Постанова

від 12.04.2023 по справі 925/805/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2023 р. Справа№ 925/805/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Алданової С.О.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022,

у справі № 925/805/22 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області,

про стягнення 437 374,78 грн,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"звернулось із позовом до Господарського суду Черкаської області в якому просить стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області кошти в розмірі 1 662 053,63 грн, в тому числі: основний борг - 1 224 678,85 грн, пеня - 166 473,5 грн, три проценти річних - 18 965,94 грн, інфляційні втрати - 251 935,34 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору постачання природного газу в частині не оплати поставленого газу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" пеню в розмірі 166 473,50 грн, три проценти річних в розмірі 18 965,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 249 910,51 грн, а також 6 530,25 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) за період 1-31 січня 2022 року № 6038 від 10.02.2022, на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 1 513 675,49 грн. Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) № 9780 за період 1-28 лютого 2022 року на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 631 094,90 грн; враховуючи попередній борг - 2 144 770,39 грн. За твердженням позивача, на час подання позову, сума основного боргу частково сплачена відповідачем у сумі 920 091,54 грн. Відповідач здійснював оплату за спожитий газ із порушенням строку, визначеним п. 4.4. Договору, тобто здійснював оплату вартості прийнятого природного газу з простроченням, у зв`язку з невчасними оплатами відповідача за отриманий газ позивач нарахував 166 473,50 грн пені, 18 965,94 грн - три проценти річних, 251 935,34 грн інфляційних втрат. Перевіривши правильність нарахування пені, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правильно здійснено нарахування пені за зобов`язаннями січня 2022 року з урахуванням часткових сплат. Розрахунок 3 % річних позивачем здійснено правильно та стягненню підлягає 18 965,94 грн. При нарахування інфляційних втрат на суму заборгованості 900 279,72 грн за період 01.06.2022-30.06.2022 позивач спочатку розрахував суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попередніх періодів і в нього вийшов результат - 1 061 462,95 грн. Проте суд перерахував на таку суму (900 279,72 грн) інфляційні нарахування з 01.03.2022 по 31.05.2022 і сума боргу з урахування індексу інфляції склала 996 145,70 грн. І лише на цю суму можливе нарахування інфляційних втрат за період 01.06.2022-30.06.2022, інфляційні втрати склали 30 880,52 грн (а не 32 905,35 грн, як помилково розраховано позивачем).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22; порушити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 в частині відмовлених вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, суд на підставі необґрунтованих та безпідставних висновків прийняв оскаржуване рішення про часткову відмову в позовних вимогах, а саме в частині нарахованих інфляційних втрат у розмірі 2 024,83 грн.

Скаржник зазначає, що аналіз судового рішення та математичні розрахунки призводять до висновку, що судом, при перерахунку інфляційних попередніх періодів (з 01.03.2022 по 31.05.2022) для визначення розміру заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань передніх періодів взято для нарахування 900 279,72 грн, в той час як має бути 1 513 675,49 грн (розмір заборгованості до моменту оплати), що як наслідок призвело до необґрунтованого рішення в частині відмовлених інфляційних нарахувань.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022, рішення залишити без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 925/805/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Зубець Л.П., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн.

09.12.2022 скаржником подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано відповідні докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22. Призначено справу № 925/805/22 до розгляду у судовому засіданні 01.02.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 розгляд справи № 925/805/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 відкладено на 08.03.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2023, у зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 звільнено суддю Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023, для розгляду справи № 925/805/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 прийнято справу № 925/805/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

У судовому засіданні 08.03.2023 оголошено перерву у розгляді справи № 925/805/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 до 12.04.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 925/805/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи

Представники позивача та відповідача у судове засідання 12.04.2023 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМ України № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).

Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав позивач надає лист оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.

Згідно з п. 2.1 Договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

За п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Договору).

У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (п. 4.6 Договору).

Згідно з пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

П. 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.

Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2 Договору).

За п. 11.1 Договору, він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС) у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Отже, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМ України від 30 вересня 2015р. № 809 в редакції Постанови КМ України № 1102.

Цією ж Постановою КМ України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача, на підтвердження чого позивачем надано роздруківку з сайту та довідку.

Як стверджує позивач, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.

З 01.01.2022 по 28.02.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 50,41900 тис. куб. м. на загальну суму 2 144 770,39 грн, в той час як відповідачем, за цей же період, здійснено оплату вартості спожитого газу лише в розмірі 920 091,54 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено Вимогу № 119/4.3-6026-2022 від 13.05.2022 про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії", втім, як зазначає позивач та що не спростовує відповідач, вказану заборгованість не було погашено.

Таким чином у відповідача перед позивачем на час пред`явлення позову до суду сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 1 224 678,85 грн.

Зазначена заборгованість сплачена відповідачем у процесі розгляду справи № 925/805/22, що не заперечується ані позивачем, ані відповідачем.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості позивач нараховує 166 473,50 грн пені, 18 965,94 грн 3% річних, 251 935,34 грн інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи випливає, що між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання електричної енергії, як між постачальником "останньої надії" та споживачем, отже, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 714 ЦК України визначає особливий вид договору купівлі-продажу - договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до вказаної статті за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. (ч. 1)

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2)

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ч. 3).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, позивачем у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 поставлено природний газ в об`ємі 50,41900 тис. куб. м. на загальну суму 2 144 770,39 грн. Як стверджує позивач, відповідачем сплачено вчасно лише 920 091,54 грн.

Відповідно до відомостей з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваньківської сільської ради Черкаської області зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56ХS00A18FTJV00Z.

Згідно із листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS00A18FTJV00Z зазначено, що у період з 05.01.2022 по 24.02.2022 обсяги природного газу, використані споживачем внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та становлять:

з 05.01.2022 по 31.01.2022 - 34 747, 00 м.куб.;

з 01.02.2022 по 24.02.2022 - 15 672,00 м.куб.

Згідно із довідкою позивача від 07.02.2022 у період з 01.12.2021 по 31.01.2022 і надалі ціна розраховувалася відповідно до формули п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2021 р. № 1102 та становила відповідні значення, наведені у досліджуваній довідці за кожен день, зокрема січня 2022 року.

Щодо тарифів на газ у лютому 2022 року, то позивач надає роздруківку із сайту ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" "Архів ціни ПОН для непобутових споживачів".

Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) за період 1-31 січня 2022 року № 6038 від 10.02.2022, на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 1 513 675,49 грн.

Позивач виставив відповідачеві, на виконання умов Договору рахунок на оплату (природний газ) № 9780 за період 1-28 лютого 2022 року на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 631 094,90 грн; враховуючи попередній борг - 2 144 770,39 грн. За твердженням позивача, на час подання позову, сума основного боргу частково сплачена відповідачем у сумі 920 091,54 грн.

Відповідач здійснював оплату за спожитий газ із порушенням строку, визначеним п. 4.4. Договору:

платіжне доручення від 01.06.2022 № 170 (проведено банком 09.06.2022) на суму 306395,77 грн;

платіжне доручення від 10.06.2022 № 184 (проведено банком 16.06.2022) на суму 307000 грн;

платіжне доручення від 26.07.2022 № 272 (проведено банком 27.07.2022) на суму 306 695,77 грн;

платіжне доручення від 23.08.2022 № 298 (проведено банком 30.08.2022) на суму 593 583,95 грн;

платіжне доручення від 06.09.2022 № 330 на суму 315 548 грн;

платіжне доручення від 27.09.2022 № 405 на суму 315 546,90 грн.

Отже, відповідачем здійснювалась оплата вартості прийнятого природного газу з простроченням, у зв`язку із чим, позивачем нараховано 166 473,50 грн пені, 18 965,94 грн - три проценти річних, 251 935,34 грн інфляційних втрат.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що суми пені та 3% річних у розмірах 166 473,50 грн та 18 965,94 грн, відповідно, є правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем нараховано інфляційні за зобов`язаннями січня:

за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 68 115,40 грн;

за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 49 035,52 грн;

за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 1 513 675,49 грн - 44 032,31 грн;

за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 900 279,72 грн - 32 905,35 грн;

за зобов`язаннями лютого 2022 року:

за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 19 563,94 грн;

за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 17 567,79 грн;

за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 на суму боргу 631 094,90 грн - 20 715,03 грн.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про помилковість такого розрахунку, враховуючи наступне.

Слід зазначити, що заборгованість у розмірі 900 279,72 грн входила до складу заборгованості у розмірі 1 513 675, 49 грн, на яку було нараховано інфляційні втрати

Позивач безпідставно включає в нарахування інфляційних втрат на суму боргу 900 279,72 грн інфляційні втрати із загальної суми боргу 1 513 675,49 грн, тобто, господарським судом першої інстанції правомірно розраховано інфляційні втрати за період з 01.03.2022 по 31.05.2022 із суми 900 279,72 грн, і розмір боргу з урахуванням індексу інфляції склав суму у розмірі 996 145,70 грн.

Здійснивши нарахування інфляційних втрат за період 01.06.2022-30.06.2022 на суму боргу з урахуванням інфляції за період з 01.03.2022 по 31.05.2022 - 996 145,70 грн, інфляційні втрати склали суму у розмірі 30 880,52 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, а саме у розмірі 249 910,51 грн, а у стягненні 2 024,83 грн інфляційних втрат належить відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 166 473,50 грн, 3% річних у сумі 18 965,94 грн та інфляційних втрат у сумі 249 910,51 грн та вважає їх обґрунтованими, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22, відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22, відсутні.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.10.2022 у справі № 925/805/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 925/805/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 10.05.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді С.О. Алданова

Б.О. Ткаченко