Постанова

від 28.09.2022 по справі 280/8548/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/8548/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці (як відокремленого підрозділу Дермитслужби) на рішення Запорізкого окружного адміністративного суду від 16.11.2021 р. (суддя Бойченко Ю.П.) по справі за позовом Приватного підприємства «Боша плюс» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови

В С Т А Н О В И В:

15.09.2021 р. ПП «Боша плюс» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, де просили визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

№UA112080/2021/000004/2 від 22.07.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/00057.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2021 р. адміністративний позов задоволений повністю.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення Запоріького окружного адміністративного суду від 16.11.2021 р., прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому прийняте неправомірне рішення.

На апеляційну скаргу відповідача позивачем наданий відзив, де просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши учасників процесу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення в зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2016 р. між ПП «Боша плюс», як покупецем та іноземною компанією «MARMARA PLASTIK AMB. IP. SAN. TIC A.S», як продавцем укладений зовнішньоекономічний Контракт № UA 2016 uk 001, згідно умов якого продавець зобов`язався виготовити та поставити, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію, іменуєму в подальшому «товар», асортимент, ціни, найменування, технічні характеритики і кількість будуть зазначені в специфікаціях до кожної конкреної поставки, що є додатком до даного Контракту і його невідє`мною частиною. Під товаром сторони розуіють канати, нитки, шпагати, вірьовки та подібну продукцію.

Валюта контракту Долар США. Ціна товару приймається на умовах СІР Запоріжжя. В ціну товару входить вартість упаковки.

Оплата за партію товару, постачаємого по даному контракту, здійснюється на умовах 100% передоплати на піставі платіжного документу, шляхом переводу грошових коштів на рахунок продавця, якщо інше не оговорене в специфікаціях до поставки. Предоплата здійснюється протягом 10 банківських днів від дати платіжного документу.

Судом встановлено, що в межах даного Контракту на підставі специфікації 23 від 30.06.2021 р. на адресу позивача надійшов товар шпагат з поліпропілену для пакування, канати кручені з поліпропілену з лінійною щільністю менше 5г/м.

Відовідно специфікації №23 від 30.06.2021 р. загальна вартість поставленого товару складає 49 227,12 доларів США, де 46 626,60 доларів США ціна товару, 2 580 доларів США транспортування та 20,52 доларів США страхування.

Згідно специфікації №23 умови поставки товару: CIP Запоріжжя, Україна. Послідуюча оплата здійснюється протягом 180 днів від дати поставки, датою поставки є дата штампу Дніпровської митниці про прийняття вантажу під митний контроль.

В даній специфікації зазначено, що вартість товару складає 46 626,60 грн, та до вартості товару долучені вартість транспортування в розмірі 2 580 доларів США, та страхування в розмірі 20,52 доларів США, після чого загальна вартость товару складає 49 227,12оларів США.

Згідно страхового полісу від 30.06.2021 р. № 491641009555-5 вартість товару складає 46 626,60 доларів США, та зазначено, що вартість страхування складає 20,52 доларів США.

В рахунку від 30.06.2021 р. № MAR 2021000000433 вартість товару складає 49 227,12 доларів США.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію від 21.07.2021р. за №UA112080/2021/001665, де митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження відомостей, заявлених про митну вартість товару, позивачем надані відповідачу документи, що заявлені у митній декларації:

-пакувальний лист №1 від 30.06.2021 р., рахунок ІNVOICE №MAR 2021000000433 dsl 30/06/2021р., коносамент №2021/07/ЕХР/003872 від 13.07.2021 , автотраспортна накладна № 704674 від 16.07.2021 р.; сертифікат про походження товару № D 0240349 від 01.07.2021 р.; каталог виробника товару (каталог продукції) від 10.11.2016 р.; сраховий поліс № 491641009555-5 від 30.06.2021 р.; специфікація №23 віл 30.06.2021 р.; додаткова угода №2 від 01.03.2019 р.; контракт № UA 2016 uk 001 від 11.01.2016 р.; експортна декларація № 21343100ЕХ172258 від 01.07.2021 р.

Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується гр. 44 МД № UA112080/2021\001665 та карткою відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення формато логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД згенеровано обов`язкову форму контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Таким чином, судом встановлено, що підставою для витребування додаткових документів було спрацювання системи щодо необхідності проведення контролю визначення митної вартоті, а не виявлення розбіжностей у відомостях щодо митної вартості чи встановлення неповних та недостовірних відомостей щодо заявленої митної вартості товару.

Однак, статтею 53 ч.3 МК України передбачено, що « 1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:…».

Так, судом встановлено, що відповідач запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, після чого позивачем надані:

Виписку з бухгалтерської документації від 30.06.2021 р.; судові рішення; прайс лист б/н від 04.01.2021 р.; переклад декларації; електронну фактуру щодо морського фрахту № 2021000017666 від 30.06.2021 р.; комерційну пропозицію від 24.06.2021 р.; висновок спеціальної митної лабораторії 142008200-1024 від 23.11.2016 р.

Однак, після отримання додаткових документів, митниця зауважила, що отримана вартість товару все одно відрізняється від вартості, зазначеної в рахунках від 30.06.2021 р., в зв`язку з чим вважають, що числові значення вартості товару документально не підтверджені, та в зв`язку з чим прийняті оскаржувані рішення.

Стосовно першого зауваження щодо наданої до митного оформлення декларації країни відправлення від 01.07.2021 р. № 21343100ЕХ172258 вказані реквізити e-Fatura від 01.07.2021 р. № 243160110886017627198/1-2-3-4-5-6. При цьому до митного оформлення наданий інвойс від 30.06.2021 р.№ MAR 2021000000433 та відповідно ст. 254 МК декларант забезпечує переклад копії МД країни відправлення (Туреччина), при цьому перекладу до митного оформлення не надано.

Як слідує з матеріалів справи відповідно наданого перекладу експортної декларації повне найменування вказаної фактури «Електронна фактура з системи єдиного вікна (TPS-Е), що є внутрішнім електронним документом країни відправлення, який використовується при митному офоромлені та не має відношення до розрахунків між постачальником та покупцем. Однак, даний документ містить в собі відомості щодо товару та документів.

Так, в експортній декларації зазначений рахунок фактура, на підставі чого здійснювалася поставка товару (№ MAR 2021000000433), найменування товару, його вага, кількість та вартість.

Крім того, статтею 254 МК України передбачено, що « 1. Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок».

Судом встановлено, що дана норма не зобов`язує подання експортної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову і відповідач не вимагав надання такого перекладу, а також не обгнрунтував, які, саме, дані в деклараії необхідно підтвердити для митного оформлення.

Крім того, відповідно статті 335 МК України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхіденим для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Другим зауваженням митного органу було те, що наявність в переліку документів поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості судових рішень в інших справах не є підставою для визнання митним органом заявленої митної вартості.

З даного приводу суд зазначає, що рішення митниці є актом індивідуальної дії, прийнятим у кожному конкретному випадку за наслідками проведеної процедури контролю правильності визначення митної вартості товару.

Стосовно третього зауваження щодо посилання в страховому полісі від 30.06.2021 р.№ 491641009555-5 на вартість товару в розмірі 46 626,60 доларів США, а в рахунку від 30.06.2021 р. № MAR 2021000000433 вартість даного товару складає 49 227,12 доларів США, в зв`язку з чим митниця вважає, що числові значення складових митної вартості документально не підтверджені.

Однак, судом встановлено, що відповідано рахунку фактури та специфікації №23 від 30.06.2021 р. фактурна вартість товару складає 46 626,60 доларів США; вартість транспортування 2 580 доларів США, витрати на страхування 20,52 долари США, в зв`язку з чим відповідно рахунку від 30.06.2021 р. № MAR 2021000000433 вартість товару складає 49 227,12 доларів США.

Таким чином, внаслідок додавання всіх складових, загальна вартість товару складає 49 227,12 доларів США.

Крім того, встановлено, що поставка товару відбувалася на умовах поставки СІР Запоріжжя, Україна відповідно Правил Incoterms2010, визначених умовами контракту, згідно чого вартість товару включає фактурну вартість товару, вартість митного оформлення в країні відправлення, вартість доставки до місця призначення та вартість страхування товару на користь покупця.

Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем розрахунки та надані документи свідчать про їх повну відповідність і розбіжності в їх оформленні відсутні.

Крім того, судом встановлено, що відповідач віикористав для визначення митної вартості в якості джерела інформації, митні декларації від 22.12.2020 р. № UA 110230/2020/028209 та 21.02.2021 р. № UA 408020/2021/005181.

Однак, митна декларація від 22.12.2020 р. № UA 110230/2020/028209 була оформлена на підставі рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартсоісті товару від 21.12.2020 р. № UA 110230/2020/000327/2.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. по справі № 280/2967/21 визнане протиправним та скасоване рішення про коригування митної вартості товару № UA 110230/2020/000327/2 і на час прийняття оскаржуваного рішення про даний факт відповідачу було відомо.

Щодо митної декларації 21.02.2021 р. № UA 408020/2021/005181 суд зазначає, що згідно даної декларації не вважається за можливе встановити як відбувалася поставка товару чи за прямим контрактом чи за наявності посередника.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог і доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 315,316,321,322,325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці (як відокремленого підрозділу Держмитслужби) - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2021 р. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня викладення повного тексту.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова

суддяО.М. Лукманова