Рішення

від 20.10.2022 по справі 521/18210/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/18210/21 Провадження № 2/522/1181/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Приморськогорайонного судум.Одеси зМалиновського районногосуд м.Одесинадійшла цивільнасправа №521/18210/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), яка подана адвокатом Лужановим Сергієм Валерійовичем (адреса: 65122, м.Одеса, вул. Ільфа та Петрова, 57/59) до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б), третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якій просить: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 20763, виданий 19.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> грошових коштів у розмірі 19224,24 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 19.11.2012 між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/ZB67FM/3/001, згідно якого позивач отримала кредит у розмірі 14200 гривень на строк 36 місяців. При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо, що виконавчий напис№ 20763від 19.05.2021 був вчинений приватним нотаріусом на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172. На момент вчинення виконавчого напису нотаріуса не існувало жодного документа, що підтверджує безспірність заборгованості. Також зазначає, що відповідно до графіку погашення кредиту дата останнього платежу погашення кредиту, що є граничною датою повернення кредитних коштів становить 18.11.2015. Виходячи з умов договору строк повернення кредитних коштів сплив 18.11.2015, а строк позовної давності, щодо останнього платежу закінчився 18.11.2018. Зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм закону.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06грудня 2021рокувідкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни засвідчені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису № 20763 виданого 19.05.2021 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> грошових коштів у розмірі 19224,24 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2021 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката ЛужановаС.В.про забезпеченняпозову та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 20763 виданого 19.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> заборгованості за кредитним договором у розмірі 19224,24 гривень.

26.01.2022 на адресу суду від представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказує, що для вчинення виконавчого напису відповідачем нотаріусу були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. В обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Таким чином, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (а.с. 107 112).

Також 26.01.2022 на адресу суду від представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (а.с. 123 125).

Представник позивача - адвокат Лужанов С.В. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача. В заяві також зазначив про те, що розрахунок судових витрат буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Відповідно дост. 268 ЦПК Українидатою складання повного тексту рішення є20 жовтня 2022 року.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 19.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/ZB67FM/3/001, згідно якого позивач отримала кредит у розмірі 14200 гривень на строк 36 місяців. Відповідно до графіку погашеннякредиту датоюостаннього платежупогашення кредитує 18.11.2015 (а.с. 11 - 24).

19.05.2021 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна було вчинено виконавчий напис № 20763 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 18574,24 грн. за кредитним договір № 014/ZB67FM/3/001 від 19.11.2012 укладеним з Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», правонаступником прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2 від 06.06.2014 є ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНДОР», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 25122019-ВР/ПК від 25.12.2019 є ТОВ «ПРОФІТ КРЕДИТ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11-12/20 від 11.12.2020 є ТОВ «Вердикт Капітал». Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.12.2020 по 09.04.2021. Також за вчинення виконавчого напису стягнуто з боржника на користь стягувача 650,00 гривень. Загальна сума до стягнення 19224,24 гривень. Боржником у виконавчому написі вказано ОСОБА_1 , стягувачем - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> (а.с. 28).

15.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 65820479) з примусового виконання спірного виконавчого напису (а.с.33).

Постановою приватноговиконавця виконавчогоокругу Одеськоїобласті ШевченкоТ.С.від 25.06.2021у виконавчомупровадженні (ВП№65820479)звернуто стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника ОСОБА_1 за виконавчим написом № 20763 від 19.05.2021. Копію постанови направлено до виконання до КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (п. 7) (а.с.27).

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року визнано незаконним та нечинним п. 2 Переліку, на який посилався приватний нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису нотаріусу.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 19.05.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

За таких обставин, приватний нотаріус, не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі пункту 2 Переліку, який визнано незаконним та нечинним на час вчинення нотаріальних дій.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справа № 910/10374/17

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

За нормою пп. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

У ст. 77 ЦПК України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не спростував викладені у позові доводи сторони позивача та на надав суду доказів, які б підтверджували правомірність звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 1362 грн.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,95,141,206,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, третя особа приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 20763, виданий 19.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a> грошових коштів у розмірі 19224,24 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>(код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 20 жовтня 2022 року.

Суддя Ю.І. Ковтун