Постанова

від 18.10.2022 по справі 607/23503/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 607/23503/21 пров. № А/857/13013/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Позняк В.М.,

час ухвалення рішення: не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення: не зазначена,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про скасування постанови Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 30 квітня 2021 року №14 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року у задоволенні позовну відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем доведено вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що допитаний судом свідок є упередженим, оскільки є працівником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. Зазначає, що протоколи про адміністративне правопорушення складались без його присутності, вони йому не надавались для ознайомлення, тому він фізично не міг відмовитись від їх підписання. Також зазначає, що немає жодних належних і допустимих доказів того, що саме він перебував за кермом автомобіля та порушив вимоги щодо поводження з відходами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом №59 від 26.02.2021 Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, з метою контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Тернопільської області у період з 01.03.2021-31.12.2021, завідувачку та головних спеціалістів сектору державного екологічного нагляду (контролю) за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшого державного інспектора Тетяну Вовчук та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Олександра Білана, Миколу Глущенка, зобов`язано здійснити відповідні заходи контролю.

В ході вказаної перевірки на території Тернопільської області 10.03.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Глущенком М.Г. було встановлено факт порушення вимоги щодо поводження з відходами під час їх видалення гр. ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем марки 3IЛ 130, д.н.з. НОМЕР_1 , (спеціалізований асенізатор), привіз рідкі відходи та видалив (вилив) їх у недозволеному місці на території с. Біла, Білецької сільської ради, Тернопільського району без дозвільних документів, чим вчинив псування земель, забруднивши їх, площа забруднення склала 4м. х 5м. = 20м.кв.

З метою встановлення оцінки забруднення уповноваженою особою Інспекції на місці вчинення правопорушення було відібрано проби ґрунту, що підтверджено доданим до матеріалів справи актом відбору проб ґрунту №04-03-21 від 11.03.2021. За результатом проведеного дослідження складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №04-03-21 від 29.03.2021, зі змісту якого вбачається, що видалення відходів призвело до перевищення показників амонію (52 мг/кг при фоновому показнику 12), нітратів (15,5 мг/кг при фоновому показнику 12,8), сульфатів (84,7 мг/кг при фоновому показнику 18,3), фосфору (240 мг/кг при фоновому показникові 54), хлоридів (57,7 мг/кг при фоновому показнику 31,1), щільний залишок водної витяжки (1620 мг/кг при фоновому показникові 900) в ґрунті.

10 березня 2021 року інспектором з охорони довкілля Тернопільської області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №004878 за порушення ч. 1, 3, 7 ст. 33 Закону України «Про відходи» та протокол про адміністративне правопорушення №004880 за порушення ч. 2, 3, 5 ст. 46 Закону України «Про охорону земель».

30 квітня 2021 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Глущенко М.Г. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №14, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтями 82, 52 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1350 грн. Згідно наданого Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області розрахунку шкоди, заподіяною забрудненням земельної ділянки в селі Біла Білецької сільської ради Тернопільського району, знаходиться між земельними ділянками з кадастровими номерами 6125280700:02:001:4053 та 6125280700:02:001:3805 площею 20 м2, розмір відшкодування збитків становить 11163,75 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 242-1 КУпАП до компетенції Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених статтею 52 та 82 КУпАП.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

Статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачено відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як передбачено статтею 42 Закону України «Про відходи» особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність серед іншого, за невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 3 та 7 статті 33 Закону України «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення); видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Крім того, частиною 1 статті 52 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Колегія суддів зазначає, що згідно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10.03.2021 о 17 год. 16 хв. порушив вимоги щодо поводження з відходами під час їх перевезення, утилізації, видалення, а саме спеціалізованим асинізаційним автомобілем ЗІЛ130 д.н.з. НОМЕР_1 привіз рідкі відходи та видалив (вилляв) у недозволене несанкціоноване місце на території с. Біла Білецької сільської ради Тернопільського району. На місці виливу рідких відходів наявні відходи туалетного паперу та інші важкі фракції, в повітрі відчувається фекальний запах. Цими діями також вчинив псування земель, забруднивши їх на площі 4м х 5м = 20м2 на території с. Біла Білецької сільської ради Тернопільського району, зливаючи рідкі побутові відходи спеціалізованим асинізаційним автомобілем ЗІЛ 130 д.н.з. НОМЕР_1 у недозволене несанкціоноване місце. Порушення вчинено на земельній ділянці, яка розташована між земельними ділянками з кадастровими номерами 6125280700:02:001:4053 та 6125280700:02:001:3805.

Вказані обставини зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення, які складені у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення, підписані інспектором, свідками та підтверджуються доказами.

Зокрема, актом відбору проб ґрунтів від 11.03.2021, яким на земельній ділянці із слідами розливу невідомої речовини на площі 4 х 5 метрів вилучено проби ґрунту. При цьому сам факт вилучення проб на наступний день після виявлення факту вчинення адміністративного правопорушення не порушує вимог закону.

За результатом проведеного дослідження складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №04-03-21 від 29.03.2021, згідно якого видалення відходів призвело до перевищення показників забруднюючих речовин в ґрунті.

Допитана судом першої інстанції як свідок ОСОБА_2 показала, що 10.03.2021 в селі Біла вона особисто бачила, що ОСОБА_1 на асенізаторній машині в полі в селі Біла злив рідину (відходи).

Колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апелянта про те, що зазначений свідок є упередженим, оскільки така була приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання і за відмову від дачі показань.

Крім того, як встановлено судом з рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.05.2022 у справі №07/20917/21, ОСОБА_1 своїми діями, а саме привезенням рідких відходів та виливанням їх у недозволеному місці на території с. Біла, Білецької сільської ради, Тернопільського району без дозвільних документів вчинив псування земель забруднивши їх, площа забруднення склала 4м. х 5м. = 20м.кв., у зв`язку із чим з нього стягнуто матеріальну шкоду. В силу частини п`ятої статті 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені, разом з тим, позивач не спростував факт вчинення порушення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що із наявних у матеріалах справи доказів підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх перевезення, утилізації, видалення та псування земель, забруднивши їх відходами. Дані докази містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем адміністративних правопорушень, передбачених статтями 82, 52 КУпАП, а також проведення працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області розгляду адміністративної справи у відповідності до вимог законодавства.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 82, 52 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача про те, що він не міг бути за кермом автомобіля, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та показами допитаного у судовому засіданні свідка.

Відтак, покликання апелянта на те, що немає жодних належних і допустимих доказів того, що саме він перебував за кермом автомобіля та здійснив злив рідких відходів не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вчинення ним інкримінованого йому правопорушення.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 272, 286, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 липня 2022 року у справі № 607/23503/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 21.10.2022.