Ухвала

від 20.10.2022 по справі 640/17918/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17918/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Черникова А.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Приватного підприємства «КОНСУЛ-Р» (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 12 кв. (офіс) 177, код ЄДРПОУ 23801091) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Приватного підприємства «КОНСУЛ-Р» про надання дозволу на реалізацію майна Приватного підприємства «КОНСУЛ-Р» (код ЄДРПОУ 23801091),яке перебуває у податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 481 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб`єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 2481,00 грн.

Натомість, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, у позовній заяві податковим органом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Перелік умов, встановлений цією статтею, норми якої є спеціальними з регулювання питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору, є вичерпним.

При чому, вказана норма не містить підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Також суд зазначає, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як свідчить зміст позовної заяви, контролюючий орган звертається до суду із вимогою про надання дозволу на реалізацію майна Приватного підприємства «КОНСУЛ-Р», яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Разом з тим, відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов`язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із цим позовом, зокрема: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

Як зазначає позивач, у зв`язку з наявністю податкового боргу у підприємства Головним управлінням ДПС у м. Києві було вжито заходів щодо стягнення боргу у судовому порядку. Зокрема, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 713 066,30 грн. За результатами розгляду справи Окружним адміністративним судом м. Києва винесено рішення по справі № 640/20750/18 від 12.12.2019 про задоволення позовної заяви податкового органу повністю.

Згідно наявної в базі «Діловодство спеціалізованого суду», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 16.01.2020.

Водночас, податковий орган звернувся до суду 19.10.2022, тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

Натомість, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що, в свою чергу, створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, суд залишає позовну заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС залишити без руху.

3. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

5. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

6. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя А.О. Черникова