Рішення

від 21.10.2022 по справі 497/1451/22

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.10.2022

Справа № 497/1451/22

Провадження № 2/497/490/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

21.10.2022 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., розглянувши за відсутністю сторін у відкритомусудовомузасіданні взалі судув м.Болград цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

05.08.202рокупозивач звернувсядо судуз вищевказанимпозовом,яким проситьвизнати наними правовласності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що на підставіПостанови КМУ№177від 28.02.2001р.«Про врегулюванняпитань щодозабезпечення захистумайнових правселян упроцесі реформуванняаграрного секторуекономіки»,він,позивач,придбав майновісертификати колишніхчленов СВК«Кубей» та,в обмінна придбанісертифікати,отримав свідоцтвосерії НОМЕР_1 про правовласності намайновий пайчлена колективногосільськогосподарського підприємства(майновийсертификат),на підставіякого зарішенням загальнихзборів співвласниківмайна колишньогоСВК «Кубей»від 28.06.2014г.(протокол№1,акт прийома-передачівід 28.06.2014г.),йому переданоу власністьнежитлові будівлі-теслярні майстерніпід №1та №2,яким,рішенням виконкомуЧервоноармійської (Кубейської)сільської ради№19від 05.07.2019р.,відповідно,було присвоєноадреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .Після чоговін,позивач,звернувся додержавного реєстратораправ нанерухоме майновиконавчого комітетуБолградської міськоїради Одеськоїобласті зметою реєстраціїправа власностіна цінежитлові будівлі,але йомубуло відмовлено узв`язку зтим,що вінне надавреєстратору документ,який підтверджуєвиникнення,перехід таприпинення прававласності нанерухоме майноза вказаноюадресою,що вінвважає поряшеннямйого праана власність,і тому звертаєтьсяся до суду за захистом своїх прав.

Сторони у судове засідання не з`явилися, позивач надав суду заяву про розгляд позову за його відсутністю, просить задовольнити вимоги позову в повному обсязі. Представник відповідача - Кубейської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті -надіслав суду заяву про те, що копію позовної заяви отримав, вимоги позивача визнає, просить розглянути справу за його відсутністю.

Вивчивши доводи позову, розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів. А, відповідно до ст.ст.12,13,81,84 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільні справи не інакше, ніж за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, що подані відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги; кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи; письмові докази, як правило, подаються в оригіналі, але якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу; сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Статтею 328 Цивільного кодексу (ЦК) України регламентовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Судом були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:

-свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом серії ОД №1465 від 28.06.2014р., а.с.7), - підтверджується право позивача ОСОБА_1 на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства "Кубей", відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, що був затверджений зборами співвласників (протокол №1 від 28.06.2014р.). Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 28.06.2014р. становить 28943042грн. Частка позивача ОСОБА_1 визначена була на той час в розмірі 219645грн.;

- витягом з протоколу №1 загальних зборів співвласників майна колишнього КСП "Кубей" від 28.06.2014р. затверджено майнове право позивача ОСОБА_1 на суму 219645грн., а також виділено позивачу ОСОБА_1 наступне майно: теслярні майстерні №1 площею 319,3кв.м та №2 - площею 198,4кв.м. (а.с.8);

- згідно акту приймання-передачі майна майнових груп від 28.06.2014р., позивачу ОСОБА_1 передно майно - зазначені теслярні майстерні №1 та №2 вищевказаної площі (а.с.9);

- з технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 08.06.2022 р., - вбачається, що спірна нерухомість - дійсно розташована на АДРЕСА_1 (а.с.10-15);

- рішенням ВК Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області від 05.07.2019р. за №19, присвоєно поштові адреси нежитловим будинкам - теслярним майстерням, відповідно: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (а.с.16);

- згідно листапозивача від 22.07.2022р., передане йому згідно акту прийома-передачі від 28.06.2014р. майно - теслярні майстерні №1 площею 319,3кв.м та №2 площею 198,4кв.м, знаходяться на балансі СВК "Кубей" на підтсаві індивідуальної картки обліку основних засобів; нежитлові приміщення збудованні КСП "Кубей", але право власності на них не зареєстровано, тому надати позивачу документи, що підтверджують виникнення права власності, крім копії карток обліку - можливість відсутня (а.с.18-20);

- рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно №64247061 та №64245186 від 21.07.2022р. позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на громадські будинки з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на них (а.с.21-22);

- згідно звітів про незалежну оцінку громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 319,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ринкова вартість становить 170475грн. (а.с.23-41); а загальною площею 198,4кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - їх ринкова вартість становить 145105грн. (а.с.42-62);

- відповідно дозаяви представника Кубейської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті - він не має заперечень проти вимог позову.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992р. за №2114-XII. Указом Президента України від 29.01.2001р. №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постанви КМУ від 28.02.2001р. №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» і Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (далі - Порядок), що затверджений Наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62.

Однак, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №253 від 11.04.2013 року, що зареєстрований в Мінюсті 25.04.2013р. за №673/23205, визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. за №62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», згідно п.15 якого, виділення майнових паїв у натурі окремим особам, що виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, здійснюється підприємством - користувачем майна з переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику пиприємство-правоваступник (користувач) одночасно з підписанням акту приймання-передавання мав робити відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майно члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується керівником підприємства та печаткою. Свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Указом Президента України від 29.01.2001р. №62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» та постановою КМУ від 28.02.2001р. №177 передбачено недопущення порушень майнових прав, забезпечення вільного здійснення права власності на майнові паї та виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників.

Зі змісту ст.ст.7,9 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі - Закон №2114-ХІІ) вбачається, що: майно КСП належить його членам на праві спільної часткової власності; пайовий фонд майна КСП складається з балансової вартості основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, а також коштів у грошовому виразі; майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, що визначене на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Відповідно до ст.ст.5,8 ЗУ №2114-ХІІ, - право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСП набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства частка майна члена КСП є частиною майна цього підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (тобто володіння, користування, розпорядження).

Оскільки законодавством передбачено рівність прав і обов`язків членів КСП щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, а правочинність членів підприємств є похідною від правового статуту, завдань і функцій цих підприємств та правочинності останніх як юридичних осіб, то і право громадян вимагати виділення своєї частки (паю) з володіння і користування аграрного підприємства, як і інші правовідносини членів КСП, зокрема щодо виділення-отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення, - також мають ґрунтуватися на принципі рівності прав та обов`язків зазначених сторін. Це означає, що: праву члена КСП вимагати виділення майнового паю відповідає право цього КСП вирішувати питання щодо складу та структури майнового паю, способу і терміну його виділення; при здійсненні цих прав мають враховуватись інтереси обох сторін. Тобто, законодавством передбачено дотримання прав та інтересів обох сторін у процесі виділення-отримання майнового паю громадянами при їх виході з підприємства.

Спосіб забезпечення зазначених прав та інтересів членів КСП і підприємства встановлено ст.9 Закону №2114-ХІІ, якою визначено черговість виділення громадянам майнового паю, а саме: натурою (будинки, споруди, техніка, готова продукція, худоба тощо), грішми або цінними паперами. Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств (у процесі реформування) з майновими паями - з метою створення на їх основі приватних підприємств, фермерських господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності, - передбачено і в Указі Президента України від 03.12.1999р. №1529/99, а саме, п.«а» ст.1 цього Указу: метою є створення на базі реформованих КСП приватних сільськогосподарських формувань, тому він одночасно передбачає як збереження, по можливості, цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колишніх КСП на основі оренди земельних і майнових паїв, так і забезпечення реалізації права членів КСП, які виходять із цих підприємств, створювати приватні формування шляхом передачі їм окремих будівель, споруд, техніки, робочої та продуктивної худоби, птиці, знарядь праці тощо.

З метою реалізації прав та інтересів КСП і членів цих підприємств у правовідносинах виділення-отримання майнового паю Міністерством сільського господарства і продовольства України та Інститутом аграрної економіки УААН у січні 1996р. були розроблені Методичні рекомендації про порядок отримання майнового паю при виході КСП його членів. Ці рекомендації не є нормативно-правовим актом у розумінні Указу Президента України від 03.10.1992р., №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (з наступними змінами), але, оскільки в них закладено аналогічні ст.9 Закону №2114-ХІІ та ст.1 вищевказаного Указу Президента України №1529/99 принципи і підходи щодо порядку та способу виділення майнового паю, - вони можуть застосовуватися підприємствами при затвердженні власних статутів і положень про паювання, а також судами - при вирішенні таких спорів.

Положеннями ст.41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. А, згідно з ч.1ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Статтею 318 ЦК України визначено, щоусі суб`єкти права власності є рівними перед законом, а ч.ч.1,2ст.319 ЦК України регламентовано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а відповідно до ст.16 ЦК України, - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового права або майнового права та інтересу, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права судом, який може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Так, ст.392 ЦК України регламентовано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також - в разі втрати ним документу, що засвідчує його право власності.

Таким чином, розглянувши спір всебічно, повно та об`єктивно на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позову підтверджуються наданими суду та ніким і нічим не спростованими доказами, що були досліджені судом, а тому вимоги позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Тому, керуючись ст.41,55 Конституції України, ст.ст.16,317-319, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 84, 95, 247п.2, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити в повному обсязі позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого рішення набирає законної сили. Строк для апеляційного оскарження рішення суду може бути поновлений в разі його пропуску з поважних. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 21.10.2022 року.

Суддя А.В. Кравцова