Рішення

від 13.10.2022 по справі 924/429/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2022 р. Справа № 924/429/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцька Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

в особі Регіональної філії "Південно-західна залізниця" АТ "Українська залізниця", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", м. Миколаїв

в особі філії "Смотрич" ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон", с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл.

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Мартинюк О.О.

від відповідача - не з`явився

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача 75 644, 16 грн. збору за зберігання вантажу.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 26.06.20 між сторонами укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом № 8211375, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за такі послуги.

Згідно вказаного договору перевізник надає послугу замовнику з накопичення вагонів на коліях загального користування станцій накопичення для відправки на станції призначення. За послуги накопичення вагонів замовник сплачує: 1) плату за вільним тарифом відповідно до додатку 1-1 до договору; 2) плату за затримку власних вагонів перевізника: платежі, пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правил перевезень вантажів та п. 3.4. договору. За п. 3.4. договору замовник зобов`язаний сплачувати плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затримках на станціях в очікуванні подавання під вантажі або інші операції, що не залежать від перевізника.

Вказане свідчить, що при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під`їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, факт затримки оформляється актами загальної форми. При затримці вагонів для формування маршрутів замовник сплачує перевізнику: 1) плату за накопичення вагонів; 2) збір за зберігання вантажу; 3) плату за користування вагонами.

Відповідач, впродовж 14-15 лютого 2022 року по станції Кам`янець-Подільський проводив навантаження 50 вагонів, які слідували по маршрутах Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний. Накопичення здійснювалось на коліях станції загального користування, що засвідчено актами загальної форми. Також, відповідач, впродовж 17-18 лютого 2022 року по станції Кам`янець-Подільський проводив навантаження ще 50 вагонів, які надалі слідували по маршруту Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний. Накопичення вагонів проводилось на коліях станції загального користування, що засвідчується актами загальної форми.

За накопичення вищевказаних вагонів на коліях загального користування відповідач сплатив відповідний збір. Також, він здійснив оплату за користування вагонами. Однак, збір за зберігання вантажу на коліях загального користування в сумах 39 294, 96 грн. (за перших 50 вагонів та 36 349, 20 грн. за других 50 вагонів) він не здійснив. Загальна сума неоплаченого збору 75 644, 16 грн.

Згідно правил перевезень вантажів і Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажу у вагонах у разі затримки їх із вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки. За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажу, завантажених у вагони, які простоюють в очікуванні оформлення перевезення, збір справляється з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Враховуючи вказані законодавчі норми, а також загальні правили виконання договорів, відповідач має оплатити заявлену суму.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач свого представника до суду не направив, письмового відзиву у встановлений строк не подав.

Належність повідомлення відповідача про дату, місце і час судового засідання підтверджується штампом канцелярії суду на ухвалі суду від 14.09.22 (з відповідними відомостями) про її направлення на електронну адресу відповідача, про що свідчить підпис відповідального працівника суду. Крім того, про обізнаність відповідача щодо розгляду справи свідчать також надіслані ним після судового засідання відзив на позов та клопотання про зупинення провадження у справі.

Слід зазначити, що згідно ч. 8 ст. 165 і ч. 1 ст. 178 ГПКУ відзив подається у строк, встановлений судом. Ухвалою суду від 08.07.22 (докази отримання відповідачем якої є у справі) відповідачу встановлено строк для подання відзиву до 28.07.22. Відзив на позов з додатками надійшов до суду 13.10.22 (штамп канцелярії) вже після судового засідання. Тобто відзив та додані до нього докази не були об`єктом дослідження в судовому засіданні, по причині їх відсутності на той час (період часу, який процесуальним законодавством виділений для розгляду відповідних матеріалів та прийняття їх під час прийняття рішення).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПКУ у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За ч. 2 ст. 178 ГПКУ у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зазначені відповідачем причини неможливості належної підготовки до розгляду справи (зазначені у клопотанні про зупинення/відкладення розгляду справи) в дійсності могли бути оцінені судом як поважні. Однак, станом на час, коли суд мав можливість для відповідної оцінки (поважності причин), предмет оцінювання був відсутній. Після ж засідання та після прийняття рішення у справі, відповідні дії суду не є припустимими. Подання відзиву з додатками після ухвалення рішення суду (в першій інстанції) є дією, здійсненою поза межами судового процесу, і процедура розгляду такого відзиву не передбачена.

Враховуючи вищевказане, суд розглядає справу за наявними матеріалами без врахування відзиву та додатків. При цьому, суд керується положенням ч. 2 ст. 210 ГПКУ, де відмічено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Матеріалами справи встановлено.

23.10.18 (із терміном дії до 23.10.23) позивач (залізниця / перевізник) та відповідач (користувач) уклали договір по подачу та збирання вагонів, згідно якого здійснюється подача, розставлення на місця навантаження і збирання вагонів з під`їзної колії, яка належить користувачу та примикає до станції Кам`янець-Подільський Регіональної філії „Південно-західна залізниця" через стрілку № 85 колії № 24 і обслуговується локомотивом залізниці.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

26.06.20 ТОВ с/г підприємство „Нібулон" подало заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 14291113/2020-001 від 24.03.20, де зазначено - відповідач, надаючи позивачу цю заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, підтверджує, що: у повній мірі ознайомлений з оприлюдненим позивачем договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом станом на день подання даної заяви, ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для виконання договору та визнає всі умови договору; виражає волевиявлення укласти договір.

Цього ж 26.06.20 позивач склав повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-0001 від 26.06.20 де вказано - позивач (перевізник) засвідчує прийняття від відповідача (замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомляє, що замовнику присвоєно коди: відправника/одержувача - 8496; платника 8211375.

Згідно договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.20 предметом його є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно п. 3.4. договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі плата за користування власними вагонами перевізника).

Договір має додатки: 1-1 „Ставки плати за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами та вводяться в дію 16.02.21 на заміну введених в дію раніше"; 1-2 „Ставки плат, коефіцієнти та умови платежів"; 1-3 „Умови організації перевезення вантажів на власних транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад"; 1-4 „Умови організації накопичення вагонів"; 1-5 „Умови продажу послуг з використання вагонів АТ „Укрзалізниця" з застосуванням ЕТС „ProZorro. Продажі"; 1-6 „Умови при здійсненні замовником публічної (державної) закупівлі"; 1-7 „Умови надання послуги подача й збирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажі станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийняттям, видачею, навантаженням і вивантаженням"; 1-8 „Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника"; 1-9 „Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника за результатами електронних торгів (аукціону)"; додатки 2 (2-1 - 2-19) форми додаткових документів.

Згідно п. 1 додатку 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутним або контейнерним поїздами на станції призначення. За п. 9 даного додатку за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: - плату за вільним тарифом „Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 договору; - за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажу; за затримку власних вагонів перевізника: платежів пов`язаних з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору.

У претензії від 09.05.22 номер ДН-3-01-08 / 340, адресованій відповідачу, позивач просить оплатити збір за зберігання вантажу на коліях загального користування у сумі 39 294, 96 грн.

У претензії від 23.05.22 номер ДН 301-08/408, адресованій відповідачу, позивач просить негайно оплатити збір за зберігання вантажу на коліях загального користування в розмірі 36 349, 20 грн.

Подано доказ направлення - рекомендоване повідомлення про вручення з штампом пошти 03.06.22 де адресат відповідач.

Також до справи подано 1): детальний розрахунок заборгованості відповідача по накопичувальній картці № 15020095 по станції Кам`янець-Подільський за лютий 2022 на суму 39 294, 96 грн.; накопичувальна картка номер 15020095 (форма ФДУ - 92) зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) від 15.02.22 де платник - ТОВ СП „Нібулон" на суму 32 745, 80 грн.; накопичувальна картка від 15.02.22 № 15020094 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) де платник та вантажовласник - ТОВ СП „Нібулон"; відомість плати за користування вагонами № 15020067 де під`їзна колія, платник і вантажовласник - ТОВ СП „Нібулон".

Крім того: пам`ятки про подавання та забирання вагонів станції Кам`янець-Подільський (під`їзна колія, найменування вантажовласника і місце подавання/забирання - ТОВ СП „Нібулон", час передачі вагонів 14 та 15.02.22): №, № 46, 47, 48, 49 (подавання) №, № 46, 47, 48, 49 (забирання); повідомлення з такими ж номерами про закінчення вантажних операцій із вагонами; акти загальної форми (ГУ 23) по ТОВ СП „Нібулон" на станції Кам`янець-Подільський за 14.02.22 та 15.02.22 № 175, 182, 177, 183, 183, 184.

А також:

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34464776) де: відправник - ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, календарний штемпель станції відправлення 15.02.22. та відомість вагонів № 34464776 від 15.02.22;

- накладна (ідентифікація відправки 32332907 № 34464792) де: відправник ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, календарний штемпель станції відправлення 15.02.22 та відомість вагонів № 34464792 від 15.02.22;

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34464818) де: відправник - ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, штемпель станції відправлення 15.02.22 та відомість вагонів № 34464818 від 15.02.22;

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34464768) де: відправник - ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, штемпель станції відправлення 15.02.22 та відомість вагонів № 34464768 від 15.02.22.

Також до справи подано 2): детальний розрахунок заборгованості відповідача по накопичувальним карткам № 18020114 по станції Кам`янець-Подільский за лютий 2022 на суму 36 349, 20 грн.; накопичувальну картку від 18.02.22 № 18020114 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу), де платник і вантажовласник - ТОВ СП „Нібулон" на суму 30 291 грн.; накопичувальна картка від 18.02.22 номер 18020112 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу), де платник і вантажовласник - ТОВ СП „Нібулон"; відомість плати за користування вагонами № 18020076, де під`їзна колія, вантажовласник та платник - ТОВ СП „Нібулон"

Крім того: пам`ятки про подавання та забирання вагонів станції Кам`янець-Подільський (під`їзна колія, найменування вантажовласника і місце подавання/забирання - ТОВ СП „Нібулон", час передачі вагонів 17 та 18.02.22): №, № 53, 54, 55, 56 (подавання) №, № 53, 54, 55, 56 (забирання); повідомлення з такими ж номерами про закінчення вантажних операцій із вагонами; акти загальної форми (ГУ 23) по ТОВ СП „Нібулон" на станції Кам`янець-Подільський за 17.02.22 та 18.02.22 № 193, 203, 198, 202, 198, 201.

А також:

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34507319) де: відправник - ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, календарний штемпель станції відправлення 18.02.22. та відомість вагонів № 34507319 від 18.02.22;

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34507343) де: відправник ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, календарний штемпель станції відправлення 18.02.22 та відомість вагонів № 34507343 від 18.02.22;

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34507350) де: відправник - ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, штемпель станції відправлення 18.02.22 та відомість вагонів № 34507350 від 18.02.22;

- накладна (ідентифікація відправки 32 332907 № 34507376) де: відправник - ТОВ СП „Нібулон", станція відправлення - Кам`янець-Подільський, станція призначення - Миколаїв-вантажний, штемпель станції відправлення 18.02.22 та відомість вагонів № 34507376 від 18.02.22.

Згідно довіреності номер 328 від 27.06.19 відповідач уповноважує спеціаліста з відвантаження зерна здійснювати операції від імені відповідача на залізничній станції Кам`янець-Подільський. Надано лист узгодження до проекту документа довіреність від 26.06.19.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши додані у справу докази, давши їм оцінку в сукупності, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Статтею 306 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Частина 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.ч. 2, 3 ст. 909 ЦК України).

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі (ч. 3 ст. 307 ГК України).

Таким чином, права і обов`язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України "Про залізничний транспорт".

Згідно із ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (ст.2 Статуту).

Згідно з ст. 5 Статуту на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів; б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; г) інші нормативні документи.

У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; Правила перевезення вантажів - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов`язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Відповідно до п. 2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 565/6853, маршрутом відправника (далі - маршрут) уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.96 № 411 та зареєстрованих у Мін`юсті України 25.02.97 за № 50/1854, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів залізницею. Так, відповідно до умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (далі - договір), укладеного шляхом направлення відповідачем заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору та направлення позивачем повідомлення, яким засвідчено прийняття від відповідача вищевказаної заяви (дата повідомлення 26.06.20 є датою укладення договору), в період з 14 по 15 лютого 2022 року та з 17 по 18 лютого 2022 року відповідач проводив навантаження 100 вагонів (дві партії по 50 вагонів) по станції Кам`янець-Подільський, які надалі слідували по маршрутним відправкам №, № 34464776, 34464792, 34464818, 34464768 Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний, та №, № 34507376, 34507350, 34507343, 34507319 Кам`янець-Подільський - Миколаїв-вантажний, про що свідчать:

- пам`ятки про подавання вагонів № 46, 47, 48, 49 (де вантажовласником, місцем подання та під`їзною колією вказано відповідача), що підписані працівником станції (вагони здав Колісник І.С., Бобровська А.С., Кольчус С.І.) та працівником вантажовласника (вагони прийняв Лебідь В.В.)

- пам`ятки про забирання вагонів №, № 46, 47, 48, 49, що підписані працівником станції (вагони прийняв Кельчус С.І., Бобровська А.С., Кольчус, С.І.) та працівником вантажовласника (вагони здав Лебідь В.В.);

- повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами №, № 46, 47, 48, 49 (під`їзна колія ТОВ СГП „Нібулон"), підписані вантажовласником та працівником станції;

- накладні з календарним штемпелем станції відправлення від 15.02.22 №, № 34464776, 34464792, 34464818, 34464768;

Вказані матеріали є свідченням вантажних операцій перших 50 вагонів (три пам`ятки по 14 вагонів та одна 8 вагонів) за 14.02.22 - 15.02.22. Так, згідно пам`яток про подавання вагонів час передачі вагонів при подаванні: 14.02.22 о 01:30 год, 09:00 год., 15:50 год., 22:40 год.; за довідками про забирання вагонів час передачі вагонів при забиранні: 14.02.22 о 07:30 год., 15:30 год., 22:10 год. і 15.02.22 о 03:30 год.

- пам`ятки про подавання вагонів № 53, 54, 55, 56 (де вантажовласником, місцем подання та під`їзною колією вказано відповідача), що підписані працівником станції (вагони здав Скрильов Д.В., Колісник І.С., Сергєєва О.М.) та працівником вантажовласника (вагони прийняв Лебідь В.В.)

- пам`ятки про забирання вагонів №, № 53, 54, 55, 56, що підписані працівником станції (вагони прийняв Колісник І.С., Сергєєва О.М.) та працівником вантажовласника (вагони здав Лебідь В.В.);

- повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами №, № 53, 54, 55, 56 (під`їзна колія ТОВ СГП „Нібулон"), підписані вантажовласником та працівником станції;

- накладні з календарним штемпелем станції відправлення від 18.02.22 №, № 34507376, 34507350, 34507343, 34507319.

Вказані матеріали є свідченням вантажних операцій наступних 50 вагонів за 17.02.22 - 18.02.22. Так, згідно пам`яток про подавання вагонів час передачі вагонів при подаванні: 17.02.22 о 04:30 год., 12:05 год., 19:00 год., 18.02.22 о 01:30 год; за пам`ятками про забирання вагонів час передачі вагонів при забиранні: 17.02.22 о 11:15 год., 18:10 год., 18.02.22 о 00:40 год., 07:30 год.

З вказаних матеріалів вбачається, що накопичення вагонів проводилось на коліях станції, тобто коліях загального користування. Свідченням того, що розрахунок суми позову здійснювався саме за вищевказаними відправками, є номера вагонів, які на актах загальної форми та у розрахунку є однаковими.

Додатком 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом врегульовано умови організації накопичення вагонів.

Згідно п. 1 додатку 1-4 на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).

Згідно з п.6 додатку 1-4 початком накопичення вагонів є, зокрема на станції відправлення - момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику. Часом закінчення накопичення вагонів є на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником (п. 7 додатку 1-4).

За умовами п. 8 додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п. 9 додатку 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1); за затримку вагонів замовника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.2); за затримку власних вагонів перевізника: платежі пов`язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. договору (9.3).

За умовами п.10 додатку 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.

Таким чином, договором передбачено, що послуги з накопичення вагонів на коліях загального користування оплачуються замовником. Вказана оплата включає: плату за вільним тарифом; плату за затримку вагонів замовника (з вини замовника); плату за затримку вагонів перевізника (з вини замовника). Час перебування вагонів на коліях загального користування відображається в акті загальної форми ГУ-23.

З поданих матеріалів видно, що 14 і 15 лютого 2022 року на станції Кам`янець-Подільський при накопичені вагонів, що є об`єктом дослідження у цій справі, складено акти загальної форми (форма ГУ-23) з приводу відповідальності відповідача, де обставинами, що викликали їх складання відмічено: „затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місця навантаження / вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення відправницького маршруту"; „інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/відвантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення відправницького маршруту".

Такі ж акти з такими ж обставинами, що викликали складання останніх, складено 17 і 18 лютого 2022 року. У даних актах (як від 14 і 15 лютого, так і від 17 та 18 лютого) наявні підписи двох осіб, якими, як випливає з тексту актів є представники станції та вантажовласника (так, прізвище та ініціали Лебідь В.В., що відмічені в актах, зазначені також в пам`ятках про подавання та забирання вагонів навпроти напису „працівник вантажовласника").

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу нараховано збір за накопичення вищевказаних вагонів (перших 50 вагонів) на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 15020094 від 15.02.22 у розмірі 7 263, 48 грн., а також плату за користування вагонами по відомості номер 15020067 плати за користування вагонами у сумі 85 315 грн.

Вказані нарахування, як стверджує сам позивач, відповідач оплатив.

Крім того, відповідачу нараховано збір за накопичення вищевказаних вагонів (наступних 50 вагонів +-) на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 18020112 від 18.02.22 у розмірі 8 046, 09 грн., а також плату за користування вагонами по відомості номер 18020076 плати за користування вагонами у сумі 88 595 грн.

Вказані нарахування, як стверджує сам позивач, відповідач оплатив також.

Проте, нарахування за накопичувальною карткою від 15.02.22 № 15020095 форми ФДУ-92 (найменування платежу - збір за зберігання вантажів) на суму 32 745, 80 грн. (без ПДВ) і 39 294, 96 грн. із ПДВ та накопичувальною карткою від 18.02.22 номер 18020114 (найменування платежу - збір за зберігання вантажів) на суму 30 291 грн. без ПДВ і 36 349, 20 грн. із ПДВ відповідач не сплатив. Так, на вказаних накопичувальних картках містяться написи представника відповідача (засвідчені підписом фахівця із відвантаження зерна філії „Смотрич" ТОВ СГ „Нібулон"): „кошти нараховано неправомірно так як було сплачено за накопичення маршрутного поїзда згідно додатку 1.4. до договору про надання послуг".

Суд приймає до уваги, що послуга зберігання вантажів регламентується Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087 (далі - Правила).

Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

У п. 5 Правил передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно з п. 8 Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 Правил).

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855. Відповідно до п.3 зазначених Правил, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення з очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства акти загальної форми №, № 193, 203, 196, 202, 198, 201 (17, 18 лютого 2022 року), 175, 182, 177, 183, 180, 184 (14, 15 лютого 2022 року), які оформлені належним чином (засвічені двома особами і містять штамп станції), є належними і допустимими доказами наявності обставин, що є підставою для нарахування плати за зберігання вантажу - вказано про затримку вагонів з вини відповідача, час початку і закінчення такої затримки та причини затримки („затримка вагонів, пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місця навантаження / вивантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення відправницького маршруту"; „інші обставини, що спричинили затримку вагона з вини клієнта після забирання їх з місць навантаження/відвантаження. Вагони простоюють в очікуванні оформлення відправницького маршруту"). Тобто, документально підтверджена затримка вагонів з вини відповідача (про що відмічено в актах загальної форми) є обставиною, передбаченою п. 9.2, 9.3. договору та п. 8 Правил, як підстава до оплати.

Враховуючи те, що для вирішення даної справи, суду необхідно встановити наявність підстав для оплати заявленої до стягнення суми, якими є затримка вагонів не з вини станції, і такі підстави підтверджені документально, позовні вимоги є обґрунтованими.

Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги (Тарифне керівництво №1), затверджений наказом Мінтрансу України від 23.09.2009 № 317 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, в пункті 2 розділу 3 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів за кожну добу, зокрема: 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Пунктом 10 розділу 1 вищевказаного Збірника тарифів визначено, що ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.03.2009 № 317, зареєстрованим Міністерством юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357, затверджені коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги. Згідно вказаних тарифів, в редакції на час спірних відносин коефіцієнт, що застосовується до тарифів, плат та зборів, що вказані в розділах ІІ і ІІІ Збірника тарифів становив - 3,023.

Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір збору за зберігання обчислювався з врахуванням вищевказаних коефіцієнтів та виходячи із плати 4,0 грн. за одну тонну за кожну добу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Перевіривши надані позивачем розрахунки збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці № 15020095 та номер 18020114, суд встановив, що дані розрахунки проведені в межах максимально можливих нарахувань, а тому є обґрунтованим.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач правомірно заявив до стягнення 75 644, 16 грн. (39 294, 96 грн. + 36 349, 20 грн. з ПДВ по двох накопичувальних картках).

Окремо слід зазначити, що позовні вимоги є обґрунтованими саме з урахуванням наявності вини відповідача в простої вагонів. Обставина наявності вини, як обов`язкова умова виникнення обов`язку оплати передбачена пунктами 9.2., 9.3. додатку 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.20.

Між сторонами, як видно з поданих матеріалів 23.10.18 укладено також договір номер 2362 про подачу та збирання вагонів при станції Кам`янець-Подільский регіональної філії „Південно-Західна залізниця" з терміном дії по 23.10.23. Однак, наявність даного договору жодним чином не впливає на обгрунтованість вимог позивача, які, як вказано вище базуються на наявності обставин, визначених як підстава оплати за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.20.

Договір же № 2362 регулює виключно технічні питання подачі, розставлення на місця навантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить відповідачу, та примикає до станції Кам`янець-Подільський регіональної філії "Південно-Західна залізниця". З точки зору вирішення спору з урахуванням предмету та підстав позову, даний договір не є об`єктом дослідження, оскільки регулює відносини сторін, які не є спірними в цій справі. Затримка вагонів відбулася у зв`язку із очікуванням оформлення відправницького маршруту на коліях загального користування, що врегульовано положеннями договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020, зокрема додатком 1-4 до договору (плата за затримку вагонів, передбачена підпунктом 9.3. додатку 1.4 є можливою окремою складовою частиною послуг з накопичення, які обумовлені пунктом 9). І саме цим договором передбачена вина відповідача в затримці вагонів, як умова виникнення обов`язку оплати, що виключає можливість прийняття судом дій по накопиченню вагонів (в тому числі затримка останніх), як таких, що проведені на виконання договору номер 2362, що в свою чергу могло б бути обставиною, яка виключає наявність вини відповідача (оскільки дії по затримці вагонів могли бути розцінені як дії, здійснені на виконання договірних зобов`язань).

Також, Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087, об`єднують в собі всі правила по наданню послуг з організації перевезення вантажів, в тому числі і Правила зберігання вантажів.

Суд зазначає, що послуги з накопичення вагонів (формування маршрутного поїзду на коліях загального користування на підставі укладеного із перевізником договору) та послуги зі зберігання вантажів (матеріальна відповідальність за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених в вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення відповідно до Правил № 644), не є тотожними і потребують окремих оплат.

Отже, чинним законодавством (Правила зберігання вантажу) передбачений обов`язок відповідача сплачувати збір за зберігання вантажу, яке (зберігання) вимушено виконує станція в разі простою не з вини останньої. При цьому, вимушений простій вагонів в даному разі виник після їх накопичення (згідно актів затримка вагонів пов`язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, вагони простоюють в очікуванні оформлення відправницького маршруту), що потребує окремої оплати на ряду з послугами накопичення, які підлягають оплаті відповідно із умовами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020. При цьому вина відповідача підтверджується складеними актами загальної форми.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (ЄДРПОУ 14291113, вул. Каботажний Спуск, буд 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл. 54 002) в особі філії "Смотрич" ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (ЄДРПОУ 35785830, вул. Вокзальна, буд. 11 -А, с. Кам`янка, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька обл. 32307) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (МСП 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (МСП 01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 40081221) 75 644, 16 грн. (сімдесят п`ять тисяч шістсот сорок чотири грн. 16 коп.) заборгованості за зберігання вантажів, 2 481, грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 21.10.22.

Віддрук / направл 3 прим:

1 - до справи

2 - позивачу (uz@uz.gov.ua) (ІНФОРМАЦІЯ_1)

3 - відповідачу (maill@nibulon.com.ua)