Рішення

від 07.10.2022 по справі 160/11525/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року Справа № 160/11525/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклея» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Маклея» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 5125/6/04-36-18-11-29 від 21.01.22;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України зареєструвати податкову декларацію ТОВ «Маклея» з податку на додану вартість за грудень 2021 р. датою її фактичного отримання контролюючим органом.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.01.2021 на адресу Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області згідно із вимогам чинного законодавства засобами електронного зв`язку була надіслана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року. Вказана звітна податкова декларація була отримана контролюючим органом 20.01.2022, про що свідчить квитанція № 2. Однак, листом №5125/6-04-36-18-11-29 від 21.01.2022 відповідач повідомив, що податкова декларація на додану вартість за грудень 2021 року не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням вимог ст.48 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем у вказаному листі не вказано вичерпної інформації, якою керувався податковий орган при винесені такого рішення. За вказаних обставин, рішення відповідача, викладене у повідомленні№5125/6/04-36-18-11-29 від 21.01.2022 є протиправним, просить відновити порушене право у спосіб, визначений у позовних вимогах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11525/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 направлена сторонам, відповідачу разом із копією позовної заяви з додатками у паперовому вигляді та отримана ним 09.08.2022, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.

24.08.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов (з доказами надіслання позивачу (фіскальний чек від 19.08.2022), в якому відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити, зважаючи на їх безпідставність. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Перелік обов`язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, передбачений п.п.48.3, п. 48.4 ст.48 ПКУ. Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити, як місцезнаходження (місце проживання) платника податків, дату подання звіту (або дата заповнення залежно від форми), ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією. Надана позивачем 20.01.2022 податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року №9422445175 заповнена з порушенням вимог статті 48 цього Кодексу та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, а саме: вказано не повну податкову адресу (відсутня назва країн), не вірна дата подання податкової декларації, (в податковій декларації вказана дата подання 17.01.2022, відправлено 20.01.2022) та в частині заповнення обов`язкових реквізитів, а саме: в декларації зазначено прізвище та ім`я, при тому, що нормами ПК України передбачено ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків. У зв`язку з викладеними порушеннями, податкова декларація з податку на додану від 20.01.2022 №9422445175 не вважається податковою звітність. За наведених обставин, вважає позовні вимоги необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

31.08.2022 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив (з доказами надіслання позивачу (фіскальний чек від 31.08.2022), в якій підтримує позовні вимоги, із викладеними у відзиві доводами відповідача не погоджується, обґрунтовуючи наступним. Позивач звертає увагу, що відповідачем лише у відзиві вказано, які саме норми статті 48 ПК України порушені позивачем при складанні та поданні податкової декларації за грудень 2021 року, тоді як у спірному повідомленні №5125/6/04-36-18-11-29 від 21.01.2022 ця інформація відсутня. При цьому, позивач звертає увагу на те, що податкова декларація підписана керівником підприємства Леоновою Юлією, як цього вимагає форма податкової декларації, до того ж вказаний ідентифікаційний податковий номер керівника. Також, позивач посилається на те, що дійсно в податкової декларації за грудень 2021 року вказана дата 17.01.2022, тоді як відправлена вона була 20.01.2022, оскільки відбулась технічна помилка, яка не вплинула на строки подання такої звітності. Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності назви країни у розділі декларації, оскільки це завадило відповідачу направити лист на адресу позивача без зазначення країни. З огляду на викладене, позивач підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

07.09.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшли заперечення (з доказами надіслання позивачу (фіскальний чек від 05.09.2022), в яких відповідач посилається на аналогічні обставини, що викладені у відзиві на позов, та наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.

Частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маклея» зареєстроване 07.11.2019, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 43337102; перебуває з 08.11.2019 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Павлоградська ДПІ (м. Павлоград); основний вид господарської діяльності позивача за КВЕД: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; місцезнаходження є: Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99.

Позивач є платником податку на додану вартість (свідоцтво №433371004105).

20.01.2022 позивачем подано засобом електронного зв`язку в електронній формі до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2021 року з додатками 1, 2 (а.с.7-12).

Відповідно до квитанції №1 (а.с.13) податкову декларацію доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 20.01.2022 в 11:22:31.

Внаслідок обробки та прийняття податкової декларації з податку на додану вартість підприємства за грудень 2021 року Державною податковою службою України надіслано ТОВ «Маклея» квитанцію №2 від 20.01.2022.

Відповідно до квитанції №2 доставлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (м. Павлоград) та «пакет прийнято» 20.01.2022 об 11:30:05, документу привласнено реєстраційний номер документа 9422445175.

Листом від 21.01.2022 №5125/6/04-36-18-11-29 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивачу, що подана до Павлоградської ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року за №9422445175 оформлена з порушення статті 48 Податкового кодексу України, не вважається податковою звітністю.

В обґрунтування такого рішення відповідачем у листі від 21.01.2022 № 5125/6/04-36-18-11-29 зазначено наступне. ТОВ «Маклея» (код ЄДРПОУ 43337102) було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року від 20.01.2022 за №9422445175 до Павлоградської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Відповідно вимог п.46.5 та п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (далі - ПКУ) форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Пунктом 48.1 ст.48 ПКУ передбачено, що форма податкової декларації повинна необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Відповідно п.48.2 ст.48 ПКУ обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Відповідно п.49.8 ст.49 ПКУ під час прийняття податкової декларації, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та державну податкову і митну політику, уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених 48.3, п.48.4 та п.48.5 ст.48 ПКУ, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною. Податкова звітність, складена з порушенням норм статті 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією. За результатами перевірки наявності та достовірності обов`язкових реквізитів податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року від 20.01.2022 за №9422445175 вважається не поданою у зв`язку з порушенням вимог статті 48 ПКУ. Враховуючи вищевказане, відповідно до п.49.12 ст.49 ПКУ Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано позивачу повторно подати декларацію у відповідності до вимог діючого законодавства.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За визначенням, наведеним у пункті 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пунктів 48.1 - 48.2 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Подання податкової декларації до контролюючих органів визначається статтею 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За змістом пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

За змістом пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу України передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.

Підпунктом 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що, одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови. Умовою, з якою законодавець пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

За змістом пункту 49.3 статті 49 ПК України єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (підпункт 49.12.2 пункт 49.12 статті 49 ПК України).

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (пункт 49.13 статті 49 Податкового кодексу України).

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що перелік підстав для відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 Податкового кодексу України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано засобом електронного зв`язку в електронній формі до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками 1,2 за грудень 2021 року.

Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року прийнята контролюючим органом, про що свідчить квитанція №2, реєстраційний номер документа 9422445175 (а.с.14).

Однак, листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.01.2022 №5125/6/04-36-18-11-29 повідомлено про відмову у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року податковою звітністю.

В обґрунтування такого рішення відповідач у вказаному листі посилався на положення статей 48, 49 ПК України, зазначивши про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2021 року від 20.01.2022 за №9422445175 подана з порушенням вимог статті 48 ПКУ.

Однак, з вказаного листа відповідача не вбачається обґрунтувань підстав невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року податковою звітністю, не уточнено причин та не конкретизовано обставин, які слугували підставою для висновку про оформлення вказаної податкової декларації з порушенням вимог ст.48 ПК України, не зазначено, в чому полягає порушення вимог ст.48 ПК України при її оформленні.

Загальне посилання відповідача у листі від 21.01.2022 № 5125/6/04-36-18-11-29 на положення статті 48 ПК України із зазначенням, що декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у визнанні поданої податкової декларації податковою звітністю, що є неприпустимим.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, відмова відповідача у визнані поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року податковою звітністю, що викладена у листі-повідомленні від 21.01.2022№5125/6/04-36-18-11-29, не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки відповідачем хоч і наведено норми податкового законодавства, однак не зазначено допущених порушень при її оформленні, не обґрунтовано підстав та мотивів прийняття такого рішення.

Поряд з цим, зауваження відповідача у відзиві про те, що подана декларація не містить повної адреси (відсутня назва країни), безпідставні.

Відповідно до п.45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом досліджено податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року, копія якої міститься в матеріалах справи, та встановлено, що в графі 05 «Податкова адреса» зазначено: вулиця Соборна, буд. 99, м. Павлоград, Павлоградський район, Дніпропетровська обл., 51400.

Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклея»: Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99.

При співставленні інформації про місцезнаходження юридичної особи позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеної ним податкової адреси в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року судом не встановлено невідповідностей.

В графі 05 «Податкова адреса» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року містяться відомості щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклея», відповідні інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом не встановлено помилок, описок або неповноти зазначення податкової адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклея» в податковій декларації з ПДВ за грудень 2021. Не зазначення в податковій декларації в полі «податкова адреса» назви країни не робить вказану в податковій декларації податкову адресу невірною, не свідчить про невідповідності та помилки, тому не є порушенням п.48.3 ст.48 ПК України.

Щодо посилань відповідача у відзиві на невірне заповнення графи «ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків», суд зазначає, що в графі податкової декларації «Керівник (уповноважена особа)/фізична особа (законний представник)» - «власне ім`я прізвище» позивачем зазначено: « ОСОБА_1 », реєстраційний номер облікової картки платника податків « НОМЕР_1 ».

Згідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Леонова Юлія Ігорівна є керівником ТОВ «Маклея».

Судом не встановлено порушення позивачем п.48.3 ст.48 ПК України під час заповнення та подання податкової декларації з ПДВ за листопад 2021 року.

Щодо посилань відповідача у відзиві на те, що в податковій декларації вказана не вірна дата подання податкової декларації, суд зазначає наступне.

З податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року вбачається, що в ній вказана дата подання 17.01.2022. Відповідно до квитанції №2 декларація доставлена та прийнята ГУ ДПС у Дніпропетровській області 20.01.2022.

За умовами пункту 48.3 статті 48 ПК України передбачено, що серед обов`язкових реквізитів податкова декларація повинна містити дату подання звіту (або дату заповнення - залежно від форми).

З огляду на викладене, судом не встановлено порушень позивачем ст. 48 ПК України під час заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року, про що зазначено у листі-повідомленні від 21.01.2022 №5125/6/04-36-18-11-29. Підстави, які вказані відповідачем у відзиві, необґрунтовані.

За таких обставин, відмовляючи у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року податковою звітністю, відповідач діяв протиправно.

Додатково суд зазначає, що відповідно до п.п. 49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Підпунктом 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПК України визначено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Матеріали справи містять копії квитанцій №1 та №2, з яких вбачається, що податкова декларація позивача з ПДВ за грудень 2021 року №9422445175 доставлена та прийнята контролюючим органом 20.01.2022.

Як вбачається з копії поштового конверту про направлення відповідачем листа-повідомлення від 21.01.2022 №5125/6/04-36-18-11-29 (а.с.16), вказаний лист про відмову у визнанні податкової декларації податковою звітністю було направлено за поштовим штрих кодом №5141303433148. Згідно з трекінгу відправлення поштових повідомлень, розміщеного на сайті АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення було направлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області 28.01.2022.

Однак, доказів надати платнику податків письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання, матеріали справи не містять.

Таким чином, в силу пп 49.9.2 п.49.9 ст.49 ПКУ податкова декларація з ПДВ за грудень 2021 року вважається прийнятою, що в сукупності з викладеними обставинами дає підстави для висновку про протиправність відмови у визнанні вказаної податкової декларації податковою звітністю.

При цьому, суд зауважує, що права позивача у даному випадку порушено саме вказаною протиправною відмовою відповідача, оформленою листом № 5125/6/04-36-18-11-29 від 21.01.2022.

За змістом положень частин першої, другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи викладені обставини, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оформленого листом № 5125/6/04-36-18-11-29 від 21.01.2022, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та забезпечення остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року (реєстраційний номер документа: 9422445175) поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Маклея» у день її фактичного отримання контролюючим органом 20.01.2022.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дії (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2481,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №4266 від 28.07.2022(а.с.6).

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклея» (код ЄДРПОУ 43337102, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), оформлене листом від 21.01.2022 № 5125/6/04-36-18-11-29.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року (реєстраційний номер документа: 9422445175) поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Маклея» у день її фактичного отримання контролюючим органом 20.01.2022.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклея» (код ЄДРПОУ 43337102, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок 99) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 07.10.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова