Ухвала

від 18.10.2022 по справі 338/1032/22

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

Справа №338/1032/22

18 жовтня 2022 року селищеБогородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В.В., ознайомившись з позовною заявою Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу до Дзвиняцької сільської ради про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у межах вартості відумерлого майна,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 який діє в інтересах Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу за допомогою системи «Електронний суд» подав позов до Дзвиняцької сільської ради про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у межах вартості відумерлого майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Богородчанського районного суду від 25.04.2017 року у справі №338/198/17 задоволено позов Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс" до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок службової недбалості, і стягнуто з ОСОБА_2 на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано- Франківськоблагроліс" завдану шкоду внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 92099,42 грн.

Рішенням Богородчанського районного суду від 13.10.2020 року в справі №338/884/20 за заявою Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу визнано відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з земельної ділянки площею 0,4404 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2620485601:01:001:0548, що знаходиться в селі Міжгір`я вулиця Мазепи Богородчанського району Івано-Франківської області, земельної ділянки площею 0,0693 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2620485601:01:001:0550. що знаходиться в с. Міжгір`я урочищі Кут Богородчанського району Івано-Франківської області, та земельної ділянки площею 0,1419 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2620485601:01:001:0549. що знаходиться в с. Міжгір`я Богородчанського району Івано-Франківської області, та передано її у власність об`єднаної територіальної громади в особі Дзвиняцької сільської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 1277 ЦК України територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 цього Кодексу. Тому, просить стягнути матеріальні збитки, завдані ОСОБА_2 внаслідок вчинення останнім кримінального правопорушення, у межах вартості відумерлого майна, набутого у власність відповідачем.

Крім того, в позовній заяві ставить питання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»

Вивчивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим позовна заява представника Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу Захаріїва Б. Д. не повністю відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки за подання позовної заяви не сплачено судовий збір.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз`яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторін, з другого боку.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Отже, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд повинен врахувати особу заявника, характер спору, питання, яке вирішується в суді, а також забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами заявника на судовий захист.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати судового збору заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.5 ЗУ «Просудовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суддею встановлено, що позов пред`явлено до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення матеріальних збитків, завданих ОСОБА_2 внаслідок вчинення останнім кримінального правопорушення, у межах вартості відумерлого майна, набутого у власність відповідачем Дзвиняцькою сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та не стосується відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Доводи представника позивача, зазначені у позові, про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не заслуговують на увагу, оскільки, предметом пред`явленого в цій справі позову не є відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, так як вимоги позивача про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення були вирішені в межах справи № 338/198/17, рішенням суду в якій постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу завдану внаслідок службової недбалості шкоду в сумі 92 099,42 грн.

Натомість предметом позову в цій справі є відшкодування матеріальних збитків за рахунок майна, визнаного відумерлим, набутого відповідачем після смерті ОСОБА_2 , який завдав позивачу шкоди внаслідок службової недбалості, а відповідач в цій справі не є особою, яка завдала позивачу шкоди.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року(зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за позовну заяву, відповідно до п.6 ч.2 ст.4Закону України «Про судовий збір» слід сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн. судового збору на рахунок з наступними реквізитами: ГУК в Ів.-Фр.об./ТГ Богородч. /22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку UA968999980313131206000009618 код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; ідентифікаційний код позивача; судовий збір за позовом найменування позивача, назва суду, де розглядається справа, та надати суду відповідний платіжний документ.

Оригінал квитанції про оплату судового збору слід направити до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Разом з тим представником позивача, не надано жодного доказу на підтвердження надсилання листом з описом вкладення учаснику справи, а саме відповідачу, копії позовної заяви та доданих документів до позовної заяви, в тому числі всіх документів доданих до трьох клопотань, доданих одночасно до позовної заяви, що необхідно усунути на виконання вимог ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин подану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставінаведеного,керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу до Дзвиняцької сільської ради про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у межах вартості відумерлого майна, залишити без руху.

Зазначені в ухвалі недоліки слід усунути у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Решетов