Постанова

від 20.12.2023 по справі 320/1468/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1468/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Сорочка Є.О.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКС ТРАНС», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної казначейська служба України, Державної податкової служби України, третя особа ТОВ «МАКС ТРАНС», у якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неподання у встановлений законодавством строк на виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;

зобов`язати Державну податкову службу України підготовити висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету;

зобов`язати Державну податкову службу України не зменшувати суму податку, на яку платник податку ТОВ «МАКС ТРАНС» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, шляхом зменшення показника загальної суми поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка під час повернення Державною казначейською службою суми 89670,00 грн на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в установі банку, з якого здійснювалось поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № UА038999980385109000000462453, відкритого у Казначействі України (МФО 899998) на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС ТРАНС" згідно платіжного доручення №87 від 02.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.09.2021 при проведенні розрахунків по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43900749) позивачем допущено помилку в платіжному дорученні № 78 від 02.09.2021, а саме: замість поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС», помилково було вказано рахунок НОМЕР_1 , Банк отримувача - Казначейство України (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.).

Дані кошти, згідно вимог ПК України, не поповнили ПДВ-рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС», оскільки поповнення ПДВ-рахунку можливе лише з власного поточного рахунку. Таким чином, з даних електронного кабінету ТОВ «МАКС ТРАНС» вбачається, що в розділі «Реєстр тразакцій» СЕА ПДВ підприємства 03.09.2021 об 0:15:14 годин на електронний рахунок зараховано кошти у сумі 89670,00 грн, однак дана сума ліміту на суму перерахованих коштів відповідно не поповнилася, оскільки кошти були перераховані з поточного рахунку ФОП ОСОБА_1 , а не з поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС». Позивач вважає, що відповідачем протиправно зараховано зазначені кошти на рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС» в СЕА ПДВ, оскільки у даному випадку, встановивши надходження коштів не з поточного рахунку підприємства, а поточного рахунку позивача, повинен був відмовити в зарахуванні таких коштів. На письмові звернення позивача та ТОВ «МАКС ТРАНС» до ГУ ДПС у Київській області та ДПС України щодо повернення помилково сплачених грошових зобов`язань, ТОВ «МАКС ТРАНС» отримало відмову, оскільки кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника. Також, у іншій відповіді зазначено, що ТОВ «МАКС ТРАНС» також не може отримати вказану суму, оскільки на рахунку в СЕА ПДВ у нього реєстраційна сума становить 678,62 грн., що призведе до формування від`ємного значення суми податку. У той же час, неодноразові звернення позивача щодо повернення помилково перерахованих коштів залишилися без відповіді. На думку позивача, спірне питання повинно регулюватися Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неподання у встановлений законодавством строк на виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89670,00 грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну податкову службу України підготовити висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 помилково перерахованих коштів у розмірі 89670,00 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.12.2023.

30.11.2023, під № 46253 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не підтримала, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПС України 28.01.2022 отримано заяву від 03.09.2021 №1 ФОП ОСОБА_1 , в якій вказувалось про те, що 02.09.2021 при проведенні розрахунків по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС ТРАНС» (код ЄДРПОУ 43900749), позивачем допущено помилку в платіжному дорученні № 78 від 02.09.2021, а саме: замість поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС», помилково було вказано рахунок НОМЕР_1 , Банк отримувача - Казначейство України (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.)

У вказаній заяві, ФОП ОСОБА_1 просив підготувати висновок про повернення йому помилково сплачених коштів, відповідно до платіжного доручення №78 від 02.09.2021 та повернути помилково перераховані кошти у сумі 89676,00 грн з рахунку UА038999980385109000000462453, Банк отримувача Казначейство України (ЕЛ.АДМ.ПОДАТ.) на рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 , Банк отримувача АТ КБ «Приватбанк».

На вказану заяву позивач отримав відповідь від ДПС України від 14.02.2022 № 2854/6/99-00-04-02-04-06, в якій повідомлено, що повернення коштів, зарахованих на рахунок у СЕА ПДВ платника, здійснюється виключно такому платнику на його розрахунковий рахунок на підставі поданої ним заяви, з урахуванням вимог, встановлених п.200.1.5 ст. 200 ПКУ та п. п. 9, 21 Порядку № 569.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «МАКС ТРАНС» для повернення помилково перерахованих коштів на свій поточний рахунок через електронний кабінет надіслано листи та подано звіти до Державної податкової служби :

