Ухвала

від 14.10.2022 по справі 750/13155/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 жовтня 2022 року

місто Київ

справа № 750/13155/21

провадження № 61-9353ск22

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України

на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» про визнання відсторонення від роботи незаконним і зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернулася до суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» (далі - ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей»), у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей» від 05 листопада 2021 року № 76-к про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та поновити її на роботі;

- стягнути з ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей» невиплачену заробітну плату за час вимушеного незаконного відсторонення.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 10 грудня 2021 року Деснянський районний суд м. Чернігова частково задовольнив позов ОСОБА_1 .

Суд визнав незаконним та скасував наказ ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей» від 05 листопада 2021 року № 76-к у частині відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Зобов`язав ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей» від 05 листопада 2021 року № 76-к.

Здійснив розподіл судових витрат.

Ухвалою від 30 серпня 2022 року Чернігівський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ).

І. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

КМУ 23 вересня 2022 року із використанням поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Визначення заявником підстав касаційного оскарження

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Правилами частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заявник, наполягаючи на тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження судового рішення визначив те, що:

- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 820/381/16, де визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19, згідно з якими вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою, тож в цьому питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим;

- (3) суд апеляційної інстанції не врахував той факт, що суд першої інстанції надав правову оцінку постанові КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої

коронавірусом SARS-CoV-2», незважаючи на те, що це не входить до повноважень суду цивільної юрисдикції;

- (4) суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 11, 19 ЦПК України, статей 264, 265 КАС України.

- (5) суд апеляційної інстанції не взяв до уваги ті обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті.

Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявником зазначена та підстава, яка згадана у частині другій статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати із Деснянського районного суду м. Чернігова цивільну справу № 750/13155/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» про визнання відсторонення від роботи незаконним і зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак