Рішення

від 13.10.2022 по справі 500/3062/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3062/22

13 жовтня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П. за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Югова А.О.

представника відповідача Несторак Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2022 №1333000701,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг" (далі позивач, ТОВ "Сіефджі Трейдинг") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Західне міжрегіональне управлінням ДПС по роботі з ВПП, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 №1333000701 в частині зменшення ТОВ "Сіефджі Трейдинг" розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 227816,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки у ТОВ "Сіефджі Трейдинг" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету, викладеними в акті від 17.12.2021 № 462/33- 00-07-02/39675472, відповідачем безпідставно зроблено висновок про встановлення факту нереальності здійснення господарської операції з придбання ріпаку сталого врожаю 2021 року у ТОВ "Ентель", її спрямованості лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту. Надані до перевірки первинні документи, які складені у повній відповідності з нормами чинного законодавства, відображають та фіксують весь рух вирощення, зберігання, придбання, переміщення, розвантаження та подальшого зберігання ріпаку сталого. Позиція податкового органу щодо неможливості підтвердження факту використання в господарській діяльності ТОВ "Сіефджі Трейдинг" ріпаку сталого, та віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, які не мають відношення до господарської діяльності позивача, також є помилковою, не відповідає фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності товариства, в тому числі, зважаючи на подальшу реалізацію та отримання прибутку внаслідок продажу.

Ухвалою суду від 29.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП 16.09.2022 подано до суду відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Ентель" не може бути виробником реалізованого ТОВ "Сіефджі Трейдинг" ріпаку через незначну кількість сільськогосподарської техніки (трактори, комбайн, колісна сільськогосподарська техніка), складських приміщень (елеваторів), необхідної кількості найманих працівників. Також аналізом Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) встановлено, що ТОВ "Ентель" не може буть посередником реалізованого ТОВ "Сіефджі Трейдинг" ріпаку по причині відсутності придбання товариством ріпаку, а натомість встановлено придбання дизпалива та бензину, які складають 90% податкового кредиту впродовж дев`яти місяців 2021 року. Виходячи з наведеного проведеною перевіркою виявлено обрив ланцюга постачання ріпаку сталого врожай 2021 року шляхом підміни позицій товарних груп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, викладених у позові та поясненнях, просила суд задовольнити їх в повному обсязі. Не погоджуючись з позицією контролюючого органу зазначив, що ТОВ "Сіефджі Трейдинг" надано всі можливі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Ентель", результати яких відображено в податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року. Питання документального підтвердження відображення контрагентом позивача даних в статистичній звітності, знаходиться поза контролем ТОВ "Сіефджі Трейдинг" та за рамками проведеної перевірки. Використання в якості підстав для висновків щодо порушень, допущених контрагентом позивача, лише баз даних контролюючого органу, без надання оцінки та врахування інших матеріалів перевірки щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання ним чи його контрагентами правил та норм законодавства, свідчить про протиправність встановлених перевіркою порушень, як щодо ТОВ "Ентель", так і ТОВ "Сіефджі Трейдинг".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставність таких. Наголосив, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише господарська операція, яка фактично відбулась в межах господарської діяльності, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ТОВ "Сіефджі Трейдинг" зареєстроване з 04.03.2015 як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.118-122).

Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сіефджі Трейдинг" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету, результати якої оформлені актом від 17.12.2021 № 462/33- 00-07-02/39675472 (а.с.24-40).

За висновками перевірки позивачем порушено п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2021 року у сумі 259971,77 грн.

На підставі висновків перевірки, 25.01.2022 Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення №1333000701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у сумі 259971,77 грн. (а.с.42).

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу в частині зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 227816,56 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, і винесеного на підставі них спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, п.187.1. ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів відпокупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом (п.187.1. ст.187 ПК України).

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Сіефджі Трейдинг" відображено в складі податкового кредиту в вересні 2021 року суму ПДВ в розмірі 227816,56 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ентель" з придбання ріпаку сталого врожаю 2021 року в кількості 94,406 т на загальну суму 1855077,68 грн.

Досліджуючи спірні правовідносини, судом з`ясовано, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про неможливість підтвердження придбання ріпака ТОВ "Сіефджі Трейдинг" в ТОВ "Ентель", оскільки у ТОВ "Ентель" відсутня необхідна кількість сільськогосподарської техніки, якою можна б було здійснювати обробіток та збір сільськогосподарської продукції, відсутність фактів придбання зернової групи в ланцюгу постачання, відсутність необхідної кількості працюючих на підприємстві, відсутність інформації щодо вирощування продукції та збору врожаю, а також отримання інших послух необхідних для посіву, вирощування, збору та зберігання врожаю.

З матеріалів справи видно, що на підставі заявки про приєднання до Договору поставки (укладається шляхом приєднання суб`єктів господарювання) від 01.09.2021 №21/097/0260 (а.с.49-50), до моменту укладення з конкретним Постачальником, Договір має статус оферта Покупця. Договір представлений у формі формуляру, розміщеного/оприлюдненого на Веб-сайті Покупця за адресою www.cfii.com.ua та/або дошці оголошень та/або друкованому виданні та є договором приєднання згідно ст. 634 Цивільного кодексу України, а тому Сторона - Постачальник не може пропонувати свої умови для внесення до цього Договору або пропонувати змінити умови цього Договору (а.с.45-48).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію (пшениця, ячмінь, ріпак, соя, кукурудза, соняшник, тощо) українського походження врожаю 2021 року (надалі іменується "Товар") на умовах, визначених в цьому Договорі.

Згідно з п.2.1 Договору Товар, зазначений в п.1.1 цього Договору, поставляється за цінами, в кількості та в асортименті, передбаченими в прийнятій Покупцем Заяві про приєднання Постачальника до договору поставки (далі - "Заява про приєднання") та видаткових накладних. Заява про приєднання формується Постачальником виключно на підставі цін та умов, викладених у ціновій Пропозиції (прайс-лист) Покупця, що є чинною (актуальною) на дату подання Постачальником відповідної Заяви про приєднання. Актуальні Цінові Пропозиції (прайс-листи) надаються Постачальнику за його запитом та/або оприлюднюються на дошці оголошень та/або Веб-сайті Покупця.

Пунктом 4.3.2 Договору визначено, що в залежності від умов поставки, зазначених в Заяві про приєднання, разом з Товаром Постачальник зобов`язаний надати Покупцю:

а) видаткову накладну;

б) рахунок із зазначенням точної кількості та ціни Товару та номеру і дати Заяви про приєднання по якій здійснюється поставка Товару;

в) аналізу картка, видану зерновим складом, який здійснює зберігання Товару, або картку аналізу зерна, виданою сертифікованою лабораторією;

г) складський документ: складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво:

д) акт приймання-передачі Товару, підписаний уповноваженими представниками обох сторін та зерновим-складом (виключно у випадку поставки Товару на умовах "EXW-елеватор", визначених в п.4.4.1 Договору);

е) карантинний сертифікат (у випадках, передбачених законодавством);

ж) товарно-транспортні накладні.

Відповідно до п. 4.4.2 п.4.4. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця у випадку поставки Товару до його оформлення на зерновий склад (базис "СРТ-вага елеватора" Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) - з моменту одержання Покупцем Товару, що підтверджується відміткою вагаря на зерновому складі та підписаною між Сторонами видатковою накладною. Датою переходу права власності від Постачальника до Покупця є дата підписання вищевказаних документів. Датою поставки Товару вважається дата прийняття вагарем, яка має відповідати даті видаткової накладної.

Водночас, за Заявкою про приєднання Постачальник передає у власність Покупця Товар- ріпак сталий врожаю 2021 р в кількості 100 т, ціна з ПДВ 19650 грн./т. Загальна вартість Товару за цією Заявою про приєднання складає 1965000,00 грн.

Остаточна ціна та вартість Товару визначається видатковими накладними, складеними на підставі реєстрів ТТН, наданих Покупцем.

Товар поставляється на умовах поставки СРТ- вага елеватора ТОВ "Мрія Елеватор Козова" згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце поставки ТОВ "Мрія Елеватор Козова" смт. Козова вул. Заводська 1 А.

На виконання умов вищевказаних договору поставки та заявки про приєднання до нього, ТОВ "Ентель" було поставлено ТОВ "Сіефджі Трейдинг" ріпак сталий врожаю 2021 року в кількості 94,406 т на загальну суму 1855077,68 грн., в тому числі ПДВ 227816,56 грн. відповідно до видаткової накладної № 207 від 10.09.2021 (а.с.52) та товарно-транспортних накладних від 10.09.2021 № 1, №2, №3 (а.с.53-55).

Товар поставлений на умовах поставки СРТ - вага елеватора ТОВ "Мрія Елеватор Козова" згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Місце поставки ТОВ "Мрія елеватор Козова", смт.Козова, вул.Заводська, 1 А, про що свідчать договір складського зберігання зерна № 21/162/0033 від 02.07.2021 з додатками від 02.07.2021 № 1, №3 до договору (а.с.56-60), складські квитанції на зерно від 13.09.2021 №472, №473, №474 (а.с.61-62), реєстр накладних на прийняте зерно за середньодобовими пробами № 393, 394, 395 (63-65), карти аналізу зерна від 10.09.2021 № 393, №394, №394 (а.с.66-68).

Оплату товару здійснено ТОВ "Сіефджі Трейдинг" безпосередньо на рахунок ТОВ "Ентель". Розрахунки проведені в повному обсязі відповідно до платіжних доручень №2000 від 17.09.2021 та №150 від 28.09.2021, про що вказано безпосередньо в акті перевірки.

За результатами здійснення господарської операції ТОВ "Ентель" виписано та внесено до ЄРПН податкову накладну № 18 від 10.09.2021, а позивачем відображено в складі податкового кредиту за вересень 2021 року суму ПДВ в розмірі 227816,56 грн., що відповідачем не заперечується також.

Такі надані до перевірки та суду первинні документи на предмет господарських взаємовідносин з ТОВ "Ентель" з придбання ріпаку сталого врожаю 2021 року в кількості 94,406 т на загальну суму 1855077,68 грн., в тому числі ПДВ 227816,56 грн., в повній мірі містять відомості які відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом. Досліджені судом первинні документи згідно з п. 44.1 ст.44 ПК України є підставою для податкового обліку.

Стосовно ж зауважень в акті перевірки про не зазначення у видатковій накладній "місця складання накладної" та "адреси поставки товару", слід зауважити, що серед обов`язкових реквізитів первинного документа, наведених вище у ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" такі як "місце складання накладної" та "адреса поставки товару" відсутні.

При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Водночас, посилаючись в акті перевірки на те, що посадовими особами ТОВ "Сіефджі Трейдинг" не надано акти/довідки приймання-передачі товару, перевіряючими залишено поза увагою, що акт приймання-передачі товару, підписаний уповноваженими представниками обох сторін та зерновим-складом, складаються виключно у випадку поставки товару на умовах "EXW-елеватор", визначених в п. 4.4.1 п.4.4 договору поставки.

Натомість, у випадку поставки товару згідно базису "СРТ - вага елеватора", що має місце у спірних правовідносинах у відповідності до заявки про приєднання до договору поставки від 01.09.2021 №21/097/0260, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту одержання покупцем товару, що підтверджується відміткою вагаря на зерновому складі та підписаною між сторонами видатковою накладною.

З приводу встановленої контролюючим органом неможливості зберігання ТОВ "Ентель" ріпаку сталого за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, суд враховує, що 01.08.2021 між ТОВ "Ентель" (орендар) та ПП "Артвін" (орендодавець) було укладено договір оренди № 01/08-21 за місцем знаходження майна: м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, яке орендодавець передає орендарю в користування для здійснення господарської діяльності (а.с.80).

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.08.2021 року ПП "Артвін" передало, а ТОВ "Ентель" прийняло в оренду виробничу площадку з твердим покриттям (а.с.81).

Проведеним аналізом відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 290261458 від 14.12.2021 року), перевіряючими встановлено, що за ПП "Артвін" за формою власності (приватна) зареєстровано нежитлове приміщення, загальною площею 17,9 кв.м, частина під`їзної залізнично-дорожньої колії (102 м) за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, та зроблено висновок, що надані до перевірки ТОВ "Сіефджі Трейдинг" документи не можуть свідчити про зберігання ріпаку ТОВ "Ентель" за вищевказаною адресою.

Приписами п.1, 2 ч.1 ст.2, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з ч.3 ст.283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Частиною 1 ст.181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ч.1, ч. 4 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Виходячи з юридичної природи та з ознак нерухомого майна, виробнича площадка з твердим покриттям не є нерухомим майном. Даний об`єкт не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки.

Таким чином, виробнича площадка з навісом з твердим покриттям не є нерухомим майном, яке підлягає обов`язковій державній реєстрації в розумінні норм чинного законодавства.

Відтак, висновки перевірки щодо неможливості зберігання ТОВ "Ентель" ріпаку сталого за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, з огляду на відсутність факту наявності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про виробничу площадку з твердим покриттям відносно ПП "Артвін", є безпідставними.

Також ТОВ "Сіефджі Трейдинг" до перевірки надано копію договору суборенди земельної ділянки від 29.07.2020 (орендар ОСОБА_1 , суборендар ТОВ "Ентель"), відповідно до умов якого орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6122682200:01:001:1163, яка розташована за межами села Гарбузів, на території Зборівської міської ради об`єднаної територіальної громади Зборівського району Тернопільської області. В суборенду передається земельна ділянка загальною площею 61,5896 га. На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна (а.с.73).

Крім того, ТОВ "Сіефджі Трейдинг" до перевірки представлено:

звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2021 (форма № 37-сг), поданого ТОВ "Ентель". Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності, (фактична адреса): Тернопільська область, сільські ради Зборівського району (с. Гарбузів). Відповідно до даного звіту, збирання врожаю сільськогосподарських культур у звітному році: культури зернові та зернобобові (з них кольза (ріпак ярий)) площа зібрана 224,59 га, обсяг виробництва 9657,37 ц (а.с.74-77);

звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма № 4-сг), поданого ТОВ "Ентель". Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності, (фактична адреса): Тернопільська область, сільські ради Зборівського району. Відповідно до даного звіту, площа посівна (кольза (ріпак ярий)) 224,59 га (а.с.78-79).

Виходячи із показника врожайності ріпаку у ТОВ "Ентель" (форма 37-сг - 4,3 тон/га) та документально підтвердженої наявної у нього земельної ділянки (договір суборенди 61,5896 га), посівної площі 61,5896 га цілком достатньо для вирощування придбаного ТОВ "Сіефджі Трейдинг" врожаю ріпаку в кількості 94,406 т.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Головного управління статистики у Тернопільській області (http://www.te.ukrstat.gov.ua/statinfoSG.html) про виробництво ріпаку в підприємствах по районах у 2021 році: середня врожайність ріпаку за 2021 рік по Тернопільській області 3,82 т/га і по Тернопільському району (колишній Зборівський район зараз входить до його складу) 3,93 т/га. Згідно статистичних даних по області та району середня врожайність дещо менша, ніж в ТОВ "Ентель" (4,3 тон/га). Якщо відштовхуватися від середньої врожайності по області (3,82 т/га), то для вирощування придбаного ТОВ "Сіефджі Трейдинг" обсягу (94,406 т) потрібно 24,7 га землі, тоді як контрагентом ТОВ "Ентель" надано документи про суборенду значно більшої площі 61,5896 га.

За вказаних обставин, сумніви відповідача про те, що надані до перевірки документи не можуть свідчити про вирощування ріпаку ТОВ "Ентель" в кількості, яка вказана у звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2021, а відтак можливість контрагента позивача реалізувати відповідну кількість ріпаку, є також помилковими.

Щодо надання до перевірки копії ISCC EU/індивідуальна система сертифікації/ (ЄС Самодекларація/Самооцінка) та вказання в ній ТОВ "Ентель" в розділі 2 "Чи Ви підтверджуєте, що земельні площі не змінювали с/г призначення з 01.01.2008 року (стосується всіх площ у власності та оренді)?" - ствердної відповіді "так" (а.с.51), суд погоджується з поясненнями позивача, що вказана в графі інформація є загальною для заповнення. ТОВ "Ентель" засвідчувало саме факт того, що земельні площі не змінювали с/г призначення з 01.01.2008, а не факт того, що вказані землі перебували у власності чи оренді у вказаного товариства з 01.01.2008, що вбачається логічним з огляду на дату державної реєстрації ТОВ "Ентель". Крім того, сертифікат індивідуальної системи сертифікації/ ISCC EU одержувало не ТОВ "Ентель", а ТОВ "Сіефджі Трейдинг".

Разом з цим, як свідчить акт перевірки, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП також було скеровано запит про надання податкової інформації та проведення зустрічної звірки по взаємовідносинах між ТОВ "Сіефджі Трейдинг" та ТОВ "Ентель" за період вересень 2021 року в Головне управління ДПС у Тернопільській області від 26.11.2021 року № 3150/7/33-00-07-02 та 30.11.2021 № 3285/7/33-00-51. Станом на дату написання акту перевірки 17.12.2021 відповіді не було отримано.

Проте, ТОВ "Ентель" такий запит було направлено лише 29.12.2021 за № 33515, на який контрагентом позивача надано відповідь від 17.01.2022 № 17/01-1 з копіями відповідних документів на підтвердження обставин здійснення господарської діяльності, які свідчать про достатню наявність трудових ресурсів, необхідну кількість сільськогосподарської техніки, якою можна б було здійснювати обробіток та збір сільськогосподарської продукції, інформацію щодо вирощування продукції та збору врожаю, а також отримання інших послуг, необхідних для посіву, вирощування, збору, щодо оренди транспортних засобів, транспортування та зберігання продукції (ріпаку), щодо можливості вирощування ріпаку в кількості, яка вказана у звіті про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2021 (а.с.71-87).

Зокрема, у даній відповіді ТОВ "Ентель" повідомило, що зареєстроване за адресою: 46400, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Лук`яновича 8, де і орендує офіс, має відкритий діючий рахунок в АБ АКБ "Львів". Товариство зареєстроване платником ПДВ із 15.06.2020, є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування. Станом на 17.01.2022 на товаристві працюють 3 найманих працівники. Місячний фонд заробітної плати становить 26400,00 грн. У період реалізації ріпаку ТОВ "Сіефджі Трейдинг" вересень 2021 року штатний розпис складався із 6 працівників, місячний фонд заробітної плати становив 51900,00 грн (на зимовий період звільнено 3 тракториста). Товариство є товаровиробником, має в суборенді земельні ділянки на території Тернопільської, Волинської та Рівненської областей, загальна площа посівів у 2021 році склала 4156,65 га, з них 409,8541 га зареєстрована суборенда, 1915,19 га городи, 1 831,6059 га інвестиційні договори. Для введення сільськогосподарської діяльності було придбано Агрегат АКПК-3, АГД 2,1, розкидач міндобрив РМД-1000, внесені директором у статутний капітал, а також в оренді знаходиться трактор, вантажний сідловий тягач, напівпричіп. Для зберігання продукції та стоянки для сільськогосподарської техніки товариство орендує у ПП "Артвін" площадку для техніки і склад для зберігання продукції, а також у ПП Фірма "Колмар" ще один склад зберігання продукції, оскільки у ПП "Артвін" склад це площадка з навісом і у зимовий період залишки зернових культур не зберігаються.

Водночас позивач наполягав на необхідності задля об`єктивного та всебічного розгляду матеріалів перевірки та поданого платником податків заперечення витребувати в Головного управління ДПС у Тернопільській області оригінал відповіді ТОВ "Ентель" від 17.01.2022 №17/01-1 з засвідченими копіями документів в підтвердження викладеного у відповіді. з огляду на те, що долучені до відповіді ТОВ "Ентель" копії документів станом на дату призначення Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП розгляду заперечення, перебували в розпорядженні Головного управління ДПС у Тернопільській області, а саме: копії штатних розписів та звітності по ПДФО та ЄСВ за 3 квартал 2021 року; копії договору суборенди та інформаційної довідки щодо земельної ділянки, на якій був вирощений ріпак; копії усіх звітів 4 СГ та 29-СГ, що стосуються спірних операцій; копії звітів 20-ОПП про склади та техніку і копії договорів оренди; копії документів з поставки ріпаку ТОВ "Сіефджі Трейдинг"; копії документів по отриманню транспортних послуг та оплати послуг перевізників (ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 у вересні 2021 року), в підтвердження того, що надані до перевірки ТОВ "Сіефджі Трейдинг" товарно- транспортні накладні свідчать про переміщення/перевезення ріпаку (а.с.69-70).

Суд наголошує, що за умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог ст.201 ПК України, податковий кредит вважаються підтвердженим (правомірним), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Вказане відповідає нормі ч.2 ст.77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою п.56.4 ст.56 ПК України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПК України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Висновки ж відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагента позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Вищенаведені положення податкового законодавства, підтверджують висновок про те, що суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної в разі фактичного повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, та з метою подальшого використання таких товарів/послуг для господарської діяльності платника податків.

При перевірці обставин, які вказують, що основною метою укладення платником податків угоди (операції) було не отримання результатів господарської діяльності, а отримання податкової економії, податкові органи повинні довести, що така угода (операція) не має будь-якої розумної мети з позиції господарської необхідності її укладення і виконання, а має на меті лише зменшення податкових зобов`язань, та (або) є частиною схеми, основною метою якої є отримання незаконної податкової вигоди.

При цьому необхідно враховувати й те, що положення чинного законодавства не обмежують саме право платників податків проводити свої господарські операції так, щоб податкові наслідки були мінімальними, проте в обраному платником податків варіанті угоди (операції) не повинна бути присутньою ознака штучності, яка позбавлена господарського сенсу.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Суд акцентує увагу на тому, що при встановленні факту реального чи нереального здійснення господарської операції перевірці підлягають не лише окремі документи; оцінка даних повинна здійснюватися в сукупності та взаємозв`язку із повним комплектом документів, складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення операції та/або звичаєвій практиці, та із доказами, перелік яких передбачений ст.72 КАС України.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача працівників та виробничих потужностей, необхідних для здійснення відповідних господарських операцій, як на підставу для відмови в позові, відхиляються судом, оскільки такі не відповідають встановленим обставинам справи та чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 22.05.2020 у справі №810/1068/16.

Верховний суд у постанові від 23.07.2020 у справі №826/6806/17 зазначив, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 у справі №815/253/16 вказав, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Наведений висновок узгоджується з висновками, що викладені в постановах Верховного Суду від 29.10.2019 (справа №815/8539/13-а), від 18.03.2020 (справа №817/822/16) та від 07.02.2020 (справа №820/2344/16).

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відтак, посилання відповідача про неможливість реалізації ТОВ "Ентель" позивачу ріпаку сталого врожаю 2021 року в кількості 94,406 т на загальну суму 1855077,68 грн., в тому числі ПДВ 227816,56 грн, з огляду на відсутність у такого контрагента ТОВ "Сіефджі Трейдинг" необхідної кількості сільськогосподарської техніки, якою можна б було здійснювати обробіток та збір сільськогосподарської продукції, відсутність фактів придбання зернової групи в ланцюгу постачання, відсутність необхідної кількості працюючих на підприємстві, відсутність інформації щодо вирощування продукції та збору врожаю, а також отримання інших послух необхідних для посіву, вирощування, збору та зберігання врожаю в спірних правовідносинах є безпідставними та не виключають реального виконання ним господарської операції.

З огляду на те, що позивач надав державним інспекторам усі необхідні документи щодо реальності господарської опереції з ТОВ "Ентель" та змусив останього подати додаткові відомості податковому органу для детальнішого висвітлення своєї господарської діяльності, суд вважає, що у даному спірному випадку, платник податків проявив достатню обачність у виборі контрагента та здійснив значних зусиль у доведенні правомірності своєї поведінки, які відповідач не врахував при прийнятті оскарженого податкового - повідомлення рішення.

При цьому, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на викладене, оскільки позивач має та надав суду і відповідачеві відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарської операції з ТОВ "Ентель", натомість доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суд приходить до висновку про безпідставне зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ у сумі 259971,77 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2022 №1333000701, що свідчить про невідповідність такого вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3417,25 грн. відповідно до платіжного доручення №30 від 19.08.2022 (а.с.15).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.01.2022 №1333000701 в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг"розміру від`ємного значення з ПДВ на суму 227816,56 грн.

Стягнути з Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений позивачем судовий збір в сумі 3417,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіефджі Трейдинг" (місцезнаходження/місце проживання: вул. І. Богуна, 8А,смт. Козова,Тернопільський район, Тернопільська область,47602 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39675472);

відповідач:

- Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження/місце проживання: вул. Стрийська, 35,м. Львів,79026 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44045187);

Головуючий суддяМандзій О.П.