Рішення

від 20.10.2022 по справі 320/1468/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року м.Київ № 320/1468/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, третя особа ТОВ «МАКС ТРАНС» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної казначейська служба України, Державної податкової служби України, третя особа ТОВ «МАКС ТРАНС», у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неподання у встановлений законодавством строк на виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язати Державну податкову службу України підготовити висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету, зобов`язати Державну податкову службу України не зменшувати суму податку, на яку платник податку ТОВ «МАКС ТРАНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою суми 89670,00 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в установі банку, з якого здійснювалось поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UА038999980385109000000462453, відкритого у Казначействі України (МФО 899998) на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС ТРАНС" згідно платіжного доручення №87 від 02.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.09.2021 при проведенні розрахунків по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43900749) позивачем допущено помилку в платіжному дорученні № 78 від 02.09.2021, а саме: замість поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС», помилково було вказано рахунок НОМЕР_1 , Банк отримувача - Казначейство України (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.).

Дані кошти, згідно вимог ПК України, не поповнили ПДВ-рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС», оскільки поповнення ПДВ-рахунку можливе лише з власного поточного рахунку. Таким чином, з даних електронного кабінету ТОВ «МАКС ТРАНС» вбачається, що в розділі «Реєстр тразакцій» СЕА ПДВ підприємства 03.09.2021 об 0:15:14 годин на електронний рахунок зараховано кошти у сумі 89670,00 грн, однак дана сума ліміту на суму перерахованих коштів відповідно не поповнилася, оскільки кошти були перераховані з поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 , а не з поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС».

Позивач вважає, що відповідачем протиправно зараховано зазначені кошти на рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС» в СЕА ПДВ, оскільки у даному випадку, встановивши надходження коштів не з поточного рахунку підприємства, а поточного рахунку позивача, повинен був відмовити в зарахуванні таких коштів. На письмові звернення позивача та ТОВ «МАКС ТРАНС» до ГУ ДПС у Київській області та ДПС України щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань, ТОВ «МАКС ТРАНС» отримало відмову, оскільки кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника. Також, у іншій відповіді зазначено, що ТОВ «МАКС ТРАНС» також не може отримати вказану суму, оскільки на рахунку в СЕА ПДВ у нього реєстраційна сума становить 678,62 грн., що призведе до формування від`ємного значення суми податку. У той же час, неодноразові звернення позивача щодо повернення помилково перерахованих коштів залишилися без відповіді. На думку позивача, спірне питання повинно регулюватися Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 14.10.2022 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс Транс": письмові пояснення щодо можливості використання помилково отриманих коштів у розмірі 89 670, 00 грн, що були перераховані платіжним дорученням №87 від 02.09.2021 на його електронний рахунок СЕА ПДВ, у своїх цілях та для власних господарських потреб; докази використання чи невикористання грошових коштів у розмірі 89670 грн для власних господарських потреб; інформацію з Електронного кабінету платника податків ТОВ "Макс Транс" щодо наявності на його електронному рахунку СЕА ПДВ грошових коштів у розмірі 89670 грн та чи збільшено ліміт у системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ "Макс Транс" на суму помилково перерахованих коштів у розмірі 89670 грн; копії відповідей ДПС України на заяви ТОВ "Макс Транс" щодо повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89 670 грн від 07.09.2021 та від 19.10.2021.

Витребувано від ФОП ОСОБА_1 : відповіді на заяви ФОП ОСОБА_1 щодо повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89 670 грн від 03.09.2021 та від 27.01.2022.

15.10.2022 на адресу суду надійшли витребувані докази та пояснення від ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Макс Транс".

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Як убачається з матеріалів справи, ДПС України 28.01.2022 отримано заяву від 03.09.2021 №1 ФОП ОСОБА_1 , в якій вказувалось про те, що 02.09.2021 при проведенні розрахунків по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43900749) позивачем допущено помилку в платіжному дорученні №78 від 02.09.2021, а саме: замість поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС», помилково було вказано рахунок НОМЕР_1 , Банк отримувача - Казначейство України (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.)

У вказаній заяві ФОП ОСОБА_1 просив підготувати висновок про повернення йому помилково сплачених коштів, відповідно до платіжного доручення №78 від 02.09.2021 та повернути помилково перераховані кошти у сумі 89676,00 грн з рахунку UА038999980385109000000462453, Банк отримувача Казначейство України (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.) на рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 , Банк отримувача АТ КБ «Приватбанк».

На вказану заяву позивач отримав відповідь від ДПС України від 14.02.2022 №2854/6/99-00-04-02-04-06, в якій повідомлено, що повернення коштів, зарахованих на рахунок у СЕА ПДВ платника, здійснюється виключно такому платнику на його розрахунковий рахунок на підставі поданої ним заяви, з урахуванням вимог, встановлених п.200.1.5 ст. 200 ПКУ та п.п. 9, 21 Порядку №569.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «МАКС ТРАНС» для повернення помилково перерахованих коштів на свій поточний рахунок через електронний кабінет надіслано листи та подано звіти до Державної податкової служби :

- 07 вересня 2021 року подано звіт (форма Л З02001) «Звіт про повернення та/або помилково (надміру) сплачених сум грошових зобов`язань та пені» (реєстр.№9256300807). В звіті вказано номер поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС» для повернення коштів і додано платіжне доручення від відправника коштів ФОП ОСОБА_1 ;

- 08 жовтня 2021 року надіслано листа в ДПС Київської області «Про надання індивідуальної податкової консультації з приводу повернення помилково перерахованих коштів» з копією платіжного доручення від відправника коштів (Реєстраційний індекс 56079/6). Відповідь не отримано;

- 19 жовтня 2021 року подано Декларацію про податок на додану вартість за вересень 2021 року та Заяву про повернення коштів (Додаток 4) (реєстр № 9309435012) з копією платіжного доручення від відправника коштів;

- 09 листопада 2021 року надіслано листа в ДПС України з приводу повернення помилково перерахованих коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС» у сумі 89 670,00 грн.

з копією платіжного доручення від відправника коштів;

- 20 грудня 2021 року надіслано в ДПС України листа з проханням підготувати висновок для казначейства для перерахування коштів з СЕА ПДВ рахунку та поточний рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС».

Розглянувши заяву від 09 листопада 2021 року, ДПС України на адресу ТОВ «МАКС ТРАНС» направило 25.11.2021 лист №26783/6199-00- 18-03-01-06 в якому повідомило, що Податковим кодексом України не передбачено перерахування коштів з

рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Розглянувши заяву від 20 грудня 2021 року щодо перерахування коштів з СЕА ПДВ рахунку та поточний рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС», ДПС України надало відповідь від 30.12.2021 №29553/6/99-00-18-03-04-06, у якій зазначено, що ТОВ «МАКС ТРАНС» також не може отримати вказану суму, оскільки на рахунку в СЕА ПДВ у нього реєстраційна сума становить 678,62 грн., що призведе до формування від`ємного значення суми податку та не відповідає п. 9 Порядку №569 та п. 200.1.6 ст. 200 ПК України.

Вважаючи таку діяльність щодо неповернення помилково зарахованих коштів відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

З аналізу положень п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України не передбачає.

Так, пунктом 43.1 ст. 43 ПК України, передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Натомість, поняття грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки, на час спірних правовідносин у позивача був відсутній податковий борг з ПДВ, та позивач звертався до відповідачів з заявами про повернення помилково сплачених коштів, які залишились без розгляду, бездіяльність відповідачів у поверненні помилково сплачених сум є протиправною.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ «МАКС ТРАНС» також зверталося неодноразово до податкового органу з заявою про повернення коштів на його рахунок, однак отримало відмову, яка мотивована тим, що оскільки на рахунку в СЕА ПДВ у нього реєстраційна сума становить 678,62 грн., це призведе до формування від`ємного значення суми податку.

Тобто, склалася ситуація, коли позивач не може повернути собі кошти, які помилково були зараховані в СЕА ПДВ ТОВ «МАКС ТРАНС», оскільки кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

У свою чергу, ТОВ «МАКС ТРАНС» не може скористатися такими коштами, оскільки сплаченими позивачем коштами не відбулося поповнення ліміту електронного рахунку платника ПДВ ТОВ «МАКС ТРАНС».

До матеріалів справи на вимогу суду було надано витяги з електронного кабінету платника щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, з яких вбачається, що сплачені товариством позивача кошти були зараховані на електронні рахунки ТОВ «МАКС ТРАНС», однак ці суми не поповнили ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України. Фактично, вказані кошти зараховані на вказаний ПДВ рахунок товариства, однак, вони не дають йому можливості ними розпоряджатись, що б давало змогу звертатись позивачу до вказаних товариств з вимогами про їх повернення, як помилково набуті чи їх стягнення/повернення.

Варто врахувати, що, фактично, склалась ситуація, що безпосередньо собі на рахунок повернути позивач помилково сплачені кошти назад не зможе, адже, для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок іншого товариства, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в його розпорядження задля того, щоб звертатися до вказаного товариства з вимогою про повернення коштів (ПДВ-рахунок - це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, п. 4 Порядку № 569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може).

При цьому, кошти з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт - відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку № 569). При цьому, повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного регліміту в такого платника.

За наведених обставин, слідує, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ТОВ «МАКС ТРАНС» (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується).

Нормами п. 200-1.4 ПК України, визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.

Поряд із цим, суд вважає, що відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні цього спору.

При цьому, при вирішенні даного спору судом враховано висновки Верховного суду, викладені у постанові від 18 серпня 2022 року 580/4761/20 при вирішенні аналогічних правовідносин, в якій судом зазначено, "Очевидно, що, у випадку, якщо ТОВ «Дізарт К» та ТОВ «Прайд 2016» на час розгляду цієї справи використали помилково перераховані позивачем кошти на їх електронні рахунки ПДВ для власних господарських потреб, - вирішення даного спору виходить за межі адміністративної юрисдикції та перетікає у площину господарських взаємовідносин" та витребувано у ТОВ «МАКС ТРАНС» докази щодо можливості використання помилково перерахованих коштів позивача у сумі 89 670,00 грн. у своїй господарській діяльності.

На виконання вимог суду, ТОВ «МАКС ТРАНС» надало наступні документи:

- Витяг № 1438587 від 14.10.2022 на запит №1438587 від 14.10.2022 про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку. Залишок коштів на рахунку в СЕА ПДВ складає 105 534,00 грн. (а.с. 61);

- Витяг №1438590 від 14.10.2022 на запит №1438590 від 14.10.2022 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні . Сума реєстраційного ліміту складає 2 261,65 грн., а сума поповнення складає 117600,00грн, що не включає в себе суму 89670,00грн (а.с. 62).

Також проаналізувавши додані до матеріалів справи ТОВ «МАКС ТРАНС» реєстри з СЕА ПДВ в електронному кабінеті платника податку станом на 14.10.2022, судом встновлено, що в реєстрі операцій відсутній запис про поповнення рахунку на суму 89670,00грн. і загальна сума поповнення складає 117600,00грн (а.с. 65).

У реєстрі транзакцій загальна сума поповнення складає 207270,00 грн, а сума 89670,00 грн відображена окремим рядком : 03.09.2021 об 0:15:14 годин на електронний рахунок зараховано кошти у сумі 89670,00 грн та вказано, що вони зараховані з поточного рахунку НОМЕР_3 (платник : ФОП ОСОБА_1 ).

Тобто з цих інформаційних довідок випливає, що незважаючи на зарахування 03.09.2021 на рахунок в СЕА ПДВ суми 89670,00 грн., зазначена операція не призвела до збільшення реєстраційного ліміту для ТОВ «МАКС ТРАНС», оскільки кошти були перераховані не з власного поточного рахунку і перебуває там без жодного руху.

Згідно зі ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

За даних обставин, слід врахувати, що втручання у право мирного володіння майном позивача має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Однак, у разі відсутності відповідного механізму повернення коштів, слід застосовувати одну з основоположних засад податкового законодавства, визначену п. п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, а саме, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неподання у встановлений законодавством строк на виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язання Державну податкову службу України підготовити висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача у частині зобов`язання Державну податкову службу України не зменшувати суму податку, на яку платник податку ТОВ «МАКС ТРАНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою суми 89670,00 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в установі банку, з якого здійснювалось поповнення рахунка у системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UА038999980385109000000462453, відкритого у Казначействі України (МФО 899998) на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС ТРАНС" згідно платіжного доручення №87 від 02.09.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, у суду немає підстав вважати, що відповідач буде зменшувати суму податку, на яку платник податку ТОВ «МАКС ТРАНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у майбутньому, а отже вимога позивача у цій частині задоволенню не підлягає, оскільки вона є передчасною.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 992,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 145 від 26.01.2022.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору на суму 992,40 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неподання у встановлений законодавством строк на виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89670, 00 грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, м.Київ, Львівська площа, 8) підготовити висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) помилково перерахованих коштів у розмірі 89670,00 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.