Постанова

від 13.10.2022 по справі 280/5043/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5043/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління з питань праці Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022(суддя першої інстанції Мінаєва К.В.) в адміністративній справі №280/5043/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління з питань праці Запорізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС, прийняту 03.01.2019 начальником управління з питань праці Запорізької міської ради Швецем Ю. А., якою на позивача на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 111 690 гривень; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС, прийняту 04.04.2019 начальником управління з питань праці Запорізької міської ради Швецем Ю. В., якою на позивача на підставі абзацу 7 частини другої статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 417 300 гривень.

На обґрунтування позовних вимоги зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення інспекційного відвідування та не доведено, що позивач здійснює в кіоску за адресою: АДРЕСА_1 , свою господарську діяльність. Позивач наголошує на тому, що не має жодного відношення до вказаного кіоску. Таким чином, позивач вважає, що в його діях відсутні порушення частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, а тому просив суд визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Рішення суд обґрунтував тим, що 12.12.2019 Верховною Радою України ухвалено Закон України від 12.12.2019 № 378-IX "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" (Закон № 378-IX), який набув чинності 02.02.2020 року. Оскільки цим нормативно-правовим актом пом`якшено фінансову відповідальність суб`єктів господарювання за порушення законодавства про працю, враховуючи приписи статті 58 Конституції України, дійшов висновку про скасування оскаржуваних постанов про накладення штрафу.

Окрім того вважав, що постанова відповідача від 04.04.2019 № ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС про накладення на позивача штрафу у розмірі 417 300 грн є похідною від постанови відповідача №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 03.01.2019 про накладення на позивача штрафу у розмірі 111 690 гривень.

Вподальшому, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від04.02.2021, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково

- рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі № 280/5043/19 скасовано у частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 04.04.2019 № ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС у розмірі штрафу 66 768,00 грн та в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено;

- в іншій частині рішення залишено без змін

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 03.01.2019 у розмірі 111 690 грн, дійшов висновку про її протиправність та необхідність скасування з огляду на те, що відповідачем було порушено вимоги пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (Порядок № 509) щодо належного повідомлення позивача про розгляд його справи 03.01.2019, у зв`язку із чим відповідач позбавив позивача права бути присутнім під час розгляду справи та надати пояснення.

Також апеляційний суд не погодився із висновком про скасування постанови відповідача від 04.04.2019 № ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС повністю, оскільки Законом № 378-IX відповідальність не була скасована. Зазначив, що відповідачем виконано вимоги Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 та Порядку № 509, а тому вважав, що постанова від 04.04.2019 року №ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС є законною.

Зазначив також, що Законом №378-IX (набув чинності 02.02.2020) внесено зміни до частини другої статті 265 КЗпП України, згідно яких пом`якшено фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю, а саме: юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Вважав, що оскільки станом на момент розгляду цієї адміністративної справи розмір санкції абзацу 7 (в новій редакції 8) частини другої статті 265 КЗпП України передбачав штраф у розмірі 66 768 гривень, а не 417 300 грн (на момент винесення оскаржуваної постанови) до позивача має бути застосований штраф згідно нової редакції. Враховуючи наведене дійшов висновку про скасування постанови № ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС від 04.04.2019 в частині розміру штрафу 350 532 грн (417 300 грн - 66768 грн).

Вподальшому, рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021року відповідач оскаржив до касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 5 грудня 2021 року касаційну скаргу Управління з питань праці Запорізької міської ради - задоволено частково

- Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Управління з питань праці Запорізької міської ради №ОМС-ЗП790/1047/НД/НП/СПТД-ФС від 04.04.2019 року - скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги у повному обсязі

- В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 - скасувати, справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду

Щодо доводів скаржника про дотримання ним положень Порядку № 509 щодо належного повідомлення позивача про розгляд його справи (03.01.2019) про накладення штрафу за порушення трудового законодавства суд касаційної інстанції зазначив, що особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, має бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо

Отже, суди повинні були з`ясувати не лише факт поінформованість/непоінформованість особи про час та місце розгляду справи, а і надати оцінку поведінці особи, яка притягується до відповідальності, оскільки ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову Управління з питань праці Запорізької міської ради №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 03.01.2019 про накладення уповноваженими посадовими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111 690,00 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот дев`яносто гривень 00 коп.).

З апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій зазначив, що 20.12.2018 начальником Управління прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД. Розгляд справи призначено на 03.01.2019. При цьому, повідомлення про розгляд справи було направлено рекомендованим листом ФОП ОСОБА_1 22.12.2018 за адресою зазначеною: в ЄДР: АДРЕСА_2 , що підтверджується поштовою квитанцією ПАТ Укрпошта №6900504044400 від 22.12.2018. Таким чином, Управлінням забезпечено виконання вимог пункту 6 Порядку №509 щодо повідомлення суб`єкта господарювання про дату розгляду справи. 03.01.2019 начальником Управління розглянуто справу. Враховуючи встановлене, під час проведення інспекційного відвідування порушення фактичний допуск ФОП ОСОБА_1 працівника до роботи без оформлення трудового договору, фінансова відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частиною 2 статті 265 КЗпП України, складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 111 690,00 грн. 03.01.2019 постанову було направлено позивачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною в ЄДР: АДРЕСА_2 , що підтверджується фіскальним чеком ПАТ Укрпошта №6900504092278 від 03.01.2019. Отже, Управлінням було забезпечено суворе дотримання вимог Порядку №509 щодо процедури розгляду та винесення постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Щодо належного інформування позивача про розгляд справи про накладення штрафу 03.01.2019, можливості позивачем отримати повідомлення про розгляд справи вказує, що повідомлення про розгляд справи (від 21.12.2018, вих.№01-15/1405) направлено 22.12.2018 позивачу рекомендованим листом №6900504044400. В подальшому, ані рекомендованого повідомлення, ані повернення цього поштового відправлення, Управлінню, як відправнику, не надійшло. З метою отримання інформації про стан вручення поштового відправлення №6900504044400 від 22.12.2018, Управління зверталось із запитом до Запорізької дирекції АТ Укрпошта. У відповідь повідомлено, що рекомендований лист №6900504044400 прийнято у відділенні поштового зв`язку (ВПЗ) 69005, м.Запоріжжя, 22.12.2018, до доставного ВПЗ 69068, м.Запоріжжя, надійшов 24.12.2018. У зв`язку з тим, що пройшов певний час, встановити причину невручення вищезазначеного рекомендованого листа адресату ФОП ОСОБА_1 не надається можливим. Оскільки протягом встановленого терміну адресат за отриманням рекомендованого листа №6900504044400 до відділення поштового зв`язку не звернувся, його 30.01.2019 повернуто за зворотною адресою, за закінченням терміну зберігання. Рекомендований лист №6900504044400 вручено 01.02.2019 на підставі доручення відповідальній особі Управління Плясовиця. В свою чергу, ОСОБА_2 є працівником АТ Укрпошта та на підставі довіреності, виданої начальником Управління, здійснює одержання поштової кореспонденції та її подальшу передачу на реєстрацію в канцелярію Управління. Проте, поштовий конверт, яким повернуто рекомендований лист №6900504044400 ОСОБА_2 до канцелярії Управління не передавався. З вказаного листа Запорізької дирекції АТ Укрпошта вбачається, що вже 24.12.2018 зазначений лист доставлено до відділення поштового зв`язку №69068 (яке територіально обслуговує адресу місцезнаходження позивача), а отже, ФОП ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість протягом 9 днів до дня розгляду справи про накладення штрафу (03.01.2019) отримати повідомлення про розгляд справи. Проте, позивач протягом встановленого терміну за отриманням рекомендованого листа №6900504044400 до відділення поштового зв`язку не звернувся. При цьому, фактичне неотримання цього повідомлення адресатом до дня розгляду справи про накладення штрафу (03.01.2019) не залежить від відправника (Управління) та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення, на що вказував Верховний Суд. Крім того, недотримання строків, обмежених Порядком №509, могло б призвести до порушення процедури накладення штрафу. В іншій спосіб, аніж рекомендованим листом, об`єктивна можливість повідомити ФОП ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи була відсутня, оскільки: 1) на час проведення заходу контролю, відомості ані щодо номеру телефону, ані щодо адреси електронної пошти для зв`язку з позивачем в ЄДР були відсутні (під час здійснення контрольного заходу зв`язку з ФОП ОСОБА_1 здійснювався його працівником ОСОБА_3 її власним телефоном; 2) особисте вручення повідомлення про розгляд справи також було неможливим через свідоме ігнорування ФОП ОСОБА_1 участі у проведенні заходу контролю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін виходячи з наступного

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, 16.10.2018 ОСОБА_4 звернулася до Управління з питань праці Запорізької міської ради із заявою, в якій просила провести перевірку кіоску ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де вона працювала продавцем без оформлення трудового договору дві неділі у вересні 2018 року.

Також зазначила, що разом із з нею без оформлення трудових договорів працювали інші особи.

