Постанова

від 20.10.2022 по справі 160/3571/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/3571/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД», Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року (м. Дніпро, суддя Голобутовський Р.З.) у справі № 160/3571/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.12.2021 року №21521 та від 28.12.2021 року №22488 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2021 року №3556779/41582136 про відмову у реєстрації податкової накладної №328 від 24.11.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.12.2021 року №3568508/41582136 про відмову у реєстрації податкової накладної №325 від 25.11.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №328 від 24.11.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №325 від 25.11.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.12.2021 року №21521 та від 28.12.2021 року №22488 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В подальшому, 30.05.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просив:

- стягнути на користь ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн.

- стягнути на користь ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) 00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач-1 оскаржили його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивовано зокрема тим, що позивач подав до суду докази понесення витрат на правничу допомогу, клопотання відповідача щодо заперечення розміру цих витрат відсутні, а тому наявні підстави для відшкодування витрат у повному обсязі.

З огляду на це, позивач просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Відповідач-1 та відповідач-2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористались, відзив на апеляційну скаргу позивача до суду не подали.

Вимоги апеляційної скарги відповідача-1 мотивовано, зокрема тим, що витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших документів, які не є заявами по суті справи, не можуть бути відшкодовані, адже вони не є обов`язковими згідно законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що справа по суті не є складною, слухається в порядку спрощеного провадження, позиція позивача під час розгляду справи не змінювалась, обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

З огляду на це, відповідач-1 просить скасувати додаткове рішення в частині задоволення заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, у якому просить залишити апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

Відповідач-2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача-1 не скористався, відзив на апеляційну скаргу відповідача-1 до суду не подав.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

У додатковому рішенні від 04 липня 2022 року суд першої інстанції дійшов висновку про те, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/3571/22, є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Водночас, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року у справі №160/3571/22 адміністративний позов ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД задоволено частково, суд першої інстанції зробив висновок, що заява позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме, у розмірі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини 3 цієї ж статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Зі змісту матеріалів справи колегією суддів встановлено, що до заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано: додаткову угоду №1 від 24.01.2022 року до договору №12/01/22 від 12.01.2022 року; акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 24.01.2022 року на суму 6000,00 грн.; рахунок №1 від 24.01.2022 року на суму 6000,00 грн.; акт №2 приймання-передачі наданих послуг від 23.05.2022 року на суму 2000,00 грн.; рахунок №2 від 23.05.2022 року на суму 2000,00 грн.; платіжне доручення №608 від 26.01.2022 року на суму 6000,00 грн.; платіжне доручення №640 від 23.05.2022 року на суму 2000,00 грн. Крім того, позивачем до позовної заяви додано: договір про надання правової допомоги №12/01/22 від 12.01.2022 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги №1081742.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/3571/22 є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Натомість, доводи відповідача-1, наведені в його апеляційній скарзі, зазначений висновок суду першої інстанції не спростовують.

Також, апеляційним судом встановлено те, що під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачі не подали суду заперечень стосовно розміру судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, а це в свою чергу виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас, колегія суддів враховує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 160/3571/22 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 160/3571/22 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі № 160/3571/22 залишено без змін.

Приписами ч.1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 826/11984/16.

Апеляційним судом встановлено, що позовні вимоги стосувалися визнання протиправними актів лише відповідача-1, а отже судові витрати позивача підлягають відшкодуванню саме відповідачем-1.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та прийняття нового рішення в цій частині про задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга відповідача-1 є необґрунтованою з підстав, викладених вище, а тому задоволенню не підлягає.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційних скарг позивача та відповідача-1 не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі № 160/3571/22 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн та прийняти нове рішення в цій частині.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41582136) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) 00 грн.

В решті додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у справі № 160/3571/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко