Рішення

від 13.10.2022 по справі 914/1476/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022 Справа № 914/1476/22

м.Львів

за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача Корпорації «Енергоресурс-інвест», м.Львів

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою. Ціна позову: 33048,98 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Кравець В.П.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився ;

від відповідача: не з`явився;

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівської міської ради Львівської міської ради, до відповідача, Корпорації «Енергоресурс-інвест», про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 12.07.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.08.2022.

03.08.2022, за вх.№16411/22, від відповідача поступив відзив на позовну заяву.

23.08.2022, за вх.№17614/22, від позивача поступила відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 24.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.09.2022.

Ухвалою суду від 21.09.2022 відкладено розгляд справи на 05.10.2022.

30.09.2022, за вх.№3160/22, від позивача поступила заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму безпідставно збережених коштів, у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності за кадастровим номером 4610137200:08:012:0030, 4610137200:08:012:0031 за адресою м. Львів, вул. Богданівська 42/13 у м. Львові в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року без правовстановлюючих документів у розмірі 33 048,98 грн (тридцять три тисячі сорок вісім гривень дев`яносто вісім копійок).

05.10.2022, за вх.№20548/22, представник відповідача, подав заяву у якій визнав позовні вимоги в сумі 33048,98 грн. та просив суд не брати до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Ухвалою суду від 05.10.2022 суд постановив прийняти до розгляду заяву позивача від 29.09.2022 (вх.№3160/22 від 30.09.2022) про зменшення позовних вимог; прийняти до розгляду заяву відповідача №561 від 04.10.2022; закрити підготовче провадження у справі №914/1476/22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.10.2022.

12.10.2022, за вх.№20942/22, від відповідача поступила заява про розгляд справи без участі представника.

Представник сторін в судове засідання 13.10.2022 не з`явилися.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в результаті обстеження земельних ділянок на вул. Богданівська, 42/13 у м. Львові, проведеного Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 02.12.2020 року, результати якого закріплені в акті від 02.12.2020 року № 166, встановлено, що відповідач фактично використовує земельні ділянки за кадастровим номером 4610137200:08:012:0030; 4610137200:08:012:0031 площею 0,0259га та площею 0,0519га за адресою вул. Богданівська 42/13 для обслуговування адміністративного будинку та обслуговування тимчасової металевої споруди відповідно за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо земельних ділянок.

Тому позивач вважає, що відповідач за період з 01.01.2019 р. до 31.12.2021р. безпідставно зберіг кошти за користування земельними ділянками у сумі 33048,98 грн. ( в врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), і просить суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.

Позиція відповідача.

Відповідач у заяві від 04.10.2022 №561 (вх.№20548/22 від 05.10.2022) визнає зазначені позовні вимоги у сумі 33 048,98 (тридцять три тисячі сорок вісім гри. 98 коп.) гривень та просить суд не брати до уваги заяву Відповідача про застосування строків позовної давності.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Ухвалою Львівської міської ради від 27.12.2007 №1454 «Про користування корпорацією Енергоресурс-інвест" земельними ділянками на вул.Богданівській, 42/13 у м.Львові» було прийнято рішення передати земельні ділянки на вул.Богданівській, 42/13 в оренду терміном на 10 років за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання землі промисловості площею 0,0519 га для обслуговування адміністративного будинку; площею 0,0259 га для обслуговування тимчасової металевої споруди.

06 жовтня 2008 року між Корпорацією «Енергоресурс-інвест» та Львівською міською радою було укладено Договори про оренду землі: земельна ділянка кадастровим номером 4610137200:08:012:0031, заг. пл. 0,0519 га за адресою м. Львів вул. Богданівська. 42/13- Земельна ділянка кадастровим номером 4610137200:08:012:0030. заг. пл. 0,0259 га за адресою м. Львів вул. Богданівська, 42/13. Строк дії Договорів становив 10 (десять) років до 27 грудня 2017 року.

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок від 02.12.2020 року №166, встановлено, що Відповідач фактично використовує земельні ділянки за кадастровим номером 4610137200:08:012:0030; 4610137200:08:012:0031 площею 0,0259га та площею 0,0519га відповідно за адресою вул. Богданівська 42/13 для обслуговування адміністративного будинку та обслуговування тимчасової металевої споруди. Тобто, Відповідач продовжує користуватись земельними ділянками (кадастрові номера 4610137200:08:012:0030; 4610137200:08:012:0031 за адресою вул.Богданівська42/13.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.01.2022 № 0-13-0.37-33/0/293-22, виданого відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:08:012:0030) становить 183369,41 грн.

Згідно з інформації з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.01.2022 № 0-13-0.37-31/0/293-22, виданого відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:08:012:0031) становить 367446,81 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року. Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові», затверджено порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові (ухвала № 1995 від 25.05.2017 розміщена на сайті Львівської міської ради).

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.

Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Відповідно до п. 7.5 Розділу 7 Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Відповідно до розрахунків сум збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою за кадастровим номером 4610137200:08:012:0030 площею 0,0259га за адресою м. Львів, вул.Богданівська 42/13 у м. Львові, за період з 01.02.2019 року по 31.12.2021 року становить 16 503,26 грн.

Відповідно до розрахунків сум збитків, наданих управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір збитків, завданих власнику землі за користування відповідачем земельною ділянкою за кадастровим номером 4610137200:08:012:0031 площею 0,0519га за адресою м. Львів, вул.Богданівська 42/13 у м. Львові, за період з 01.02.2019 року по 31.12.2021 року становить 33 070,20 грн (копія розрахунку додається).

Сума недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання вказаних земельних ділянок без належної правової підстави складає 49 573,46 грн.

У зв`язку зі сплатою Відповідачем частини безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками комунальної власності у розмірі 16 524,48 грн (підтверджується копією листа ГУ ДПС у Львівській обл. від 27.09.2022 за № 1.8-19711 - 24, копія додається), позивач звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог, та просить суд стягнути з Корпорації «Енергоресурс-інвест» на користь Львівської міської ради суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельними ділянками комунальної власності за кадастровим номером 4610137200:08:012:0030, 4610137200:08:012:0031 за адресою м. Львів, вул. Богданівська 42/13 у м. Львові в період з 01.01.2019 року по 31.12.2021 року без правовстановлюючих документів у розмірі 33 048,98 грн (тридцять три тисячі сорок вісім гривень дев`яносто вісім копійок).

ОЦІНКА СУДУ.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини ч. 1 ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюючи владні управлінські функції при прийнятті рішень щодо земель державної та комунальної власності мають діяти виключно у порядок та спосіб визначений законом.

Згідно статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів автономної Республіки Крим, обласних Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, відповідно до закону.

Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин) передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України). Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Таким чином, в залежності від правових підстав передання прав землекористування ділянками законодавець вживає поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності».

Відповідно до ст.ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків (ч.2 ст. 152 ЗК України).

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20 відзначила, що якщо землекористувач сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, використовує її без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, а також підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20.

У даному випадку судом встановлено, що відповідач без оформлення права користування чи права власності фактично використовує земельні ділянки земельні ділянки за кадастровим номером 4610137200:08:012:0030; 4610137200:08:012:0031 площею 0,0259га та площею 0,0519га відповідно за адресою АДРЕСА_1 та не сплачує за таке користування, тобто, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельними ділянками .

Згідно пункту 1 та 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві та у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги визнання відповідачем позову, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем, а тому підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 33048,98 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, згідно ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на положення частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», статтей 129 та 130 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи те обставину, що спір до розгляду суду доведено з вини відповідача - витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1240,50 грн.

Згідно частини 1 пункту 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, позивач вправі звернутися до суду з відповідним клопотанням щодо повернення суми сплаченого судового збору в розмірі 1240,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 130, 191, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Корпорації «Енергоресурс-інвест» (79035, Львівська область, місто Львів, вул. Зелена, будинок 131, ідентифікаційний код 30336890) на користь Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) 33048,98 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками, 1240,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 21.10.2022.

Суддя Кітаєва С.Б.