Постанова

від 17.10.2022 по справі 387/1111/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 387/1111/20-ц

провадження № 61-6347св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеликівського району Кіровоградської області, виконуюча обовязки начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області Поліщук Оксана Іванівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Добровеличівського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2021 року у складі судді Майстера І .П. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року в складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, виконуючої обов`язки начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Поліщук О. І. про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 18 грудня 2003 року вона працювала на посаді директора Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1.

Рішенням 19 сесії VІІ скликання Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 11 липня 2019 року № 517 «Про визначення опорного закладу та його філій», за результатами конкурсу на визначення опорного закладу та його філій, що відбувся 07 червня 2019 року, визначено Тишківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1- опорним закладом освіти з чотирма прилеглими філіями.

Між відділом освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та ОСОБА_1 30 червня 2020 укладено трудовий договір про призначення на посаду директора комунального закладу загальної середньої освіти Тишківської ЗШ І-ІІІ ступенів № 1 терміном на 6 років з 30 червня 2020 року по 30 червня 2026 року.

Рішенням 26 сесії VІІ скликання Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 24 грудня 2019 року № 731 створено опорний заклад «Тишківський ліцей» Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

Даний опорний заклад створено шляхом реорганізації Тишківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та інших закладів загальної середньої освіти.

Позивач вказувала на те, що 02 вересня 2020 року її було повідомлено про наступне звільнення з посади директора Тишківської ЗОШ І-ІІІ ступенів у зв`язку зі скороченням посади директора цієї школи.

Наказом начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради від 02 листопада 2020 року № 52-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Тишківської ЗОШ І-ІІІ ступені №1 з 02 листопада 2020 року згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Позивач вважала, що оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до статті 36 КЗпП України дія трудового договору з директором школи ОСОБА_1 повинна була бути продовжена в створеному на базі школи опорному закладі.

Також вказувала на те, що Добровеличківська районна профспілкова організація працівників освіти та науки України відмовила у наданні згоди на звільнення директора ОСОБА_1 .

Вважала, що має право на поновлення на роботі, а також на отримання середнього заробітку за вимушений прогул.

Крім того, вказувала на те, що дії відповідачів, а саме незаконне її звільнення, призвело до моральних страждань, які проявилися у порушенні нормальних життєвих зв`язків, перебуванні у постійному стресі, розгубленості та приниженні несправедливим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд скасувати наказ начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради від 02 листопада 2020 року № 52-к «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити її на посаді, шляхом призначення директором опорного закладу «Тишківський ліцей» Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2020 року до дати поновлення на роботі та моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що у зв`язку з реорганізацією Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та створення опорного закладу Тишківський ліцей Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області в навчальному закладі дійсно відбулось реальне скорочення штату (посада директора Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, про що позивач завчасно був попереджений про майбутнє вивільнення, їй була запропонована вакантна посада вчителя математики відповідно до її освітньо-кваліфікаційного рівня, від зайняття якої вона відмовилась, тому підстав вважати, що позивача було незаконно звільнено у зв`язку із скороченням штату немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 червня

2019 року у справі № 641/5330/16-ц, постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/1149/16, постанові Верховного Суду від 29 січня

2020 року у справі № 761/41149/16-ц, постанові Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20, постанові Верховного Суду від 21 червня

2019 року у справі № 665/1205/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не подано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до витягу з наказу № 64 по відділу освіти від 03 вересня 1999 року, ОСОБА_1 переведено з посади вчителя математики Тишківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі цієї ж школи з 01 вересня 1999 року.

Згідно з витягом з наказу № 71 по відділу освіти від 18 грудня 2003 року, ОСОБА_1 переведено з посади заступника директора навчально-виховної роботи Тишківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 на посаду директора цієї ж школи з 16 грудня 2003 року.

30 червня 2020 між виконуючою обов`язків начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Поліщук О. І. та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір терміном на 6 років з 30 червня 2020 року по 30 червня 2026 року.

Рішенням Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області від 24 грудня 2019 року № 731 вирішено створити опорний заклад «Тишківський ліцей Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області».

Пунктом 6.1 указаного рішення вирішено провести процедуру припинення юридичних осіб у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до опорного закладу Тишківський ліцей Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області» з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Наказом відділу освіти, молоді, спорту культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області від 01 вересня 2020 року № 62-од «Про скорочення посади директора Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тишківської сільської ради» на підставі рішення сесії Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області від 24 грудня 2019 року № 731, скорочено з 02 листопада 2020 року посаду директора Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тишківської сільської ради.

02 вересня 2020 року ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом від 01 вересня 2020 року № 62-од «Про скорочення».

Відповідно до повідомлень виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області від 01 вересня 2020 року № 211, № 457 ОСОБА_1 попереджена про наступне звільнення з посади директора Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тишківської сільської ради на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Відповідно до повідомлень виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області від 01 вересня 2020 року № 211, № 457 ОСОБА_1 запропоновано посаду вчителя математики в опорному закладі освіти «Тишківський ліцей Тишківської сільської ради Добровеличівського району Кіровоградської області» та попереджено, що у разі відмови від даної пропозиції вона буде звільнена на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Від запропонованої посади вчителя математики ОСОБА_1 відмовилася.

Згідно з листом голови районної профспілкової організації від 30 березня 2020 року № 04 вбачається що у відповідь на запит в.о. начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Поліщук О., з урахуванням порушень законодавства України про працю та рішення Президії райкому Добровеличківської районної профспілкової організації працівників освіти і науки України від 30 березня 2020 року № 4 відмовляє у наданні згоди на звільнення директора ОСОБА_1 .

Наказом відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму виконавчого комітету Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 02 листопада 2020 року № 52-к звільнено ОСОБА_1 з посади директора Тишківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 02 листопада 2020 року згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП.

Установлено, що згідно з інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з`ясовано, що опорний заклад «Тишківський ліцей» Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, ідентифікаційний код юридичної особи 43759757, місцезнаходження юридичної особи Кіровоградська область, Добровеличківський район, село Тишківка, вулиця Центральна, 15, дата запису у реєстрі 19 серпня 2020 року. Керівник ОСОБА_4 01 вересня 2020 року (том 1 а.с. 52,118).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини третьої статті 36 КЗпП України в разі реорганізації підприємства, установи, організації (злиття, приєднання, поділ чи перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частина перша статті 40 КЗпП України).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 частиною першою статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Встановивши, що звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки позивач була завчасно попереджена про наступне вивільнення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю правових підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді директора створеного внаслідок реорганізації навчального закладу.

Колегія суддів звертає увагу заявника касаційної скарги, що, з урахуванням установлених у цій справі обставин, не вбачається неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права й зроблені судами висновки узгоджуються із судовою практикою Верховного Суду у даній категорії справ, яка є сталою та сформованою.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

Постановив:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Добровеличівського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська