Рішення

від 04.10.2022 по справі 912/691/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2022Справа №912/691/22

За позовомНаціонального авіаційного університету в особі Льотної Академії Національного авіаційного університетудоТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології"простягнення штрафу у розмірі 600 000,00 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Лазорко Ю.М.від відповідача:Погорілець Р.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2022 року Національний авіаційний університет в особі Льотної Академії Національного авіаційного університету звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" про стягнення штрафу у розмірі 600 000,00 грн., нарахованого на підставі п. 7.4 Договору про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021 за невиконання відповідачем свого зобов`язання із поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.06.2022 матеріали справи №912/691/22 за позовом Національного авіаційного університету в особі відокремленого структурного підрозділу Льотної академії Національного авіаційного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" про стягнення 600 000,00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

11.07.2022 матеріали справи №912/691/22 надійшли до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №912/691/22 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 14.07.2022) відкрито провадження у справі №912/691/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; судове засідання призначено на 16.08.2022.

15.08.2022 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки передбачений п. 7.4 Договору про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021 штраф підлягає застосуванню у разі відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" від виконання даного договору, в той час як відповідач у своєму листі вих. №34/12/21 від 17.12.2021 лише звернувся із пропозицією змінити умови договору шляхом продовження строку передачі товару до 30.04.2022. Крім того, відповідач вказує, що за порушення строку постачання товару до нього підлягала застосуванню відповідальність, передбачена п. 7.6 Договору про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021, а не п. 7.4. У відзиві відповідач також вказує, що виробництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" знаходиться по вул. Мирона Скиби в селі Широке Мелітопольського району Запорізької області, яке наразі перебуває у тимчасовій окупації, що є підставою для зменшення пені та штрафу. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" у своєму відзиві виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідач очікує понести судові витрати, пов`язані із розглядом даної справи, у розмірі 8 000,00 грн.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 долучено відзив на позов до матеріалів справи №912/691/22; оголошено перерву в судовому засіданні до 01.09.2022.

22.08.2022 засобами поштового зв`язку від Національного авіаційного університету надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що "відмову від договору" та "відмову від виконання зобов`язань" слід розуміти як тотожні поняття і повну відмову від виконання зобов`язання. Також позивач вказує, що договір та зобов`язання є відмінними поняттями та законодавством не встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань за договором обов`язково повинна виражатися шляхом певної активної дії сторони договору, оскільки одностороння відмова може виражатися у бездіяльності - у невиконанні зобов`язання за договором. Крім того, Національний авіаційний університет звертає увагу, що спірний договір був укладений після поширення пандемії COVID-2019, тому остання не може розглядатись як обставина непереборної сили, що унеможливила виконання відповідачем зобов`язання.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 встановлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив - 10 днів; встановлено відповідачу строк на надання доказів на спростування обставин викладених у запереченнях на відповідь на відзив - до наступного засідання; призначено розгляд справи по суті на 22.09.2022.

19.09.2022 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує, що у середині грудня 2021 року готовність літака складала 90%, а залишилась лише незначна частина робіт по виготовленню фюзеляжу. Крім того, відповідач звернув увагу суду на невиконання позивачем свого обов`язку із авансування товару. При цьому, відповідач також вказує, що листом вих. №01-08/2594 від 29.12.2021 позивач розірвав Договір про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021 до настання строку поставки товару, а відтак Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" не було порушено строку поставки товару. Зокрема, відповідач також послався на своє скрутне фінансове становище та відсутність у позивача збитків, як на підстави для зменшення розміру неустойки.

22.09.2022 засобами електронного зв`язку від Національного авіаційного університету надійшла відповідь на заперечення відповідача, в якій позивач звертає увагу суду, що за умовами Договору про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021 для перерахування авансу у розмірі 30% від ціни договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" повинне було відкрити небюджетний рахунок в органах Державної казначейської служби, на що позивач також звертав увагу у електронному листі до відповідача.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 відкладено судове засідання на 04.10.2022.

В судове засідання, призначене на 04.10.2022 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов, а представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 04.10.2022 судом завершено розгляд справи №912/691/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2021 між Національним авіаційним університетом в особі Льотної Академії Національного авіаційного університету (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" (постачальник) укладено Договір про закупівлю за державні кошти №50/21 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити покупцеві - Національному авіаційному університету в особі Льотної Академії Національного авіаційного університету за ДК 021:2015 код 34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" (літак новий з підготовки пілотів для отримання свідоцтв авіаційного персоналу та кваліфікаційних відміток за рейтингами польотів за приборами (IR) та вночі), зазначений у специфікаці/-ях, що додається/-ються до договору і є його невід`ємною частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/-ях, яка є Додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору вказується в специфікації/-яхв гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом та платником ПДВ).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього товару. У вартість товару включаються:

- митні витрати, понесені постачальником при митному оформлені товару у пункті відправки (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України);

- витрати на пакування та навантаження;

- транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у специфікації/-ях до даного договору;

- витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається);

- витрати пов`язані з отриманням сертифікату походження товару (застосовується якщо постачальник є нерезидентом України).

У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправники вказується у специфікації/-ях до цього договору, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2021.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від договору та/або виконання своїх зобов`язань по договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від ціни договору.

У пункті 8.1 Договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань (п. 10.1 Договору).

У специфікації №1 від 13.08.2021 сторонами було погоджено, що постачальник має поставити покупцю літак новий з підготовки пілотів для отримання свідоцтв авіаційного персоналу та кваліфікаційних відміток за рейтингами польотів за приборами (IR) та вночі / "ХІАТ-650УТ/СХ" у кількості 1 шт. вартістю 6 000 000,00 грн. з ПДВ.

Листом вих. №01-08/2155 від 29.10.2021 Льотна Академія Національного авіаційного університету звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", в якому просило виставити рахунок-фактуру для перерахування попередньої оплати (авансу) у розмірі до 30% вартості договору та просило проінформувати про стан виконання договору.

Листом вих. №34/12/21 від 17.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" звернулось до Льотної Академії Національного авіаційного університету, в якому, посилаючись на пандемію COVID-2019, вказувало про неможливість виконання зобов`язання з постачання товару до 31.12.2021 та пропонувало укласти додаткову угоду, якою продовжити строк поставки товару до 30.04.2022.

Листом вих. №01-08/2599 від 29.12.2021 Льотна Академія Національного авіаційного університету звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", в якому, посилаючись на невиконання постачальником договірних зобов`язань, просило вважати Договір про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021 розірваним. Даний лист був одержаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" 28.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0407324082770.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем не виконано свого зобов`язання з поставки товару у визначений Договором строк, у зв`язку з чим наявні правові підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" передбаченого п. 7.4 Договору штрафу.

Укладений сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з умов Договору та Специфікації (Додаток №1 до Договору) відповідачем було взято на себе зобов`язання поставити позивачу літак новий з підготовки пілотів для отримання свідоцтв авіаційного персоналу та кваліфікаційних відміток за рейтингами польотів за приборами (IR) та вночі / "ХІАТ-650УТ/СХ" у кількості 1 шт. вартістю 6 000 000,00 грн. з ПДВ.

У пункті 5.1 Договору сторони погодили, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправники вказується у специфікації/-ях до цього договору, але в будь-якому разі не пізніше 31.12.2021.

За приписами статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Таким чином, сторонами було погоджено термін виконання постачальником свого зобов`язання з поставки товару - до 31.12.2021.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свого обов`язку не виконав та у визначений термін поставку товару не здійснив.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" листом вих. №34/12/21 від 17.12.2021 звернулось до Льотної Академії Національного авіаційного університету, в якому, посилаючись на пандемію COVID-2019, вказувало про неможливість виконання зобов`язання з постачання товару до 31.12.2021 та пропонувало укласти додаткову угоду, якою продовжити строк поставки товару до 30.04.2022.

Крім того, у своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказував, що мала місце затримка постачання йому гвинта для літака, який був придбаний у іншої особи, що могло мати наслідком недотримання строків поставки.

Щодо вказаного листа, то суд відзначає наступне.

По-перше, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принципи підприємницької діяльності визначено ст. 44 Господарського кодексу України, а саме: підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тотожні приписи містяться в ст. 617 Цивільного кодексу України.

Тобто, несвоєчасне виконання контрагентами відповідача своїх зобов`язань жодним чином не може слугувати підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" від відповідальності за порушення своїх зобов`язань перед позивачем.

По-друге, сторонами було укладено Договір більш ніж через рік після запровадження карантину через поширення пандемії COVID-2019. Тобто, відповідач міг та повинен був врахувати під час укладення Договору обставини, які зможуть ускладнити своєчасне виконання ним своїх зобов`язань.

Крім того, у пункті 8.1 Договору зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Таким чином, у відповідності до даної умови Договору та приписів законодавства в даному випадку позивач не вправі посилатись на поширення пандемії COVID-2019 як на підставу для звільнення його від відповідальності, оскільки дані обставини існували задовго то укладення Договору.

Відтак, викладені відповідачем у листі вих. №34/12/21 від 17.12.2021 обставини, на які він посилається як на причини неможливості виконання свого обов`язку з поставки товару, є необґрунтованими.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" повідомило Льотну Академію Національного авіаційного університету листом вих. №34/12/21 від 17.12.2021 про те, що не виконає свого обов`язку з постачання товару у визначений Договір термін.

Також відповідач зазначає, що позивач листом вих. №01-08/2599 від 29.12.2021, посилаючись на невиконання постачальником договірних зобов`язань, просив вважати Договір про закупівлю за державні кошти №50/21 від 13.08.2021 розірваним. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" вважає, що Льотною Академією Національного авіаційного університету було розірвано договір до настання порушення постачальником терміну поставки товару.

Однак дані твердження спростовуються тим, що такий лист був одержаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" 28.01.2022, тобто, відповідач дізнався про ініціювання позивачем розірвання договору через 27 днів після настання терміну виконання зобов`язання.

Більше того, п. 6.2.1 Договору (на який позивач послався у листі вих. №01-08/2599 від 29.12.2021) передбачає право покупця достроково розірвати Договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання Договору.

Зважаючи на відсутність доказів повідомлення покупцем постачальника про намір розірвати Договір до складення та направлення відповідачу цього листа, суд приходить до висновку, що як станом на дату складення листа вих. №01-08/2599 від 29.12.2021, так і станом на дату його одержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", Договір був чинний, а відтак позивач як добросовісний суб`єкт господарювання зобов`язаний був здійснити поставку товару до 31.12.2021.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що постачальник до того як довідався про розірвання Договору (до 28.01.2022) намагався здійснити фактичну поставку товару покупцю до 31.12.2021, що дає суду підстави для висновку, що посилання відповідача на розірвання позивачем Договору спрямовані виключно на ухилення від відповідальності.

Окрім того, судом враховано, що відповідач своїм листом вих. №34/12/21 від 17.12.2021 повідомив позивача про неможливість виконання ним свого обов`язку з поставки товару до 31.12.2021 та пропонував продовжити строк поставки до 30.04.2022, тобто збільшити термін поставки на 4 місяці, що давало покупцю обґрунтовані підстави вважати, що товар не буде поставлений 31.12.2021, а відтак складення Льотною Академією Національного авіаційного університету листа вих. №01-08/2599 від 29.12.2021 за два дні до настання строку поставки літака є цілком правомірним та не суперечить законодавству. При цьому, суд вважає, що позивач погоджується із обґрунтованістю та правомірністю вчиненого позивачем одностороннього правочину розірвання Договору, оскільки матеріали справи не містять доказів його оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" в судовому порядку.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" як на підставу для відмови у задоволенні позову посилається на те, що Льотною Академією Національного авіаційного університету не було виконано свого обов`язку із сплати авансу у розмірі 30% від ціни Договору.

Пунктом 4.1 Договору, зокрема, передбачено, що до поставки товару замовник згідно рахунку-фактури може перерахувати постачальнику попередню оплату (аванс) для виконання замовлення у розмірі до 30% вартості договору впродовж 45 банківських днів. Перерахування попередньої оплати (авансу) здійснюватиметься мірою одержання замовником коштів на фінансування закупівлі. Попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками здійснюється шляхом спрямування сум попередньої оплати за капітальними видатками та державними контрактами виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім, нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, суд приходить до висновку, що у відповідності до 4.1 Договору сторонами було погоджено право покупця, а не обов`язок, сплатити аванс. Крім того, розмір даного авансу також не є чітко визначеним (не 30%, а будь-який відсоток від вартості договору, однак не більше 30%). При цьому, сторонами було погоджено, що сплата авансу має бути здійснена на відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" в органах Державної казначейської служби небюджетний рахунок (оскільки відповідач є резидентом України).

За приписами ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

26.08.2021 відповідачем було направлено позивачу на електронну пошту рахунок-фактуру №Х-00000030 від 26.08.20221 на суму 1 800 000,00 грн., проте у даному рахунку було вказано реквізити банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", відкритого у ПАТ "Альфа-Банк", а не небюджетний рахунок, відкритий у органах Державної казначейської служби.

За поясненнями Льотної Академії Національного авіаційного університету її уповноваженим представником було направлено електронного листа Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", в якому роз`яснено, що останнє має відкрити небюджетний рахунок у органах Державної казначейської служби і лише тоді покупець матиме можливість сплатити аванс. На підтвердження даних обставин позивачем було надано пояснювальну від 19.09.2022, написану начальником ПЕВ Льотної Академії Національного авіаційного університету ОСОБА_1.

Судом також враховано, що саме позивачем було повторно ініційовано питання щодо виставлення відповідачем рахунку-фактури для оплати авансу у розмірі 30% вартості Договору у листі вих. №01-08/2155 від 29.10.2021, що свідчить про добросовісність його поведінки.

Отже, враховуючи визначені у п. 4.1 Договору умови оплати, суд прийшов до висновку, що відповідач не вправі посилатись на несплату позивачем авансу, як на обставину, яка звільнила його від обов`язку поставити товар до 31.12.2021 чи звільняє його від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" не було виконано свій обов`язок з поставки позивачу товару до 31.12.2021, а відтак відповідач є таким, що порушив визначений п. 5.1 Договору термін поставки товару.

Як визначено у абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від договору та/або виконання своїх зобов`язань по договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від ціни договору.

Відповідач стверджує, що не відмовлявся від Договору, а відтак відсутні підстави для застосування до нього передбаченого п. 7.4 Договору штрафу.

Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", що відмова від договору і відмова від виконання своїх зобов`язань є різними поняттями.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В свою чергу, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань - домовленістю сторін про їхні права та обов`язки у певних правовідносинах. Тобто, договір фактично являється сукупністю погоджених сторонами зобов`язань один перед одним.

Відтак, відмова від договору передбачає припинення всієї сукупності зобов`язань сторін, в той час як відмова від виконання одного із зобов`язань жодним чином не свідчить про припинення інших зобов`язань сторін, які передбачені договором.

В свою чергу, якщо вчинення відмови від Договору передбачає вжиття стороною активних дій, то відмова від виконання зобов`язання може полягати у бездіяльності - невиконанні такого зобов`язання.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що не виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" свого зобов`язання з поставки Льотній Академії Національного авіаційного університету літака у строк до 31.12.2021 фактично являє собою односторонню необґрунтовану відмову відповідача від виконання свого зобов`язання по договору із здійснення своєчасної поставки товару, а відтак наявні правові підстави для застосування до нього передбаченого п. 7.4 Договору штрафу.

Щодо посилання, відповідача на те, що за порушення зобов`язання із здійснення своєчасної поставки товару до нього слід застосувати відповідальність, передбачену п. 7.6 Договору, то суд відзначає, що даний пункт встановлює обов`язок постачальника відшкодувати покупцю збитки, завдані невиконанням постачальником своїх зобов`язань за Договором.

Однак такий обов`язок у постачальника наявний в будь якому випадку (навіть у разі якби це не було передбачено Договором), оскільки відшкодування збитків є окремим інститутом цивільного права та окремою підставою для виникнення правовідносин.

Наявність у боржника обов`язку відшкодувати збитки кредитору та наявність у кредитора права вимагати від боржника відшкодування збитків становить собою окремий вид зобов`язання, який може самостійно існувати незалежно від припинення договору чи взагалі від існування такого договору.

В свою чергу, штраф є способом забезпечення виконання зобов`язання, який не може існувати самостійно від забезпеченого зобов`язання, та не може бути застосований у разі якщо його застосування прямо не передбачено договором та/або законом.

Відтак, відшкодування збитків жодним чином не нівелює обов`язку сплатити штраф, відтак доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" в цій частині визнаються судом необґрунтованими, тим більше, що судом встановлено наявність підстав для застосування до відповідача передбаченого п. 7.4 Договору штрафу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від договору та/або виконання своїх зобов`язань по договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від ціни договору.

Згідно п. 3.1 Договору ціна цього договору вказується в специфікації/-яхв гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом та платником ПДВ).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього товару. У вартість товару включаються:

- митні витрати, понесені постачальником при митному оформлені товару у пункті відправки (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України);

- витрати на пакування та навантаження;

- транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у специфікації/-ях до даного договору;

- витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається);

- витрати пов`язані з отриманням сертифікату походження товару (застосовується якщо постачальник є нерезидентом України).

Як вбачається із специфікації №1 від 13.08.2021 сторонами було погоджено, що ціна Договору становить 6 000 000,00 грн.

Отже, здійснивши перерахунок 10% від ціни Договору (6 000 000,00 грн.), суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 600 000,00 грн. є правомірною.

Щодо викладеної відповідачем у змісті своїх заяв по суті спору заяви про зменшення розміру штрафу суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Застосоване у частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19).

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку, позивач взагалі не вказав на те, що йому спричинені збитки, а відтак розмір штрафу значно перевищує збитки, а наявність інших обставин, які мають істотне значення, підтверджується наступним.

24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022 строком на 30 діб та з 05 год. 30 хв. 25.04.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" 341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №573/2022 від 12.08.2022 продовжено дію воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 строком на 90 діб.

Виробничі потужності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" знаходиться по вул. Мирона Скиби, 1а в селі Широке Мелітопольського району Запорізької області, що підтверджується договором оренди №148 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.08.2006, та перебувають в окупації вже понад півроку. Відтак, наразі відповідач не може здійснювати свою безпосередню господарську діяльність (оскільки виробничі потужності перебувають на окупованій території України) та одержувати прибуток.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Крім того, відповідачем було надано докази на підтвердження того, що спірний літак був майже готовий для постачання позивачу, проте залишився на окупованій території України, що унеможливлює навіть здійснення його продажу іншому контрагенту та одержання прибутку.

Суд погоджується, що порушення відповідачем зобов`язань мало місце до початку військової агресії Російської Федерації, проте наведене не нівелює права суду за наявності наведених обставин станом на дату розгляду спору зменшити розмір неустойки, оскільки якби порушення терміну поставки товару за Договором мало б місце після 24.02.2022 (тобто, після запровадження військового стану), то підлягав би доведенню сам факт наявності такого порушення з огляду на очевидність причин затримки.

Суд не виключає, що позивач також може нести негативні наслідки через військову агресію Російської Федерації, однак в матеріалах справи не міститься доказів, а суду не відомі загальновідомі обставини, які б свідчили про аналогічний чи більший негативний вплив військової агресії на діяльність позивача, ніж на діяльність відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення неустойки (штрафу), який підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" на користь позивача, на 50%.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір покладається на відповідача, з огляду те, що спір у даній справі виник у зв`язку з неправильними діями Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології", а часткове задоволення позовних вимог обумовлене реалізацією судом свого права на зменшення неустойки.

Керуючись ст.cт. 2, 13, 74, 76, 79, 91, 126, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного авіаційного університету в особі Льотної Академії Національного авіаційного університету задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні авіаційні технології" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2; ідентифікаційний код 25194181) на користь Льотної Академії Національного авіаційного університету (25005, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Добровольського, буд. 1; ідентифікаційний код ВП 37939527) штраф у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.10.2022.

Суддя Р.В. Бойко