Рішення

від 19.10.2022 по справі 918/603/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/603/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих

до Санаторія "Червона калина" імені Миколи Сивого

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Янчук В.В. (ордер серія ВК № 1051615 від 23.08.2022 року);

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рівненське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Санаторія "Червона калина" імені Миколи Сивого (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 57 910,00 заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 28,56 грн 3 % річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Рівненське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих здійснено поставку товару Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого згідно видаткових накладних № 62 від 05.03.2020 року, № 25 від 03.02.2021 року та № 26 від 03.02.2021 року на загальну суму 65 750,00 грн. Проте відповідачем частково здійснено оплату за отриманий товар на суму 7 840,00 грн, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 57 910,00 грн.

Позивачем 02.08.2022 року на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості, відповіді на вказану вимогу не отримано та заборгованість останнім не сплачено.

Позивачем до позовної заяви додано Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2022 - 01.07.2022 між Рівненське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих і Червона Калина ОП, відповідно до якого заборгованість на 01.07.2022 року становить 57 910,00 грн.

Позивачем, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати за товар, відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати.

21.09.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення та збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд: зменшити розмір позовних вимог в господарській справі № 918/603/22 на суму основного боргу в розмірі 57 910,00 грн; збільшити розмір позовних вимог за період з 13.08.2022 року по 30.08.2022 року суми інфляційних втрат в розмірі 637,01 грн та 3 % річних в розмірі 85,68 грн.

18.10.2022 року позивачем подано суду заяву, відповідно якої просить суд заяву від 21.09.2022 року в частині зменшення позовних вимог вважати відкликаною.

Присутній 19.10.2022 року в судовому засіданні представник позивача підтимав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 637,01 грн інфляційних та 85,68 грн - 3 % річних, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України.

Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Передбачені статтею 46 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов`язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

За таких обставин, враховуючи що позивач скористався правом на збільшення розміру позовних вимог у строки та порядку, визначеному законом, вказана заява приймається судом.

12.10.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд, у зв`язку зі сплатою заборгованості, відмовити в позові про стягнення суми 57 910,00 грн та зазначає, що реша нарахувань позивача є штрафними санкціями, а оскільки письмовий договір між сторонами не укладався, то відповідно такі нарахування є безпідставними.

14.10.2022 року до суду від відповідача надійшло клопотання відповідно до якого просить суд, у зв`язку з неможливістю забезпечити участь представника відповідача в судовому засіданні 19.10.2022 року, перенести розгляд справи на іншу дату.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, яка гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення у справах "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain", "Смірнова проти України", "Красношапка проти України").

З огляду на викладене, з метою дотримання строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановлених ст. 248 ГПК України, суд у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання відмовляє.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.08.2022 року позовну заяву Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих залишено без руху, надано Рівненському навчально-виробничому підприємству Українського товариства глухих 5-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення від 15 серпня 2022 року № 625 на суму 2 481 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "21" вересня 2022 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.09.2022 року оголошено в судовому засіданні перерву до "19" жовтня 2022 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.10.2022 року заяву Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих про закриття провадження в частині позовних вимог задоволено, закрито провадження у справі № 918/603/22 в частині стягнення 57 910,00 грн заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2022 року підтримав позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3 % річних з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в цій частині.

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2022 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1212952 4, яке наявне в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

На підставі видаткових накладних: № 62 від 05.03.2020 р. на суму 11 700,00 грн; № 25 від 03.02.2021 р. на суму 10 800,00 грн; № 26 від 03.02.2021 р на суму 43 250,00 грн Рівненське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих поставило Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого товар (табурет напівм`який (шкірозамінник), набір кухонних меблів L-1930, диван, "Еліт", диван кутовий, стільці напівм`які) на загальну суму 65 750,00 грн.

Подані позивачем видаткові накладні підписані представниками Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих та Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого та скріплені відбитком печатки Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих.

Про належне виконання позивачем поставки товару також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов поставки товару.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково на суму 7 840,00, докази сплати позивачу відповідачем заборгованості за поставлений товар станом на день подання позову в сумі 57 910,00 грн суду не подано.

Позивачем 02.08.2022 року на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату заборгованості відповідно до якої просило погасити борг у розмірі 57 910,00 грн, відповіді на вказану вимогу не отримано та заборгованість останнім не сплачено.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2022 - 01.07.2022 між Рівненське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих і Червона Калина ОП, заборгованість на 01.07.2022 року на користь Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих становить 57 910,00 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі, відповідач здійснив перерахування грошових коштів Рівненському навчально-виробничому підприємству Українського товариства глухих згідно платіжних доручень № 1297 від 31.08.2022 року на суму 3 000,00 грн; № 1298 від 31.08.2022 року на суму 43 250,00 грн та № 1299 від 31.08.2022 року на суму 11 660,00 грн, які наявні в матеріалах справи.

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: 3 % річних в сумі 85, 68 грн, розрахованих за період з 13.08.2022 року по 30.08.2022 року та 637,01 грн інфляційних втрат.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Згідно приписів частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб. Відповідно до цього договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар, а позивач, у свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який укладено сторонами, є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Оскільки вказані видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, перелік товару, його вартість, штамп позивача і відповідача про отримання товару та інші реквізити, вони відповідають вимогам закону та є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнано доведеним факт поставки позивачем за видатковими накладними товару та прийняття його відповідачем, що свідчить про наявність між сторонами відносин з поставки товару за ціною та на умовах, визначених такими накладними та статтею 692 ЦК України. Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, суд, перевіривши подані розрахунки 3 % річних та інфляційних, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення 85,68 грн - 3 % річних та 637,01 грн інфляційних, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 ЦК України.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

З огляду на зазначене, у зв`язку з тим, що спір у цій справі виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача - Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого, яке вчасно не вчинило заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (не сплатило за поставку товару), а тому, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Санаторію "Червона калина" імені Миколи Сивого (35310, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Лісова, буд. 1, код ЄДРПОУ 21082717) на користь Рівненського навчально-виробничого підприємства Українського товариства глухих (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 29, код ЄДРПОУ 03972749) 85,68 грн (вісімдесят п`ять гривень 68 копійок) 3 % річних, 637,01 грн (шістсот тридцять сім гривень 01 копійки) інфляційних та 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Рівненське навчально-виробниче підприємство Українського товариства глухих (33024, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 29, код ЄДРПОУ 03972749).

Відповідач (боржник): Санаторій "Червона калина" імені Миколи Сивого (35310, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Лісова, буд. 1, код ЄДРПОУ 21082717).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20 жовтня 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк