Ухвала

від 13.02.2023 по справі 924/429/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 924/429/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Вронська Г.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в особі філії "Смотрич"

на рішення Господарського суду Хмельницької області

(суддя - Гладюк Ю.В.)

від 13.10.2022,

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий -Коломис В.В., судді - Савченко Г.І., Саврій В.А.)

від 17.01.2023,

у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в особі філії "Смотрич"

про стягнення 75 644,16 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ СП "Нібулон" в особі філії "Смотрич" про стягнення 75 644, 16 грн за зберігання вантажу.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №924/429/22 позов АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-західна залізниця" до ТОВ СП "Нібулон" в особі філії "Смотрич" про стягнення 75 644,16 грн заборгованості за зберігання вантажів задоволено.

03.02.2023 ТОВ СП "Нібулон" в особі філії "Смотрич" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №924/429/22 та просило вказані рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення 75 644,16 грн, що значно менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду, а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа №924/429/22 є малозначною. При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбаченою підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник у касаційній скарзі зазначив, що в провадженні судів перебуває 18 справ за участі ТОВ СП «Нібулон».

При цьому, скаржник вказує, на те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. ТОВ "Нібулон" в обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права і недослідження доказів у справі.

Зазначені доводи скаржника не свідчать про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з цих підстав, оскільки саме власне твердження (без належного обґрунтування) скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також значна кількість справ, де учасником є скаржник, не може бути визнано судом автоматичними підставами, на які поширюється дія положення підпунктів "а" і "в" пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а - г пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, тому що в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

У подібних правовідносинах заявникам необхідно враховувати, що Верховний Суд є судом права і використання ним оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики, "малозначні справи", тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя з огляду на високий статус касаційного суду.

При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї зі сторін у справі є звичайним передбаченим процесом.

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути рішення, ухвалені судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є дже-релом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального прави-ла і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційно-му оскарженню.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, розглянувши доводи, викладені у касаційній скарзі не вбачає підстав передбачених пп. "а, в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а тому дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного за касаційною скаргою ТОВ СП "Нібулон" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №924/429/22, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №924/429/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в особі філії "Смотрич" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" в особі філії "Смотрич" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №924/429/22 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

Г. Вронська