- 07 вересня 2021 року подано звіт (форма Л З02001) «Звіт про повернення та/або помилково (надміру) сплачених сум грошових зобов`язань та пені» (реєстр.№9256300807). В звіті вказано номер поточного рахунку ТОВ «МАКС ТРАНС» для повернення коштів і додано платіжне доручення від відправника коштів ФОП ОСОБА_1 ;

- 08 жовтня 2021 року надіслано листа в ДПС Київської області «Про надання індивідуальної податкової консультації з приводу повернення помилково перерахованих коштів» з копією платіжного доручення від відправника коштів (Реєстраційний індекс 56079/6). Відповідь не отримано;

- 19 жовтня 2021 року подано Декларацію про податок на додану вартість за вересень 2021 року та Заяву про повернення коштів (Додаток 4) (реєстр № 9309435012) з копією платіжного доручення від відправника коштів;

- 09 листопада 2021 року надіслано листа в ДПС України з приводу повернення помилково перерахованих коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС» у сумі 89 670,00 грн.

з копією платіжного доручення від відправника коштів;

- 20 грудня 2021 року надіслано в ДПС України листа з проханням підготувати висновок для казначейства для перерахування коштів з СЕА ПДВ рахунку та поточний рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС».

Розглянувши заяву від 09 листопада 2021 року, ДПС України на адресу ТОВ «МАКС ТРАНС» направило 25.11.2021 лист №26783/6199-00- 18-03-01-06, в якому повідомило, що Податковим кодексом України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Розглянувши заяву від 20 грудня 2021 року щодо перерахування коштів з СЕА ПДВ рахунку та поточний рахунок ТОВ «МАКС ТРАНС», ДПС України надало відповідь від 30.12.2021 № 29553/6/99-00-18-03-04-06, у якій зазначено, що ТОВ «МАКС ТРАНС» також не може отримати вказану суму, оскільки на рахунку в СЕА ПДВ у нього реєстраційна сума становить 678,62 грн., що призведе до формування від`ємного значення суми податку та не відповідає п. 9 Порядку № 569 та п. 200.1.6 ст. 200 ПК України.

Вважаючи таку бездіяльність щодо неповернення помилково зарахованих коштів відповідачів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ТОВ «МАКС ТРАНС» (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується), поряд із цим, відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні цього спору, що безумовно впливає на право позивача мирно володіти своїм майном.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки судом не було враховано, що правовий статус грошових коштів, які зараховані позивачем на рахунок СЕА ПДВ третьої особи в системі електронного адміністрування ПДВ прирівнюється до грошових коштів, які помилково сплачені одним суб`єктом господарювання на користь іншого. Як наслідок, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, а тому, для повернення зазначених коштів позивач повинен звертатись до третьої особи, а разі їх відмови, вирішувати питання про звернення до суду в порядку господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Тож, з аналізу положень п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України не передбачає.

Так, за пунктом 43.1 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Натомість, поняття грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, спірні правовідносини, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, у даному випадку, оскільки, на час спірних правовідносин у позивача був відсутній податковий борг з ПДВ, та позивач звертався до відповідачів з заявами про повернення помилково сплачених коштів, які залишились без розгляду, бездіяльність відповідачів у поверненні помилково сплачених сум є протиправною. При цьому, ТОВ «МАКС ТРАНС» також зверталося неодноразово до податкового органу з заявою про повернення коштів на його рахунок, однак отримало відмову, яка мотивована тим, що оскільки на рахунку в СЕА ПДВ у нього реєстраційна сума становить 678,62 грн., це призведе до формування від`ємного значення суми податку.

Тобто, наразі виникла ситуація, коли позивач не може повернути собі кошти, які помилково були зараховані в СЕА ПДВ ТОВ «МАКС ТРАНС», оскільки кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника, а ТОВ «МАКС ТРАНС» не може скористатися такими коштами, оскільки сплаченими позивачем коштами не відбулося поповнення ліміту електронного рахунку платника ПДВ ТОВ «МАКС ТРАНС».

До матеріалів справи на вимогу суду першої інстанції було надано витяги з електронного кабінету платника щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, з яких вбачається, що сплачені товариством позивача кошти були зараховані на електронні рахунки ТОВ «МАКС ТРАНС», однак ці суми не поповнили ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України.

Тож, фактично, вказані кошти зараховані на вказаний ПДВ рахунок товариства, однак, вони не дають йому можливості ними розпоряджатись, що б давало змогу звертатись позивачу до вказаних товариств з вимогами про їх повернення, як помилково набуті чи їх стягнення/повернення.

