Рішення

від 20.10.2022 по справі 925/805/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/805/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 925/805/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області,

про стягнення 437 374,78 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Овчарук О.О., адвокат, свідоцтво ЧН № 000520, довіреність від 04.08.2022 № 04/08-2022/5 (в режимі відеоконференцзв`язку);

від відповідача - участі не брав.

16.08.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") з вимогою стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області кошти в розмірі 1 662 053,63 грн, в тому числі: основний борг - 1 224 678,85 грн, пеня - 166 473,5 грн, три проценти річних - 18 965,94 грн, інфляційні втрати - 251 935,34 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу в частині неоплати поставленого газу.

Ухвалою від 22.08.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 19.09.2022 об 11:00 год. Визначив сторонам строк для подання заяв по суті.

12.09.2022 до суду від відповідача надійшов відзив від 07.09.2022 № 715/11-02, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині сплати пені - 166 473,50 грн, трьох процентів річних - 18 965,94 грн, інфляційних втрат - 251 935,34 грн; позовні вимоги щодо оплати частини основного боргу задовольнити частково в частині розміру - 315 546,90 грн, тобто вартості неоплаченого товару за спожитий газ; відмовити в задоволенні позовних вимог в частині оплати попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат за позовною заявою в сумі - 24 930,80 грн. Також відповідач просив суд у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану, дії карантинних обмежень здійснити розгляд справи № 925/805/22 без участі представника відповідача.

Разом з відзивом відповідач надав докази сплати основного боргу в сумі 909 131,95 згідно з платіжними дорученнями від 23.08.2022 № 298 на суму 593 583,95 грн та від 06.09.2022 № 330 на суму 315 548 грн.

Заперечення щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідач обґрунтовує таким.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту створено відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та рішення сесії Іваньківської сільської ради від 17.09.2021 з метою ефективної роботи сільської ради.

Відповідно до рішення заклади загальної середньої освіти виконавчого комітету Іваньківської сільської ради підпорядковані відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області з 01.01.2022.

Відповідач зазначає, що з метою погашення заборгованості та в зв`язку неможливістю відразу сплатити за спожитий природний газ за період з 05.01.2022 по 24.02.2022 та через відсутність кошторисних призначень і коштів на рахунку Замовника, на електронну адресу ГК "Нафтогаз України" надіслано лист від 12.05.2022 №355/11-02 з проханням розстрочити заборгованість в сумі 2 144 770,39 грн згідно запропонованого графіку погашення терміном на 7 місяців. Заперечень щодо відповідного Графіку Позивачем не формувались, що, на думку відповідача, свідчить про мовчазну згоду із порядком оплати за спожитий товар.

Сплати проводились згідно Графіку і станом на 05.09.2022 здійснено оплату вартості спожитого газу в сумі 1 513 675,49 грн. Станом на 06.09.2022 в ДКСУ в Маньківському районі Черкаської області зареєстровано платіжне доручення від 06.09.2022 на суму 315 548,00 грн для наступної оплати за отриманий товар

16.08.2022 на адресу відділу освіти, культури, молоді та спорту надіслано позовну заяву від ГК "Нафтогаз України" про стягнення основного боргу в сумі 1 224 678,85 грн, пені в сумі 166 473,50 грн, три проценти річних в сумі 18 965,94 грн, інфляційних втрат 251 935,34 грн.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради зобов`язується сплатити основний борг за спожитий природний газ, проте на сплату пені, річних та інфляційних втрат кошторисні призначення Замовника відсутні.

Відповідач зазначає, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" на часткову зміну ст. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 12 серпня 2022 року № 2500-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб (до 21 листопада 2022 року включно). Наразі фінансування бюджетних установ, в тому числі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області відбувається в обмеженому та неповному обсязі, що зумовлює породження заборгованості перед контрагентами не з вини Замовника, а з об`єктивних обставин, що містять ознаки форс-мажорних обставин, які, як стверджує відповідач, підтверджені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1. від 28.02.2022 року.

Відповідач посилається на Розділ X Договору, яким передбачено:

10.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

10.2. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору.

10.3. Строк виконання зобов`язань за цим Договором відкладається на строк дії форс- мажорних обставин".

Отже, на переконання відповідача, оскільки відповідно до розділу X Договору строк виконання зобов`язань із оплати за спожитий газ припав на період дії воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, відповідно зобов`язання із оплати решти заборгованості із Договору, в тому числі згідно направленого Відділом освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Графіку погашення заборгованості № 355/11-02 від 12.05.2022 не є порушенням умов Договору. Відтак відповідач не визнає нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання, що визначений Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Нафтогаз України" за позовною заявою.

19.09.2022 до суду електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від позивача надійшла відповідь на відзив від 16.09.2022 № Овч/17/В. У відповіді на відзив позивач підтверджує, що відповідачем після подання позовної заяви сплачено за вказаними платіжними дорученнями суму основного боргу в розмірі 909 131,95 грн. В решті доводів відповідача позивач заперечує та зазначає, що підставою для відмови в стягненні нарахувань відповідач зазначає відсутність вини, наявність сертифікату про форс-мажорні обставини та наявність мовчазної згоди позивача на реструктуризацію заборгованості, щодо вказаного позивач зазначає таке.

Щодо листа про розстрочку, позивач звертає увагу, що Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, а отже зміни в такий договір не можуть вносити ні позивач, ні відповідач. Порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Згідно з п. 11.2. Договору - у разі внесення в установленому законодавством порядку змін до змісту Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого Регулятором, Сторони погоджуються з такими змінами у цьому Договорі

Законодавством не передбачено внесення змін до Типового договору шляхом надсилання відповідачем по електронній пошті на адресу позивача листа з проханням розстрочити заборгованість, крім того, позивач зазначає, що відповідачем взагалі не додано доказів надсилання такого листа до позивача. Отже, в силу законодавства, позивач вважає посилання відповідача на свій лист з проханням про розстрочку безпідставним.

Щодо сертифікату виданого Торгово-промисловою палатою № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 позивач зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Подібне визначення форс-мажорних обставин міститься у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (далі - Регламент), відповідно до якого форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (ForceMajeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Відповідно до п. 6.12. Регламенту в сертифікаті вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин.

Позивач вважає, що з моменту підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов Договору.

Так, відповідно до п. 8.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Позивач звертає увагу, що юридико-фактичною підставою господарської відповідальності є вчинення господарюючим суб`єктом правопорушення у сфері господарювання. При цьому це можуть бути як протиправна дія так і бездіяльність, що призвела до порушення прав і законних інтересів кредитора.

Також позивач стверджує, що відповідачем не надано та відповідно в матеріалах справи відсутні достатні докази того, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань за цим договором, з огляду на те, що умови укладеного Договору не передбачають будь-яких обмежень відповідача при здійсненні розрахунків з позивачем, а тому він мав передбачену договором можливість сплатити заборгованість, тим самим - міг впливати на стан розрахунку.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні (компенсації) майнових втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Стягнення інфляційних та 3% річних здійснюється в незалежності від наявності або відсутності вини відповідача.

Ухвалою від 19.09.2022 господарський суд провадження у справі № 925/805/22 в частині стягнення 909 131,95 грн основного боргу закрив.

Іншою ухвалою від 19.09.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 20.10.2022 о 14:30. Визначив наступну дату судового засідання 17.11.2022 о 14:30.

20.09.2022 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від позивача надійшли докази надсилання відповіді на відзив на електронну адресу відповідача.

26.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині оплати пені - 166 473,50 грн, три проценти річних - 18 965,94 грн, інфляційні втрати - 251 935,34 грн. Позовні вимоги щодо оплати частини основного боргу задовольнити частково в частині розміру - 315 546,90 грн, тобто вартості неоплаченого товару за спожитий газ. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині оплати попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат за позовною заявою в сумі - 24 930,80 грн. Та у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану дії карантинних обмежень, здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

11.10.2022 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому відповідач просить суд провадження у справі № 925/805/22 за позовом ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання на суму позову 752 921,68 грн закрити.

До вказаного клопотання відповідачем додано платіжне доручення від 27.09.2022 № 405 на суму 315 546,90 грн з призначенням платежу: 0611021; 2274; за прир газ за лютий 2022р.; дог ПОН №28від 28.04.2022р., акту прийман перед №3846 від 06.09.2022р.; в т.ч ПДВ-52591,15.

Ухвалою від 20.10.2022 господарський суд провадження у справі № 925/805/22 в частині стягнення 315 546,90 грн основного боргу закрив.

Відтак господарський суд продовжує розгляд справи в межах позовних вимог у сумі 437 374,78 грн, з яких пеня - 166 473,50 грн, три проценти річних - 18 965,94 грн, інфляційні втрати - 251 935,34 грн.

Присутній у судовому зсіданні в режимі відеоконференції представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в сумі 437 374,78 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав позивач надає лист оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Договору).

У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.6 Договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

П. 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

За п. 11.1 Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Як стверджує позивач, він проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМ України від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМ України № 1102.

Цією ж Постановою КМ України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача, на підтвердження чого позивачем надано роздруківку з сайту та довідку.

Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.

З 01.01.2022 по 28.02.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 50,41900 тис. куб. м. на загальну суму 2 144 770,39 грн, в той час як відповідачем, за цей же період, здійснено оплату вартості спожитого газу лише в розмірі 920 091,54 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено Вимогу № 119/4.3-6026-2022 від 13.05.2022 про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії", втім, як зазначає позивач та що не спростовує відповідач, вказану заборгованість не було погашено.

Таким чином у відповідача перед позивачем на час пред`явлення позову до суду сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 1 224 678,85 грн.

Така заборгованість сплачена відповідачем вже у процесі розгляду справи, про що зазначено вище.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості позивач нараховує 166 473,50 грн пені, 18 965,94 грн 3% річних, 251 935,34 грн інфляційних втрат.

Розглядаючи спір, господарський суд враховує таке.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає, що споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (ст. 1).

Згідно з ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

В ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведено умови, які визначаються у договорі постачання електричної енергії, серед яких, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів, та за п. 2 ч. 2 ст. 57 зобов`язані укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Стаття 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлює, що споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку та отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії. Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з пунктом 3.1.1. ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3.2.1. ПРРЕЕ, електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах. Постачальники універсальних послуг та постачальники "останньої надії" повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно.

Розділом 3.4. ПРРЕЕ визначено особливості постачання електричної енергії постачальником "останньої надії":

3.4.1. Постачальник "останньої надії" повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному вебсайті.

3.4.3. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний повідомляти споживача на своєму вебсайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії". Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

Якщо конкурс на визначення постачальника "останньої надії" не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника "останньої надії" встановлюється Регулятором згідно із затвердженою ним методикою та має враховувати економічно обґрунтовані витрати, пов`язані з особливим режимом роботи та ризиками від провадження діяльності постачальника "останньої надії", а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника.

3.4.4. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами.

Якщо споживач постачальника "останньої надії" не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача.

Відтак, з матеріалів справи випливає, що між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання електричної енергії, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, отже, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 714 ЦК України визначає особливий вид договору купівлі-продажу - договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до вказаної статті за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. (ч. 1)

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2)

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ч. 3)

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд встановив, що позивачем у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 поставлено природний газ в об`ємі 50,41900 тис. куб. м. на загальну суму 2 144 770,39 грн. Як стверджує позивач, відповідачем сплачено вчасно лише 920 091,54 грн.

Відповідно до відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56ХS00A18FTJV00Z.

Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS00A18FTJV00Z зазначено, що у період з 05.01.2022 по 24.02.2022 обсяги природного газу, використані споживачем внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та становлять:

з 05.01.2022 по 31.01.2022 - 34 747, 00 м. куб.;

з 01.02.2022 по 24.02.2022 - 15 672,00 м. куб.

Згідно з довідкою позивача від 07.02.2022 у період з -1.12.2021 по 31.01.2022 і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2021 р. № 1102 та становила відповідні значення, наведені у досліджуваній довідці за кожен день, зокрема січня 2022 року.

Щодо тарифів на газ у лютому 2022 року, то позивач надає роздруківку із сайту ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" "Архів ціни ПОН для непобутових споживачів".

Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) за період 1-31 січня 2022 року № 6038 від 10.02.2022, на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 1 513 675,49 грн.

Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) № 9780 за період 1-28 лютого 2022 року на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 631 094,90 грн; враховуючи попередній борг - 2 144 770,39 грн. За твердженням позивача, на час подання позову, сума основного боргу частково сплачена відповідачем у сумі 920 091,54 грн.

Відповідач здійснював оплату за спожитий газ із порушенням строку, визначеним п. 4.4. Договору:

платіжне доручення від 01.06.2022 № 170 (проведено банком 09.06.2022) на суму 306395,77 грн;

платіжне доручення від 10.06.2022 № 184 (проведено банком 16.06.2022) на суму 307000 грн;

платіжне доручення від 26.07.2022 № 272 (проведено банком 27.07.2022) на суму 306 695,77 грн;

платіжне доручення від 23.08.2022 № 298 (проведено банком 30.08.2022) на суму 593 583,95 грн;

платіжне доручення від 06.09.2022 № 330 на суму 315 548 грн;

платіжне доручення від 27.09.2022 № 405 на суму 315 546,90 грн.

Беручи до уваги викладені обставини, суд встановив, що відповідач здійснював оплату вартості прийнятого природного газу з простроченням.

