Ухвала

від 01.11.2022 по справі 674/1176/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року

м. Хмельницький

Справа № 674/1176/22

Провадження № 11-сс/4820/525/22

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Хмельницького апеляційного суду

в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

з участю: прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції з Новоушицьким районним судом Хмельницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2022 року за № 42022242230000026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 ККУкраїни,за апеляційноюскаргою прокурорана ухвалуслідчого суддіДунаєвецького районногосуду Хмельницькоїобласті від19жовтня 2022року про відмову у накладенні арешту на земельні ділянки,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року у задоволенні клопотання прокурора про арешт земельних ділянок у кримінальному провадженні № 42022242230000026 від 9 вересня 2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1971 КК України відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя мотивував своє рішенням тим, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу. Клопотання належним чином не обґрунтоване, не відповідає вимогам ст. 171 КПК України; відсутні достатні підстави вважати, що майно, вказане у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України; а також в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру.

Не погоджуючись з такою ухвалою, прокурор подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6823383550:04:001:0661; площею 2,0000 кадастровий 6823383550:04:001:0662; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0663; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0664; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0665; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0666; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0667; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0668; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0669; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0670; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0671; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0672; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0673; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0674; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0675; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0676; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0677; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0678; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0682; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0683; площею 2,0000 кадастровий 6823383500:04:001:0684; площею 1,8107 кадастровий 6823383500:04:001:0688, що розташовані за межами населеного пункту Капустяни Новоушицької територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, заборонивши власнику чи користувачу розпоряджатися будь-яким чином зазначеним майном та використовувати його.

Ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, а висновки слідчого судді такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Слідчий суддя не врахував, що зазначені земельні ділянки є доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1971 КК України, у даному кримінальному провадженні.

Арешт необхідно накласти на земельні ділянки з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поза увагою слідчого судді залишилось те, що Новоушицька селищна рада дані земельні ділянки в оренду не передавала.

Крім того, урожай сої, який вирощений на них, підпадає під ознаки зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 962 КК України, тобто одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення та підлягає спеціальній конфіскації.

Вважає, що слід накласти арешт до з`ясування всіх обставин даного кримінального провадження, передбачених ст. 91 КПК України.

Крім того, посилаючись на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, вказує, що майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатись та арештовуватись незалежно від того, хто є його власником, оскільки у протилежному випадку не будуть досягнуті цілі цього заходу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Виходячи з вимог ст.370КПК України ухвала слідчого судді має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону в повній мірі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.09.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а також спеціальної конфіскації.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації.

Враховуючи вимоги статтей 94, 132, 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження власності повинне здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (стаття 171 КПК).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із частиною першою статті 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що сектором дізнання ВП № 2 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП у Хмельницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022242230000026 від 09 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлена особа упродовж 2022 року, всупереч ст.ст. 93, 122-126, 211 Земельного кодексу України, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, без відповідних правовстановлюючих документів, що посвідчують його право власності, або право користування земельними ділянками, умисно з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку, шляхом механічного обробітку ґрунту, посіву, вирощування сільськогосподарської культури (соя) самовільно зайняла та використовувала земельні ділянки загальною площею 44,62 га з кадастровими номерами: 6823383550:04:001:0661; 6823383550:04:001:0662; 6823383500:04:001:0663; 6823383500:04:001:0664; 6823383500:04:001:0665; 6823383500:04:001:0666; 6823383500:04:001:0667; 6823383500:04:001:0668; 6823383500:04:001:0669; 6823383500:04:001:0670; 6823383500:04:001:0671; 6823383500:04:001:0672; 6823383500:04:001:0673; 6823383500:04:001:0674; 6823383500:04:001:0675; 6823383500:04:001:0676; 6823383500:04:001:0677; 6823383500:04:001:0678; 6823383500:04:001:0682; 6823383500:04:001:0683; 6823383500:04:001:0684 площею по 2 га кожна, та з кадастровим номером 6823383500:04:001:0688 площею 1,8107 га, що розташовані за межами населеного пункту Капустяни, Новоушицької територіальної громади Хмельницької області та відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

9 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022242230000026 внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1971 КК України.

21 вересня 2022 року під час проведення огляду місця події встановлено, що зазначені земельні ділянки оброблені та на них проростає культура сої у фазі гілкування і появи бобів.

Постановою дізнавача СД ВП № 2 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП України в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 21.09.2022року, вказані земельні ділянки та посіви сої на них визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

17 жовтня 2022 року прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту Капустяни, Новоушицької територіальної громади Хмельницької області, заборонивши власнику чи користувачу розпоряджатися будь-яким чином цим майном та використовувати його. В його обґрунтування зазначила, що метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів, а також подальшої спеціальної конфіскації урожаю сої із цих земельних ділянок.

На думку колегії суддів, постановляючи рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора та накладенні арешту на земельні ділянки, слідчий суддя у повній мірі врахував положення ст.ст. 170-173 КПК України та дотримався вимог закону.

Так, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти саме такий вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, а це, в свою чергу, підтверджує, що у цій справі орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1971 КК України.

Крім того, статтями 170, 171КПК України визначено спеціальний суб`єктний склад осіб, майно яких може бути заарештоване в рамках кримінального провадження, а саме: підозрюваний, обвинувачений, особи, які в силу закону несуть відповідальність за спричинену шкоду. Слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини кримінального провадження, в тому числі власника майна, на яке накладається арешт та чи є ця особа стороною кримінального провадження.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що земельні ділянки, на які просить накласти арешт прокурор, належать до земель комунальної власності, розпорядником яких є Новоушицька селищна рада. У приватну власність такі не передавались, що підтверджується даними Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

На даний час, вказані обставини позбавляють можливості визначити розумність та співмірність обмеження права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст. 173 КПК України, оскільки Новоушицька селищна рада, як законний розпорядник даних земельних ділянок, не має жодного правового статусу у цьому кримінальному провадженні.

Посилаючись на можливість спеціальної конфіскації урожаю сої, який вирощений на вказаних земельних ділянках, прокурор не врахував, що санкція ч. 1 ст.1971 КК України не передбачає спеціальної конфіскації. А тому, відсутні підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні майно на підставі п.2 ч. 2 ст.170 КПК України.

До того ж, накладення арешту на земельні ділянки, де не зібраний урожай сої, може за певних обставин ускладнити, або звести нанівець можливість його збирання та потягти за собою непоправне псування посівів та завдання шкоди їх власникам. Такі дії є істотним втручанням у господарську діяльність суб`єктів господарювання та, відповідно, у їхнє право власності, що є протиправним.

Враховуючи вищенаведене,колегія суддівпогоджується звисновком слідчогосудді,що прокуроромне наданоналежних тадопустимих доказівв обґрунтуванняклопотання пронакладення арештуна земельніділянки загальноюплощею 44,62га,що розташованіза межаминаселеного пунктуКапустяни,Новоушицької територіальної громади Хмельницької області, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

А тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна земельні ділянки.

Визнання даних об`єктів речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до вимог КПК України не є перешкодою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З огляду на викладене, порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року про відмову у накладенні арешту на майно прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування, як того просить прокурор, відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2022 року про відмову у накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 вересня 2022 року за № 42022242230000026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3