Постанова

від 18.10.2022 по справі 821/626/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 821/626/18

адміністративне провадження № К/9901/2002/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №821/626/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінтарас» ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінтарас» ЛТД на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 (суддя Кузьменко Н.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 (головуючий суддя Шляхтицький О.І., судді: Потапчук В.О., Семенюк Г.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гінтарас» ЛТД звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2017 №0083371205 на суму 334994,86грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Гінтарас» ЛТД звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2019 відкрито касаційне провадження у справі №821/626/18 за касаційною скаргою ТОВ «Гінтарас» ЛТД на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018.

Ухвалою суду від 17.10.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 18.10.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 18.04.1997 (зареєстрований 18.04.1997) №1 ТОВ «Гінтарас» ЛТД орендує у Козаче-Лагерської сільської ради Цюрупинського (зараз Олешківського) району Херсонської області земельну ділянку загальною площею 109,04 га, в тому числі: рілля 5,53 га, сади 26,77 га, виноградники 68,31 га, госпшляхи 5,38 га, лісосмуги 0,92 га, госпдвори 2,13 га (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 49 років для сільськогосподарського використання та обслуговування цеху сухофруктів.

Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати за землю у розмірі земельного податку згідно оцінки землі не пізніше 15 серпня за звітний рік.

На підставі п.3.2 договору землекористувач зобов`язаний: дотримуватись вимог Земельного кодексу України та іншого чинного законодавства України, використовувати земельні ділянки для сільськогосподарського використання та своєчасно вносити плату за землю, підтримувати належний стан на закріпленій та прилеглій території.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.09.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016, у справі №923/903/16 позов Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Козачелагерської сільської ради Олешківського району Херсонської області, в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області задоволено. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 18.04.1997 , укладеного між Козачелагерською сільською радою Цюрупинського району Херсонської області та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гінтарас" ЛТД, м. Херсон, який зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 18.04.1997 за № 1, виклавши пункт 2.1 договору в наступній редакції - "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік" та зазначивши за текстом договору орендодавцем земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, м. Херсон, замість Козачелагерської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області.

Податковим органом на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області №956 від 26.10.2017, керуючись підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гінтарас» ЛТД з питань повноти обчислення податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Козачелагерської сільської ради Олешківського району за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За наслідками перевірки складено акт №20/21-22-12-05/19224736 від 29.11.2017.

Висновки акту перевірки слугували підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0083371205 від 21.12.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 334994,86 грн.

З податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився та звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що податковий орган правомірно прийняв спірне рішення, в якому визначено орендну плату, яку необхідно сплатити позивачу у 2015-2016 роках, розраховану в розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося з касаційною скаргою. В оґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що ухвалюючи рішення, судами порушено норми матеріального та процесуального права. Позивач погоджується, що у платника навний обов`язок сплачувати мінімальний розмір орендної плати, встановлений Податковим кодексом України, але наголошує, що розмір орендної плати розраховується від нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, при цьому, така оцінка земельної ділянки не проводилась. Фіскальний орган не застосував при розрахунку суми спірного рішення пункт 227.1 статті 277 Податкового кодексу України, натомість звернувся до Держгеокадастру і отримав суперечливі відповіді щодо вартості земельної ділянки. Як вважає позивач, з урахуванням суперечливих відповідей, викладених у листах Держгеокадастру, суди не можуть їх приймати до уваги, оскільки останні не є належними доказами у справі. На думку позивача, з урахуванням порядку розрахунку сум орендної плати для земель, нормативно-грошову оцінку яких не проведено, розмір орендної плати за 2015-2016 роки становить 135511,85грн. З урахуванням викладеного, у касаційній скарзі Товариство просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі №821/626/18, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, позивач надіслав до касаційного суду Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та письмово пояснив, що в провадженні господарської справи №923/359/19 Прокуратурою надано згаданий витяг, з якого вбачається, що вартість земельної ділянки складає 1'526'889,45грн., що значно є меншою, ніж було враховано податковим органом.

Податковий орган скористався своїм правом та заперечив проти доводів касаційної скарги. У відзиві відповідач посилається на положення статті 289 Податкового кодексу України, якою встановлено, що для визначення розміру податку з орендної плати, використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Виходячи з повідомленої Держгеокадастром нормативної грошової оцінки, визначено розмір орендної плати. Як вважає відповідач, на підставі зазначеного, вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК).

Підпунктом 288.5.1 статті 285 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

З набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

За правилами пункту 277.1 статті 277 ПК України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У справі, що розглядається, судами з`ясовано, що 09.01.2018 ТОВ «Гінтарас» ЛТД звернулось до відділу в Олешківському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з клопотанням про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, заявник просив надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015, кадастровий номер земельної ділянки 6525081500:05:073:0001, площа земельної ділянки 71,0067 га.

19.01.2018 ТОВ «Гінтарас» ЛТД звернулось до відділу в Олешківському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з клопотанням про надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, просило надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016, кадастровий номер земельної ділянки 6525081500:05:073:0001, площа земельної ділянки 71,0067 га.

У відповідь, Відділ в Олешківському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомив, надання витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки наданої в оренду ТОВ «Гінтарас» ЛТД згідно договору оренди від 18.04.1997 на території Козачелагерської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва неможливо тому, що грошова оцінка земельної ділянки не проведена. Для виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки товариство запропоновано звернутись до суб`єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель.

Доказів звернення до суб`єктів оціночної діяльності в сфері оцінки земель позивач суду не надав.

У свою чергу, на лист ГУ ДФС у Херсонській області від 18.08.2017, Відділ в Олешківському районі ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом від 28.08.2017 повідомив, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які орендує позивач, станом на 01.01.2015, 01.01.2016, 01.01.2017 не проводилася, витяги про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок не надавались.

Крім того, зазначено, що Податковим кодексом України не передбачено інших можливостей оподаткування земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, крім як у відсотках від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Станом на 01.01.2016, з урахуванням коефіцієнтів індексації (за 2014 рік - 1,249, за 2015 рік - 1,2) та коефіцієнту 1,756, що застосовується до ріллі, нормативна грошова оцінка площі ріллі по Херсонській області становить 34698,86 грн за гектар.

На підставі викладеного, суди встановили, що відповідач правомірно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, в якому визначено орендну плату, розраховану в розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Переглянувши доводи касаційної скарги щодо непогодження позивача з інформацією Держгеокадастру, вирішуючи даний спір, слід зазначити про принцип диспозитивності, встановлений частиною другою статті 9 КАС України, який полягає у тому, що суд повинен вирішувати питання в межах спірних правовідносин, про вирішення яких його просять сторони у справі, зокрема, щодо правомірності податкового повідомлення-рішення. Отже, суд зв`язаний предметом заявлених вимог, а враховуючи те, що позивач ставить під сумнів правомірність податково повідомлення-рішення, суд позбавлений можливості встановлювати обставини поза межами цієї конкретної справи.

Підлягає урахуванню, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Висновки судів є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Доводи заявника касаційної скарги не містять нележних обґрунтувань неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Натомість, зводяться виключно до переоцінки доказів та встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Як унормовано статтею 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на додаткові пояснення скаржника та надані ним докази, необхідно наголосити, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Поряд з цим, суд вважає необхідним відзначити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гінтарас» ЛТД залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі №826/626/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду