Постанова

від 18.10.2022 по справі 518/268/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/8023/22

Справа № 518/268/22

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М.С.

Доповідач Приходько Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А. (суддя-доповідач)

суддів: Семиженка Г. В.,

Склярської І. В.,

секретар Куріньова Л. С.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Агроспецтранссервіс»

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційну скаргупредставника Приватного акціонерного товариства «Агроспецтранссервіс» адвоката Попова Максима Миколайовича на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 24 серпня 2022 року у складі головуючого судді Тарасенка М.С.,

встановив:

В березні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Агроспецтранссервіс» (далі - ПАТ «Агроспецтранссервіс») звернулось з позовом до ОСОБА_1 з проханням зобов`язати відповідача повернути товариству у справному технічному стані транспортні засоби, набуті (збережені) відповідачем без достатньої правової підстави, а саме транспортний засіб типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ; транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 .

23 серпня 2022 року адвокат Попов М.М. діючи від імені та в інтересах ПАТ «Агроспецтранссервіс», звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на транспортні засоби які належать позивачеві ПАТ «Агроспецтранссервіс», а саме:

- транспортний засіб типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 .

Також з метою забезпечення позову представник позивача просив суд заборонити вчиняти з вказаними транспортними засобами певні дії, а саме: заборонити ОСОБА_1 та/або будь-яким третім особам використовувати транспортні засоби в автомобільних (вантажних) перевезеннях та експлуатувати їх будь-яким іншим чином, так само як і передавати транспортні засоби третім особам.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову представник позивача зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим у майбутньому виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 24 серпня 2022 року у задоволені заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції обґрунтовано тим, що в заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтоване підтвердження співмірності забезпечення позову із позовними вимогами та реальним порушенням прав, оскільки вона не містить посилання на докази, які б підтверджували необхідність її задоволення, відсутні правовстановлювальні документи на спірне майно, відсутнє обґрунтування того, в чому саме полягає неможливість або ускладнення виконання рішення суду у справі у випадку задоволення позову.

В апеляційній скарзі адвокат Попов М.М., діючи в інтересах ПАТ «Агроспецтранссервіс», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не звернув уваги на те, що позивачем до позовної заяви були надані докази, які підтверджують право власності на спірні транспортні засоби, зокрема копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копії договорів купівлі-продажу копії накладних та копії квитанцій про оплату придбаних транспортних засобів.

Також зазначив, що на підтвердження обставин, щодо використання спірних транспортних засобів без належної правової підстави відповідачем та третьою особою у комерційних цілях (здійснення вантажних перевезень) без відповідних документів, позивачем були надані акти №№329951 та 329952 від 21 липня 2022 року, складені інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України.

Експлуатація належних позивачу транспортних засобів відповідачем та здійснення вантажних перевезень призводить до зносу транспортних засобів, що може негативно вплинути на їх технічний стан та ринкову вартість.

Невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу інші учасники справи не скористалися.

В судове засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів вважає, що в силу вимог 372 ЦПК України, справа може бути розглянута за відсутністю, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справ, учасників справи, зважаючи на те, що про причини своєї неявки вони суд не повідомили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви предметом даного позову є витребування у ОСОБА_1 належних позивачу спірних транспортних засобів і справному технічному стані, які, на думку позивача, набуті (збережені) відповідачем без достатньої правової підстави.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача, оскільки експлуатація належних позивачу транспортних засобів призводить до їх зносу, необхідності заміни деталей та агрегатів, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду про повернення транспортних засобів у технічно справному стані.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованого підтвердження співмірності забезпечення позову із позовними вимогами та реальним порушенням прав, а саме в заяві відсутні посилання на докази, які б підтверджували необхідність її задоволення, відсутні правовстановлювальні документи на спірне майно, відсутнє обґрунтування того, в чому саме полягає неможливість або ускладнення виконання рішення суду у справі у випадку задоволення позову.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає, що суд оцінює співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Вимогами даного позову є повернення відповідачем належних Товариству транспортних засобів у справному технічному стані, а саме: транспортний засіб типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ; транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказував на те, що ОСОБА_1 не розрахувавшись за спірні транспортні засоби у строк обумовлений договором, всупереч домовленості сторін не повернув їх Товариству, та продовжує їх безпідставно використовувати.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач просив накласти арешт на спірні транспортні засоби, а саме на транспортний засіб типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 , транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 та заборонити вчиняти з вказаними транспортними засобами певні дії, а саме: заборонити відповідачу та/або будь-яким третім особам використовувати транспортні засоби в автомобільних (вантажних) перевезеннях та експлуатувати їх будь-яким іншим чином, так само як і передавати транспортні засоби третім особам.

Свої вимоги щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову та виду забезпечення позову заявник обґрунтовує вчиненням відповідачем дій спрямованих на використання спірних транспортних засобів у комерційних цілях (вантажні перевезення) та передачею у користування одного з спірних траспортних засобів, а саме вантажного сідлового тягача - Е, марки DAF, реєстраційний номер: НОМЕР_5 третій особі, ОСОБА_2 , який також використовує його для здійснення вантажних перевезень. Експлуатація спірних транспортних засобів відповідачем призводить до їх зносу та вичерпання їх ресурсу, що унеможливить виконання рішення суду про їх повернення у технічно справному стані.

На підтвердження своїх вимог та доводів заявником до позовної заяви додані копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 згідно яких власником транспортних засобів: типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ; типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 є ПАТ «Агроспецтранссервіс».

Відповідно до доданих до позовної заяви приймально-здавальних актів від 10 січня 2019 року Товариство передало ОСОБА_1 спірні транспортні засоби та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 . Згідно розписки від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 зобов`язався, у разі не розрахунку до 31 грудня 2019 року за вказані автомобілі, повернути транспортні засоби.

02 липня 2020 року позивач, посилаючись на неповну оплату за передані транспортні засоби, направив ОСОБА_1 претензію щодо сплати заборгованості за передані транспортні засоби за вих. №33/02-07, копія якої додана позивачем до позовної заяви.

З доданих до заяви про забезпечення позову актів про проведення перевірки додержання вимог законодавства під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складених 21 липня 2022 року за № 329952 та №329951 вбачається, що спірними транспортними засобами, що належать ПАТ «Агроспецтранссервіс», зокрема сідловим тягачем марки DAF, реєстраційний номер: НОМЕР_5 та сідловим тягачем марки DAF, реєстраційний номер: НОМЕР_8 з метою вантажних перевезень, користується відповідач у справі, ОСОБА_1 , та третя особа - ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволені заяви про забезпечення позову суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує реальний спір щодо користування відповідачем, без належної правової підстави, транспортними засобами, власником яких є Товариство.

Використання спірних транспортних засобів у комерційних цілях (вантажних перевезеннях) відповідачем може призвести до погіршення технічного стану транспортних засобів як внаслідок технічного зносу так і в наслідок інших обставин, зокрема ДТП, або їх знищення, що може утруднити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

При цьому колегія суддів враховує, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що використання та експлуатація спірних транспортних засобів в автомобільних (вантажних) перевезеннях відповідачем та/або третіми особами до вирішення судом спору по суті може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення заявлених позовних вимог з точки зору відновлення права власності (користування), тому обрані позивачем види забезпечення позову, а саме накладення арешту на спірні транспортні засоби та заборона відповідачу та/або будь-яким третім особам використовувати транспортні засоби в автомобільних (вантажних) перевезеннях та експлуатувати їх будь-яким іншим чином, так само як і передавати транспортні засоби третім особам є співмірними із заявленими вимогами та підлягають застосуванню судом з метою забезпечення реалізації в майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача, та здійснення ефективного захисту прав останнього, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому колегія суддів, оцінюючи співвідношення негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення позову з тими наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, вважає, що арешт спірного майна та обмеження відповідача у його використанні є менш обтяжливим, оскільки у разі відмови у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог, ці права будуть відновленими, в той час, як невжиття заходів щодо обмеження цих прав може призвести до незворотних наслідків для позивача щодо реалізації ним права власності на спірні транспортні засоби, або значно утруднити ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що постановлена судом першої інстанції про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, з підстав визначених статтею 376 ЦПК України, підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні транспортні засоби які належать ПАТ «Агроспецтранссервіс» із забороною ОСОБА_1 та/або будь-яким третім особам використовувати в автомобільних (вантажних) перевезеннях та експлуатувати їх будь-яким іншим чином, так само як і передавати третім особам ці транспортні засоби.

Керуючись статтями 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Агроспецтранссервіс» адвоката Попова Максима Миколайовича задовольнити

Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 24 серпня 2022 року скасувати

Заяву Приватного акціонерного товариства «Агроспецтранссервіс» про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на транспортні засоби які належать Приватному акціонерному товариству «Агроспецтранссервіс», а саме:

- транспортний засіб типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_12 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 .

Заборонити ОСОБА_1 та/або будь-яким третім особам використовувати в автомобільних (вантажних) перевезеннях та експлуатувати їх будь-яким іншим чином, так само як і передавати третім особам:

- транспортний засіб типу сідловий тягач вантажний, марки DAF, модель 95XF380, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель 95XF430, VIN-код: НОМЕР_3 , НОМЕР_12 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 ;

- транспортний засіб типу вантажний сідловий тягач - Е, марки DAF, модель XF95.380, VIN-код: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , реєстраційний номер: НОМЕР_8 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 жовтня 2022 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: Г.В. Семиженко

І.В. Склярська