Ухвала

від 19.10.2022 по справі 380/14483/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14483/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «САМСОН КОНСТРАКШН» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «САМСОН КОНСТРАКШН» (далі позивач, ТзОВ «САМСОН КОНСТРАКШН») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Львівській області від 23.12.2021 №3563121/41260117 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.11.2021 складеної ТзОВ «САМСОН КОНСТРАКШН» у Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення відповідача від 23.12.2021 №3563122/41260117 про відмову у реєстрації коригування №1 від 09.12.2021, складеного позивачем;

- зобов`язати ГУ ДФС у Львівській області зареєструвати податкову накладну №1 від 16.11.2021 та розрахунок коригування №1 від 09.12.2021, складених позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 123, 160 та161 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З позовної заяви вбачається, що позивачем визначеного відповідачем ГУ ДФС у Львівській області.

Суд звертає увагу, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань Головне управління ДФС у Львівській (код ЄДРПОУ 39462700) з 02.08.2019 перебуває у стані припинення.

Натомість 30.09.2020 за №1000741030008085321 утворено Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090), що підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Із прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати до ГУ ДФС у Львівській області податкову накладну та розрахунок коригування.

Відповідно до пункту 19 та 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Таким чином, позивачу необхідно привести у відповідність позовні вимогами із належним складом відповідачів у справі.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної норми зумовлює висновок, що частиною першою статті 122 КАС України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Разом з тим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 та від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 Податкового кодексу можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Предметом оскарження є рішення відповідача від 23.12.2021 №3563121/41260117 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 16.11.2021, складеної позивачем, та рішення відповідача від 23.12.2021 №3563122/41260117 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісний і вартісних показників до податкової накладної №1 від 09.12.2021;

Докази оскарження в адміністративному порядку цих рішень в матеріалах справи відсутні.

Вказане зумовлює висновок суду про застосування загального строку звернення, який передбачений частиною другою статті 122 КАС України (шестимісячний строк).

ТзОВ «САМСОН КОНСТРАКШН» звернулося до суду 18.10.2022, тобто з пропуском передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Всупереч вказаним вимогам, заява про поновлення строку звернення до суду відсутня.

Позивачу слід подати заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини такого пропуску.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 123, 160 та 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САМСОН КОНСТРАКШН» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог чинного Кодексу адміністративного судочинства України, з приведеними у відповідність позовними вимогами із визначеними відповідачами у відповідній кількості примірників;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Хома