У зв`язку з невчасними оплатами відповідача за отриманий газ позивач нарахував 166 473,50 грн пені, 18 965,94 грн - три проценти річних, 251 935,34 грн інфляційних втрат.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо оплати поставленого позивачем природного газу, наявні достатні правові підстави для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 4.5 Договору пені.

Перевіривши правильність нарахування пені, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правильно здійснено нарахування пені за зобов`язаннями січня 2022 року з урахуванням часткових сплат:

за період з 01.03.2022 по 02.06.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 77 964,66 грн;

за період з 03.06.2022 по 08.06.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 12 441,17 грн;

за період з 09.06.2022 по 15.06.2022 на суму боргу 1 202 279,72 грн - 11 576,65 грн;

за період з 16.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 900 279,72 грн - 18 498,90 грн;

за зобов`язаннями лютого 2022 року:

за період з 01.04.2022 по 02.06.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 21 785,74 грн;

за період з 03.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 24 206,38 грн.

Відтак, позивачем нараховано 166 473,50 грн пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок втрат від інфляції, наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що його зроблено арифметично неправильно.

Позивачем нараховано інфляційні за зобов`язаннями січня:

за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 68 115,40 грн;

за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 49 035,52 грн;

за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 44 032,31 грн;

за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 900 279,72 грн - 32 905,35 грн;

за зобов`язаннями лютого 2022 року:

за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 19 563,94 грн;

за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 17 567,79 грн;

за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 20 715,03 грн.

Перевіривши розрахунок суд встановив таке. При нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 900 279,72 грн за період 01.06.2022-30.06.2022 позивач спочатку розрахував суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів і в нього вийшов результат - 1 061 462,95 грн. Проте суд перерахував на таку суму (900 279,72 грн) інфляційні нарахування з 01.03.2022 по 31.05.2022 і сума боргу з урахування індексу інфляції склала 996 145,70 грн. І лише на цю суму можливе нарахування інфляційних втрат за період 01.06.2022-30.06.2022, інфляційні втрати склали 30 880,52 грн (а не 32 905,35 грн, як помилково розраховано позивачем).

У зв`язку з викладеним суд частково задовольняє вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, а саме у сумі 249 910,51 грн (68 115,40 +49035,52+44 032,31+30880,52+ 19563,94+17567,79+20715,03).

Згідно з розрахунком позивача, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить:

за зобов`язаннями січня 2022 року:

за період з 01.03.2022 по 02.06.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 11 694,70 грн;

за період з 03.06.2022 по 08.06.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 746,47 грн;

за період з 09.06.2022 по 15.06.2022 на суму боргу 1 202 279,72 грн - 694,60 грн;

за період з 16.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 900 279,72 грн - 1 109,93 грн;

за зобов`язаннями лютого 2022 року:

за період з 01.04.2022 по 02.06.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 3 267,86 грн;

за період з 03.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 1 452,38 грн.

Відтак господарський суд доходить висновку, що розрахунок 3 % річних позивачем здійснено правильно та стягненню підлягає 18 965,94 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги частково: пеня - 166 473,50 грн, три проценти річних - 18 965,94 грн, інфляційні втрати - 249 910,51 грн.

Щодо заперечень відповідача, то суд враховує, що графік розстрочення між сторонами не погоджений, тому у відповідача відсутні підстави для посилання на нього. Строк сплати за Договором визначений у п. 4.4. і таким Договором не передбачено внесення до нього змін щодо термінів оплати.

Стосовно настання форс-мажорних обставин, то судом враховано, що і позивач і відповідач є юридичними особами в Україні, відтак на обох них розповсюджується дія воєнного стану, що введений 24.02.2022. Водночас відповідач не довів належними доказами, що саме воєнний стан спричинив відсутність у нього коштів для сплати за спожитий газ позивачеві. Так строк виконання зобов`язання за отриманий газ у січні сплив 28.02.2022, тобто лише через 4 дні після оголошення воєнного стану, відтак відповідач мав передбачити видатки на сплату такої заборгованості завчасно; строк виконання зобов`язання за отриманий газ у лютому 2022 року сплив 31.03.2022, доказів того, що закладені видатки на оплату газу були спрямовані на інші цілі, пов`язані із введенням воєнного стану, суду не подано.

Відтак суд не знаходить доводи відповідача щодо відсутності в нього перед позивачем відповідальності за несвоєчасну оплату спожитого газу обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області (ідентифікаційний код 44569715, вул. Щербини Ігоря, буд. 35, с. Іваньки, Уманський р-н, Черкаська обл., 20132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 40121452, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) пеню в розмірі 166 473,50 грн, три проценти річних в розмірі 18 965,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 249 910,51 грн, а також 6 530,25 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 20.10.2022.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА