Постанова

від 26.01.2023 по справі 912/747/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 року м.Дніпро Справа № 912/747/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

представники сторін в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2022 (повне рішення складено 21.10.2022., суддя Поліщук Г.Б.) у справі № 912/747/22

за позовом Кропивницької міської ради, м. Кропивницький

до відповідача Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича,

м. Кропивницький

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Кропивницька міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича про наступне:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича на користь Кропивницької міської ради заборгованість з орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 21.08.2020 №35 у розмірі 12 891,15 грн;

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35, укладений між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Дудіним Олександром Єгоровичем, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки №35 від 21.08.2020 в частині сплати орендної плати. Позивач вважає, що вказані обставини є порушенням істотних умов договору, що є підставою для розірвання вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2022 у справі №912/747/22 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 21.08.2020 року №35, укладений між Кіровоградською міською радою та Фізичною особою - підприємцем Дудіним Олександром Єгоровичем. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича на користь Кропивницької міської ради 2481,00 грн судового збору.

Рішення мотивовано тим, що встановлено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати упродовж року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем істотно порушено умови Договору, у зв`язку з чим договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Фізична особа - підприємць Дудін Олександр Єгорович, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що відповідачем було сплачено орендну плату за 2021 рік за усі договори оренди, які були укладені між позивачем та відповідачем, що підтверджується копією платіжного доручення № 2446 від 23.06.2022 та відповіддю Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 04.08.2022 № 5182/6/11-28-24-02.

Скаржник наполягає, що на час розгляду справи заборгованість відповідача з орендної плати відсутня, у випадку розірвання спірного договору порушуються інтереси територіальної громади, а саме зменшиться надходження до бюджету громади від орендної плати, яка сплачується від відповідача та з`явиться необхідність у проведені повторного аукціону щодо продажу права оренди у вигляді земельних торгів, що також є вартісним заходом, а враховуючи військовий стан - недоцільними витратами.

Тобто, позивачем не доведено наявність, поряд з істотним порушенням договору, реальної шкоди, завданої другій стороні договору, за якої ця сторона позбавлена можливості отримати очікуване при укладенні договору.

На сесії Кропивницької міської ради не виносились питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки 35 від 21.08.2020 року, згідно якого орендодавець на підставі протоколу № 4 земельних торгів у формі аукціону № 26810 від 21.08.2020 року надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку: цільове призначення - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання:для розміщення комп`ютерного залу; кадастровий номер: 3510100000:37:309:0074; місце розташування: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Волкова (біля будинку № 24-в).

В даному випадку має місце відсутність волевиявлення орендодавця на розірвання спірного договору оренди землі, а отже відсутній спір про порушене право, за яким позивач повинен звертатися до суду за захистом.

Судом першої інстанції не було надано оцінку фактам того, що сплата орендної пати відбулась до подання позовної заяви, судом не прийнято до уваги відсутність факту волевиявлення органу місцевого самоврядування, як колегіального органу, тобто - відсутність рішення сесії, помилково дійшов висновку про те, що сам по собі факт введення воєнного стану не впливає на господарську діяльність відповідача, проігнорував практику Верховного суду у № 925/1074/17 від 27 листопада 2018 року, а тому таке рішення підлягає скасуванню, і постановления нового рішення, яким у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Згідно до протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2022 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/747/22. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/747/22.

25.11.2022 матеріали справи № 912/747/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2022 у справі № 912/747/22. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 26.01.2023 о 10 год. 20 хв.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

26.01.2023 позивач та відповідач наданим процесуальним правом не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

26.01.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2020 між Міською радою міста Кропивницького (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Дудіним Олександром Єгоровичем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №35 (далі -Договір) з додатками, за умовами якого Орендодавець на підставі протоколу №4 земельних торгів у формі аукціону №268 від 21.08.2020 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання - для розміщення комп`ютерного залу; кадастровий номер 3510100000:37:309:0074; місце розташування - вул. Волкова біля будинку №24-в), м. Кропивницький (а.с. 7-13).

Рішенням Кропивницької міської ради №3 від 04.12.2020 "Про перейменування" вирішено перейменувати Міську раду міста Кропивницького (код ЄДРПОУ 26241020) на Кропивницьку міську раду.

Земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Кропивницького на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.03.2020 року, індексний номер витягу - 205589620 (номер запису про право власності - 36117060, дата державної реєстрації 26.03.2020 року) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до розділу 2 "Об`єкт оренди" Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0046 га за рахунок земель житлової та громадської забудови. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.05.2020 №972, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112 710,69 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.

Згідно з розділом 3 "Строк дії договору" Договору, договір укладено строком на 10 (десять) років. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його підписання, а право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має переважне право перед іншими особами на поновлення договору. В цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах встановлених цим Договором.

Згідно розділу 4. "Орендна плата" Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі річної орендної плати, що визначена протоколом №4 земельних торгів у формі аукціону №26810 від 21.08.2020 року, у сумі 8 283,90 грн на рік не пізніше трьох банківських днів починаючи з моменту підписання договору оренди землі.

Починаючи з 01.01.2021 орендна плата вноситься Орендарем рівними частками за податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця та становить 9,15% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (процентна ставка визначається за наслідком проведення земельних торгів у формі аукціону відповідно до протоколу) у сумі 859,41 грн) на місяць згідно розрахунку, що додається до цього договору.

Орендар, у відповідності до розділу 8 Договору, зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно розділу 11. "Зміна умов Договору та припинення і поновлення Договору" Договору, договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавцем від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Пунктом 12.2 Договору визначено, що у разі невиконання Орендарем умов цього Договору та обов`язків, передбачених законодавством України, Договір може бути достроково розірваний.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

На виконання положень п. 4.1 Орендарем було зроблено платіж у розмірі річної орендної плати у розмірі 8 283,90 грн (без врахування гарантійного внеску у розмірі 30% від стартового розміру річної орендної плати), що підтверджується платіжним дорученням від 21.08.2020 №712.

Як вказує позивач, всупереч умовам Договору оренди земельної ділянки відповідач неналежно виконував свої зобов`язання - не сплачував орендну плату у встановленому poзмірі та строки, що стало підставою звернення до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення заборгованості по орендній платі на суму 12 891,15 грн та розірвання договору. Після звернення позивача з позовом, відповідачем повністю погашено існуючу заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями № 2446 від 23.06.2022 та № 3831 від 16.09.2022.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Предметом позову у справі, що розглядається, є розірвання договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати за землю, що є істотним порушенням умов договору оренди.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, а також постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19.

У постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19 Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 у справі № 175/642/19 вказав, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Подібний правовий висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц, на яку посилається Дрогобицька міськрада у касаційній скарзі.

Отже, наявність чи відсутність заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв`язку із систематичним порушенням договору оренди щодо сплати орендної плати, що може бути підставою для розірвання такого договору, встановлюється судом саме на момент подання позову про розірвання договору оренди.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки на підставі договору оренди земельної ділянки №35 від 21.08.2020.

Відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки - не сплачував орендну плату. Повна сплата заборгованості відбулась тільки після звернення до господарського суду. На підтвердження чого надано суду копії платіжних доручень №2446 від 23.06.2022 та №3831 від 16.09.2022.

Як встановлено розділом 4 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 859,41 грн на місяць.

Відповідно до розділу 11. "Зміна умов договору та припинення і поновлення Договору" Договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця, із звільненням Орендодавцем від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли Орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, здійснення без згоди Орендодавця відчуження права користування Земельною ділянкою третіми особами.

Договір може бути достроково розірвано у разі невиконання або неналежного виконання Орендарем обов`язків, визначених у п. 5.1 та п. 8.4 цього Договору (п. 11.6 Договору).

В даному конкретному випадку на момент подання позову за відповідачем рахувалась заборгованість з орендної плати починаючи з 21.08.2021 року.

Отже, мала місце систематична несплата орендної плати, що відповідно до наведених вище норм та положень чинного законодавства є правовою підставою для розірвання договору оренди.

З огляду на викладене, господарський суд правомірно дійшов висновку, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договорів, тому позовна вимога про розірвання договору оренди землі від 21.08.2020 №35 є обґрунтованою.

Щодо звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору у зв`язку з тим, що 12 березня 2020 року на всій території України установлено карантин та 17 березня 2020 року внесено зміни до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", якими до переліку форс-мажорних обставин було віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України та в ході запроваджених карантинних обмежень були вжиті заходи, які нівелювали використання земельної ділянки, яка була надана для користування ФОП Дудіну О.Є., оскільки встановлювалась заборона на скупчення людей у громадських місцях, були зачинені магазини, господарська діяльність. Отже, відповідач вважає, що на підставі листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 відповідач звільнений від відповідальності за спірним договором оренди землі.

Колегія суддів зазначає, що під форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) сторони договору розуміють зовнішні й надзвичайні події, які не існували під час підписання договору, виникли поза волею сторін, настанню і дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати й очікувати від сторони, що була піддана дії непереборної сили.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажорними (обставинами непереборної сили), до яких належить в тому числі введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину, унеможливлює виконання конкретного договору.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20.

Згідно з ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Додатково відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За змістом ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" документом, що засвідчує форс-мажорні обставини є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промислові палати.

В свою чергу, саме на особу, яка порушила зобов`язання покладається обов`язок доведення того факту, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення факту, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19" від 16 червня 2020 року № 692-ІХ, який набрав чинності 16.07.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Установити, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді".

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними. Це означає, що війна є форс-мажором, тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє від відповідальності у випадку несвоєчасної сплати за комунальні послуги.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що систематична несплата орендної плати утворилась у період до введення воєнного стану. Крім того, відповідачем також не надано доказів щодо відсутньої можливості виконати зобов`язання за договором оренди землі.

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують письмове повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача за його зверненням введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливлює виконання ним зобов`язань за Договором оренди землі шляхом видачі відповідного сертифіката.

Таким чином, викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.

З урахуванням викладеного, господарський суд Кіровоградської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дудіна Олександра Єгоровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2022 у справі № 912/747/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.10.2022 у справі № 912/747/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

З огляду на кількість та тривалість повітряних тривог в м. Дніпро, повний текст постанови складено 13.02.2023.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяЕ.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв