Постанова

від 27.04.2023 по справі 640/3479/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/3479/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос Прінт» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос Прінт», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос Прінт» штрафу в сумі 29 804,1 грн.

Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що податкову накладну № 320 зареєстровано 16 січня 2019 року о 08:00, кількість днів затримки - 1 день, що стало підставою для накладення штрафу.

В апеляційній скарзі викладено клопотання відповідача про розгляд справи за участі його представника.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Ухвалами Шостого апеляційного адіміністративного суду від 21 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос Прінт» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

24 березня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос Прінт», в якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказуючи, що податкові накладні були вчасно подані позивачем, однак, податковий орган їх не зареєстрував.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.02.2019 ГУ ДПС у місті Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Родос Прінт» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017-2018 роки.

За результатом перевірки складено акт від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 в якому зафіксовано порушення ТОВ «Родос Прінт» вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України шляхом несвоєчасної реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 20.12.2018 №320 та від 20.12.2018 №450, адже вказані податкові накладні зареєстровані 16.01.2019 о 08:00 та 21.01.2019 о 08:00, тобто із затримкою 1 та 6 днів, відповідно.

На підставі висновків акту від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207, яким за вказане порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України до ТОВ «Родос Прінт» на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України застосовано штраф у загальній сумі 59 608,2 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0203181207 в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 17.05.2019 №22911/6/99-99-11-06-01-25 вказану скаргу ТОВ «Родос Прінт» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 - без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що податкову накладну від 20.12.2018 №320 позивач подав на реєстрацію 15.01.2019, тобто із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Разом з цим, податкова накладна від 20.12.2018 №450 подана позивачем 15.01.2019 о 23:39, тобто після закінчення операційного дня 15.01.2019, а тому вважається поданою на реєстрацію наступного робочого дня, тобто, 16.01.2019.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на підставі податкового повідомлення-рішення від 11.03.2019 №0203181207 відповідач безпідставно застосував до ТОВ «Родос Прінт» штраф у сумі 29 804,1 грн за порушення строку реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №320, що свідчить про протиправність та необхідність скасування такого рішення у цій частині.

В іншій частині, а саме щодо застосування штрафу у сумі 29 804,1 грн за порушення строку реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №450, податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0203181207 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, відповідачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог щодо застосування штрафу у сумі 29 804,1 грн за порушення строку реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №450, відтак колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві про застосування штрафу у сумі 29 804,1 грн за порушення строку реєстрації податкової накладної від 20.12.2018 №320.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінет Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (Порядок №1246) відповідно до пункту 8 якого податкова накладна складається та реєструється постачальником (продавцем) - платником податку.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктами 13 та 14 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

За приписами пунктів 2, 3 Порядку №1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Порядок №1246 не містить визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Водночас, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Враховуючи наведене, реєстрація податкової накладної в ЄРПН є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в ЄРПН.

Наведені положення Порядку дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом дій такого, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Таким чином, належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття або про зупинення реєстрації такої із зазначенням причин, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 15 березня 2021 року у справі №1.380.2019.002742.

Так, у даному випадку спірним є питання наявності в діях платника складу податкового правопорушення як підстави для накладення штрафу.

Колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах полягають в тому, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до матеріалів справи додані квитанцію, згідно з якою ТОВ «Родос Прінт» податкову накладну від 20.12.2018 № 320 подано на реєстрацію 15.01.2019 о 12:30 (а.с. 13).

Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, податкову накладну від 20.12.2018 № 320 позивач подав на реєстрацію 15.01.2019, тобто із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що висновки акту від 11.02.2019 №1227/26-15-12-07/41782475 щодо реєстрації ПН від 20.12.2018 № 320 16.01.2019 о 08:00, тобто із затримкою на 1 день, є необґрунтованими, оскільки фактично податкову накладну від 20.12.2018 №320 позивач подав на реєстрацію 15.01.2019, тобто із дотриманням строку передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Родос Прінт» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна