Рішення

від 13.10.2022 по справі 912/747/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 рокуСправа № 912/747/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/747/22

за позовом Кропивницької міської ради, 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41

до відповідача Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича, АДРЕСА_1

про розірвання договору

за участю представників:

від позивача - Бардиш Є.М., посвідчення № 0014 від 04.02.2021;

від відповідача - Коротченко О.О., ордер № 1036954 від 09.08.2022.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Кропивницька міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича про наступне:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича на користь Кропивницької міської ради заборгованість з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 21.08.2020 №35 у розмірі 12 891,15 грн;

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35, укладений між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Дудіним Олександром Єгоровичем, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №35 від 21.08.2020 в частині сплати орендної плати. Позивач вважає, що вказані обставини є порушенням істотних умов договору, що є підставою для розірвання вказаного договору.

Ухвалою від 24.06.2022 позовну заяву Кропивницької міської ради господарським судом залишено без руху та зобов`язано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки.

28.06.2022 на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з відповідними доказами.

Ухвалою від 04.07.2022 по справі № 912/747/22 відрито провадження, постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.08.2022.

Ухвалою від 09.08.2022 господарським судом задоволено клопотання відповідача від 09.08.2022 про відкладення розгляду справи та про продовження строку на подання відзиву на позов, продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позов до 15.08.2022, підготовче засідання відкладено до 15.08.2022.

12.08.2022 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відзиві на позов, Фізична особа - підприємець Дудін Олександр Єгорович вказує про те, що позивачем не доведено наявність, поряд із істотним порушенням договору, реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої ця сторона позбавлена можливості отримати очікуване при укладанні договору.

Окрім того, на думку відповідача, з посиланням на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 20 січня 2021 року у справі №915/145/20 підставою для відмови в задоволенні позову Кропивницької міської ради є відсутність волевиявлення останньої шляхом прийняття відповідного рішення, на розірвання спірного договору оренди землі, а отже, на його думку відсутній спір про порушене право.

Додатковою підставою, яка на думку відповідача є підставою для відмови у позові Кропивницької міської ради є те, що з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин та 17 березня 2020 року внесено зміни до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", якими до переліку форс-мажорних обставин було віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. Як зазначає відповідач, в ході запроваджених карантинних обмежень були вжиті заходи, які нівелювали використання земельної ділянки, яка була надана для користування ФОП Дудіну О.Є., оскільки встановлювалась заборона на скупчення людей у громадських місцях, були зачинені магазини, господарська діяльність. Окрім того, відповідач вважає, що на підставі листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 відповідач звільнений від відповідальності за спірним договором оренди землі.

Також відповідач зазначає, що ним була сплачена орендна плата за увесь час користування земельною ділянкою за спірним договором, а тому задоволення майнових вимог у цій справі зумовить порушення його прав та фактично надасть можливість отримати неправомірні кошти.

17.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що останнім вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин. Крім того, позивач зазначив, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Серед іншого, позивач вважає, що відповідачем не надано доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу нерухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введення воєнного стану тощо. Більш того, позивач стверджує, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати за період і до введення воєнного стану.

Ухвалою від 30.08.2022 господарський суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про продовження підготовчого засідання на 30 днів, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відклав до 13.09.2022. Запропонував позивачу подати до суду обґрунтування заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 21.08.2020 №35 у розмірі 12 891,15 грн, з урахуванням сплати відповідачем орендної плати згідно платіжного доручення №2446 від 23.06.2022.

09.09.2022 до суду надійшла заява Кропивницької міської ради від 09.09.2022 про зменшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення 12 891,15 грн, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35 у розмірі 3 437,64 грн, оскільки відповідач здійснив часткове погашення заборгованості. В іншій частині вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35 просив розгляд справи продовжити.

12.09.2022 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з метою мирного врегулювання спору.

Протокольною ухвалою від 13.09.2022, в підготовчому засіданні, на підставі ст. 183 ГПК України, оголошено перерву до 29.09.2022.

21.09.2022 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення №3831 від 16.09.2022, за змістом якого повідомлено про сплату відповідачем орендної плати з фізичних осіб за 2022 рік за спірним договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 351010000:37:309:0074, місце розташування - вул. Волкова (біля будинку №24-в) в м. Кропивницький.

Поряд з цим, 27.09.2022 Кропивницькою міською радою подано заяву про закриття провадження у справі №912/747/22 в частині стягнення заборгованості з орендної плати, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору, у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №2446 від 23.06.2022 та №3831 від 16.09.2022, в іншій частині вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35 просив розгляд справи продовжити. В поданому клопотанні позивач також просив вирішити питання про повернення судового збору.

29.09.2022 на офіційну електронну адресу суду (з КЕП) від відповідача надійшло про оголошення перерви в підготовчому засіданні та надання часу позивачу з метою подачі до суду клопотання про зменшення позовних вимог, з огляду на виконання відповідачем усіх фінансових зобов`язань перед позивачем щодо користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою від 29.09.2022 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача від 29.09.2022 про оголошення перерви в підготовчому засіданні; залишив без розгляду заяву позивача від 09.09.2022 про зменшення позовних вимог; задовольнив заяву позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 12 891,15 грн та повернення з Державного бюджету України судового збору; закрив провадження у справі № 912/747/22 в частині позовних вимог про стягнення 12 891,15 грн заборгованості та повернув Кропивницькій міській раді з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 481,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням №583 від 21.06.2022; закрив підготовче провадження у справі №912/747/22 та призначив до судового розгляду по суті на 13.10.2022.

В судовому засіданні 13.10.2022 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю. Відповідач позовні вимоги заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 13.10.2022 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

21.08.2020 між Міською радою міста Кропивницького (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Дудіним Олександром Єгоровичем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №35 (далі -Договір) з додатками, за умовами якого Орендодавець на підставі протоколу №4 земельних торгів у формі аукціону №268 від 21.08.2020 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання - для розміщення комп`ютерного залу; кадастровий номер 3510100000:37:309:0074; місце розташування - вул. Волкова біля будинку №24-в), м. Кропивницький (а.с. 7-13).

Рішенням Кропивницької міської ради №3 від 04.12.2020 "Про перейменування" вирішено перейменувати Міську раду міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 26241020) на Кропивницьку міську раду.

Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Кропивницького на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.03.2020 року, індексний номер витягу - 205589620 (номер запису про право власності - 36117060, дата державної реєстрації 26.03.2020 року) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до розділу 2 "Об`єкт оренди" Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0046 га за рахунок земель житлової та громадської забудови. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.05.2020 №972, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112 710,69 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.

Згідно з розділом 3 "Строк дії договору" Договору, договір укладено строком на 10 (десять) років. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його підписання, а право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право перед іншими особами на поновлення договору. В цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах встановлених цим Договором.

Згідно розділу 4. "Орендна плата" Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі річної орендної плати, що визначена протоколом №4 земельних торгів у формі аукціону №26810 від 21.08.2020 року, у сумі 8 283,90 грн на рік не пізніше трьох банківських днів починаючи з моменту підписання договору оренди землі.

Починаючи з 01.01.2021 орендна плата вноситься Орендарем рівними частками за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця та становить 9,15% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (процентна ставка визначається за наслідком проведення земельних торгів у формі аукціону відповідно до протоколу) у сумі 859,41 грн) на місяць згідно розрахунку, що додається до цього договору.

Орендар, у відповідності до розділу 8 Договору, зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно розділу 11. "Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору" Договору, договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавцем від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Пунктом 12.2 Договору визначено, що у разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов`язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання положень п. 4.1 Орендарем було зроблено платіж у розмірі річної орендної плати у розмірі 8 283,90 грн (без врахування гарантійного внеску у розмірі 30% від стартового розміру річної орендної плати), що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2020 №712.

Як вказує позивач, всупереч умовам Договору оренди земельної ділянки відповідач неналежно виконував свої зобов`язання - не сплачував орендну плату у встановленому poзмірі та строки, що стало підставою звернення до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення заборгованості по орендній платі на суму 12 891,15 грн та розірвання договору. Після звернення позивача з позовом, відповідачем повністю погашено існуючу заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями № 2446 від 23.06.2022 та № 3831 від 16.09.2022.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін в судовому засіданні, суд задовольняє позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондується і положення статті 174 Господарського кодексу України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як встановлено, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки на підставі договору оренди земельної ділянки №35 від 21.08.2020.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень ст.ст. 179, 180 Господарського кодексу України укладені договори є господарськими, а майново-господарські зобов`язання, що виникли внаслідок їх укладення, відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України регулюються положеннями Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми передбачені ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно ст.ст. 628, 629 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендареві за користування земельною ділянкою (ч.1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю, є зокрема, землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати (висновок Верховного Суду України у постанові від 02.12.2014 в адміністративній справі 21-274а14, №42010791).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Як стверджує позивач, відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки - не сплачував орендну плату. Повна сплата заборгованості відбулась тільки після звернення до господарського суду. На підтвердження чого надано суду копії платіжних доручень №2446 від 23.06.2022 та №3831 від 16.09.2022.

Відповідачем дані доводи не спростовані.

У зв`язку з невиконанням умов Договору, позивач просить розірвати Договір.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Систематичність несплати означає несплату орендної плати два і більше рази.

Відповідно до розділу 11. "Зміна умов договору та припинення і поновлення Договору" Договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавцем від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третіми особами.

Договір може бути достроково розірвано у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов`язків, визначених у п. 5.1 та п. 8.4 цього Договору (п. 11.6 Договору).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, така обставина може бути підставою для розірвання договору.

Як встановлено розділом 4 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 859,41 грн на місяць.

В даному конкретному випадку на момент подання позову за відповідачем рахувалась заборгованість з орендної плати починаючи з 21.08.2021 року.

Отже, мала місце систематична несплата орендної плати, що відповідно до наведених вище норм та положень чинного законодавства є правовою підставою для розірвання договору оренди.

Окрім того, згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відтак, факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо не сплати орендної плати є істотним порушенням та вагомою підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду із застосуванням такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 викладено висновок про застосування норм права згідно якого систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, якщо договором оренди передбачена сплата орендної плати щорічно, то систематичною може бути визнана несплата протягом 2 і більше років. Якщо сплата орендної плати передбачена щомісячно, то, відповідно, несплата протягом 2 і більше місяців може бути визнана систематичною.

Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати - це не є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку.

Аналогічна практика викладена Верховним Судом України у постанові (справа №479/1073/18) від 31.07.2020.

Згідно Договору, Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавцем від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третіми особами.

Також ВС нагадав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: "враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність".

18 лютого 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 709/785/20, провадження № 61-7732св21 (ЄДРСРУ № 103402759) досліджував питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендних платежів. Отже, за змістом статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України "Про оренду землі" підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

В даному випадку, позивач не отримуючи вчасно орендної плати за передану в оренду відповідачу земельну ділянку у встановлений в договорі термін, був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Неналежне виконання умов договору, а саме повне невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договорів оренди земельних ділянок, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання таких Договорів, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/826/18 та від 24.10.2019 у справі № 243/322/17).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим, неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору результату встановлює істотність порушення відповідачем його умов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем після звернення з позовом до суду сплачено заборгованість з орендної плати за рік, що підтверджується платіжними дорученнями № 2446 від 23.06.2022 та №3831 від 16.09.2022.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договорів, тому позовна вимога про розірвання договору оренди землі від 21.08.2020 №35 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача, що підставою для відмови у позові Кропивницької міської ради є те, що з 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин та 17 березня 2020 року внесено зміни до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", якими до переліку форс-мажорних обставин було віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України та в ході запроваджених карантинних обмежень були вжиті заходи, які нівелювали використання земельної ділянки, яка була надана для користування ФОП Дудіну О.Є., оскільки встановлювалась заборона на скупчення людей у громадських місцях, були зачинені магазини, господарська діяльність. Окрім того, відповідач вважає, що на підставі листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 відповідач звільнений від відповідальності за спірним договором оренди землі.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Додатково відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" документом, що засвідчує форс-мажорні обставини є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промислові палати.

В свою чергу, саме на особу, яка порушила зобов`язання покладається обов`язок доведення того факту, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Втім, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення факту, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19" від 16 червня 2020 року № 692-ІХ, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасної сплати за комунальні послуги.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану тощо.

Суд відзначає, що систематична несплата орендної плати утворилась у період до введення воєнного стану. Крім того, відповідачем також не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за договором оренди землі.

Також в матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання ним зобов`язань за Договором оренди землі шляхом видачі відповідного сертифіката.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладені обставини, вимоги діючого законодавства, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, встановлений судом факт систематичної несплати відповідачем орендної плати упродовж року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови Договору, у зв`язку з чим зазначений договір підлягає розірванню в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35, укладений між Кіровоградською міською радою (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 26241020) та Фізичною особою - підприємцем Дудіним Олександром Єгоровичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДР 26241020) 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Кропивницькій міській раді (електронною поштою: kmvk@krmr.gov.ua); Фізичній особі - підприємцю Дудіну Олександру Єгоровичу (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та представнику відповідача на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Повне рішення складено 21.10.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук