Постанова

від 18.10.2022 по справі 562/2059/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року

м. Рівне

Справа № 562/2059/21

Провадження № 22-ц/4815/779/22

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.

учасники справи:

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій-Дім»

відповідач ОСОБА_1

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Здолбунівського районного судуРівненської областівід 14 березня 2022року у складі судді Кушніра О. Г., ухвалене в м. Здолбунів Рівненської області, відомості про складання поново тексту рішення відсутні,

в с т а н о в и в :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій-Дім» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 простягнення заборгованості.Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що що відповідно до акту приймання-передачі на баланс ОСББ «Мій-Дім» передано багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 . Відповідач на підставі договору дарування від 21 січня 20216 року є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 загальною площею 235,9кв.м., в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а тому зобов`язаний здійснювати платежі та внески на утримання та ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні. Розмір внесків та платежів на утримання будинку визначені протоколами загальних зборів ОСББ «Мій-Дім», однак відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань з їх сплати, а тому за період з 01 лютого 2016 року по 30 червня 2021 року за ним виникла заборгованість в сумі 35432,18 грн., яка підлягає стягненню разом з інфляційними втратами та трьома відсотками річних від простроченої суми. Просило стягнути з відповідача заборгованість по внесках і платежах з утримання багатоквартирного будинку за період з 01 лютого 2016 року по 30 червня 2021 року в сумі 35432,18 грн., інфляційні втрати в сумі 7428,77 грн. та три відсотки річних 2619,55 грн., та покласти на нього судові витрати. В подальшому зменшило свої позовні вимоги та просило стягнути заборгованість в межах строку позовної давності за період з червня 2018 року по 30 червня 2021 року в сумі 22 599,22 грн., інфляційні втрати в сумі 2 701,39 грн. та три відсотки річних 992,42 грн., всього на загальну суму 26 293,03 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Здолбунівського районного судуРівненської областівід 14 березня 2022року вказаний позовзадоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій-Дім» заборгованість по внесках і платежах по утриманню багатоквартирного будинку в розмірі 22 599 грн. 22 коп., індекс інфляції в сумі 2 701 грн. 39 коп., та три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у розмірі 992 грн. 42 коп.. Стягнуто з ОСОБА_1 накористь Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Мій-Дім»судовий збірв сумі2 270 грн..

Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов`язком співвласника багатоквартирного будинку своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі та обґрунтовано достатніми й належними доказами на підтвердження того, що такий обов`язок не був дотриманий відповідачем.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі заперечує наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, оскільки під час розгляду справи не здобуто жодного доказу на підтвердження надання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також відсутні первісні документи, які підтверджували б факт надання послуг та несення витрат з боку ОСББ на управління, утримання, збереження будинку. Зазначає, що дійсно був власником нежитлового приміщення площею 235,9 кв.м. в будинку АДРЕСА_2 , яке було розміщене у підвальному приміщенні та на першому поверсі будинку. Додає, що восени 2020 року прилеглу до його приміщень територію він самотужки облагородив бруківкою; приміщення мало два ізольовані входи, централізоване водопостачання та водовідведення, електропостачання було відсутнє. Зазначає, що з приводу забезпечення електрикою своїх приміщень він звертався до голови ОСББ «Мій-Дім», однак його вимоги не були задоволені, що, в свою чергу, позбавило його можливості використовувати спільне майно будинку. Заперечує існування договірних відносин між ним та позивачем, атому вважає, що між ними не існує жодних зобов`язань. Вказує, що докази належності у власності чи користуванні ОСББ «Мій-Дім» земельної ділянки та нерухомого майна (будинку) відсутні, а, отже, відсутні підстави для стягнення коштів на їх утримання. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справина предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 . з січня 2016 року по вересень 2021 року був власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 235,9кв.м..

У вказаному будинку рішенням зборів власників квартир та нежитлових приміщень створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій-Дім», що підтверджується відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадський формувань №1 596 120 0000 000861 про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мій-Дім» з адресою місцезнаходження юридичної особи по АДРЕСА_1 .

Спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 платежів за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСББ «Мій-Дім» визначило розмір заборгованості в сумі 26 293,03 грн. , яка складається із 22 599,22 грн. основного боргу, інфляційних втратх в сумі 2 701,39 грн. та три відсотки річних 992,42 грн. за період з червня 2018 року по 30 червня 2021 року.

Відповіднодост.322Цивільного Кодексу Українивласникзобов`язанийутримувати майно, що йому належить,якщоіншеневстановленодоговоромабозаконом.

Заположеннями ст.525, 526, ст.530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Порушенням зобов`язання є його невиконання абовиконанняз порушеннямумов,визначенихзмістомзобов`язання(неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За положеннями ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено обов`язки співвласника, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;звертатися до суду вразі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки,своєчасно тау повному обсязі сплачувативсі встановлені цим законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

З витягу з протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , членів ОСББ «Мій-Дім» від 14 травня 2017 року з 01 червня 2017 року встановлено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2,20 грн. за метр квадратний, а з 01 січня 2020 року згідно витягу з протоколу №1 від 03 листопада 2019 року 3 грн/м2. Рішення зборів затверджені головою правління СОББ «МійДім», є чинними і в передбаченому законом порядку не оскаржені.

Відповідачем у апеляційній скарзі заперечується наявність підстав для здійснення ним платежів позивачу, зокрема, і з тих міркувань, що він не отримував жодних послуг від ОСББ «Мій-Дім» та з останнім у них немає договірних відносин, а відтак - і взаємних зобов`язань.

Надані ОСББ «Мій-Дім» розрахунки за період з червня 2018 року по 30 червня 2021 року, за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованістьз оплативнеску зутримання будинкута прибудинковоїтериторії всумі 22 599,22 грн.. Правильність нарахування цієї заборгованості не спростована апелянтом, натомість ним заперечується наявність підстав для нарахування йому платежів.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом безспірно встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла саме внаслідок несплати визначених зборами ОСББ внесків на утримання будинку і прибудинкової території.

Відповідно до ст.13, 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів і в разі необхідності звертатися до суду.

Отже, особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак не є членом цього об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01 квітня 2015 року в справі №916/2197/13.

З оглядуна викладене,доводи апелянтапро відсутністьукладеного зОСББ«Мій-Дім» договору та ненадання послуг є помилковими, а витрати позивача на утримання та збереження будинку підтверджуються щорічними фінансовими звітами.

Твердження апелянта про те, що він був позбавлений можливості користуватися спільним майном, апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (ч.2 ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

За положеннями ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Таким чином,апеляційний судприходить довисновку,що судомпершої інстанції булиправильно,всебічно іповно встановлені обставинисправи,характер правовідносин,які виниклиміж сторонамита застосованоправові норми,які підлягализастосуванню привирішенні даногоспору,в зв`язкуіз чимрішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Здолбунівського районногосудуРівненської областівід14березня 2022рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2022 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Хилевич С. В.

Шимків С. С.