Постанова

від 19.10.2022 по справі 620/4461/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4461/22 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Носівського відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Носівського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - ОСОБА_2 , у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця від 24.06.2022 про стягнення виконавчого збору у ВП № 69295568 в сумі 13000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження виконавчі дії не проводились, оскільки перешкод у спілкуванні стягувача із дитиною позивач не чинить. Крім того, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, на даний час не набрало законної, оскільки оскаржено в апеляційному порядку. За наведених обставин, позивач вважає, що відповідачем безпідставно було стягнуто виконавчий збір.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.10.2022.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 р. у режимі відеоконференції. Доручено Ніжинському міськрайонному суду Чернігівської області проведення судового засідання 19.10.2022 о 11-50 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції апелянт та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідмолений про дату та час розгляду апеляційної скарги.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення апелянта та її представника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі № 747/500/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган Опіки та піклування у особі Носівської міської ради Чернігівської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення графіку зустрічей, позов ОСОБА_2 задоволено частково, визначено спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні сина, шляхом встановлення відповідного графіка (а.с. 45-50).

16.05.2022 Таталаївським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 747/500/21 щодо виконання вказаного рішення суду.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, 24.06.2022 Носівським ВДВС відкрито виконавче провадження № 69295568 з примусового виконання вказаного рішення суду (а.с. 53).

Також, у межах вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову від 24.06.2022 про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 13000,00 грн. (а.с. 5-6).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відкриваючи виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Талалаївського районного суду Чернігівської області та приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, яке регулює спірні правовідносини. При цьому, державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження та відповідно до частини четвертої статті 27 Закону, одночасно прийняв постанову про стягнення виконавчого збору. Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу на те, що, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк незрозуміло з яких підстав було відкрито виконавче провадження, оскільки з ухвалення рішення суду про встанолвення графіку побачень з дитиною, позивач добросовісно виконувала дане рішення і виконує його станом на зараз. Крім того, актом державного виконавця від 02.07.2022 підтверджено виконання рішення суду боржником. Також, матеріали справи не містять жодних доказів примусового виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до норм ст. 3 Закону № 1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (стаття 3 Закону).

За змістом статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до приписів частини 14 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Аналогічні положення містяться і в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432).

Тож, з наведеного слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання. Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

При цьому, варто звернути увагу на те, що відкриття виконавчого провадження вже пов`яззується не з добровільним виконанням виконавчого документа, а саме примусовим, що у силу норм Закону, вказує на наявність у державного виконавця повноважень при відкритті виконавчого провадження стягнути з боржника виконавчий збір. У Законі України «Про виконавче провадження» передбачені випадки, за яких, виконавчий збір не має стягуватись, а вже стягнутий підлягає поверненню, зокрема, у разі встановлення виконавцем факту виконання виконавчого документу до відкриття виконавчого провадження, зокрема, у статті 27 Закону, зокрема, відповідно до частини дев`ятої цієї статті, регламентовано, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 01.02.2022 у справі № 747/500/21 було визначено спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні сина, шляхом встановлення відповідного графіка та умов.

16.05.2022 Таталаївським районним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 747/500/21 щодо виконання вказаного рішення суду.

За заявою стягувача, державним виконавцем 24.06.2022 було відкрито виконавче провадження № 69295568 з примусового виконання вказаного рішення суду. Також, у межах вказаного виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову від 24.06.2022 про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 13000,00 грн., що цілком відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, позивач звертає увагу на те, що нею виконано рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження, жодних перешкод у спілкуванні баька з сином, не чинила та не чинить. Крім того, апелянт наголошує на тому, що резолютивна частина рішення суду не передбачає зобов`язання вчинити певні дії, а лише встановлює порядок та спосіб спілкування батька з сином.

З даного приводу, колегія суддів наголошує на тому, що, по перше, позивачем не надано до суду доказів визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, по друге, саме державним виконавцем встановлюється факт виконання боржником виконавчого документа виконаним до моменту відкриття виконавчого провадження, крім того, за частиною сьомою статті 27 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

За ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, на переконання колегії суддів, відкриваючи виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Талалаївського районного суду Чернігівської області та приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, яке регулює спірні правовідносини.

При цьому, державний виконавець визначає суму виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження та відповідно до частини четвертої статті 27 Закону, одночасно приймає постанову про стягнення виконавчого збору.

Також, колегія суддів акцентує особливу увагу на тому, що предметом даного спору є лише встановлення чи діяв відповідач при прийнятті постанови про стягнення виконавчого збору на підставі та у межах чинного законодавства, при цьому, позивач не оскаржує у межах даного спору постанову про відкриття самого виконавчого провадження, тому, всі посилання позивача на відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження через виконання рішення суду до моменту примусового виконання, не мають перевірятись у даній справі та їм не може надаватись відповідна правова оцінка.

Щодо доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять жодних доказів примусового виконання рішення суду, з огляду на що, стягнення виконавчого збору є безпідставним, колегія суддів зазначає, що відкриття виконавчого провадження вже пов`язується з примусовим виконання рішення суду, при цьому, до виконавчих дій також віднесено і відкриття виконавчого провадження, перевірка виконання рішення суду боржником, як то складання акту тощо.

У частині доводів апелянта про те, що суд першої інстанції немає підстав для самостійного збирання доказів по справі, колегія суддів вказує на те, що судом було досліджено, що ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13.07.2022 по справі № 747/500/21, з урахуванням виправлення, внесеного ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15.07.2022, зупинено дію рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 01.02.2022, у зв`язку із відкриттям апеляційного провадження (а.с. 51, 52), що не є збиранням доказів за власною ініціативою, а лише перевіркою за даними Єдиного державного реєстру судових рішень з відкритим доступом стадії та ходу провадження по рішенню суду, з прийняттям якого і пов`язується виконавче провадження.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Спір у даній справі вирішений судом першої інстанції правильно.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко