Постанова

від 20.10.2022 по справі 400/3837/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/3837/22Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Дата і місце ухвалення 30.08.2022р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2022р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійнорятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 13 від 28.01.2022 р., -

В С Т А Н О В И В:

11.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Аварійнорятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » № 13 від 28.01.2022 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року поданий адміністративний позов було залишено без руху через пропуск позивачем місячного строку звернення до суду та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки поданого позову.

На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивачем 28.08.2022 року було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій він просив визнати поважними причини пропуску ним строку звернення до суду та поновити такий строк.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто позивачеві на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі.

У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначив, що про прийняття оскаржуваного наказу йому відомо не було, його не було з ним ознайомлено, він його не підписував та не отримував. Апелянт зазначив, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції відхилив його доводи стосовно того, що документи та підписи в матеріалах службового розслідування, за результатами якого прийнято оскаржуваний наказ, підроблені та зазначив, що факт підробки документів та підпису в матеріалах службового розслідування має розглядатись в рамках відповідного кримінального провадження, тоді як доказів звернення до правоохоронних органів за фактом підробки документів позивач не надав.

Апелянт не погодився з вказаними висновками суду першої інстанції та зазначив, що ні КАС України, ні КПК не ставлять в залежність один від одного можливість подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (навіть з підстав підроблення матеріалів службового розслідування). Також зазначив, що немає вимоги і в КАС України про необхідність наявності кримінального провадження для подання адміністративного позову та/або поновлення строку на його подання. На даний час позивач не ставить за мету розшук та притягнення винних осіб у підробленні документів до кримінальної відповідальності, а бажає захистити своє право на проходження публічної служби.

Апелянт наголосив на тому, що про наявність оскаржуваного наказу він дізнався 25.07.2022 року після отримання від ГУ ДСНС України в Миколаївській області відзиву у справі №400/3099/22, в якому було зазначено, що систематичність порушення ОСОБА_1 контракту полягає в тому, що його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно із наказом від 28.01.2022 року № 13 і накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Також апелянт зазначив, що у порушення норм КАС України Головним управлінням ДСНС в Миколаївській області до відзиву у справі № 400/3099/22 не було додано жодного додатку, в тому числі і оскаржуваного у даній справі наказу від 28.01.2022 року № 13. У зв`язку з вказаним він вимушений був 02.08.2022 року звернутись до відповідача із запит про надання інформації щодо службового розслідування в січні 2022 року, на підставі якого було винесено наказ від 28.01.2022 року № 13. Тільки після цього, листом від 08.08.2022 року вих. 5902-3559/5908, який було отримано апелянтом 09.08.2022 року, він отримав матеріали службового розслідування, проведеного у січні 2022 року разом із копією наказу від 28.01.2022 року 3 13.

Як зазначає апелянт, до цього часу про наявність оскаржуваного наказу йому відомо не було.

Також в апеляційній скарзі вказано, що одразу після отримання копії наказу, він 11.08.2022 року звернувся з позовом про визнання його протиправним та скасування до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене апелянт вважає, що в даному випадку пропуск ним місячного строку звернення до суду допущено з поважних причин, а саме необізнаність про наявність оскаржуваного наказу, а тому є підстави для поновлення йому строку звернення до суду.

На підставі зазначеного ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.082022 року та направити справу № 400/3837/22 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

23.09.2022 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив Головного управління ДСНС в Миколаївській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач посилався на те, що позивач не міг не знати про наявність оскаржуваного наказу з огляду на те, що про проведення службового розслідування, яке відбувається за фактом порушення дисципліни, знає частина і службовці, в якій відбулось порушення. Як зазначає відповідач, це відбувається для покращення дисципліни, дотримання статутних і службових обов`язків і недопущення подібних випадків в подальшому. Також відповідач посилався на те, що про обізнаність позивача про наявність оскаржуваного наказу свідчить також те, що за наслідками притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно наказу від 28.01.2022 року № 13 йому було зменшено розмір щомісячної премії на 10 %, що не можна було не помітити.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач також вказав на те, що позивача було звільнено за систематичне невиконання умов контракту, а тому він не міг не знати про наявне у нього дисциплінарне стягнення у січні 2022 року, що і склало систематичність, однак ніяких заходів для ознайомлення з наказами позивач не вжив. Крім того, відповідач вважає, що при подачі позову у справі № 400/3099/22 позивач сам вказував на те, що про своє звільнення він дізнався 08.03.2022 року при виході на службу, а тому навіть за цих умов місячний строк звернення до суду у даній справі ним не було дотримано.

З огляду на викладене відповідач просить у зв`язку з пропуском строку звернення до суду залишити без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а у разі розгляду скарги по суті відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Повертаючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.

При цьому, суд першої інстанції визнав неповажними обставини, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, з огляду на те, що вони є суто теоретичними та не підкріплені належними доказами.

Суд вказав на те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності тягне для працівника певні негативні наслідки, відтак позивач, маючи накладене на нього дисциплінарне стягнення, не міг про нього не знати із січня до липня 2022 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з наступних підстав:

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Конституції України).

У свою чергу, частина перша статті 5 КАС України передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Строк звернення до адміністративного суду регламентовано статтею 122 КАС України, за приписами частин першої, другої якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, згідно ч. 1 цієї статті у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatismutandis рішення у справі Перетяка та Шереметьев проти України (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 33).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи в даному випадку позивачем оскаржується наказ Головного управління ДСНС в Миколаївській області від 28.01.2022 року № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

При цьому, у поданій позовній заяві, а також в апеляційній скарзі, позивач вказував на те, що про прийняття оскаржуваного наказу він обізнаний не був, оскільки не був з ним ознайомлений, а про його наявність дізнався із відзиву поданого Головним управлінням ДСНС в Миколаївській області на позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 400/3099/22.

Вказаним доводам позивача не надано належної правової оцінки судом першої інстанції.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.98 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, про накладення дисциплінарного стягнення оголошується: особам рядового та молодшого начальницького складу - особисто, перед строєм або на зборах;середньому, старшому та вищому начальницькому складу - особисто, на нараді або на зборах відповідної категорії начальницького складу.

При цьому, ст. 100 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту передбачено, що про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис.

У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт.

В даному випадку матеріали справи не містять відомостей і доказів щодо дотримання відповідачем вимог Дисциплінарного статуту та доведення до відома позивача змісту наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності під підпис.

Не містять таких відомостей і відзив Головного управління ДСНС в Миколаївській області на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був достеменно обізнаний про прийняття оскаржуваного наказу раніше, ніж після отримання його копії на своє звернення 09.08.2022 року.

Посилання суду першої інстанції на те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності тягне для працівника певні негативні наслідки, відтак позивач, маючи накладене на нього дисциплінарне стягнення, не міг про нього не знати із січня до липня 2022 року колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки це є лише припущенням суду, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з неповажних причин.

В даному випадку судом першої інстанції не було встановлено конкретної дати, з якої позивачу стало відомо про наявність оскаржуваного наказу від 28.01.2022 року № 13 та наявності у зв`язку з цим підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

Враховуючи все вищезазначене колегія суддів вважає, що в даному випадку за відсутності доказів, які б достеменно свідчили про обізнаність позивача про порушення його прав у зв`язку із прийняттям наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 28.01.2022 року № 13, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України є передчасним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ст. 320 КАС України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 308, 312, 320, 325, 327, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року скасувати, с справу № 400/3837/22 за позовом ОСОБА_1 до Аварійнорятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 13 від 28.01.2022 р., направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий суддя Бойко А.В.Судді Федусик А.Г. Шевчук О.А.