ЖК УРСР, ст. ст. 317,319,321 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні майном, а саме: кімнатами № НОМЕР_1 ( площею 13,1 кв.м.) та № НОМЕР_2 (площею 13,5 кв.м.), приміщенням - кладовкою (площею 1,2 кв.м.), СХІ - туалетом (площею 1.2 кв.м), тамбуром до туалету (площею 1,35 кв.м.), додатковим евакуаційним виходом (балкон на 4-му поверсі), секційним коридором (площею 10,51 кв.м.), умивальниками загального користування (площею 7,6 кв.м.); демонтувати встановлені перегородки та двері на IV поверсі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та привести їх до попереднього стану.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в користь Державного професійно - технічного навчального закладу Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники процесу:

позивач: Державний професійно - технічний навчальний заклад Львівське вище професійне училище комп`ютерних технологій та будівництва , код ЄДРПОУ 02545659, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, буд. 23;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 ;

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,проживає за адресою: АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення виготовлено 11 вересня 2020 року.

Суддя Д. Б. Глинська