Колегія суддів вважає, що склалась ситуація, що безпосередньо собі на рахунок повернути позивач помилково сплачені кошти назад не зможе, адже, для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок іншого товариства, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в його розпорядження задля того, щоб звертатися до вказаного товариства з вимогою про повернення коштів (ПДВ-рахунок - це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, п. 4 Порядку № 569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може).

При цьому, кошти з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт - відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку № 569). При цьому, повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного регліміту в такого платника.

За наведених обставин, слідує, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ТОВ «МАКС ТРАНС» (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується).

Нормами п. 200-1.4 ПК України, визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні цього спору, до того ж, згідно з ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

За даних обставин, втручання у право мирного володіння майном позивача має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України.

Однак, у разі відсутності відповідного механізму повернення коштів, слід застосовувати одну з основоположних засад податкового законодавства, визначену п. п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, а саме, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Також, суд першої інстанції при вирішенні даного спору, обґрунтовано врахував і висновки Верховного суду, викладені у постанові від 18 серпня 2022 року 580/4761/20 при вирішенні аналогічних правовідносин, в якій судом зазначено, "Очевидно, що, у випадку, якщо ТОВ «Дізарт К» та ТОВ «Прайд 2016» на час розгляду цієї справи використали помилково перераховані позивачем кошти на їх електронні рахунки ПДВ для власних господарських потреб, - вирішення даного спору виходить за межі адміністративної юрисдикції та перетікає у площину господарських взаємовідносин" та витребувано у ТОВ «МАКС ТРАНС» докази щодо можливості використання помилково перерахованих коштів позивача у сумі 89 670,00 грн. у своїй господарській діяльності.

На виконання вимог суду першої інстанції, ТОВ «МАКС ТРАНС» надало наступні документи: Витяг № 1438587 від 14.10.2022 на запит №1438587 від 14.10.2022 про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку. Залишок коштів на рахунку в СЕА ПДВ складає 105 534,00 грн. (а.с. 61); Витяг №1438590 від 14.10.2022 на запит №1438590 від 14.10.2022 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні . Сума реєстраційного ліміту складає 2 261,65 грн., а сума поповнення складає 117600,00грн, що не включає в себе суму 89670,00грн (а.с. 62).

Тому, проаналізувавши додані до матеріалів справи ТОВ «МАКС ТРАНС» реєстри з СЕА ПДВ в електронному кабінеті платника податку станом на 14.10.2022, судом встановлено, що в реєстрі операцій відсутній запис про поповнення рахунку на суму 89670,00грн. і загальна сума поповнення складає 117600,00грн (а.с. 65).

У реєстрі транзакцій загальна сума поповнення складає 207270,00 грн, а сума 89670,00 грн відображена окремим рядком : 03.09.2021 об 0:15:14 годин на електронний рахунок зараховано кошти у сумі 89670,00 грн та вказано, що вони зараховані з поточного рахунку НОМЕР_3 (платник : ФОП ОСОБА_1 ).

Тобто, з цих інформаційних довідок випливає, що незважаючи на зарахування 03.09.2021 на рахунок в СЕА ПДВ суми 89670,00 грн., зазначена операція не призвела до збільшення реєстраційного ліміту для ТОВ «МАКС ТРАНС», оскільки кошти були перераховані не з власного поточного рахунку і перебуває там без жодного руху.

Тобто, у даному випадку, підстави для звернення до господарського суду задля вирішення спору про розпорядження/стягнення позивачем з третьої особи помилково сплачених коштів, відсутні.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що ДПС України, як суб`єкт владних повноважень, який за правилами Порядку № 569 відповідає за адміністрування ПДВ, має можливість, як адміністратор цієї системи, вчиняти дії, зокрема, щодо повернення помилково зарахованих коштів з рахунку платника ПДВ, шляхом підготовки та подання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, відповідного висновку (реєстру).

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неподання у встановлений законодавством строк на виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00 грн на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов`язання Державну податкову службу України підготовити висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 помилково перерахованих коштів у розмірі 89670.00 грн та подати його відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування коштів, на виконання шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів, аналізуючи наведені вище норми ПК України та законодавства, що регулює спірні правовідносини, вважає, що немає іншого шляху для вирішення спірних правовідносин, зокрема, інших механізмів для відновлення прав позивача, аніж у спосіб, обраний судом першої інстанції в даній справі, при цьому, відсутність чітких норм врегулювання питання повернення помилково зарахованих коштів особи на рахунок СЕА ПДВ іншої особи, не може порушувати основоположні приписи Конвенції (право на мирне володіння своїм майном).

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

Є.О. Сорочко