Ухвала

від 19.10.2022 по справі 674/1176/22

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/1176/22

Провадження № 1-кс/674/120/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовому засіданніу м. Дунаївці клопотання прокурора Новоушицького відділу Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, винесене в кримінальному провадженні №42022242230000026 від 09 вересня 2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищезазначене клопотання. В обґрунтування зазначено, що сектором дізнання ВП № 2 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022242230000026 від 09 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа упродовж 2022 року, всупереч ст.ст. 93, 122-126, 211 Земельного кодексу України, за відсутності будь-яких підстав - набуття права на землю, без відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують його право власності, або право користування земельними ділянками, умисно з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку, шляхом механічного обробітку ґрунту, посіву, вирощування сільськогосподарської культури (соя) самовільно зайняла та використовувала земельні ділянки загальною площею 44,62 га з кадастровими номерами: 6823383550:04:001:0661; площею 2,0000 кадастровий 6823383550:04:001:0662; площею 2,0000 - кадастровий 68232 83500:04:001:0663; площею 2,0000 - кадастровий 68233383500:001:0664; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0665; площею- 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0666; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0667; площею 2,000 - кадастровий 6823383500:04:001:0668; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0669; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0670; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0671; площею 2000 - кадастровий 6823383500:04:001:0672; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0673; площею, 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0674; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0675; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0676; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0677; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0678; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0682; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0683; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0684; площею 1,8107 - кадастровий 6823383500:04:001:0688, що розташовані за межами с. Капустяни Новоушицької територіальної громади Хмельницької області та відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022242230000026 від 09 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Постановою дізнавача СД ВП №2 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП України в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 21.09.2022, земельні ділянки та посіви сої на них визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

21 вересня 2022 року під час проведення огляду місця події встановлено, що земельний масив в якому знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 68233 83550:04:001:0661; площею 2,0000 - кадастровий 6823383550:04:001:0662; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0663; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0664; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0665; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0666; площею-2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0667; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0668; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0669; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0670; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0671; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0672; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0673; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0674; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0675; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0676; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0677; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0678; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0682; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0683; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0684; площею 1,8107 кадастровий 68233 83500:04:001:0688 на час огляду оброблені та на вказаних земельних ділянках проростає культура сої у фазі гілкування і появи бобів.

Наразі у кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких було здійснено посів, вирощування сільськогосподарської продукції - сої на згаданих земельних ділянках, та правові підстави здійснення згаданої діяльності, тому знищення чи пошкодження згаданої продукції може привезти до втрати речового доказу у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до інформаційних довідок з реєстру нерухомого майна земельні ділянки кадастровими номерами 68233 83550:04:001:0661; площею 2,0000 - кадастровий 6823383550:04:001:0662; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0663; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0664; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0665; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0666; площею-2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0667; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0668; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0669; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0670; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0671; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0672; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0673; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0674; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0675; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0676; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0677; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0678; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0682; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0683; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0684; площею 1,8107 кадастровий 68233 83500:04:001:0688, що розташовані за межами населеного пункту Капустяни, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області не перебувають у приватній власності, в оренді третіх осіб.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 68233 83550:04:001:0661; площею 2,0000 - кадастровий 6823383550:04:001:0662; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0663; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0664; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0665; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0666; площею-2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0667; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0668; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0669; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0670; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0671; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0672; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0673; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0674; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0675; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0676; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0677; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0678; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0682; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0683; площею 2,0000 - кадастровий 6823383500:04:001:0684; площею 1,8107 кадастровий 68233 83500:04:001:0688, що розташовані за межами населеного пункту Капустяни, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької област та урожай сільськогосподарської продукції сої із них, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, а отже відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, підставами для накладення арешту на земельні ділянки з вищезазначеними кадастровими номерами, що розташовані за межами населеного пункту Капустяни, Новоушицької територіальної громади, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області є те, що вказане майно є доказами вчинення злочину у кримінальному провадженні №42022242230000026 від 09 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, про що слідчим винесено відповідну постанову, а також вищезазначений урожай сої із земельних ділянок підпадає під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки підпадають під ознаки зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме: одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

За результатами проведеного досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи набули всупереч встановленого законом порядку самовільно зайняли земельну ділянку на якій здійснено посів врожаю сої. Крім того, відсутні будь-які правовстановлюючі документи на оренду земельної ділянки, що вказує на незаконність посіву та вирощування сої на оглянутій у встановленому законом порядку землі, а тому на земельні ділянки з вищезазначеними кадастровими номерами слід накласти арешт, до з`ясування всіх обставин даного кримінального провадження, передбачених ст. 91 КПК України і відповідно до завдань кримінального судочинства.

Таким чином, метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів, а також подальшої спеціальної конфіскації.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала. Пояснила що існує загроза незбереження речового доказу земельних ділянок.

Відповідно до ст. 172 КПК України інші учасники провадження судом не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як встановлено ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98КПК України визначено поняття речових доказів, зокрема, як регламентовано ч. 1: Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України, ч. 2, регламентовано: При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ( якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою ( якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до вимог ст. ст.214, 223КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З судових матеріалів та клопотання не вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

В ч.5 ст.132КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Між тим, клопотання належним чином не обґрунтоване і не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Суд дослідивши матеріали клопотання зазначає, що арешт земельних ділянок не відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини, так як такі заходи забезпечення кримінального провадження порушують баланс між інтересами суспільства та інтересами окремої невстановленої наразі особи.

Само по собі наявність у матеріалах провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами земельної ділянки з посівами на сільськогосподарської культури, не може бути враховано, як мета для накладення арешту у розумінні п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

ст. 197-1 ч.1 КК Украіни не передбачає конфіскацію майна.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру.

Вказані обставини позбавляють можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагаєст.173 КПК України.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (SporrongandLonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Частина 1статті 173КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже, прокурором під час розгляду клопотання не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані обставини, вимоги кримінального процесуального закону, що регулюють означені правовідносини, а також приймаючи до уваги наведену практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає необхідним у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.98,131,132,167,267,170,172-173 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Новоушицького відділу Кам`янець-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, винесене в кримінальному провадженні №42022242230000026 від 09 вересня 2022р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1