Постанова

від 20.10.2022 по справі 560/3913/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3913/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

20 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватно-орендної агрофірми "ВЕСЕЛА" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватно-орендна агрофірма "ВЕСЕЛА" звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 31 грудня 2021 року №3609425/23839395 Комісії Головного управління державної податкової служби у Хмельницькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - про відмову в реєстрації податкової накладної приватно-орендної агрофірми "ВЕСЕЛА" №2 від 13 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватно-орендної агрофірми "ВЕСЕЛА" від 13 вересня 2021 року №2.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.05.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не надав достатніх документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 13.09.2021 №2, а саме, не надано договір складського зберігання, складські квитанції, документальне підтвердження транспортування пшениці.

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватно-орендна агрофірма "ВЕСЕЛА" зареєстрована як юридична особа 02.04.1997 з ідентифікаційним кодом 23839395. Основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11).

Відповідно до довідки Миролюбненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 03.08.2021 №734 на території сільської ради в обробітку приватно-орендної агрофірми "ВЕСЕЛА" знаходиться 746,381 га землі.

За змістом звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року форми №4-сг на орендованих землях було посіяно озиму пшеницю на площі 425,00 га. З цієї площі, згідно з звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році №29-сг, зібрано урожай озимої пшениці в кількості 2127,5 тон (21275,00 ц). Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 27 за вересень 2021 року наявний залишок пшениці 3 класу урожаю 2020 року в кількості 1427,462 тон.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" (зерновий склад) та приватно-орендною агрофірмою "ВЕСЕЛА" (поклажодавець) 03.09.2021 укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції №66-419/ВСН/СК, відповідно до умов якого поклажодавець передає зерновому складу сільськогосподарську продукцію орієнтовною кількістю, в тому числі окремими партіями до 1500 тн, а зерновий склад зобов`язаний прийняти її на зберігання на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1).

На підставі договору від 03.09.2021 №66-419/ВСН/СК позивач, згідно з реєстрами товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості кожної окремої партії №210909-002 за 09.09.2021, №210906-001 за 06.09.2021 та №210908-001 за 08.09.2021, товарно-транспортними накладними №5 від 06.09.2021, №16 від 08.09.2021, №21 від 08.09.2021, №17 від 08.09.2021, №15 від 08.09.2021, №14 від 08.09.2021, №18 від 08.09.2021, №20 від 08.09.2021, №19 від 08.09.2021, №23 від 09.09.2021, №24 від 09.09.2021, №28 від 09.09.2021, №30 від 09.09.2021, №25 від 09.09.2021, №27 від 09.09.2021, №26 від 09.09.2021, №22 від 09.09.2021, №29 від 09.09.2021, а також складськими квитанціями №2731 від 06.09.2021, №2757 від 08.09.2021 та №2765 від 09.09.2021, передав на зберігання озиму пшеницю урожаю 2020 року.

Між приватно-орендною агрофірмою "ВЕСЕЛА" (постачальник) та ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" (покупець) 08.09.2021 укладено договір поставки №ВІН22-08584, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2020 року (надалі - товар) на умовах, зазначених у цьому договорі (пункт 1.1);

- характеристика, кількість, ціна та вартість товару, зокрема, товаром є пшениця 3 класу код УКТ ЗЕД 1001990000 (пункт 1.2);

- строк поставки товару - до 13.09.2021р. включно (пункт 2.1);

- товар може передаватись покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у строк, встановлений у п.2.1 цього договору (пункт 2.2);

- умови поставки товару - EXW франко-склад покупця (місце поставки: ТОВ "Кононівський елеватор", розташований за адресою Україна, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вулиця Веснянське шосе 5) у відповідності з правилами "Інкотермс-2010" (пункт 2.4);

- оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі (пункт 4.1);

- цей договір набуває чинності з дати його укладення, зазначеній в преамбулі цього договору, та діє до 08.09.2022 року, а у випадку несвоєчасного виконання будь-якою стороною своїх договірних обов`язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань (пункт 6.1).

На виконання договору від 08.09.2021 №ВІН22-08584 позивач поставив ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" пшеницю 3 класу урожаю 2020 року в кількості 802,279 тонн загальною вартістю 6394869,64 грн (у тому числі 785334,87 грн ПДВ), ціна без ПДВ 5609534,77 грн (видаткова накладна №25 від 13.09.2021, акт приймання-передачі №216 від 13.09.2021, довіреність №15062021-13 від 15.06.2021, заява на переоформлення с/г продукції від 13.09.2021 №3, виписка з банківського рахунку за 13.09.2021, платіжне доручення №1270935 від 13.09.2021, картка рахунку №361 за вересень 2021 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за вересень 2021 року).

У зв`язку з викладеним позивач склав податкову накладну від 13.09.2021 №2 на загальну суму 6394869,64 грн, у тому числі ПДВ 785334,87 грн. Ця накладна 30.09.2021 направлена на реєстрацію.

Згідно з квитанцією від 30.09.2021, надісланою автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" зупинено реєстрацію податкової накладної від 13.09.2021 №2 та зазначено, що "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 13.09.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=17.8623%, "Р"=0".

Позивач 24.12.2021 подав повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та скановані копії документів.

Рішенням від 31.12.2021 №3609425/23839395 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 13.09.2021 №2. Підставою для відмови вказано ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

У додатковій інформації вказаного рішення також зазначено, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 13.09.2021, а саме не надано договір складського зберігання, складські квитанції, документальне підтвердження транспортування пшениці.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.01.2022 №2072/23839395/2 залишено скаргу приватно-орендної агрофірми "ВЕСЕЛА" без задоволення та рішення від 31.12.2021 №3609425/23839395 - без змін.

Позивач, вважаючи рішення від 31.12.2021 №3609425/23839395 протиправним та таким, що порушує його права, звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 13.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

Згідно п.201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246), визначає, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 2 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної позивача №2 від 13.09.2021 слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 Додатку 3 до Порядку №1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку №1165. Проте відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

У даному випадку квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 13.09.2021 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, передбаченим пунктом 11 Порядку №1165.

Отже, реєстрацію податкової накладної №2 від 13.09.2021 зупинено без дотримання вказаних вимог Порядку №1165.

Згідно з пунктом 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У рішенні від 31.12.2021 №3609425/23839395 в якості підстави для його прийняття вказано ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні (документи, які не надано підкреслити).

У додатковій інформації вказаного рішення також зазначено, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №2 від 13.09.2021, а саме не надано договір складського зберігання, складські квитанції, документальне підтвердження транспортування пшениці.

Разом з цим, у вказаному рішенні не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем пояснень та документів.

Апеляційний суд зазначає, що у ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної №2 від 13.09.2021. При цьому, наявні у матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують факт здійснення господарської операції за якою складена податкова накладна №2 від 13.09.2021.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, доводи контролюючого органу про те, що жоден нормативний документ не зобов`язує орган податкової служби вказати платнику, який саме документ необхідно надати в тій чи іншій ситуації, не є обґрунтованими. Так, у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а. Також, у відзиві відповідач підтвердив надання позивачем, зокрема, тристороннього акту приймання-передачі №216 від 13.09.2021, де ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД" покупець, ТОВ "Кононівський елеватор" - зерновий склад, та позивач - продавець, пшениця (802279 кг), заяви на переоформлення с/г продукції від 13.09.2021, реєстрів товарно-транспортних накладних за 06.09.2021, 08.09.2021 та 09.09.2021.

Проте, не зважаючи на наявність визначених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "КЕРНЕЛ-ТРЕЙД", та на те, що такі документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 13.09.2021 №2, були достатніми та наданими контролюючому органу, останній відмовив в реєстрації податкової накладної за відсутності правових підстав для відмови.

Таким чином, у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної №2 від 13.09.2021, що свідчить про протиправність та необхідність скасування рішення від 31.12.2021 №3609425/23839395про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 13.09.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно положень частин третьої-четвертої 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 13.09.2021, датою її фактичного надходження.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на правову допомогу за договором від 25.01.2022 №21/22. На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду наступні документи:

- договір про надання правової допомоги №21/22-ас від 25.01.2022, яким передбачено фіксовану суму гонорару в розмірі 7000 грн;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1023931;

- акт виконаних робіт від 06.04.2022 до договору про надання правової допомоги №21/22-ас від 25.01.2022, згідно якого адвокатське бюро надало, а позивач прийняв, послуги на суму 7000,00 грн;

- рахунок на оплату №1 від 25.01.2022 на суму 10000 грн;

- платіжні доручення №53 від 25.01.2022 та №118 від 17.03.2022 на загальну суму 10000 грн.

Таким чином, вказані документи підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Разом з цим, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу різноаспектних фактичних даних. Обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому, позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесена до обсягу складних справ. Також відсутній деталізований розрахунок витраченого часу конкретно за кожен вид наданої правової допомоги. Оформлення копій позовної заяви та додатків до неї в кількості відповідно до сторін у справі та направлення їх до Хмельницького окружного адміністративного суду, як і направлення останньому та сторонам відповіді на відзив не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення вимог позивача та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Хмельницькій області.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.