ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року Справа № 915/96/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Ткаченко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін
справу № 915/96/22
за позовом Воскресенської селищної ради,
57210, Миколаївська обл., смт.Воскресенське, вул. Соборна, 86,
електронна адреса: vselrada@gmail.com;
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ніковіта",
54052, м. Миколаїв, пр. Корабелів, будинок 10-Б, кв.180;
про стягнення грошових коштів у сумі 84260 грн. 40 коп.
В С Т А Н О В И В:
Воскресенською селищною радою пред?явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ніковіта" грошових коштів у сумі 84260 грн. 40 коп., з посиланням на з посиланням на неповернення ТОВ "Ніковіта" суми завищення вартості робіт (невикористаної суми авансу) за укладеним з позивачем договором підряду від 28.08.2020 № 41, з урахуванням додатків та додаткової угоди до нього.
Позивач також просить суд про стягнення з ТОВ "Ніковіта" грошових коштів на відшкодування судових витрат.
Ухвалою від 17.02.2022 відкрито провадження в даній справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву з посиланням на номер справи, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Поштове відправлення з ухвалою суду від 17.02.2022, направлене на адресу ТОВ "Ніковіта", указану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (54052, м. Миколаїв, пр. Корабелів, будинок 10-Б, кв.180), повернуте до суду поштовим відділенням з відміткою від 23.06.2022 "за закінченням терміну зберігання".
Разом із тим, з огляду на те, що при направленні ухвали суду було використано офіційний спосіб письмового повідомлення (за адресою реєстрації), при цьому суду не повідомлено про існування у відповідача інших адрес для отримання поштової кореспонденції, cуд вважає, що ухвала направлена за належною адресою.
При цьому судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 26.04.2021 у справі № 916/335/18.
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу, яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала від 17.02.2022 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до положень законодавства, і сторони мали можливість ознайомитися з її змістом.
У відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ураховуючи викладене, та що відповідачем не повідомлено суду іншої адреси для надіслання кореспонденції, датою вручення ТОВ "Ніковіта" ухвали від 17.02.2022 належить вважати 23.06.2022. Отже, відповідач мав право на подання відзиву на позовну заяву у строк до 08.07.2022 включно.
Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.
Суд зауважує, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Ураховуючи викладене, а також те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження; що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, ? суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України, а також вважає обґрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України, з урахуванням розпорядження Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між Воскресенською селищною радою (замовником) та ТОВ "Ніковіта" (підрядником) укладено договір підряду від 28.08.2020 № 41 (далі ? договір), згідно умов якого підрядник зобов`язався в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи по об`єкту реконструкції: "Реконструкція Воскресенської ЗОШ по вул. Горького, 66 в смт. Воскресенське Вітовського району Миколаївської області (Коригування) (45454000-4 Реконструкція), а замовник ? прийняти об`єкт і здійснити фінансування прийнятих робіт (п.п. 1.1-1.2 договору).
Загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за договором, визначена на підставі договірної ціни (додаток 1) та складає 19076254 грн. з ПДВ (джерело фінансування у 2020 році: 9538662 грн. ? кошти державного фонду регіонального розвитку; 205661,20 грн. ? обсяг співфінансування з місцевого бюджету, залишкова вартість робіт буде виплачена згідно коштів фінансування за 2021 рік). Договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та не повинна відрізнятися від змісту пропозиції переможця процедури закупівлі, є динамічною в межах кошторисної вартості (п.п. 2.1-2.2 договору).
Роботи за договором повинні бути виконані відповідно до календарного графіку виконання робіт, що є додатком 2 до договору (п. 3.1 договору).
Рішення про перегляд строків виконання робіт, з обґрунтуванням причин, оформлюється додатковою угодою (п. 3.6 договору).
Замовник зобов`язався, зокрема, надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та проектно-кошторисну документацію відповідно до договору; перед початком робіт передати підряднику 2 екземпляри проектної документації зі складанням відповідного акту приймання-передачі; приймати від підрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 тільки в межах бюджетних призначень на поточний рік, перевірити їх і підписати протягом 5-ти робочих днів, чи повернути в цей ж строк підряднику для виправлення; сприяти підряднику у виконанні робіт; письмово повідомити підрядника про виявленні недоліки в роботі; оплатити прийняті роботи в межах бюджетних призначень (п.п. 4.2.1, 4.2.3-4.2.5 договору).
У свою чергу, згідно п.п. 4.4.1, 4.4.3-4.4.4 договору, підрядник зобов`язаний: виконувати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, відповідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" із урахуванням змін та доповнень, узгодженого терміну виконання робіт та чинного законодавства України; завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливість припинення, або призупинення виконання робіт з його вини, а також з інших, не залежних від підрядника, обставин; вести всю виконавчу документацію, що передбачена чинними правилами, визначати осіб, відповідальних за її ведення та на вимогу замовника надавати її для ознайомлення.
У відповідності до п. 5.1 договору, розрахунки проводяться за фактично виконані роботи протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання замовником представлених підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів та тільки в межах бюджетних призначень.
Замовник, протягом двох тижнів, при наявності фінансових ресурсів, сплачує виконавцю аванс на придбання матеріалів у розмірі 2923296,96 грн., що складає 30 % від вартості річного обсягу робіт, передбаченого на 2020 рік. Підрядник зобов`язаний використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Попередня оплата перераховується на небюджетний рахунок, відкритий виконавцем в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку і використовується виключно з цього рахунку на цілі, визначені даним договором, з наданням підтверджуючих документів органам Державної казначейської служби (п. 5.2 договору).
Згідно пункту 5.3 договору, у випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право коригувати суму, що підлягає оплаті.
Підрядник не вправі вимагати оплати за: невиконані роботи; виконані роботи, які не визначені в договорі; роботи, вартість яких перевищує бюджетні призначення; неякісно виконані роботи; інші випадки передбачені законодавством (п. 5.9 договору).
У відповідності до п. 6.1.1 договору, підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт), при цьому до початку виконання робіт він зобов`язаний розробити та надати для затвердження замовнику проект виконання робіт (ПВР).
Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у договорі та проектно-кошторисній документації, і можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну, який становить 10 років з моменту здачі об`єкта в експлуатацію (п. 7.1 договору).
Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту підписання його тексту та усіх додатків і діє до 31.12.2021. Окремі етапи виконання конкретних робіт встановлюється Календарним графіком виконання робіт (додаток 2). Строк виконання робіт з моменту підписання договору та усіх додатків ? до 01.09.2021 (п.п. 13.1, 13.2 договору).
До договору сторонами укладені передбачені в ньому додатки: договірна ціна (додаток 1); календарний графік виконання робіт (додаток 2).
Крім того, у подальшому сторонами укладено до договору додаткову угоду від 31.12.2020 № 2, в якій погоджено у зв`язку з закінченням бюджетного періоду зменшити суму фінансування у 2020 році за рахунок коштів державного бюджету на суму 5173008,96 грн., за рахунок коштів співфінансування з місцевого бюджету ? на суму 144364,24 грн.
Цією ж угодою внесено зміни до п. 2.1 договору та викладено його в наступній редакції: "Загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за договором, визначена на підставі договірної ціни (додаток 1) та складає без ПДВ ? 15896878,33 грн., крім того ПДВ ? 3179375,67 грн., разом з ПДВ ? 19076254,00 грн. (джерело фінансування у 2020 році: 4365653,04 грн. ? кошти державного фонду регіонального розвитку; 61296,96 грн. обсяг співфінансування з місцевого бюджету).
Окрім того, додатковою угодою № 2 викладено в новій редакції План фінансування будівництва (на весь період будівництва) (додаток 3) та Помісячний план фінансування будівництва на 2020 рік (додаток 4).
Помісячним планом фінансування будівництва на 2020 рік передбачене фінансування на будівництво в вересні 2020 року в сумі 2923,297 тис грн. та в грудні 2020 року в сумі 1503,653 тис. грн. (загалом 4426,95 тис.грн.).
Судом встановлено, що на виконання умов договору, з урахуванням додаткової угоди та додатків до нього, Воскресенська селищна рада здійснила фінансування підрядних робіт згідно платіжних доручень: № 1 від 15.10.2020 на суму 2862000,00 грн.; № 1 від 12.10.2020 на суму 61296,96 грн.; № 2 від 25.11.2020 на суму 1642,80 грн.; № 6 від 24.12.2020 на суму 84828,00 грн.; № 3 від 25.11.2020 на суму 70473,60 грн.; № 5 від 24.12.2020 на суму 4779,60 грн.; № 7 від 24.12.2020 на суму 61050,00 грн.; № 9 від 24.12.2020 на суму 291634,40 грн.; № 10 від 24.12.2020 на суму 578630,40 грн.; № 4 від 25.11.2020 на суму 265065,04 грн.; № 8 від 24.12.2020 на суму 145549,20 грн.
Загалом за указаними дорученнями сплачені кошти в сумі 4426950 грн., що відповідає плану фінансування будівництва.
Разом із тим, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, останнім було безпідставно завищено вартість робіт, внаслідок чого в ході виконання підрядних робіт утворилася заборгованість підрядника в сумі 84260,40 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат за березень 2021 року за формою КБ-3 від 19.03.2021 на суму "- 84,26040 тис. грн." та актами від 19.03.2021 №№ 17, 18 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року. Указані документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.
Заборгованість підрядника у спірній сумі також підтверджується гарантійним листом ТОВ "Ніковіта" від 19.03.2021 № 01/19-03, в якому відповідач підтвердив, що в ході виконання будівельних робіт по об`єкту "Реконструкція Воскресенської ЗОШ по вул. Горького, 66 в смт. Воскресенське Вітовського району Миколаївської області (Коригування)" у товариства виникла заборгованість перед Воскресеньскою селищною радою у сумі 84260,40 грн., згідно довідки від 19.03.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. При цьому відповідач зобов`язався виконати роботи в рахунок погашення заборгованості після завершення коригування проектно-кошторисної документації, а в разі, якщо після коригування виникнуть підстави призупинення робіт або розірвання договору ? повернути суму заборгованості на відповідний рахунок замовника згідно договору.
У подальшому сторонами укладено додаткову угоду від 13.10.2021, якою розірвано договір підряду від 28.08.2020 № 41.
Воскресенська селищна рада як під час дії договору, так і після його розірвання неодноразово зверталась до ТОВ "Ніковіта" з листами про повернення заборгованості згідно гарантійного листа від 19.03.2021, що підтверджується листами позивача: № 1848/02-54 від 19.08.2021, № 2354/02-54 від 11.10.2021; № 2489/02-54 від 25.10.2021; № 2751/02-54 від 23.11.2021; № 2885/02-54 від 06.12.2021.
Разом із тим, за твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, кошти у сумі 84260,40 грн. ТОВ "Ніковіта" не повернуло і досі.
Викладені обставини є підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Як зазначалося вище, пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право коригувати суму, що підлягає оплаті.
При цьому, згідно п. 5.9 договору, підрядник не вправі вимагати оплати за: невиконані роботи; виконані роботи, які не визначені в договорі; роботи, вартість яких перевищує бюджетні призначення; неякісно виконані роботи; інші випадки передбачені законодавством (п. 5.9 договору).
Отже, в даному випадку замовник мав право коригувати суму, що підлягає оплаті, в залежності від фактичного виконання підрядником робіт, передбачених договором та додатками до нього.
Крім того, пунктом 5.2 договору передбачено обов`язок підрядника з повернення замовнику невикористаних сум авансу.
Поряд із тим, договір не містить положень щодо порядку документального оформлення сторонами виявлення невідповідності робіт, пред?явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт.
В даному випадку позивач в якості доказу завищення ТОВ "Ніковіта" вартості представлених як виконані робіт посилається на згадані вище довідку про вартість виконаних робіт та витрат за березень 2021 року за формою КБ-3 від 19.03.2021 на суму "- 84,26040 тис. грн.", акти від 19.03.2021 №№ 17, 18 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року, в яких уповноваженими сторонами сторін зафіксовано наявність у підрядника заборгованості за договором у сумі 84260,40 грн., а також на гарантійний лист відповідача від 19.03.2021 № 01/19-03.
Інших доказів на підтвердження завищення вартості робіт у спірній сумі позивачем не подано. Попри це, судом в даному випадку приймається до уваги й те, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не спростовано доводи Воскресенської селищної ради щодо підтвердження обома сторонами вартості завищення вартості робіт; заперечень щодо поданих позивачем доказів ТОВ "Ніковіта" не подано.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі ? Закон), господарська операція ? це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов?язань, власному капіталі підприємства.
Положеннями ст. 4 Закону визначено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою ? операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов?язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами визначений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі ? Положення).
У відповідності до п.п. 2.1, 2.4-2.5 Положення, первинні документи ? це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов?язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов?язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).
В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.03.2010 №12/19-3-9-14- 295 роз`яснено, що зазначені типові форми підлягають обов?язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов?язані з виконанням цього обсягу робіт.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих та оплачених робіт.
Таким чином, акти та довідки (КБ-2, КБ-3) є первинними документами, в яких має чітко вбачатись на виконання якого саме правочину вони сформовані та виконання підрядних робіт і їх вартість за яким правочином вони підтверджують.
Із змісту поданих позивачем довідки про вартість виконаних робіт та витрат за березень 2021 року за формою КБ-3 від 19.03.2021 на суму "- 84,26040 тис. грн." та актів від 19.03.2021 №№ 17, 18 вбачається, що ці документи складені на виконання договору підряду від 28.08.2020 № 41 по об`єкту "Реконструкція Воскресенської ЗОШ по вул. Горького, 66 в смт. Воскресенське Вітовського району Миколаївської області (Коригування)".
Указані документи, хоча і не містять детального викладення обставин проведеної сторонами перевірки виконаних по об?єкту робіт, дають змогу ідентифікувати наміри сторін відносно взаєморозрахунків як по договору в цілому, так і окремо по зазначеним в акті форми КБ-2в розділам.
З урахуванням викладених обставин, положень законодавства та правових висновків, суд визнає, що позивачем належним чином доведено факт проведення сторонами перевірки виконаних по об?єкту робіт та фіксацію ними вартості завищення представлених як виконані робіт у сумі 84260,40 грн.
Законодавством визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу; у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843 ЦК України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов?язується збудувати і здати у встановлений строк об?єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов?язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов?язок не покладається на підрядника, прийняти об?єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов?язаних з місцезнаходженням об?єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 875 ЦК України).
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).
ТОВ "Ніковіта" не подано суду доказів повернення позивачу в порядку п. 5.2 договору вартості завищення обсягів договірних робіт в сумі 84260,40 грн., ? а тому суд визнає, що позивачем доведено порушення ТОВ "Ніковіта" указаної умови договору.
За такого позовні вимоги Воскресенської селищної ради підлягають задовольнянню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 20.01.2022 № 258 у сумі 2481 грн. належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Воскресенської селищної ради задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ніковіта", 54052, м. Миколаїв, пр. Корабелів, будинок 10-Б, кв.180, ідентифікаційний код 37436307, на користь Воскресенської селищної ради, 57210, Миколаївська обл., смт. Воскресенське, вул. Соборна, 86, ідентифікаційний код 04376682, грошові кошти в сумі 84260 грн. 40 коп. ? вартість фактично невиконаних робіт, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2481 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Ткаченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2022 |
Оприлюднено | 24.10.2022 |
Номер документу | 106865443 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ткаченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні