Постанова

від 17.10.2022 по справі 904/9705/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9705/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Грачов Є.О., адвокат;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 (суддя Новікова Р.Г., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 19.08.2022) у справі №904/9705/21

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Енерго Постач, м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 27111374грн.68коп., штрафу у розмірі 1897796грн.23коп., пені у розмірі 156446грн.60коп., 3% річних у розмірі 128586грн.24коп. та інфляційної складової у розмірі 162668грн.25коп.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго м. Київ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Енерго Постач м. Дніпро з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 27111374грн.68коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як учасником ринку електричної енергії у якості сторони, відповідальної за баланс (далі СВБ), зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №2139-01041, дата акцептування 30.08.2021) щодо своєчасної оплати вартості небалансів.

15.02.2022 позивачем до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 27111374грн.68коп., штраф в розмірі 1897796грн.23коп., пеню в розмірі 156446грн.60коп., 3% річних в розмірі 128586грн.24коп. та інфляційну складову в розмірі 162668грн.25коп.

Вказану заяву суд першої інстанції розцінив як заяву про зміну предмету позову та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2022 її прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енерго Постач" на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго суму основного боргу в розмірі 27111374грн.68коп., пеню в розмірі 156294грн.37коп., 3% річних в розмірі 128461грн.12коп., інфляційну складову в розмірі 162668грн.25коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 413381грн.98коп.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 152грн.23коп., 3% річних в розмірі 125грн.12коп., штрафу в розмірі 1897796грн.23коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині відмови у стягненні штрафу в сумі 1 897 796,23 грн, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить його в частині відмови у стягненні штрафу скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 1 897 796,23 грн задовольнити; покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Одночасно в додатку до апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтовано отриманням копії рішення лише 30.08.2022, що підтверджує штампом вхідної кореспонденції, проставленим на першій сторінці копії рішення суду.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних відносин ст.231 Господарського кодексу України.

Зокрема, вказує на те, що позивач є юридичною особою, яка утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство», та, відповідно до п. 6.1. Статуту НЕК «Укренерго», засновником і єдиним акціонером Товариства є держава в особі Міністерства енергетики України. Тобто, підприємство діє в державному секторі економіки.

А укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, згідно з яким надаються послуги врегулювання небалансів, до того ж, надання такої послуги не передбачає жодної операції з постачання електричної енергії, а є лише наданням послуг.

Відтак, в даному випадку є усі необхідні підстави для застосування/використання ст. 231 ГК України до спірних відносин.

Відповідач правом, передбаченим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзив на апеляційну справу не надав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Дармін М.О.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 14.09.2022 здійснено запит матеріалів справи №904/9705/21 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

16.09.2022 матеріали справи №904/9705/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання останнім належних доказів направлення скарги відповідачу листом з описом вкладення. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

30.09.2022 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 21.09.2022, надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано докази направлення скарги відповідачу.

Ухвалою від 04.10.2022 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги; відкрито провадження у справі; зупинено дію рішення на час апеляційного розгляду справи; судове засідання з розгляду апеляційної скарги позивача призначено на 17.10.2022 на 11:30 годину; сторонам наданий строк на подачу відзиву, заяв, клопотань; з урахуванням запровадження воєнного стану в Україні та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби сторін повідомлено про можливість розгляду скарги в режимі відеоконференції, в тому числі за допомогою власних технічних засобів.

10.10.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв`язку з накладенням кваліфікованого цифрового підпису надійшло клопотання представника Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго адвоката Грачова Євгена Олеговича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 11.10.2022.

В судове засідання 17.10.2022 представник відповідача не з`явився, будь-яких клопотань з цього приводу не заявив. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням за юридичною адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: 49003, м. Дніпро, вул. Боброва, 12, кімн.4, з якої поштове відправлення повернулось до суду із позначенням відділення зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 285 ГПК України судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У перехідних положеннях ГПК України, а саме в п.п. 17.1 передбачено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Апеляційний господарський суд, здійснивши аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 99-2, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Крім того, судом апеляційної інстанції здійснене направлення копії ухвали від 04.10.2022 засобами електронного зв`язку, на адресу, зазначену відповідачем у заяві-приєднанні до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (t.energo.p@gmail.com), та яка доставлена відповідачу на означену електронну скриньку в цей же день 04.10.2022.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022 у справі № 904/9705/21 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.10.2022.

Таким чином, судом апеляційної інстанції здійснено комплекс заходів для належного інформування відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч.11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, жодного клопотання з приводу неможливості явки в судове засідання представника не заявив, наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 17.10.2022 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відповідно до пункту 55 частини 1 статті 1, частини 1 статті 31 Закону України Про ринок електричної енергії №2019-VIII від 13.04.2017 (із змінами та доповненнями) оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго виконує функції оператора системи передачі. Це підтверджується, зокрема, положеннями пункту 2.2 Статуту позивача.

Згідно з частинами 2, 3 статті 52 Закону України Про ринок електричної енергії №2019-VIII від 13.04.2017 (із змінами та доповненнями) на оператора системи передачі покладені функції адміністратора розрахунків. Адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки.

У пунктах 12, 46 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії №2019-VIII від 13.04.2017 (із змінами та доповненнями) визначено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 4, частини 3 статті 3, частини 5 статті 70 Закону України Про ринок електричної енергії №2019-VIII від 13.04.2017 (із змінами та доповненнями) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів.

Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП) №307 від 14.03.2018 затверджені Правила ринку. Додатком №1 до цих Правил є Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії. В подальшому, постановами НКРЕКП вносились зміни та доповнення до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Наказом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго №303 від 01.06.2021 затверджені умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії та положення заяви-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Енерго Постач 27.08.2021 підписало заяву приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Листом ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго №01/37652 від 30.08.2021 повідомлено ТОВ Транс Енерго Постач про приєднання відповідача до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії за типовою формою, яка розміщена на офіційному сайті позивача за посиланням https://ua.energy/, та долучення до реєстру учасників ринку. Ідентифікатор договору - №2139-01041. Дата акцептування - 30.08.2021.

У цьому повідомленні також зазначено, що з моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Правилами ринку та Законом України Про ринок електричної енергії, учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством.

Таким чином, між ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго (далі оператор системи передачі/скорочено ОСП) та ТОВ Транс Енерго Постач (далі сторона, відповідальна за баланс/скорочено СВБ) був укладений договір врегулювання небалансів електричної енергії №2139-01041 від 30.08.2021 (далі договір №2139-01041 від 30.08.2021).

Відповідно до пункту 1.1 договору №2139-01041 від 30.08.2021 цей договір публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Пунктом 1.2 договору №2139-01041 від 30.08.2021 визначено, що сторона, яка приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

Відповідно до пункту 1.3 договору №2139-01041 від 30.08.2021 за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Пунктами 1.4, 1.5 договору №2139-01041 від 30.08.2021 передбачено, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України Про ринок електричної енергії та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №307 від 14.03.2018.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору №2139-01041 від 30.08.2021 вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором ринку (далі АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3.2 договору №2139-01041 від 30.08.2021 ОСП має право на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді.

Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 3.3 договору №2139-01041 від 30.08.2021 ОСП зобов`язаний виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Підпунктами 1, 2, 5 пункту 3.5 договору №2139-01041 від 30.08.2021 на СВБ покладені обов`язки нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи; дотримуватись Правил ринку; здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

Згідно з пунктами 5.1, 5.6 5.10 договору №2139-01041 від 30.08.2021 виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

Якщо СВБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку.

ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП) два примірники акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - акт), підписані зі своєї сторони до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).

Пунктом 3.1 договору №2139-01041 від 30.08.2021 встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №309, Законом України Про ринок електричної енергії та чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору №2139-01041 від 30.08.2021 за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.1 договору №2139-01041 від 30.08.2021 встановлено, що цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.

З огляду на викладене, договір №2139-01041 від 30.08.2021 був чинним до 31.12.2021.

Згідно з частиною 7 статті 68 Закону України Про ринок електричної енергії №2019-VIII від 13.04.2017 (із змінами та доповненнями) за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансійної електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

Адміністратор ринку надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив адміністратор ринку щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному постачальнику послуг з балансування (далі - ППБ) та стороні, відповідальній за баланс (далі СВБ) і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ.

Розділом VII Правил ринку врегульовані питання виставлення рахунків та платежі.

Пунктами 7.1.1 7.1.3 глави 7.1 розділу VII Правил ринку встановлено, що АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.

Окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП, послуги із зменшення навантаження та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів.

Платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.

Відповідно до пунктів 7.3.1, 7.3.2 глави 7.3 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Платіжний документ повинен містити окрему позицію щодо оплати за управління небалансами міждержавних перетинів (якщо такий небаланс сплачується/зараховується і не розраховується в натуральній формі).

Згідно з пунктом 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 7.8.2 глави 7.8 розділу VII Правил ринку за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем відповідачу виставлялись рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів, розміщені ОСП в системі управління ринком (ММS), а саме: №2611202100267 від 26.11.2021 на суму 1522254грн.25коп.; №2611202100502 від 26.11.2021 на суму 1488654грн.85коп.; №2611202100734 від 26.11.2021 на суму 1336517грн.74коп.; №2611202100965 від 26.11.2021 на суму 1199540грн.44коп.; №2611202101197 від 26.11.2021 на суму 1490341грн.45коп.; №2611202101426 від 26.11.2021 на суму 1479906грн.14коп.; №2611202101657 від 26.11.2021 на суму 1444414грн.72коп.; №2611202101887 від 26.11.2021 на суму 1750301грн.50коп.; №2611202102114 від 26.11.2021 на суму 1670361грн.40коп.; №2611202102340 від 26.11.2021 на суму 1032445грн.12коп.; №0712202100268 від 07.12.2021 на суму 1171708грн.21коп.; №0712202100493 від 07.12.2021 на суму 1406844грн.37коп.; №0712202100723 від 07.12.2021 на суму 1412510грн.34коп.; №0712202100952 від 07.12.2021 на суму 1373287грн.91коп.; №0712202101181 від 07.12.2021 на суму 1569938грн.11коп.; №0712202101410 від 07.12.2021 на суму 1445798грн.50коп.; №0712202101637 від 07.12.2021 на суму 983308грн.37коп.; №0712202101865 від 07.12.2021 на суму 1045848грн.62коп.; №0712202102098 від 07.12.2021 на суму 1348113грн.82коп.; №0712202102331 від 07.12.2021 на суму 1349482грн.64коп.

З огляду на пункт 7.7.3 Правил ринку строк оплати виставлених 26.11.2021 рахунків настав 30.11.2021, виставлених 07.12.2021 09.12.2021, відповідно.

Крім того, до матеріалів справи позивачем долучений акт №ВН/21/11-2139 від 30.11.2021 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно договору №2139-01024 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 28014452грн.84коп. Цей акт підписаний лише позивачем. Разом з тим, відповідач не заявляв заперечень або зауважень щодо показників, зазначених у цьому акті.

В матеріалах справи наявні докази оплати відповідачем 01.12.2021 суми в розмірі 680203грн.82коп. по рахунку №2611202100267 від 26.11.2021 на суму 1522254грн.25коп. Таким чином, сума боргу за рахунком №2611202100267 від 26.11.2021 дорівнює 842050грн.43коп. Решта рахунків залишена без оплати.

Відповідачем не було виконане зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії в розмірі 27111374грн.68коп. Доказів припинення відповідного зобов`язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Вказані обставини і стали підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Крім того, посилаючись на пункт 4.2 договору №2139-01041 від 30.08.2021, за порушення строків оплати небалансів електричної енергії позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 156446грн.60коп. за загальний період з 01.12.2022 по 31.01.2022, штраф в розмірі 1897796грн.23коп. згідно положень ч.2 ст.231 ГК України, 3% річних у розмірі 128586грн.24коп. за загальний період 01.12.2021 31.01.2022 та інфляційні втрати в розмірі 162668грн.25коп. за грудень 2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії в розмірі 27111374грн.68коп., що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення основної заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені суд першої інстанції встановив, що позивач двічі нараховував пеню на суму боргу в розмірі 842050грн.43коп. (01.12.2021 та за період 01.12.2021 31.01.2022), у зв`язку з чим відмовив у задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 152грн.23коп., решту вимог про стягнення пені, а саме в розмірі 156294грн.37коп., задовольнив.

Аналогічну помилку, але в розрахунку відсотків річних, судом першої інстанції виявлено при перевірці розрахунку позивача. Відтак, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про стягнення 3% річних в розмірі 125грн.12коп. Позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 128461грн.12коп. та інфляційної складової в розмірі 162668грн.25коп. задовольнив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу господарський суд виходив з того, що норми ч.2 ст.231 Господарського кодексу України передбачають нарахування штрафу якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу. Тобто, положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України не застосовується за порушення виконання грошового зобов`язання, яке допущене в даній справі відповідачем.

При цьому, договором №2139-01041 від 30.08.2021 не передбачений штраф за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується лише в частині відмови у стягненні з Відповідача штрафу в сумі 1 897 796,23 грн.

Оскільки рішення суду в інших частинах не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу в сумі 1 897 796,23 грн. з наступних мотивів.

Предметом доказування у даній справі є наявність або відсутність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу за невиконання грошового зобов`язання з оплати небалансів електричної енергії.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Саме з огляду на вказану норму позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 1 897 796,23 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що між ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго (далі оператор системи передачі/скорочено ОСП) та ТОВ Транс Енерго Постач (далі сторона, відповідальна за баланс/скорочено СВБ) був укладений договір врегулювання небалансів електричної енергії №2139-01041 від 30.08.2021, який діяв до 31.12.2021.

Підпунктами 1, 2, 5 пункту 3.5 договору №2139-01041 від 30.08.2021 на СВБ покладені обов`язки нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи; дотримуватись Правил ринку; здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

Позивачем відповідачу, відповідно до умов договору і Правил ринку, виставлялись у період дії договору рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів, розміщені ОСП в системі управління ринком (ММS), а саме: №2611202100267 від 26.11.2021 на суму 1522254грн.25коп.; №2611202100502 від 26.11.2021 на суму 1488654грн.85коп.; №2611202100734 від 26.11.2021 на суму 1336517грн.74коп.; №2611202100965 від 26.11.2021 на суму 1199540грн.44коп.; №2611202101197 від 26.11.2021 на суму 1490341грн.45коп.; №2611202101426 від 26.11.2021 на суму 1479906грн.14коп.; №2611202101657 від 26.11.2021 на суму 1444414грн.72коп.; №2611202101887 від 26.11.2021 на суму 1750301грн.50коп.; №2611202102114 від 26.11.2021 на суму 1670361грн.40коп.; №2611202102340 від 26.11.2021 на суму 1032445грн.12коп.; №0712202100268 від 07.12.2021 на суму 1171708грн.21коп.; №0712202100493 від 07.12.2021 на суму 1406844грн.37коп.; №0712202100723 від 07.12.2021 на суму 1412510грн.34коп.; №0712202100952 від 07.12.2021 на суму 1373287грн.91коп.; №0712202101181 від 07.12.2021 на суму 1569938грн.11коп.; №0712202101410 від 07.12.2021 на суму 1445798грн.50коп.; №0712202101637 від 07.12.2021 на суму 983308грн.37коп.; №0712202101865 від 07.12.2021 на суму 1045848грн.62коп.; №0712202102098 від 07.12.2021 на суму 1348113грн.82коп.; №0712202102331 від 07.12.2021 на суму 1349482грн.64коп., які відповідачем були оплачені лише частково.

Відтак, у відповідача перед позивачем виникло грошове зобов`язання.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).

Відповідно до частини третьої статті 510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Відтак, грошове зобов`язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов`язанням.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми абзацу третього частини другої статті 231 ГК України викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16.

Відповідно до частини другої статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.08.2022 у справі №910/9375/21, від 26.10.2021 у справі №910/16114/20.

З урахуванням наведеного, та з огляду на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що умовам договору, укладеного між сторонами, не встановленого відповідальності у вигляді штрафу, а відповідачем допущено прострочення виконання саме грошового зобов`язання, то господарським судом правомірно зроблено висновок, що до спірних відносин не може бути застосована норма ч.2 ст.231 ГК України, у зв`язку з чим підставно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення штрафу в розмірі 1 897 796,23 грн.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про можливість застосування ч.2 ст.231 ГК України до спірних відносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 у справі № 904/9705/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 у справі №904/9705/21 залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.10.2022

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяС.Г. Антонік

Суддя М.О. Дармін