Відповідно до наказу Управління з питань праці Запорізької міської ради від 28.11.2018 року № 01-21/141р, направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 28.11.2018 року № 01-25/76н, посадовими особами відповідача у період з 04.12.2018 по 11.12.2018 проведене інспекційне відвідування позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 58 (кіоск ІНФОРМАЦІЯ_1 ). У ході перевірки перевірялись питання оформлення трудових відносин, своєчасної та у повному обсязі оплати праці.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 05.12.2018 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП, яким зафіксовано відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та вимогу №ОМС-ЗП 2328/1047/НД, якою зобов`язано позивача у строк до 10.12.2018 надати необхідні для проведення інспекційного відвідування оригінали документів для огляду та належним чином завірені копії документів: свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з ЄДРПОУ, наказ про призначення керівника, витяг із статуту в частині повноважень керівника, трудові книжки працівників, штатний розпис на 2018 рік, правила внутрішнього розпорядку, заяви працівників та накази про прийом, переведення, переміщення, звільнення, відсторонення від роботи працівників, надання відпусток, встановлення їм доплат, премій, надбавок, суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, утримання коштів із заробітної плати з 01.08.2018 по теперішній час, особові картки працівників (форма П2), повідомлення ДФС про початок роботи всіх працівників, трудові договори, укладені з працівниками, табелі обліку використання робочого часу з 01.08.2018 по теперішній час, бухгалтерські та інші документи, які відображають нарахування та виплати заробітної плати з 01.08.2018 по теперішній час, договори цивільно-правового характеру за період з 01.08.2018 по теперішній час, графіки роботи (змін) працівників за період з 01.08.2018 по теперішній час, документи, що підтверджують повноваження уповноваженої особи, яка буде присутня під час здійснення інспекційного відвідування, усні та письмові пояснення керівника підприємства (за необхідністю).

Акт від 05.12.2018 про неможливість проведення інспекційного відвідування, яким зафіксовано відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та вимогу №ОМС-ЗП 2328/1047/НД від 05.12.2018, якою зобов`язано позивача у строк до 10.12.2018 року надати відповідачеві відповідні документи одержано позивачем 07.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв`язку із ненаданням витребуваних документів відповідачем 11.12.2018 складено акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ, в якому зафіксовано виявлене порушення законодавства про працю, та припис від 12.12.2018 про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П, які були направлені позивачеві засобами поштового зв`язку.

20.12.2018 відповідачем прийнято рішення про розгляд справи про накладення штрафу №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та відповідно до акту від 11.12.2018 №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ, розгляд справи призначено на 03.01.2019 об 11:00 год. Вказане рішення та повідомлення про розгляд справи від 21.12.2018 №01-15/1405 22.12.2018 були направлені позивачеві засобами зв`язку рекомендованою поштою.

Постановою відповідача №ОМС-ЗП2328/1047/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 03.01.2019 на позивача накладено штраф у розмірі 111690,00 грн відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Вважаючи протиправною постанову від 03.01.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи дане рішення про задоволення в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати, чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи. Спираючись при цьому на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №808/2151/18. Також судом зазначено, що поштове відправлення №6900503891142, на яке посилається відповідач, направлено позивачу 05.12.2018 та отримано останнім 07.12.2018, що підтверджується доказами, доданими до відзиву на позовну заяву. У свою чергу, повідомлення про розгляд справи від 21.12.2018 №01-15/1405 направлено позивачу 22.12.2018, тобто зазначені поштові кореспонденції направлялись позивачу у різний час, тому вказані пояснення відповідача не може бути беззаперечним доказом того, що позивач умисно не отримав повідомлення про розгляд справи від 21.12.2018 №01-15/1405. Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач умисно не отримував кореспонденцію або намагався уникнути участі у розгляді справи, відповідачем не надано, а судом не встановлено. Отже, розгляд справи 03.01.2019 Управлінням з питань праці Запорізької міської ради про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 є протиправним, оскільки порушено право позивача на участь при її розгляді.

Переглядаючи справу в межах апеляційної скарги з урахуванням позицій сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.6 Порядку №509 накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З врахуванням наведеного вище, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18, від 05 серпня 2019 року у справі № 814/2473/17, від 13 травня 2020 року у справі № 804/5031/17, від 09 червня 2021 року у справі № 815/6704/17 та у справі №620/1267/19 від 08 грудня 2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення позивачу щодо розгляду справи у вказаний вище спосіб не було надіслано відповідачем, доказів протилежного суду не надано, а у матеріалах справи такі відсутні.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку неможливо зробити висновок, що позивач відмовився від отримання поштового відправлення.

Обставин, які б свідчили про ухилення від отримання повідомлення судами не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що контролюючий орган не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.

Таким чином, з огляду на недотримання відповідачем порядку накладення штрафів, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, почути свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані Управлінням з питань праці Запорізької міської ради тощо. Участь позивача в розгляді справи про накладення штрафу, подання ним відповідних доказів могло вплинути на прийняття відповідного рішення відповідачем.

Доказів на спростування вищевказаних порушень процедури притягнення позивача до відповідальності відповідачем не надано.

З врахуванням того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач ухилявся від одержання повідомлення або ж вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі у розгляді справи, можна дійти висновку про те, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи та він, відповідно, був позбавлений брати участь у такому розгляді.

Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління з питань праці Запорізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2022 в адміністративній справі №280/5043/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2022 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва