Рішення

від 20.10.2022 по справі 910/4212/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2022Справа № 910/4212/22

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/4212/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Аржос» (02091, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 1)

Про стягнення заборгованості у розмірі 6 798, 84 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аржос» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №4/3774-К-19 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 16.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг згідно Договору №4/3774-К-19 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 16.12.2019 за лютий 2022 року у розмірі 6 320, 16 грн.

У зв`язку із зазначеним, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 6 320, 16 грн, інфляційні втрати у розмірі 195, 92 грн, 3 % річних у розмірі 36, 88 грн та пеню у розмірі 245, 88 грн за період прострочення з 21.03.2022 по 30.05.2022.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із судового збору.

13.06.2022 Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву без руху, надав позивачу п`яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

27.06.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, якою позивач усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 13.06.2022.

Разом з тим, дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, суд встановив, що позивач здійснивши перерахунок загальної заборгованості скористався правом наданим йому ч. 3 ст. 46 ГПК України та зменшив позовні вимоги, зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 6 320, 16 грн., інфляційних втрат у розмірі 195,92 грн., суми 3% річних у розмірі 36, 88 грн. та пені у розмірі 245, 88 грн., а загалом - 6 798, 84 грн (а не 8 137, 69 грн, як зазначено позивачем при визначенні ціни позову).

Відтак, суд здійснюватиме подальший розгляд справи з урахуванням зменшених позовних вимог.

11.07.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/4212/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін як малозначної справи. Означеною ухвалою, суд запропонував відповідачеві надати до суду відзив впродовж 15 днів з дня вручення ухвали від 11.07.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

16.12.2019 між ТОВ «Фірма «Володар-Роз» (надалі - позивач, перевізник)та ТОВ «Аржос» (надалі - відповідач, замовник) укладено Договір №4/3774-К-19 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) (надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а перевізник зобов`язується надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів (в подальшому за текстом - «ТПВ»), накопичених у замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах визначених цим Договором.

Серед іншого сторони домовились про наступне:

Пункт 2.2. - перевізник починає надавати послуги в порядку визначеному пунктом 2.3. Договору з 01.01.2020 року.

Пункт 3.1. - даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань згідно умов Договору.

Пункт 3.2. - дія даного Договору продовжується (пролонгується) на кожний наступний календарний рік - з 01 січня по 31 грудня, якщо за місяць до закінчення його дії однією зі сторін не буде заявлено про відмову від цього Договору.

Пункт 4.2. - в разі неотримання Акту надання послуг та рахунку-фактури до 10 числа поточного місяця замовник повинен письмово повідомити про це перевізника.

Пункт 5.2. - загальна вартість послуг за цим договором складається з суми усіх актів надання послуг за договором.

Пункт 5.4. - обсяг наданих послуг перевізником у межах дії цього Договору приймається шляхом підписання Акту надання послуг за кожен календарний місяць не пізніше 10-го числа наступного місяця за розрахунковим.

Пункт 5.5. - замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці після підписання Акту надання послуг двома частинами:

До 10-го числа місяця, що наступає за розрахунковим замовник оплачує не менше ніж 20% від вартості наданих послуг;

До 20-го числа місяця, що наступає за розрахунковим, замовник оплачує другу частину оплати, що дорівнює залишку від розміру вартості наданих послуг після сплати першої частини.

Пункт 5.6. - у разі непідписання Акту надання послуг протягом 10 днів та відсутності зауважень і претензій щодо наданих послуг по договору Акт надання послуг вважається підписаним та підлягає сплаті.

Пункт 5.7. - у випадку наявності у замовника зауважень, щодо повноти та якості наданих послуг сторони складають Акт розбіжностей для їх усунення. Після усунення перевізником зауважень, вказаних в Акті недоліків, складається Акт про усунення недоліків, а замовник підписує Акт надання послуг та оплачує надані послуги.

Пункт 6.5. - у разі затримки оплати за надані послуги замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. При цьому, сторони домовились згідно ст. 232 Господарського кодексу України, що штрафні санкції, передбачені даним пунктом цього Договору, нараховуються перевізником протягом 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано замовником.

Позивач стверджує, що укладений між сторонами Договір був пролонгований на 2021 та 2022 роки, в порядку встановленому пункту 3.2. Договору, оскільки, жодна зі сторін договору не заявила про відмову від цього договору за місяць до закінчення його дії.

На виконання умов Договору, позивачем були надані послуги з вивозу твердих побутових відходів у лютому 2022 року, про що позивачем було складено та надіслано відповідачеві Акт надання послуг №1436 від 28.02.2022 у розмірі 6 320, 16 грн, натомість, вказаний Акт не був отриманий відповідачем та в силу п. 5.6. Договору такий акт вважається підписаним.

Відповідач не здійснив оплату наданих послуг у лютому 2022, а отже зобов`язаний сплатити позивачеві вартість основного боргу у розмірі 6 320, 16 грн, а також пеню у розмірі 245, 88 грн, 3 % річних у розмірі 36, 88 грн, інфляційні втрати у розмірі 195, 92 грн за період прострочення з 21.03.2022 по 30.05.2022.

II. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6 320, 16 грн, а також пені у розмірі 245, 88 грн (п. 6.5. Договору), 3 % річних у розмірі 36, 88 грн, інфляційних втрат у розмірі 195, 92 грн за період прострочення з 21.03.2022 по 30.05.2022.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 16.12.2019 між ТОВ «Фірма «Володар-Роз» (позивач, перевізник) та ТОВ «Аржос» (відповідач, замовник) укладено Договір №4/3774-К-19 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а перевізник зобов`язується надавати послуги по вивезенню та знешкодженню (захороненню) твердих побутових відходів (в подальшому за текстом - «ТПВ»), накопичених у замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги в розмірі і на умовах визначених цим Договором;

(2) Договір був пролонгований на 2021 та 2022 роки, оскільки, жодна зі сторін договору не заявила про відмову від цього договору за місяць до закінчення його дії (пункт 3.2. Договору);

(3) У лютому 2022 позивачем були надані послуги з вивозу твердих побутових відходів, про що складено та надіслано відповідачеві Акт надання послуг №1436 від 28.02.2022 у розмірі 6 320, 16 грн;

(4) Акт надання послуг №1436 від 28.02.2022 у розмірі 6 320, 16 грн не був отриманий відповідачем та в силу п. 5.6. Договору такий акт вважається підписаним.

(5) Відповідач зобов`язаний на виконання вимог договору сплатити позивачеві вартість основного боргу у розмірі 6 320, 16 грн, а також пеню у розмірі 245, 88 грн (п. 6.5. Договору), 3 % річних у розмірі 36, 88 грн, інфляційні втрати у розмірі 195, 92 грн за період прострочення з 21.03.2022 по 30.05.2022.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.07.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02091, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 1.

Втім поштовий конверт (поштове відправлення №0105492556676) повернувся до Господарського суду міста Києва із відміткою про повернення «у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач та позивач не повідомляли суд про зміну відповідачем адреси місцезнаходження та суду нова адреса відповідача не відома, а отже суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі №910/4212/22 від 11.07.2022 є врученою відповідачеві.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 у справі №910/4212/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 14.07.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзив від відповідача або заява про продовження строку для його поновлення до суду не надходила, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов`язку згідно умов Договору №4/3774-К-19 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 16.12.2019 здійснити оплату вартості наданих послуг у лютому 2022 року згідно Акту надання послуг №1436 від 28.02.2022.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи підтверджений факт укладання між сторонами договору на вивезення та знешкодження ТПВ;

- чи є акт надання послуг у лютому 2022 року підписаним згідно п. 5.6. Договору, а відтак чи настав строк оплати вартості наданих послуг;

- чи обґрунтована заявлена позивачем сума до стягнення, а отже чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Судом встановлено, що між сторонами 16.12.2019 укладено Договір №4/3774-К-19 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ), що за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, умовами п. 5.2. Договору загальна вартість послуг за цим договором складається з суми усіх актів надання послуг за договором.

Згідно п. 5.5. Договору - замовник проводить розрахунок за надані послуги в поточному місяці після підписання Акту надання послуг двома частинами:

До 10-го числа місяця, що наступає за розрахунковим замовник оплачує не менше ніж 20% від вартості наданих послуг;

До 20-го числа місяця, що наступає за розрахунковим, замовник оплачує другу частину оплати, що дорівнює залишку від розміру вартості наданих послуг після сплати першої частини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

В матеріалах справи наявний підписаний з боку позивача Акт надання послуг №1436 від 28.02.2022 за лютий 2022 у розмірі 6 320, 16 грн.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що вказаний Акт надання послуг був надісланий на поштову адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: описом вкладення поштового відправлення №020930687184, накладноїю (службовий чек) №020930687184, квитанцією відділення поштового зв`язку (фіскальний чек).

Також, позивачем надано суду роздруківку трекінгу відстеження поштового відправлення №020930687184 із сайту «Укрпошта», з якого вбачається, що поштове відправлення не було вручено відповідачеві 13.05.2022 "з інших причин" та у зв`язку з цим, повернуто за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання 24.05.2022.

Згідно обов`язку замовника (відповідача), що передбачений п. 4.2. Договору в разі неотримання Акту надання послуг та рахунку-фактури до 10 числа поточного місяця замовник повинен письмово повідомити про це перевізника.

У відповідності до пункт 5.6. Договору - у разі не підписання Акту надання послуг протягом 10 днів та відсутності зауважень і претензій щодо наданих послуг по договору Акт надання послуг вважається підписаним та підлягає сплаті.

За таких обставин, з огляду на відсутність в матеріалах справи повідомлення відповідача про неотримання акту наданих послуг, суд дійшов висновку, що Акт надання послуг за лютий 2022 року в силу п. 5.6. Договору вважається підписаним, а строк оплати наданих послуг таким, що настав в порядку передбаченому п. 5.5. Договору - 21.03.2022 включно, оскільки 20.03.2022 є вихідним днем (ч. 4 ст. 254 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем наданих послуг у лютому 2022, звільнення відповідача від відповідальності за не сплату вартості наданих послуг, або ж заперечення останнього щодо факту надання таких послуг.

У зв`язку з вище викладеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, що становить 6 320, 16 грн.

Поряд з цим, позивач в тому числі просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 245, 88 грн (п. 6.5. Договору), 3 % річних у розмірі 36, 88 грн, інфляційні втрати у розмірі 195, 92 грн за період прострочення з 21.03.2022 по 30.05.2022.

Пункт 6.5. - у разі затримки оплати за надані послуги замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. При цьому сторони домовились згідно ст. 232 Господарського кодексу України, що штрафні санкції, передбачені даним пунктом цього Договору, нараховується перевізником протягом 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано замовником.

За змістом частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність про порушення грошових зобов`язань" господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Судом встановлено, що позивач не вірно розрахував дату прострочення виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, з огляду на встановлене судом вище останнім днем строку виконання зобов`язання з оплати вартості наданих послуг є 21.03.2022, а отже відповідач в силу статті 253 ЦК України є таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань з 22.03.2022, а не з 21.03.2022, як визначено позивачем.

За таких обставин, суд, провівши власний розрахунок пені, 3 % річних за допомогою «ІПС Ліга:Закон» за період з 22.03.2022 по 30.05.2022 (в межах боргового періоду, що визначений позивачем) встановив, що дійсний розмір пені становить 242, 42 грн, а не 245, 88 грн як визначено позивачем, дійсний розмір 3 % річних становить 36, 36 грн, а не 36, 88 грн як визначено позивачем, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню згідно розрахунку, що проведений судом.

Поряд з цим, провівши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір становить 371, 86 грн, що перевищує розмір інфляційних втрат заявлених до стягнення позивачем, а отже, з огляд на вимоги ч. 2 ст. 237 ГПК України, що вказує на заборону суду виходити за межі позовних вимог при ухваленні рішення, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в розмірі, що визначений позивачем та становить 195, 92 грн.

На підставі вище встановленого, з огляду на стандарт «вірогідності доказів» та відсутність в матеріалах справи будь-яких заперечень щодо позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, зокрема, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу, що становить 6 320, 16 грн, пеня у розмірі 242, 42 грн, 3 % річних у розмірі 36, 36 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 195, 92 грн.

Згідно приписів частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Про понесення інших судових витрат сторони суду не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аржос» про стягнення 6 798, 84 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аржос» (02091, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 1; ідентифікаційний код: 34806764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15; ідентифікаційний код: 21701113) суму основного боргу у розмірі 6 320 (шість тисяч триста двадцять) грн 16 коп., пеню у розмірі 242 (двісті сорок дві) грн 42 коп., 3 % річних у розмірі 36 (тридцять шість) грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 195 (сто дев`яносто п`ять) грн 92 коп., а також судовий збір у розмірі 2 479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 55 коп.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3, 46 грн пені та 0, 22 грн 3 % річних.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких