Рішення

від 13.10.2022 по справі 127/9152/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/9152/22

Провадження № 2/127/1130/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Голодняк В.Ф.,

представника позивача Кашпрук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:109:0143, Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 та Ѕ частина земельної ділянки з кадастровим номером 0510136600:02:086:0087. Позивач має на меті відчужити належне йому майно, однак йому стало відомо що на даному майні наявна державна реєстрація обтяжень. Підставою для такого обтяження стала ухвала Тульчинського районного народного суду №2-601. З відповіді Тульчинського районного суду стало відомо, що по справі №2-601/1999 позивач не був стороною у справі, а також не був позивачем чи відповідачем по інших справах. Крім того, Тульчинська державна нотаріальна контора відмовила у знятті арешту з майна. Позивач зазначає, що наявні обтяження у вигляді арешту всього майна, яке належить йому на праві приватної та спільної часткової власності створює перешкоди у здійсненні права власності. Позивач вважає, що Тульчинською державною нотаріальною конторою було помилково накладено арешт на його майно, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є запис про арешт всього майна « ОСОБА_1 », без зазначення РНОКПП, що не дає можливості ідентифікувати конкретоного громадянина та конкретне майно, що підлягає арешту. За таких обставин, позивач просив суд скасвати арешт накладений на майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі ухвали №2-601 Тульчинського районного народжного суду із реєстраційним номером обтяжень:46160242. Судові витрати просив суд залишити за ним.

Ухвалою суду від 05.05.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

06.05.2022 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.05.2022 року року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

12.07.2022 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої остання просила суд скасувати арешт накладений на майно ОСОБА_1 на підставі ухвали Тульчинського народного районного суду номер 6-601, накладений Тульчинською державною нотаріальною конторою 25.07.2007 року на підставі архівного запису номер 1915461 VINNITSA2, архівна дата: 25.01.2000 року з датою виникнення:20.07.1999 року.

З метою повного та об`єктивного розгляду справи судом витребовувались докази по справі, а саме: з Державного нотаріального архіву Вінницької області належним чином завірені копії документів, на підставі яких Тульчинською державною нотаріальною конторою здійснено архівний запис №1915461 VINNITSA2, дата виникнення 20.07.1999 року.

Ухвалою суду від 13.10.2022 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Позицію стосовно розгляду позовної заяви не висловив. Відзив на адресу суду не надходив.

Судом встановлено, що відповідно до актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень, на майно ОСОБА_1 , РНОКПП відсутній, накладено обтяження: арешт нерухомого майна. Підстава для державної реєстрації: ухвала, серія та номер 2-601, видавник: Тульчинський районний народний суд. До складу майна на яке накладено обтяження входить: земельна ділянка з кадастровим номером 0510136600:02:086:0087, площею 0,0619, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 63,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:02:109:0143, площею 0,05 га (а.с.10-12).

З Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на майно ОСОБА_1 , РНОКПП відсутній, накладено арешт, який зареєстровано 11.04.2011 16:13:12 за №11058661, реєстратором: Полтавська філія державного підприємства «Інформаційний центр» МЮ України. Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №20068152, 06.04.2011, Автозаводський ВДВС Кременчуцького МУЮ, державний виконавець Хусточкін А.О. Об`єкт обтяження: квартира, ј частина, адреса: АДРЕСА_2 . (а.с.13-14).

Листом №188/01-16 від 03.05.2022 року Тульчинська державна нотаріальна контора Вінницької області повідомила ОСОБА_4 , що підстав для розгляду звернення щодо скасування арешту майна ОСОБА_1 відсутні, оскільки арешт було накладено відповідно до Ухвали Тульчинського районного народного суду, а ним до звернення не долучено документів, що підтверджують скасування даної ухвали або обставин, які вказують про відсутність даного обтяження (а.с.15).

Тульчинський районний суд Вінницької області у Листі №01-08/10/2022 від 21.02.2022 року вказав, що відповідно до алфавітних показників за 1997-1999 роки цивільних справ з позивачем-відповідачем ОСОБА_1 не зареєстровано. За №2-601/1999 зареєстрована цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу (а.с.17).

Згідно Листа начальника Тульчинського районного ВДВС від 07.1999 року нотаріусу Тульчинського району запропоновано повідомити про наявність майна засудженого ОСОБА_1 , жителя с.Бурдеї, Тульчинського району при наявності майна на все накладається арешт і заборона відчуження (а.с.50).

Відповідно до відповіді Тульчинського ВДВС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Хмельницький) від 27.04.2022 року за №4008, повідомлено, що згідно реєстру АСВП станом на 27.04.2022 року на виконанні у відділі не має та не перебувало виконавче провадження, де боржником є гр. ОСОБА_1 , виконавчі провадження за 1999 рік знищені, у зв`язку із закінченням строків зберігання (а.с.51).

Згідно відповідіві Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.04.2022 року №01-08/13/2022 кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 , за ст.81 ч.3 КК України знищена; в книзі оригіналів судових рішень зберігається лише оригінал вироку, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджено до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна засудженого; за номером 2-601 від 20.07.1999 року ухвала про арешт майна ОСОБА_1 не постановлялася і справа з таким номером, де учасником був ОСОБА_1 судом не розглядалася (а.с.52)

Згідно виписки з вироку від 08.06.1999 року у справі №1-171 Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця с.Бурдеї Тульчинського району Вінницької області засуджено з конфіскацією всього майна (а.с.53).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Частиною 1ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не був учасником справи, під час розгляду якої було накладено арешт на особисте майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, позивач по справі не є тією ж самою особою на майно якої накладено арешт за виром Тульчинського районного народного суду.

Разом з тим, суд вбачає за необхідне вказати наступне.

Законодавець у ч. 1ст. 16 ЦК Україниустановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Згідно з ч 1 ст.2, ч. 1 ст.19 ЦПК Україниу порядку цивільного судочинства розглядаються справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, а також інших правовідносин, з єдиним обмеженням, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Указані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

З`ясовуючи характер спірних правовідносин сторін, у тому числі предмет та підставу позову, судом не встановлено характеру порушеного права позивача з боку відповідача, щоб давало суду підстави захистити це порушене, невизнане або оспорювань право. Зокрема, позивач стверджує, що арешт накладений Тульчинською державною нотаріальною конторою Вінницької області, порушує його право на володіння, користування та розпорядження майном.

Суд враховує, що визначення відповідача є прерогативою позивача, разом з тим саме на позивача покладено обов`язок доказування тих обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Враховуючи вказане вище суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідач Тульчинська державна нотаріальна контора є неналежним відповідачем у справі, а клопотань від позивача про заміну на належного відповідача до суду не подавалося.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області про звільнення майна з-під арешту, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту його ймовірно порушеного права, не встановлено порушення прав позивача саме відповідачем Тульчинською державною нотаріальною конторою Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 4, 16, 19, 149, 158, 174, 275, 279, 258, 263-265, 353 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. ст. 16, 59, 319, 321, 593, 599 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області про звільнення майна з-під арешту- відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Тульчинська державна нотаріальна контора Вінницької області, код ЄДРПОУ - 02887303, адреса: Вінницька область, м.Тульчин, вул.М.Леонтовича, буд.47.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2022 року.

Суддя: