Ухвала

від 17.10.2022 по справі 947/11074/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/11074/22

Провадження № 1-кс/947/9801/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2022 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022150020000221 від 06.06.2022 за ч.2 ст.110-2, ч.1 ст.111-1, ч.2 ст.364 КК України

ВСТАНОВИВ:

Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 62022150020000221 від 06.06.2022 за ч.2 ст.110-2, ч.1 ст.111-1, ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до поданого клопотання, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України установлено, що службові особи Приморського РВ у м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області та Головного управління ДМС України в Одеській області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах громадянки російської федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та наближених до неї осіб з числа громадян рф, з метою отримання від останньої неправомірної вигоди для себе за вжиття заходів в межах своїх службових повноважень, вчинили в інтересах ОСОБА_5 ряд дій (серед яких формування повного пакету документів для отримання громадянства України, їх візування, невжиття заходів щодо їх перевірки, візування пакету документів як такого, що достатній для подання заяви про набуття громадянства, безперешкодну та швидку їх перевірку), внаслідок чого ОСОБА_5 , знаходячись на той момент на території російської федерації, та фізично не маючи можливості подати власноруч підписану заяву, а також у дійсності не маючи на те усіх законних підстав, отримала громадянство України начебто на підставі територіального походження.

У ході досудового розслідування кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України установлено, що ОСОБА_5 , маючи протиправним шляхом отримане громадянство України, громадянства російської федерації не позбавилась, продовжує жити на території рф, публічно підтримує збройну агресію зазначеної країни проти України, та не визнає поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.

Так, у ході досудового розслідування кримінального провадження

№ 62022150020000221 від 06.06.2022 за ч. 1 ст. 111-1, ч. 2 ст. 364 КК України також установлено, що ОСОБА_5 , маючи правовий статус громадянина України, та будучи наділена колом відповідних прав, зареєструвала на себе та своє близьке оточення право власності на ряд об`єктів нерухомості на території м.Одеси та Одеської області, та веде господарську діяльність з надання готельних послуг. Поряд з цим установлено, що в дійсності ОСОБА_5 на території України в момент набуття громадянства України та до теперішнього часу не перебувала, сама безпосередньо та через свого брата є фіктивним керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром суб`єктів господарської діяльності, прибуток від діяльності яких вона отримує знаходячись на території рф.

У ході досудового розслідування кримінального провадження за ч. 2

ст. 100-2 КК України установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи громадянство України, здійснює фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Таким чином установлено, що службові особи ГУ ДМС України в Одеській області та його територіальних підрозділів своїми діями та бездіяльністю забезпечили набуття ОСОБА_5 громадянства України, яка використала статус громадянина України задля реєстрації низки юридичних осіб, набуття права власності на об`єкти нерухомості та отримання прибутку від господарської діяльності на території України, при цьому ведучи колабораційну діяльність на території рф та не позбавилась громадянства російської федерації.

У ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 є кінцевим власником наступних об`єктів нерухомості:

-Готель «Моцарт» (м. Одеса, вул.Ланжеронівська 13, 13\1). Знаходиться в управлінні ТОВ «Моцарт готель» (31772392), директор ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ). Засновником є ОСОБА_7 (100 %) ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ). Власникомбудівлі ( АДРЕСА_3 ) площею 3709,8 кв.м. є ВКФ «Вікторія» (20944105, засновник ОСОБА_5 , директор ОСОБА_8 );

-Готельний комплекс «Одеса» (м. Одеса, Гагарінське плато, 5). Знаходиться в управлінні ТОВ «Одеський готель» (40032860). Директором є ОСОБА_9 . Засновниками є ТОВ «Крол» (ЄДРПОУ 38969683), якому належитьчастка у розмірі 99,5 %, та ОСОБА_7 , якіналежитьчастка у розмірі 0,5 %. Власником комплексу будівель (4183,4 кв м та 6490,9 кв м) є ТОВ «П.А.Л.А.Д.А.» (34737413, засновник ОСОБА_5 );

-Готель «Аркадія» (м. Одеса, вул. Генуезька, 24). Перебуває в управлінні ТОВ «Готельний комплекс Аркадія» (20932941), директор ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ). Засновниками є ОСОБА_5 , якій належить частка у розмірі 98,7%, та ОСОБА_10 , якій належить частка у розмірі 1,3%. Будівля готелю площею 10774,7 кв м (розташована на земельній ділянці №5110137500:50:013:009) належить ТОВ «Сокол», країна реєстрації РФ (193312 С. Петербург, вул. Колонтай 30 В), яке є іпотекодержателем. Боржником є ТОВ «Готельний комплекс Аркадія» (засновник - ОСОБА_5 ), договір іпотеки від 31.07.2013, строк виконання зобов`язання 31.12.2022;

-Готель «Центральний» (м. Одеса, вул.Преображенська 40). Знаходиться в управлінні ТОВ «Одеський готель Центральний» (33657877). Директором є ОСОБА_11 . Засновниками є ТОВ «Крол» (ЄДРПОУ 38969683), якому належить частка у розмірі 93,03 %, та ОСОБА_12 , якому належить частка у розмірі 6,96 %, одноосібним засновником ТОВ «Крол» є ОСОБА_5 . Власником будівлі готелю площею 4972,7 кв м є ТОВ «Одеський готель Центральний» на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2016 між Одеською міською Радою та ТОВ.

Надалі, у ході досудового розслідування, 15.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук у приміщеннях Готельного комплексу «Одеса», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5.

В ході проведення обшуку вказаного приміщення адвокат ОСОБА_3 , добровільно видала слідчому оборотно-сальдову відомість Готельного комплексу «Одеса» на 20 арк., з переліком номенклатури майна та матеріальними цінностями, які перебувають на балансі в Готельному комплексі ОСОБА_13 , які належать на праві приватної власності ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» станом на травень 2022 року, з зазначенням номенклатури матеріальних цінностей та їх кількість.

Так, відповідно до тексту протоколу обшуку, зазначені документи були видані адвокатом, та безпосередньо слідчим примусово не вилучались, а були добровільно видані адвокатом.

У той же час, роздруківки оборотно-сальдових відомостей несуть у собі інформацію про те, яке майно обліковано за юридичними особами, кінцевим власником яких є ОСОБА_5 , що може бути використано у випадку конфіскації належного їй майна, а також про те, що саме використовується у діяльності готелю задля отримання прибутку та переведення грошових коштів на адресу резидентів рф.

Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, слідчий просить накласти арешт на вилучене майно в ході обшуку 15.06.2022 у приміщенні готелю «Одеса», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату та час розгляду клопотання, про що свідчить відправлена на особистий номер телефону прокурора телефонограма.

Представник власника майна-адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вказавши на те, що органом досудового розслідування неодноразово подавалися аналогічні клопотання, які поверталися прокурору для усунення недоліків та по теперішній час такі недоліки усунуті не були, у зв`язку з чим просила відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, надані з клопотанням, приходить до наступного.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчим під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.

Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що неодноразово прокурору було повернуто клопотання про накладення арешту на майно: ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.08.2022 року, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 25.08.2022 року.

Однак, слідчим при зверненні з клопотанням 04.10.2022 року про накладення арешту на майно не надано ухвалу Одеського апеляційного суду від 11.08.2022 року про повернення клопотання на доопрацювання, у зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості встановити чи усунуті недоліки зазначені в ухвалі.

За наявних недоліків клопотання та долучених до нього матеріалів слідчий суддя позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглянути його.

Таким чином, клопотання та долучені до нього матеріали не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки не підтверджують підстави, мету та відповідного обґрунтування необхідності арешту майна.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на теперішній час наявні всі правові підстави для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62022150020000221 від 06.06.2022 за ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-1, ч. 2 ст. 364 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1