Постанова

від 31.01.2024 по справі 400/3837/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3837/22

Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.

Дата і місце ухвалення 12.06.2023р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 13 від 28.01.2022 року,

В С Т А Н О В И В:

17.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу № 13 від 28.01.2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вказував на те, що про оскаржуваний наказ №13 від 28.01.2022р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » він не знав, не ознайомлювався, не підписував та не отримував його, а лише після звернення 02.08.2022 року із запитом до ГУ ДСНС України в Миколаївській області отримав його копію із матеріалами службового розслідування, проведеного в січні 2022 року.

Апелянт зазначив, що під час службового розслідування він ніяких пояснень та рапортів не писав та не надавав, а підписи та записи, які, нібито зроблені від його імені, йому не належать.

Апелянт також заперечує сам факт вчинення дисциплінарного проступку, вказуючи на те, що в день перевірки він свої обов`язки чергового по зміні розповів, свою провину не визнавав.

ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував висновок експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27.12.2022 року № СЕ19/115-22/11242-ПЧ, яким, як вважає апелянт, підтверджено той факт, що матеріали службового розслідування є сфальсифікованими, підписи на пояснення, які містяться в матеріалах службового розслідування зроблені не ним та написані не ним.

Також на думку ОСОБА_1 , відповідачем при проведенні службового розслідування були порушені вимоги ст. 75, 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», оскільки при накладенні на нього дисциплінарного стягнення не врахована ступінь «вини», не відібрані письмового пояснення.

Крім того позивач вважає, що в порушення п.4 Розділу V Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої Наказом МВС України №515 від 05.05.2015р., позивачу не було надано право: знати підстави для призначення службового розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового, опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування; звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять.

В апеляційній скарзі апелянт також посилався на те, що в порушення п. 3 розділу VII Інструкції висновок службового розслідування не містить фактично жодної детальної та об`єктивної інформації щодо обставин, що стали підставою для службового розслідування.

З огляду на викладене апелянт просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом встановлено, що згідно наказу № 189 від 01.07.2016 року ОСОБА_1 прийнято на службу до Державної служби України з надзвичайних ситуацій та призначено на посаду пожежного-рятувальника чергової зміни групи рятувальних робіт та пожежогасіння аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Миколаївській області (далі - АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області).

Також встановлено, що 13.01.2022 року представниками ГУ ДСНС України у Миколаївській області підполковником цивільного захисту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була проведена перевірка організації несення внутрішньої та караульної служби в АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області 4-ї зміни.

14.01.2022 року старший помічник начальника чергової зміни (з питань оперативного реагування) ОКЦ ГУ ДСНС України у Миколаївській області підполковник цивільного захисту ОСОБА_2 подав рапорт про результати проведеної співробітниками 4-ї зміни ОКЦ перевірки організації несення внутрішньої та караульної служби в АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області, в якому, крім іншого, зазначено, що пожежний-рятувальник молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 не знає обов`язків чергового по зміні (а.с. 21).

14.01.2022 року начальником групи рятувальних робіт АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївські області капітаном служби цивільного захисту В. Таращенком на ім`я начальника АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області полковника служби ЦЗ ОСОБА_4 подано доповідну записку з пропозицією провести службове розслідування за фактом незнання інструкції черговим зміни ОСОБА_1 . Підставою для подання доповідної записки стало те, що 13.01.2022 року молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежний-рятувальник пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області під час перевірки підрозділу співробітниками оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Миколаївській області не розповів обов`язки чергового по зміні на вимогу перевіряючого (а.с. 22).

У той же день, 14.01.2022 року начальником АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області полковником служби ЦЗ ОСОБА_5 у зв`язку із надходженням доповідної записки від капітана служби цивільного захисту ОСОБА_6 згідно наказу № 26 «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування з метою об`єктивного та всебічного з`ясування причин та обставин, що призвели до незнання інструкції чергового по зміні. Проведення службового розслідування доручено капітану служби цивільного захисту ОСОБА_7 (а.с. 145).

За результатами проведеного службового розслідування 28.01.2022 року був складений висновок, який затверджений 28.01.2022 року начальником АРЗ СП ГУ ДСНС України у Миколаївській області полковником служби ЦЗ В.Мокренком, зі змісту якого вбачається, що проведеним розслідуванням підтверджено факт недотримання ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1 п. 15 розділу VII Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах і підрозділах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МВС України від 07.10.2014 року № 1032, а саме незнанні обов`язків чергового по зміні (а.с. 24-26).

В ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 свою провину визнав та обіцяв в подальшому такого не допускати.

На підставі матеріалів службового розслідування начальником АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області полковником служби ЦЗ Мокренком В. 28.01.2022 року винесено наказ № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », згідно з яким на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника пожежно-рятувального відділу пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за слабкий рівень професійних знань, що є порушенням службової дисципліни. Крім того вказаним наказом за виявлені недоліки ОСОБА_1 зменшено розмір премії за підсумками роботи у січні 2022 року на 10% (а.с. 155).

Не погоджуючись з вказаним наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 оскаржив його до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення поданого ОСОБА_1 позову, з огляду на наступне:

Сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (далі Дисциплінарний статут).

Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга).

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, зокрема, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій.

Статтею 6 Дисциплінарного статуту передбачено, що порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

За визначенням, закріпленим у ст. 8 Дисциплінарного статуту, порушення службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно ст. 57 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

У статті 58 Дисциплінарного статуту закріплено, які порушення службової дисципліни вважаються грубим дисциплінарним проступком

В свою чергу, за положеннями ст. 59 Дисциплінарного статуту, до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов`язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення (ст. 60 Дисциплінарного статуту).

Статтею 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб молодшого начальницького складу, за вчинення дисциплінарних правопорушень мають право накладати на підлеглих дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (ст. 72 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статей 75-78 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Відповідальність особи має індивідуальний характер.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

Дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом.

За нормами статей 81-84 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

Про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт (ст. 100 Дисциплінарного статуту).

За нормами Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 року № 515 (далі Інструкція), метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення.

Відповідно до п. 4 Розділу V Інструкції особа рядового або начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: знати підстави для призначення службового розслідування, яке проводиться щодо неї; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі надавати усні чи письмові пояснення, документи, робити заяви, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, які обізнані або причетні до порушення службової дисципліни, а також в опитуванні інших осіб, яким відомі обставини, що вивчаються під час службового розслідування; звертатися з клопотанням про витребування й долучення до матеріалів службового розслідування нових документів, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових осіб, які його проводять; не надавати будь-яких пояснень щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено чинним законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними під час його проведення, у частині, яка її стосується; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені чинним законодавством України.

Згідно п. 1 Розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Нормами Розділу VІІI Інструкції визначено, що начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає висновок про результати службового розслідування, матеріали службового розслідування та затверджує висновок про результати службового розслідування.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

За обставин даної справи, незважаючи на відсутність у Дисциплінарному статуті імперативних приписів щодо обов`язковості проведення службового розслідування за фактами порушення службової дисципліни, начальником АРЗ СП ГУ ДСНС України в Миколаївській області полковником служби ЦЗ ОСОБА_8 , з метою повного та всебічного з`ясування причин та обставин, що призвели до незнання інструкції чергового по зміні ОСОБА_1 , все ж таки було призначено проведення службового розслідування.

З наданих до суду доказів вбачається, що затвердженню висновку службового розслідування передувало відібрання 17.01.2022 року капітаном служби цивільного захисту, начальником групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області ОСОБА_7 у ОСОБА_1 письмових пояснень з приводу обставин виявлення під час проведення 13.01.2022 року перевірки, зокрема, організації несення внутрішньої та караульної служби, факту незнання ним обов`язків чергового по зміні.

У змісті пояснень підтверджено той факт, що 13 січня 2022 року під час перевірки підрозділу співробітниками ОКЦ ГУ ДСНС України у Миколаївській області ОСОБА_1 не розповів на вимогу перевіряючих обов`язки чергового по зміні. Також вказано, що позивач свою провину визнав та обіцяв такого не допускати.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_1 заперечував факт надання ним 17.01.2022 року письмових пояснень, а також рапорту про надання для ознайомлення матеріалів службового розслідування та вказував на те, що підпис у вказаних поясненнях та рапорті не його.

В свою чергу, заперечуючи проти доводів позивача, відповідач вказував на те, що посадовими особами ГУ ДСНС у Миколаївській області були дотримані вимоги чинного законодавства, які регламентують процедуру проведення службового розслідування та притягнення особи, в даному випадку позивача, до дисциплінарної відповідальності.

У підтвердження своїх доводів відповідач надав суду письмовий рапорт начальника групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, капітана служби цивільного захисту ОСОБА_7 , в якому останній вказував на те, що в ході проведення службового розслідування ним був запрошений до його кабінету ОСОБА_1 для відібрання пояснень та написання рапорту про ознайомлення з матеріалами службового розслідування. ОСОБА_7 зазначив, що пояснення були написані його рукою, після чого він, надавши ОСОБА_1 приклад рапорту щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, попросив його написати рапорт і підписати пояснення не в його кабінеті через велику завантаженість. Також вказав, що через деякий час, повертаючись до свого кабінету, у коридорі частини його перестрів ОСОБА_1 та сказав, що залишив рапорт і пояснення у нього на столі у кабінеті. Прийшовши до кабінету, він побачив рапорт і пояснення, і у нього не виникло сумнівів, що його писав не ОСОБА_1 .

В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом, з метою всебічного встановлення обставин по справі, були допитані свідки: начальник групи рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_7 ; заступник начальника АРЗ СП ОСОБА_9 , старший помічник начальника чергової зміни (з питань оперативного реагування) ОКЦ ГУ ДСНС України у Миколаївській області підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_10 , співробітник ОКЦ майор служби ЦК ОСОБА_3 , виконуючий обов`язки начальника чергової зміни ОСОБА_11 , пожежний-рятувальник АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Миколаївській області ОСОБА_12 .

Так, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_7 , яким проводилось службове розслідування та відбирались пояснення у ОСОБА_1 , у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що бланк пояснення він заповнював власноруч зі слів позивача та надав йому написане пояснення для ознайомлення. Також свідок пояснив, що позивач вийшов з його кабінету, ознайомився з поясненнями, зробив напис «з моїх слів написано вірно, мною прочитано», підписався та повернув пояснення на його ( ОСОБА_7 ) стіл під час його відсутності в кабінеті, в якому разом з ним знаходився заступник начальника АРЗ СП ОСОБА_9 . Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що про наявність Наказу № 26 «Про призначення службової перевірки» та початок службового розслідування особисто усно повідомив позивача.

Як встановлено судом першої інстанції, свідок ОСОБА_7 під час допиту в судовому засіданні 04.05.2023 року вказував на те, що ОСОБА_1 вже тривалий час проходить службу в АРЗ СП (з 2016 року) та протягом усієї служби підписується в різних службових книгах та журналах. При цьому підписи, які позивач поставив на поясненні, висновку про проведення службового розслідування, рапорті та наказі № 13 були ідентичними тим, що ОСОБА_1 ставив у журналах та книгах, а відтак, у нього не виникли жодних сумнівів, що підписи поставив саме ОСОБА_1 та рапорт написав позивач власноруч. Також свідок вказав на те, що підпис на аркуші погодження ОСОБА_1 поставив у його ( ОСОБА_7 ) присутності.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду першої інстанції також засвідчив, що в його присутності ОСОБА_7 викликав ОСОБА_1 до їх спільного кабінету 17.01.2022року та відбирав пояснення. Згодом підписане пояснення ОСОБА_1 заніс у кабінет та залишив на столі ОСОБА_7 .

В судовому засіданні суду першої інстанції допитані в якості свідків старший помічник начальника чергової зміни (з питань оперативного реагування) ОКЦ ГУ ДСНС України у Миколаївській області підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_10 та співробітником ОКЦ майор служби ЦК ОСОБА_3 , виконуючий обов`язки начальника чергової зміни ОСОБА_11 , пожежний-рятувальник АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Миколаївській області ОСОБА_12 підтвердили факт проведення перевірки, зокрема, з питань організації несення внутрішньої та караульної служби в АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Свідок ОСОБА_3 вказав на те, що 13.01.2022 року ним дійсно в рамках перевірки, яка проводилась, було перевірено знання ОСОБА_1 обов`язків чергового по зміні, однак останній їх не знав та нічого не відповів, про що і було здійснено запис в Книзі служби аварійно-рятувальної частини.

Свідок ОСОБА_11 також підтвердив факт проведення наступного дня після проведення перевірки, а саме, 14.01.2022 року, шикування особового складу, на якому було повідомлено особовий склад про проведення службового розслідування відносно позивача, на якому був і сам ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_2 також підтвердив факт проведення 13.01.2022 року перевірки особового складу АРЧ АРЗ СП ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Наданими до суду письмовими доказами також підтверджено факт вчинення уповноваженою особою ОСОБА_13 запису в Книзі служби аварійно-рятувальної частини про проведення 13.01.2022 року перевірки.

При цьому свідками підтверджено факт проведення на наступний день після перевірки (14.01.2022 року) шикування особового складу, на якому оголошено про наявність зауваження до ОСОБА_1 та про проведення з цього приводу службового розслідування.

Наданими під час розгляду справи в суді першої інстанції показами свідків спростовано доводи позивача про те, що ніяка перевірка 13.01.2022 року не проводилась та про те, що він не знав про проведення відносно нього службового розслідування.

Заперечуючи правомірність оскаржуваного наказу ОСОБА_1 вказував на те, що він будь-яких пояснень під час проведення службового розслідування не надавав, а запис «з моїх слів записано вірно та мною прочитано» і підпис у поясненні від 17.01.2022 року виконаний не ним. У підтвердження своїх доводів позивач надав висновок експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Ю.А. Романовського від 27.12.2022 року №СЕ19/115-22/11242-ПЧ, який як вважає позивач, підтверджує факт фальсифікації матеріалів службового розслідування на підставі яких було прийнято оскаржуваний ним наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Надаючи оцінку наданому позивачем доказу, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За положеннями ст. 108 КАС України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з приводу, як він вважає, фальсифікації посадовими особами відповідача службових документів, звернувся до правоохоронних органів.

На підставі постанови слідчого відділення поліції № 1 МРУП ГУНП у Миколаївській області про призначення почеркознавчої експертизи від 09.12.2022 року судовим експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру була проведена почеркознавча експертиза, на вирішення якої слідчим були поставлені наступні запитання:

- чи виконаний «підпис» та рукописний текст «з моїх слів записано вірно, мною прочитано» у поясненні від 17.01.2022 року ОСОБА_1 чи іншою особою;

- чи виконаний «підпис» та рукописний текст рапорту від 28.02.2022 року ОСОБА_1 чи іншою особою.

У висновку експертного дослідження експертом зазначено, що відповісти на питання чи виконано «підпис» на поясненні від 17.01.2022 року ОСОБА_1 - не виявилось можливим у зв`язку з неспівставністю порівнюваних підписів. Такого висновку експерт дійшов у зв`язку з абсолютно різними зразками підписів ОСОБА_1 : на поясненні від 17.01.2022 року один підпис, у наданих зразках підписів зовсім інший.

Також у висновку зазначено, що рукописний текс на поясненні від 17.01.2022 року «з моїх слів записано вірно, мною прочитано» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; рукописний текст у рапорті від 28.02.2022 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; відповісти на питання чи виконано «підпис» у рапорті від 28.02.2022 року ОСОБА_1 - не виявилось можливим.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що об`єктом дослідження експерта були пояснення від 17.01.2022 року та рапорт від 28.02.2022 року, однак в даній адміністративній справі рапорт від 28.02.2022 року в матеріалах службової перевірки не фігурує та не стосується предмету доказування в даній адміністративні справі.

Надаючи оцінку експертному висновку, колегія суддів зазначає, що фактично він і не підтверджує, і не спростовує того факту, чи дійсно наявний у поясненні «підпис» не належить позивачеві.

Зважаючи на зазначене колегія суддів не може визнати наданий експертний висновок належним доказом у справі, тобто не може визнати вказаний доказ таким, що містить інформацію щодо предмета доказування та який би спростовував правомірність оскаржуваного наказу.

В свою чергу, а вимогу суду першої інстанції відповідачем у справі були надані до суду: Витяг з Книги служби аварійно-рятувальної частини (щодо зафіксованого 13.01.2022 року факту незнання позивачем обов`язків чергового по караулу (зміні) перевіряючими із штабу Головного управління (Пасекою А.М., ОСОБА_2 ), витяг з Журналу реєстрації наказів начальника АРЗ СП з основної діяльності (щодо наказу № 26 від 14.01.2022 року «Про призначення службового розслідування»); витяг з Книги реєстрації наказів начальника АРЗ СП по особовому складу (щодо наказу № 13 від 28.01.2022 року «Про результати службового розслідування»; довільний витяг з Журналу адміністративно-громадського контролю аварійно-рятувальної частини (із підписом позивача); довільний витяг з Журналу реєстрації перевірок № 1 ЗІЗОД (із підписом позивача); довільний витяг з Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (із підписом позивача).

Дослідженням вказаних доказів, а також доказів, оглянутих в судовому засіданні судом першої інстанції, зокрема, оригіналів робочих Журналів та книги АРЗ СП, рапортів Позивача, які він писав за час своєї служби власноруч, де з 2017 року по 2022 рік позивачем неодноразово здійснювалися підписи, встановлено, що підписи позивача у вказаних документах не є однаковими, оскільки позивач підписуються по-різному. Також в матеріалах справи міститься копія паспорту позивача, де також підписи позивача є різними.

Крім того у судовому засіданні 31.05.2023 року під час огляду оригіналів документів судом першої інстанції позивач зазначив, що може підписуватися різними підписами та в журналах не завжди впізнавав свій підпис, деякі підписи, як стверджував позивач, виконанні не ним. Також позивач вказав на те, що деякі оглянуті рапорти він власноруч не писав, однак при цьому протягом усього часу служби позивач жодного разу не ставив питання перед керівництвом ГУ ДСНС та перед правоохоронними органами про систематичну підробку його підписів та рапортів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуваним наказом позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження за порушення службової дисципліни, що виразилось у незнанні інструкції чергового по зміні, обов`язки якого він виконував.

При цьому факт допущення позивачем порушення службової дисципліни, за яке його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності підтверджується показами свідків, які були допитані судом першої інстанції.

Колегія суддів також зважає на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування (з урахуванням того, що проведення такого службового розслідування взагалі не визначалось чинним законодавством обов`язковим).

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду про правомірність оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та відсутність підстав для його скасування.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на службі в поліції.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук