Рішення

від 21.10.2022 по справі 640/3479/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2022 року м. Київ № 640/3479/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос Прінт" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Родос Прінт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з урахуванням заяви про виправлення описки у позовній заяві, від 11.03.2019 №0203181207.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що згідно податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 до ТОВ "Родос Прінт" протиправно застосовано штраф у сумі 59 608,2 грн на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) з огляду на висновок акту камеральної перевірки від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 про порушення ТОВ "Родос Прінт", передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних від 20.12.2018 №320 та від 20.12.2018 №450.

Позивач зазначає, що контролюючий орган безпідставно розпочав перевірку ТОВ "Родос Прінт" без повідомлення позивача про її призначення та проведення.

Також штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 застосовані протиправно, адже вказані податкові накладні направлялись на реєстрацію ще 15.01.2019, однака з незрозумілих причин не прийняті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву ТОВ "Родос Прінт" у якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на висновки, викладені в акті камеральної перевірки від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 про порушення ТОВ "Родос Прінт", передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України термінів реєстрації податкових накладних від 20.12.2018 №320 та від 20.12.2018 №450.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

11.02.2019 ГУ ДПС у місті Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Родос Прінт" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2018 роки.

За результатом перевірки складено акт від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 в якому зафіксовано порушення ТОВ "Родос Прінт" вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України шляхом несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 20.12.2018 №320 та від 20.12.2018 №450, адже вказані податкові накладні зареєстровані 16.01.2019 о 08:00 та 21.01.2019 о 08:00, тобто із затримкою 1 та 6 днів, відповідно.

На підставі висновків акту від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207, яким за вказане порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України до ТОВ "Родос Прінт" на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф у загальній сумі 59 608,2 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0203181207 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 17.05.2019 №22911/6/99-99-11-06-01-25 вказану скаргу ТОВ "Родос Прінт" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 - без змін.

Позивач не погоджується із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207, вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Наведена норма спростовує доводи позивача про те, що контролюючий орган безпідставно провів камеральну перевірку ТОВ "Родос Прінт" без повідомлення позивача про її призначення та проведення.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінет Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок №1246) відповідно до пункту 8 якого податкова накладна складається та реєструється постачальником (продавцем) - платником податку.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктами 13 та 14 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

За приписами пунктів 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Порядок №1246 не містить визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Водночас, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Враховуючи наведене, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в ЄРПН.

Наведені положення Порядку дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних є дві окремі стадії:

1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування);

2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом дій такого, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Таким чином, належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття або про зупинення реєстрації такої із зазначенням причин, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (Порядок №557), у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Законодавцем не передбачено будь-яких інших вимог до платника податку на додану вартість щодо вчинення ним додаткових дій після направлення податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних. Технічні питання роботи сервера ДПС України, пов`язані з реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, знаходяться поза межами впливу платника податку, а тому не можуть братися до уваги при вирішенні питання щодо виконання платником податку покладеного на нього обов`язку щодо реєстрації податкової накладної.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15.03.2021 у справі №1.380.2019.002742. У даній постанові також зазначено, що платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків. При встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтовуючи протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207, позивач також зазначає, що 15.01.2019 подав на реєстрацію податкові накладні від 20.12.2018 №320 та від 20.12.2018 №450, однака такі податкові накладні з незрозумілих причин не прийняті контролюючим органом.

На підтвердження вказаних доводів позивачем до матеріалів справи додані квитанції згідно яких ТОВ "Родос Прінт" подано на реєстрацію податкову накладну від 20.12.2018 №320 15.01.2019 о 12:30, а податкову накладну від 20.12.2018 №450 - 15.01.2019 о 23:39.

Таким чином, суд вважає, що податкову накладну від 20.12.2018 №320 позивач подав на реєстрацію 15.01.2019, тобто із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Разом з цим, податкова накладна від 20.12.2018 №450 подана позивачем 15.01.2019 о 23:39, тобто після закінчення операційного дня 15.01.2019, а тому вважається поданою на реєстрацію наступного робочого дня, тобто, 16.01.2019.

З урахуванням наведеного суд вважає, що необґрунтованими висновки акту від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 про те, що ТОВ "Родос Прінт" зареєстровано податкові накладні від 20.12.2018 №320 та від 20.12.2018 №450, 16.01.2019 о 08:00 та 21.01.2019 о 08:00, тобто із затримкою 1 та 6 днів, відповідно.

Фактично податкову накладну від 20.12.2018 №320 позивач подав на реєстрацію 15.01.2019, тобто із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а податкову накладну від 20.12.2018 №450 - з порушенням такого строку на 1 день.

При цьому, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено штраф у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної податковій накладній/розрахунку коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів порушення строку.

Тобто, встановлений у ході розгляду даної справи факт реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №450 з порушенням передбаченого строку на 1 день, а не на 6 днів як вказано в акті від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475, не впливає на необхідність застосування та розмір санкції за таке порушення згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Таким чином, на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 відповідач безпідставно застосував до ТОВ "Родос Прінт" штраф у сумі 29 804,1 грн за порушення строку реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №320, що свідчить про протиправність та необхідність скасування такого рішення у цій частині.

В іншій частині, а саме щодо застосування штрафу у сумі 29 804,1 грн за порушення строку реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №450, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0203181207 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 у частині застосування до ТОВ "Родос Прінт" штрафу в сумі 29 804,1. При цьому, відсутні підстави для задоволення позову в іншій частині.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що за подання позовної заяви ТОВ "Родос Прінт" сплачено судовий збір у загальному розмірі 2102 грн.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1051 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос Прінт" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос Прінт" штрафу в сумі 29 804,1 грн.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на корись Товариства з обмеженою відповідальністю "Родос Прінт" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Родос Прінт" (місцезнаходження юридичної особи: 04123, місто Київ, вулиця Западинська, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41782475).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак