Постанова

від 18.10.2022 по справі 460/9827/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/9827/20 пров. № А/857/9641/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Большакової О.О., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,

представника позивача Діонісьєва І.М.

представника відповідача Довгалюк І.Л.

розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Дудар О.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 18 травня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2020 року № 2121/0701.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно встановлено завищення ТОВ «Норд Хіл» податкового кредиту за травень 2020 року на суму ПДВ 418775 грн та завищення суми від`ємного значення у податковій декларації з ПДВ за вересень 2020 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 418775 грн, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 07.12.2020 №2121/0701 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 430328 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність оформлених у встановленому законом порядку видаткових та товарно-транспортних накладних, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо встановленого факту здійснення повної оплати позивачем за поставлений товар (арахіс), свідчать про факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та здійснення реальної господарської операції із контрагентом. Щодо суми ПДВ 68400,00 грн, то позивач самостійно уточнив цю суму, подавши 19 лютого 2021 року уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, зменшивши суму податкового кредиту за вищезазначеною операцією з придбання собачого корму у ТОВ «Еко-Гранула» на 68400,00 грн ПДВ. Враховуючи наявність та правильність оформлення позивачем усіх первинних документів із зазначених господарських операцій та відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо наданих позивачем первинних документів, у відповідача відсутні законні підстави, які б свідчили про неправомірність дій позивача щодо завищення від`ємного значення суми ПДВ 11553,00 грн за вересень 2020 року за господарськими операціями з придбання собачого корму у ТОВ «Еко-Гранула» та ТОВ «Харчові Технології Закарпаття». У сукупності викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині встановленого завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду на загальну суму 430328 грн, що складається із 418775 грн за період травень 2020 року за операціями з поставки арахісу від ТОВ «Стрім-КНК» та 11553 грн за результатами інвентаризації, якою встановлено використання позивачем товарно-матеріальних цінностей (собачого корму) не в господарській діяльності у період вересень 2020 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що надані позивачем до перевірки первинні документи, а саме: видаткові накладні та товарно-транспортні накладні не містять обов`язкових реквізитів, що перешкоджає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, тому такі документи не можуть бути підставою для формування як бухгалтерського, так і податкового обліку. Крім того, представлені до перевірки документи не підтверджують джерело походження виробника товарів, а також фактичний рух ТМЦ, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «СТРІМ-КНК» та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника до ТОВ «СТРІМ КНК» та надалі до ТОВ «Норд Хіл». Вказує, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі 460/2564/21 за аналогічних спірних відносин та за аналогічний спірний період підтверджено факт наявності порушення ТОВ «Норд Хіл» щодо придбання та використання не в господарській діяльності собачого корму.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» (місцезнаходження: 33003, Рівненська область, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39; ідентифікаційний код юридичної особи 433155970) зареєстроване як юридична особа 29 жовтня 2019 року (номер запису 16081020000015237), 29 жовтня 2019 року взяте на облік у контролюючому органі як платник податків. Основним видом діяльності товариства за КВЕД є 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.

У період з 02 листопада 2020 року по 06 листопада 2020 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «Норд Хіл» податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками якої складено акт від 13 листопада 2020 року № 2777/17-00-07-01/43315597 (т.1 - а.с.5-13; далі акт перевірки).

Згідно з висновками акта перевірки, позивачем допущено такі порушення вимог податкового законодавства:

- п.189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податкове зобов`язаних з податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 137846 грн, що вплинуло на завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 57893 грн та на завишення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в розмірі 79953 грн;

- пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за травень 2020 року на суму ПДВ 418775 грн, що призвело до завишення суми від`ємного значення податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 418775 грн;

- п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на суму 137846 грн, що тягне за собою накладення штрафу відповідно до ст. 120 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2020 року № 2127/1701 (т.1, а.с.4).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 грудня 2020 року № 2121/0701 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 430328 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів частково погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), господарська діяльність діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XI, а саме: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вказаних норм ПК України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник податку на додану вартість, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Із податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2020 року № 2121/0701 слідує, що позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 498728 грн, з якої: 418775грн за період травень 2020 року за встановленою податковим органом нереальністю господарських операцій з поставки арахісу від ТОВ «СТРІМ-КНК»; 79953 грн за результатами інвентаризації, якою встановлено використання позивачем ТМЦ (корму собачого) не в господарській діяльності за вересень 2020 року.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині встановленого завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 418775 грн за період травень 2020 року за операціями з поставки арахісу від ТОВ «Стрім-КНК», колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту акта перевірки слідує, що ТОВ «Норд Хіл» придбало у ТМЦ «СТРІМ-КНК» (код ЄДРПОУ 39057887) згідно з Договором поставки № СТ 25/20 П від 06 травня 2020 року товари (ядра бобів арахісу). Оплату за поставлений товар здійснено згідно з п. 4.4. Договору на умовах 100% попередньої оплати вартості товару по кожній окремій накладній на загальну суму 2512468,80 грн. Оплата постачальнику здійснювалася за платіжними дорученнями: № 5 від 13 травня 2020 року на суму 859650,00 грн; № 6 від 14 травня 2020 року на суму 833836,80 грн; № 7 від 14 травня 2020 року на суму 755982,00 грн; № 9 від 14 травня 2020 року на суму 63000,00 грн.

Господарські операції з ТОВ «СТРІМ-КНК» відображено в рядку 10.1 податкових декларацій за травень 2020 року та в додатку №5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» зазначеної декларації на суму ПДВ 418775 грн. Дана сума податкового кредиту була перенесена до рядка 21 податкової декларації ТОВ «Норд Хіл» за вересень 2020 року, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного період (а.7-9 акта перевірки).

Щодо доводів скаржника про те, що представлені до перевірки первинні документи не підтверджують джерело походження виробника товарів та фактичний рух ТМЦ, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На думку колегії суддів, такі висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються долученими до матеріалів справи доказами, а саме: податковими накладними від 13 травня 2020 року № 145, від 14 травня 2020 року № 158, від 14 травня 2020 року № 160 ТОВ «СТРІМ-КНК» (т.1, а.с.77-79), разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14 травня 2020 року № 14/05/2020 (т.1, а.с.80), актом здачі-прийняття робіт від 15 травня 2020 року № 15/1 (т.1, а.с.81), актом звірки взаєморозрахунків від 02 листопада 2020 року (т.1, а.с.82), договором-заявкою від 12 травня 2020 року № 320-002814 (т.1, а.с.83), актом надання послуг від 14 травня 2020 року № 320-002814 (т.1, а.с.84).

Крім того, зі змісту листів ПФ «Ранкова Зоря» від 28 грудня 2020 року № 14 (т.1 - а.с.122) та ПФ «Соловій-Транс» від 05 січня 2021 року № 05/01 (т.1, а.с.128), адресованих податковому органу слідує, що позивачу у травні 2020 року зазначеними перевізниками надавалися транспортні послуги здійснювалися перевезення ядер бобів арахісу за маршрутом м.Одеса м.Рівне. До цих листів долучено документи, згідно з якими вантажовідправником виступало ТОВ «СТРІМ-КНК», а вантажоодержувачем ТОВ «Норд Хіл».

У договорах, актах здачі-приймання робіт, товарно-транспортних накладних, рахунках-фактурах, актах звірки взаєморозрахунків між сторонами (т.1, а.с.123-127, 129-135) зазначено державні номери транспортних засобів та прізвища водіїв, що здійснювали перевезення. Зазначені документи підтверджують факт надання транспортних послуг позивачу з перевезення ядер бобів арахісу із м.Одеси до м.Рівного зазначеними перевізниками.

Твердження апелянта про те, що товарно-транспортні накладні не містять всі обов`язкові реквізити первинного документа спростовуються дослідженими судом товарно- транспортними накладними.

Також, Одеська митниця Держмитслужби України листом від 26 листопада 2020 року № 7.10-3/28.5-02/8.16/17602 направила відповідачу копії митних декларацій від 05 лютого 2020 року № UA500070/2020/204028 (т.1, а.с.23, 168-191), від 29 січня 2020 року № UA500070/2020/202934 (т.1, а.с.21, 192-210), від 03 квітня 2020 року № UA500070/2020/212117(т.1, а.с.20, 211-235) та товаросупровідні документи, на підставі яких згідно з договором комісії від 03 лютого 2017 року № 18-К/17 здійснювалося митне оформлення товару «ядра бобів арахісу» на адресу ТОВ «Південьмортранс» (код ЄДРПОУ 23859021) (т.1, а.с.164-235).

Згідно з договором комісії від 03 лютого 2017 року № 18-К/17, стороною цього договору (комітентом) зазначено ТОВ «СТРІМ-КНК». Пунктом 1.6 вказаного договору визначено, що право власності на товар переходить від комісіонера до комітента після сплати останнім усіх митних платежів та зборів та оформлення товару в митний режим імпорт.

У графі 9 зазначених митних декларацій зазначено особу, відповідальну за фінансове врегулювання - ТОВ «СТРІМ-КНК» (м.Київ, пр-т Героїв Сталінграда, буд 24). На зворотній стороні митних декларацій зазначено фірму-виробника, країну виробництва, номери контрактів: договір комісії від 03 лютого 2017 року № 18/К17 та договори купівлі-продажу, укладені між продавцем та покупцем товару ТОВ «Стрім-КНК», сертифікати якості на поставлений товар, накладні (СМR), пакувальні листи, форми ЄУД для розміщення товарів під митним контролем на тимчасове зберігання.

При цьому, зазначені у наданих митницею документах дані відповідають кількості та асортименту придбаного ТОВ «Норд Хіл» товару, що зазначений у його первинних документах, які стали підставою для нарахування позивачем податкового кредиту за травень 2020 року в сумі 418775 грн та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «СТРІМ-КНК», зокрема, факт походження та ввезення ядер бобів арахісу на митну територію України для подальшої її реалізації.

Також, в акті перевірки відповідачем зазначено, що ТОВ «СТРІМ-КНК», зареєстроване без мети здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств, враховуючи те, що у ТОВ «СТРІМ-КНК» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а тому операції з цим контрагентом не є господарськими операціями.

Проте, надані зовнішньоекономічні контракти, відомості, що містяться у митних деклараціях, видаткових та товарно-транспортних накладних спростовують вищевказане. Зокрема, у графі 9 вказаних вище митних декларацій зазначено, що товар (ядра бобів арахісу) поставлено в Україну резиденту стороні зовнішньоекономічного контракту ТОВ «Стрім-КНК». Обсяги поставок та оплати за контрактами не викликають сумнівів у спроможності контрагента здійснити господарську операцію з продажу отриманих за деклараціями товарів покупцю ТОВ «Норд Хіл».

Таким чином, наявність оформлених у встановленому законом порядку видаткових та товарно-транспортних накладних, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо встановленого факту здійснення повної оплати позивачем за поставлений товар, свідчать про факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та здійснення реальної господарської операції із контрагентом.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами постачальниками, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку із придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської операції як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції.

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст. 4 ПК України встановлено принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відтак, за умови надання платником податків всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються оформленими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02 квітня 2019 року у справі № 2а-3925/12/2170, від 19 листопада 2019 року у справі № 2а-8895/12/2070, від 08 травня 2018 року у справі № 815/3526/17.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправомірно встановлено завищення ТОВ «Норд Хіл» податкового кредиту за травень 2020 року на суму ПДВ 418775 грн, та завищення суми від`ємного значення податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 418775 грн, а оскаржуване податкове повідомлення рішення слід скасувати в цій частині як протиправне.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині завищення позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість суми на суму 11553,00 грн, визначену відповідачем за результатами інвентаризації позивача, якою встановлено використання позивачем ТМЦ (корму собачого) не в господарській діяльності за вересень 2020 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до даних, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, у 2020 році ТОВ «Норд Хіл» було придбано: корм для дорослих собак середніх та великих порід з куркою у ТОВ «Еко-Гранула» (код ЄДРПОУ 39839710) згідно з податковими накладними від 10 березня 2020 року № 15 на суму 205437,5 грн, в т.ч. ПДВ 41087,5 грн, від 13 березня 2020 року № 16 на суму 342000 грн, в т.ч. ПДВ 68400 грн; корм «Пан пес чемпіон» у ТОВ «Харчові технології Закарпаття» (код ЄДРПОУ 36784266) згідно з податковими накладними від 11 вересня 2020 року № 41 на суму 68610 грн, в т.ч. ПДВ 13722 грн, від 21 вересня 2020 № 65 на суму 73184 грн, в т.ч. ПДВ 14636,8 грн (а. 6 акта перевірки).

Податковий орган в ході перевірки прийшов до висновку, що ТОВ «Норд Хіл» щодо придбаного товару в подальшому вчиняло операції, що не є господарськими, внаслідок чого платник повинен зарахувати податкові зобов`язання та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 460/2564/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Хіл» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2022, яке набрало законної сили 16 травня 2022 року, встановлено наступне.

Згідно з Актом перевірки від 13 листопада 2020 року № 2777/17-00-07-01/43315597, для підтвердження фактичної наявності залишків ТМЦ на складах підприємства (місцях зберігання), платнику було вручено запит від 03 листопада 2020 року № 10168/10/7-00-07-02-06 про надання документів та зобов`язано провести інвентаризацію ТМЦ.

Згідно з наказом ТОВ «Норд Хіл» від 04 листопада 2020 року № 5 комісією у складі - голова комісії Бойко Ю.О., член комісії Бойко Ю.Ю. проведено інвентаризацію ТМЦ на складах та під час проведення інвентаризації 04 листопада 2020 року позивачем забезпечено доступ працівників контролюючого органу до складських приміщень, що використовуються для провадження господарської діяльності.

Відповідно пункту 4.1 Порядку проведення інвентаризації, затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» від 02 вересня 2014 року за № 879, інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами.

При цьому, перевіркою було встановлено, що згідно з представленими до перевірки документами у позивача відсутні власні приміщення, що використовуються в господарській діяльності, а загальна площа орендованих приміщень, що використовуються у господарській діяльності в періоді, який перевіряється 2000 кв.м., у тому числі на підставі договору оренди від 20 серпня 2020 року № 30, укладеного з ППФ «Інтерекопласт».

Згідно з зі штатним розписом матеріально-відповідальною особою ТОВ «Норд Хіл» є лише одна особа - Бойко Ю.О.

Відтак, у зв`язку із наявністю одного місця зберігання запасів та наявністю однієї матеріально-відповідальної особи, позивач склав один Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 04 листопада 2020 року №1.

Відповідно до наданого до перевірки Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 04 листопада 2020 року № 1: «до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію та всі товарно-матеріальні цінності, отримані під мою (нашу) відповідальність, оприбутковані, а товари, що вибули, списані у видаток».

За даними інвентаризації та згідно з Інвентаризаційним описом від 04 листопада 2020 року № 1 собачий корм на рахунках бухгалтерського обліку не виявлений.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказує, що відповідно до Інвентаризаційного опису ТМЦ № 2 від 04 листопада 2020 року, на 204 рахунку у ТОВ «Норд Хіл» обліковуються корм «Пан пес чемпіон» у кількості 9400 кг на загальну суму 221558 грн. та корм для дорослих собак середніх та великих порід у кількості 14400 кг на загальну суму 342000 грн, копію вказаного Інвентаризаційного опису також долучалось позивачем до його заперечень на акт перевірки від 13 листопада 2020 року № 2777/17-00-07-01/43315597, однак колегія суддів звертає увагу на те, що доказів подання до перевірки, долученого до позовної заяви Інвентаризаційного опису від 04 листопада 2020 року № 2, в якому зазначено про облік на 204 рахунку у ТОВ «Норд Хіл» корму для собак, до суду надано не було та зазначений Інвентаризаційний опис від 04 листопада 2020 року №2 був складений вже після проведення перевірки.

Заперечення до Акту перевірки від 13 листопада 2020 року № 2777/17-00-07-01/43315597 подане позивачем до Головного управління ДПС у Рівненській області розглянуте та надана відповідь на заперечення за № 13107/ФОП/17-00-07-01-10 від 07 грудня 2020 року.

Також, перевіркою встановлено та позивачем не заперечено, що за даними єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) в 2020 році ТОВ «Норд Хіл» придбало собачий корм згідно з податковими накладними: - від ТОВ «Еко-Гранула» - корм для дорослих собак середніх та великих порід з куркою: податкова накладна від 13.03.2020 №16 на суму 342000 грн., ПДВ 68400 грн.; від 10.03.2020 №15 на суму 205437,5 грн., ПДВ 41087,5 грн.; - від ТОВ «Харчові технології Закарпаття» корм «Пан пес-чемпіон»: податкова накладна від 11.09.2020 №41 на суму 68610 грн., ПДВ 13722,0 грн.; податкова накладна від 21.09.2020 №65 на суму 73184,0 грн., ПДВ 14636,8 грн. (а.с.13, 14).

Також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 460/2564/21 встановлено, що актів списання, видаткових накладних та інших документів щодо вибуття собачого корму ТОВ «Норд Хіл» саме на час проведення перевірки надано не було. Крім того, згідно з АІС «Податковий блок», ЄРПН за період з 01 березня 2020 року по 31 жовтня 2020 року позивачем станом на 04 листопада 2020 року не зареєстровано податкові накладні на реалізацію собачого корму, а реалізація товару після проведення перевірки не можу враховуватись як належні дії позивача під час його господарської діляьності.

В момент придбання собачого корму підприємством сума ПДВ, на підставі отриманих та зареєстрованих в ЄРПН, включена до складу податкового кредиту у відповідності до статті 198 ПК України.

Оскільки, операції з придбання собачого корму від вищевказаних контрагентів віднесено до складу податкового кредиту та не використано в господарській діяльності, то сума ПДВ підлягає включенню до складу податкового зобов`язання як компенсуюче ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що дії позивача щодо завищення від`ємного значення на суму 11553,0грн за вересень 2020 року за господарськими операціями з придбання собачого корму у ТОВ «Еко-Гранула» та ТОВ «Харчові Технології Закарпаття» є неправомірними, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 грудня 2020 року № 2121/0701 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 11553 грн за результатами інвентаризації, якою встановлено використання товарно-матеріальних цінностей (собачого корму) не в господарській діяльності у період вересень 2020 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 460/9827/20 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 грудня 2020 року № 2121/0701 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 11553 грн та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. О. Большакова В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 19 жовтня 2022 року