Ухвала

від 19.10.2022 по справі 320/6748/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №320/6748/19

адміністративне провадження № К/990/26534/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" до Головного управління ДПС у Київській області, т.в.о.начальника Києво-Святошинського управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі, проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, т.в.о.начальника Києво-Святошинського управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення від 10 травня 2019 року №16665/10/10-36-54-08; зобов`язання Головного управління ДФС у Київській області прийняти одержану податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2019 року з додатками та доповненням до неї з введенням до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України відомостей з цих поданих документів від 07 травня 2019 року; визнання протиправними дій начальника Києво-Святошинського управління Головного управління ДФС у Київській області Рижикова Андрія Ілліча, які полягають у підписанні ним рішення від 10 травня 2019 року №16665/10/10-36-54-08.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 10 травня 2019 року №16665/10/10-36-54-08; зобов`язано Головне управління ДФС у Київській області повторно розглянути питання щодо прийняття та реєстрації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період календарний місяць квітень 2019 року з додатками та доповненням до неї, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.

В подальшому, у зв`язку із несплатою судового збору й неподанням відповідних доказів у встановлений судом строк, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу відповідача повернуто.

Податковим органом повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 серпня 2022 року також залишив її без руху, посилаючись на неподання жодних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, у зв`язку із чим надав заявнику десятиденний з дня вручення копії ухвали строк для усунення цього недоліку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався, у тому числі, положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано клопотання, в якому зазначено, що первісну апеляційну скаргу ним подано своєчасно, проте повернуто з незалежних від нього причин (відсутність коштів для сплати судового збору), а відтак строк звернення до суду з апеляційною скаргою пропущено з поважних причин.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й такий строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропуск пов`язаний з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги є обов`язком сторони і має бути здійснена на час такого подання в строки, встановлені процесуальним законодавством.

Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та ухвалою від 30 серпня 2022 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" до Головного управління ДПС у Київській області, т.в.о.начальника Києво-Святошинського управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова